Ухвала суду № 138293425, 13.07.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з у п и н е н н я п р о в а д ж е н н я у с п р а в і

13 липня 2026 року Справа № 926/1098/26

За позовом Керівника Вижницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби (1) та Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області (2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів до бюджету в сумі 59066,30 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судових засідань Аниськова К.В.

Представники:

прокурор Маріуца Р.А.

від позивача 1 Котельбан Н.Д., Шановська Ю.М.

від позивача 2 Сасин Ю.Д.

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник Вижницької окружної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" у якій просить суд:

- визнати недійсними додаткові угоди №1 від 24.05.2021, №2 від 27.05.2021, №3 від 12.08.2021, №4 від 13.08.2021, №5 від 16.08.2021 до договору про постачання електричної енергії №216 від 22.04.2021, укладеного між Берегометською селищною радою Вижницького району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" на користь Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області сплачені кошти в сумі 59066,30 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 березня 2026 року, справу №926/1098/26 передано на розгляд судді Тинок О.С.

Ухвалою суду від 20 березня 2026 року Керівника Вижницької окружної прокуратури, діючого в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів до бюджету в сумі 59066,30 грн, яка надійшла до Господарського суду Чернівецької області 19 березня 2026 року за вх.№1098 - залишено без руху.

24 березня 2026 року керівник Вижницької окружної прокуратури через підсистему Електронний суд подав до суду заяву про усунення недоліків (вх. №1161).

Ухвалою суду від 25 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20 квітня 2026 року. Постановлено Берегометській селищній раді Вижницького району Чернівецької області надати суду належним чином засвідчені копії документів, які додаються до позовної заяви, виготовлені у належній якості (читабельних/повноформатних, повномасштабних копіях), а саме: Платіжне доручення № 1933 на суму сплати 2235,12 грн та Акт прийняття-передавання суму 38280,88 грн до початку судового засідання.

27 березня 2026 року представник позивача-2 через підсистему Електронний суд направив до суду відзив на позовну заяву (вх. №1378), який за своєю суттю та змістом відповідає письмовим поясненням позивача щодо підтримання заявленого органом прокуратури позову. Крім того, позивач-2 просив суд розгляд справи здійснювати без участі представника селищної ради.

Одночасно, представник позивача-2 через підсистему Електронний суд направив до суду додаткові пояснення (вх. №1380) до яких долучено докази, які подаються позивачем-2 на виконання вимог ухвали суду від 25 березня 2026 року.

15 квітня 2026 року представник позивача-1 через підсистему Електронний суд направив до суду письмові пояснення (вх. №1706).

20 квітня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направила до суду письмові пояснення (вх. №1751).

У судовому засіданні 20 квітня 2026 року оголошено перерву до 11 травня 2026 року.

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року відкладено підготовче засідання на 25 травня 2026 року. Постановлено: визнати явку Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області обов`язковою; попередити позивача-2, що за невиконання вимог ухвали суду до останнього судом буде застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

25 травня 2025 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направив до суду заяву про відкладення розгляду справи (вх. №2127) та клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№2124).

В обґрунтування поданого клопотання відповідач вказував, що спір у цій справі безпосередньо пов`язаний із застосуванням пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки під час розгляду справи суд має оцінити правомірність зміни ціни за одиницю товару за договором про закупівлю електричної енергії, допустимі межі такої зміни, а також правові наслідки укладення додаткових угод у зв`язку з коливанням ціни на ринку.

Водночас, з офіційного повідомлення Конституційного Суду України від 06 травня 2026 року стало відомо, що Перша колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Питання, пов`язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату. Підставою для відкриття конституційного провадження стала конституційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (вх. № 16/178 від 6 квітня 2026 року). Суб`єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність частині 1 статті 8, частині 4 статті 13, частинам 1, 4 статті 41, частині 1 статті 42, пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зі змінами.

Відповідач зазначив, що саме питання тлумачення і застосування цього 10-відсоткового обмеження є одним із ключових у справі № 926/1098/26. Отже, вирішення цієї справи потребує оцінки правової визначеності та передбачуваності застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», добросовісної поведінки сторін договору про закупівлю, а також наслідків визнання додаткових угод недійсними.

