Ухвала суду № 138292947, 16.07.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2-ві/641/1/26 Справа № 643/7437/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі

головуючого судді Музиченко В.О.,

за участю секретаря судового засідання Микитюк В.П.,

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кожихової Ганни Володимирівни у справі № 643/7437/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слобідського районного суду міста Харкова перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В ході розгляду справи представником відповідача подано заяву про відвід головуючого судді Кожихової Г.В. яка мотивована тим, що суддя Кожихова Г.В. не може брати участь у розгляді даної справи та підлягає відводу, оскільки її поведінка під час підготовки та розгляду справи містить ознаки упередженого ставлення до сторони відповідача, передчасної оцінки доказів та сторін, а також демонструє відсутність рівного ставлення до учасників процесу. Вважає, що наведені обставини, зокрема передчасна оцінка доказів, нерівне ставлення до сторін свідчать про наявність сумнівів у неупередженості судді Кожихової Г.В., в зв`язку з чим просить відвести її від розгляду справи та передати справу для повторного автоматизованого розподілу між іншими суддями. Зокрема, зазначає, що судове засідання 13.07.2026 було призначено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (підсистема ВКЗ) на 11:30. Представник відповідача завчасно авторизувався в системі, проте суд здійснив підключення лише о 12:37 (із затримкою понад 1 годину) без попередження та мотивування причин зміни графіка. Після початку засідання, коли представник відповідача почав обґрунтовувати свої повноваження, суддя почала імітувати відсутність звуку, внаслідок чого зв`язок було перервано. Згідно з офіційною інформацією ДП «ІСС», технічний збій із передачею пакетів даних під час сеансу відеоконференції № 6766640 зафіксовано виключно на боці суду, тоді як інтернет-з`єднання представника відповідача було стабільним (понад 100 Мбіт/с). Заявник стверджує, що суддя навмисно зманіпулювала технічними засобами з метою зриву засідання та безпідставного перенесення справи на 30 липня 2026 року. Зазначає, що представник позивача (ТОВ «Коллект Центр») у судове засідання не з`явився, замість вирішення питання про залишення позову без розгляду через неявку позивача без поважних причин (відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України), суддя розпочала «допит» представника відповідача щодо його повноважень. На думку заявника, суддя діє в інтересах колекторської компанії, покриваючи її неявку. Також зазначив, що суддя демонструє стійку тенденцію до ігнорування документів сторони захисту, зокрема задовольнила клопотання позивача про витребування банківської таємниці . Зазначає, що попри те, що повноваження представника підтверджені КЕП при вході в систему та наявними в матеріалах справи документами, суддя у засіданні вимагала паспорт, що заявник розцінює як штучну димову завісу для зриву процесу.

Ухвалою суду від 14.07.2026 року заяву про відвід головуючого у справі судді Кожихової Г.В. визнано необґрунтованою та передано справу для вирішення питання про відвід у порядку ст.33 ч.1 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями заява передана до провадження судді Музиченко В.О.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд, дослідивши матеріали заяви про відвід, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно із ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, за умовами частин 3 та 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України).

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Згідно із ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У рішенні (п. п. 126, 127) у справі «Агрокомплекс проти України» (Заява №23465/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно питання «безсторонності» у розумінні пункту 1 статті 6, в усталеній практиці Суду чітко визначено, що стосовно цієї вимоги існують два критерії: суб`єктивний і об`єктивний. Передусім, суд має бути безстороннім з суб`єктивної точки зору, тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-яку особисту прихильність або упередженість чи зацікавленість. Якщо немає доказів протилежного, діє презумпція особистої безсторонності. По-друге, суд має також бути безстороннім з об`єктивної точки зору - тобто, забезпечувати достатні гарантії для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву з цього приводу (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «Кіїскінен проти Фінляндії» (Kiiskinen v. Finland), заява № 26323/95, ECHR 1999-V (витяги)). Зокрема, при застосуванні об`єктивного критерію необхідно визначити, чи існують, окрім поведінки самих суддів, безсумнівні факти, що можуть служити підставою для сумніву в їхній безсторонності (див. рішення у справі «Клейн та інші проти Нідерландів» (Kleyn and Others v. the Netherlands) [ВП], заяви № 39343/98 та інші, п. 191, ECHR 2003-VI).

При вирішенні питання щодо наявності у певній справі обґрунтованих підстав для сумніву у дотриманні цих вимог, позиція відповідної особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можна вважати такий сумнів об`єктивно обґрунтованим (див. зазначене рішення у справі «Клейн та інші проти Нідерландів» (Kleyn and Others v. the Netherlands), п. 194).

За змістом п. 23, п. 60, п. 61 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - принцип незалежності судової влади означає незалежність кожного судді при здійсненні ним функцій прийняття судових рішень. Під час розгляду всіх справ судді повинні діяти незалежно та неупереджено. Судді мають приймати рішення у справах, які передані їм на розгляд. Вони можуть відмовитися від справи або її розгляду лише якщо для цього є поважні причини.

Суд, вважає, що обставини, які наведено представником відповідача Рижиковим К.Ю. у заяві щодо відводу судді Кожихової Г.В., не можуть слугувати підставою для відводу, оскільки фактично свідчать про його незгоду з процесуальними діями та рішеннями головуючого судді, зауваження щодо яких можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у випадку незгоди з ним.

Також, у заяві про відвід не зазначено фактів прояву суддею Кожиховою Г.В. поведінки, яка б свідчила про його упередженість чи небезсторонність у цій справі.

Таким чином, викладені доводи в заяві про відвід судді Кожихової Г.В. у своїй сукупності не свідчать про наявність необ`єктивності та упередженості судді при розгляді цієї справи і не є такими, які б давали підстави особам, що приймають участь у ній, висловлювати недовіру головуючому.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні заяви представника відповідача Рижикова К.К. про відвід судді Слобідського районного суду міста Харкова Кожихової Г.В., подану у цивільній справі за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 36-40, 247, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача Рижикова К.К. про відвід судді Слобідського районного суду міста Харкова Кожихової Г.В., подану у цивільній справі за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя -В. О. Музиченко