У даному випадку об`єктивна неможливість розгляду справи № 926/1098/26 до завершення конституційного провадження полягає не у відсутності доказів, а в тому, що вирішення спору залежить від застосування норми права, конституційність якої вже є предметом перевірки Конституційного Суду України.

Так, відповідач просив суд зупинити провадження у справі №926/1098/26 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року постановлено: продовжити строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів; відкласти підготовче засідання на 10 червня 2026 року; повторно визнати явку Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області у судове засідання 10 червня 2026 року о 11 годині 30 хвилин обов`язковою; відкласти розгляд клопотання (вх.2124 від 25 травня 2026 року) про зупинення провадження у справі до наступного судового засідання.

10 червня 2026 року прокурор через підсистему Електронний суд направила до суду заяву (вх. №2776), яка за своїм змістом відповідає запереченням на клопотання відповідача про зупинення провадження.

Прокурор вказувала, що на момент розгляду справи існує актуальна судова практика Верховного Суду щодо застосування норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності укладення спірних додаткових угод, зокрема наявності чи відсутності передбачених законом підстав для зміни ціни за одиницю товару, дотримання сторонами вимог законодавства про публічні закупівлі, а також правових наслідків таких дій. Зазначені обставини входять до предмета доказування у цій справі та можуть бути встановлені господарським судом самостійно на підставі наявних і поданих сторонами доказів.

Натомість, конституційне провадження у справі №3-78/2026(178/26) не спрямоване на встановлення фактичних обставин цієї господарської справи, не стосується оцінки доказів у ній та не вирішує питання щодо прав і обов`язків сторін у спірних правовідносинах. Саме по собі відкриття Конституційним Судом України провадження щодо перевірки конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не позбавляє господарський суд можливості дослідити докази, встановити обставини справи та надати їм правову оцінку.

Прокурор вважає, що прийняття рішення Конституційним Судом України, за наслідками розгляду конституційної скарги жодним чином не вплине на провадження у цій справі, а відповідач не довів наявності об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі за конституційною скаргою, а тому його клопотання є необґрунтованим і на даний час відсутні підстави для його задоволення судом.

У судовому засіданні 10 червня 2026 року відкладено підготовче засідання в межах розумного строку на 29 червня 2026 року. Постановлено відкласти розгляд клопотання (вх.2124 від 25 травня 2026 року) про зупинення провадження у справі до наступного судового засідання.

19 червня 2026 року представник позивача-2 через підсистему Електронний суд направив до суду додаткові пояснення (вх. №2962).

Посилаючись на норми законодавства та судову практику представник позивача-2 вказав, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого припису, застосованого (не застосованого) судом під час вирішення справи, має значення, насамперед, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення подібних справ, а не як підстава для перегляду справи з ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням.

З огляду на викладене у поясненнях представник позивача-2 просив суд відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» про зупинення провадження у справі № 926/1098/26.

29 червня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направив до суду додаткові пояснення (вх. №3111).

У судовому засіданні 29 червня 2026 року оголошено перерву до 13 липня 2026 року.

13 липня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направив до суду заяву (вх. №2856) у якій підтримав раніше подане клопотання про зупинення провадження до прийняття рішення Конституційним Судом України у справі №3-78/2026(178/26).

Відповідач явку належного представника у судове засідання 13 липня 2026 року не забезпечив.

При цьому у направленій до господарського суду заяві (вх. №2856 від 13 липня 2026 року) представник відповідача просив суд провести судове засідання без його участі.

Прокурор, представники позивачів у судовому засіданні 13 липня 2026 року повідомили суд, що окрім заперечень проти зупинення провадження у справи будь-які інші клопотання відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позицію учасників справи, суд встановив наступне.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин 1, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, 06 травня 2026 року Конституційний Суд України постановив ухвалу у справі №3-78/2026 (178/26) про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VIII зі змінами.

При цьому положення вказаної норми закону підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.

Статтями 2, 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права, з урахуванням європейських стандартів, та спрямоване на забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

При цьому відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, закон повинен відповідати критерію "якості закону", зокрема, бути доступним, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні, що забезпечує особі можливість належним чином передбачати правові наслідки своєї поведінки та здійснювати свою діяльність із дотриманням принципу правової визначеності.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання щодо відповідності Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також реалізує інші повноваження відповідно до Конституції України.

Статтею 151-2 Конституції України передбачено, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Враховуючи наведене, визнання Конституційним Судом України нормативного акта чи його окремих положень неконституційними виключає можливість їх подальшого застосування та відтворення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, окрім випадків, коли положення Конституції України, через невідповідність яким відповідний акт було визнано неконституційним, у подальшому змінені у порядку, передбаченому розділом XIII Конституції України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зупинення провадження у справі, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто закінчення строку визначається вказівкою на подію.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Відповідно до резюме вх№16/178 від 06 квітня 2026 року суб`єкт права на конституційну скаргу - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" директора Товариства ОСОБА_1 - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зі змінами, який встановлює можливість зміни істотних умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків.

Водночас, як вбачається зі змісту позовної заяви, орган прокуратури, як підставу позову визначив, зокрема невідповідність додаткових угод пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме перевищення встановленого вказаною нормою 10-відсоткового обмеження щодо збільшення вартості електричної енергії.

Отже, предмет конституційної перевірки у справі № 3-78/2026 (178/26) - це конституційність пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», тієї самої норми, яка становить правову основу заявленого позову. Позиція прокуратури цілком і повністю будується на застосуванні цієї норми.

Питання полягає не у з`ясуванні фактів, а у правовій кваліфікації, чи є встановлені факти підставою для задоволення позову, а ця кваліфікація безпосередньо залежить від того, чи є відповідна норма конституційною.

Отже, позов у даній справі ґрунтується виключно на застосуванні пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Саме відповідність чи невідповідність дій сторін цій нормі є тією матеріально-правовою підставою, без оцінки якої вирішення спору буде передбачним.

З означеного випливає, що розгляд даної справи по суті до вирішення Конституційним Судом України означає ухвалення рішення на підставі норми, контитуційність якої поставлена під сумнів уповноваженим органом конституційної юрисдикції. Це і становить об`єктивну неможливість розгляду справи у розумінні пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України та водночас усуває ризик ухвалення рішення, яке згодом потребуватиме перегляду та підриватиме правову визначеність.

Як вбачається із відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень, 04 червня 2026 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалив у справі 927/1704/23 зупинити касаційне провадження саме на тій підставі, що покладена в основу оскаржуваних і в тій справі рішень - на пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026 (178/26).

Положення пункту 5 ч частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження. Законодавець не уточнює, що «об`єктивна неможливість» має стосуватися виключно доказів.

Таким чином, саме зупинення провадження відповідає принципам правової визначеності, справедливості судового розгляду та ефективного захисту прав усіх сторін. Принцип процесуальної економії вимагає саме такого підходу.

Зупинення провадження є тимчасовим заходом, що не позбавляє жодну зі сторін права на судовий захист, а лише відкладає розгляд справи до отримання відповіді на принципове конституційне питання, що безпосередньо пов`язане з предметом спору. Строк зупинення провадження є розумно обмеженим та визначений об`єктивними обставинами, строком провадження в Конституційному Суді України.

Отже, з урахуванням того, що при прийнятті Конституційним Судом України рішення у справі №3-78/2026 (178/26) буде досліджуватись норма закону, яка становить основу заявленого позову, зважаючи на те, що задля ухвалення справедливого та неупередженого рішення з дотриманням усіх основних засад господарського судочинства, з метою повноцінного дослідження правомірності застосування встановленого вказаною нормою 10-відсоткового обмеження при зміні ціни за одиницю товару, задля забезпечення принципу правової визначеності та єдності судової практики, сукупного встановлення всіх обставин справи з призми законності підвищення ціни кожним окремим додатковим правочином укладеним до основного з підвищенням ціни у вставлений ліміт 10-відсоткового обмеження на якій посилається відповідачем у справі, з урахуванням права бути кожній стороні спору бути почутим, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №926/1098/26 до прийняття Конституційним Судом України рішення у справі №3-78/2026(178/26).

Керуючись статтями 227, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" про зупинення провадження у справі (вх. №2124 від 25 травня 2026 року) - задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі №926/1098/26 до закінчення розгляду та прийняття рішення Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26).

3. Після перегляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26) учасникам справи повідомити суд про результат розгляду.

4. Копію ухвали направити учасникам справи до їх електронних кабінетів підсистеми Електронний Суд.

Повний текст ухвали складено та підписано 17 липня 2026 року.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.ст. 254-259 ГПК України.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя Олександр ТИНОК