Рішення № 138292654, 07.07.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 Справа № 914/2896/25

Господарський суд Львівської області в складі судді Бортник О. Ю. за участі секретаря судових засідань Леника Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Фізичної особи-підприємця Бекиша Володимира Ярославовича, м. Львів,

до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІММОБІЛЬЯРЕ ФАМІЛЬЯРЕ», м. Львів,

про визнання недійсним та скасування рішення від 25.07.2024 р. № 63/64-р/к

За участі представників:

від позивача: Фартушок Т.Б. - адвокат,

від відповідача: Мудрик І.В., який з`явився лише на проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Суть спору: Фізична особа-підприємець Бекиш В.Я., м. Львів, звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25 липня 2024 р. № 63/64-р/к у справі № 63/4-01-70-2022.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач вважає, що спірне рішення є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки він брав участь у електронному аукціоні та був його учасником і переможцем як фізична особа, а не як Фізична особа-підприємець. Договір купівлі-продажу нерухомого майна за наслідками аукціону укладено Бекишем В.Я. як фізичною особою, а не фізичною особою-підприємцем.

Бекиш В.Я. у підпункті b п. 6 розділу 2 спірного рішення визначений відповідачем як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець.

Норми Закону України «Про захист економічної конкуренції» стосуються суб`єктів господарювання, а не фізичних осіб.

Набуття статусу фізичної особи-підприємця не означає, що усі подальші правовідносини за участі цієї особи мають ознаки господарських, а спори з її участю належать до господарських. Фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно.

Позивач за результатами електронного аукціону придбав приміщення, які знаходяться у житловому будинку.

Заперечення відповідача.

Відповідач у відзиві (а.с. 48-50) просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що спірне рішення надіслано позивачу та отримане ним 09.08.2024 р. Останній день двомісячного строку, який встановлено ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», для оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України припав на 10.10.2024 р.

Позов подано 17.09.2025 р., тобто з порушенням строку, який встановлено ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Вказане є підставою для відмови у задоволенні позову.

Зазначений вище двомісячний строк не підлягає поновленню, оскільки є присічним.

Відповідь на відзив (а.с. 132-138).

Позивач звертає увагу на ту обставину, що відзив не містить жодних заперечень щодо суті позовних вимог.

Позивач заперечує факт надіслання йому відповідачем спірного рішення. Позивач стверджує, що повідомленням № 63-02/239е від 25.07.2024 р. підтверджує факт надіслання витягу з рішення на 29 арк.

Відповідно до списку № 148 рекомендованих листів, який подано відповідачем, маса надісланої кореспонденції складала 50 грам.

Позивач не погоджується з тим, що маса 30 аркушів та поштового конверта, в якому вони надсилались, може складати 50 грам.

З урахуванням стандарту ISO 216 маса одного аркушу формату А-4 щільністю 80г/м2 складає приблизно 5 грам (4,9896 г). Така інформація є загальновідомою, тому загальна маса 30 аркушів мала б складати 149,688 грам.

Виходячи з загальної маси відправлення відповідача, воно максимально могло б містити 13 аркушів.

Враховуючи викладені обставини, позивач вважає, що подані відповідачем докази не є належними та достовірними доказами надіслання позивачу витягу з спірного рішення.

Позивач вважає, що наявні підстави для поновлення строку на оскарження спірного рішення, оскільки приписи про неможливість поновлення такого строку, навіть якщо обставини його пропуску не залежали від волі особи, не відповідають Конституції України та обмежують доступ особи до правосуддя.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІММОБІЛЬЯРЕ ФАМІЛЬЯРЕ».

Підготовче засідання у справі відкладалось та строк підготовчого провадження у справі продовжувався з підстав, зазначених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду.

Ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/2896/25 до судового розгляду по суті.

Судове засідання з розгляду справи по суті призначалось, відкладалось з підстав, зазначених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду.

Мотивувальна частина рішення.

Враховуючи зміст позовних вимог, до переліку обставин, які підлягають доказуванню належить спростування або встановлення факту порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, а саме п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціонів й дотримання встановленого Законом строку на оскарження спірного рішення.

Вичерпний перелік доказів, якими сторони підтверджують наявність обставин, що належать до предмета доказування кожної з сторін, зазначено ними у додатках до позову, відзиву, відповіді на відзив.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, застосовуючи викладені нижче норми права та вважаючи встановленими наведені нижче обставини, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Рішенням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення від 25 липня 2024 р. у справі № 63/64-р/к, Справа № 63/4-01-70-2022 (а.с. 15-28) визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ІММОБІЛЬЯРЕ ФАМІЛЬЯРЕ», м. Львів, та Фізичної особи-підприємця Бекиша В.Я., м. Львів, під час участі в аукціоні з продажу об`єкта приватизації, замовником якого було Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 та Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціонів. За вчинення цих правопорушень згаданим рішенням накладено на позивача та третю особу у справі штраф у розмірі по 68000 грн. на кожного.

Як вбачається з п.п. 1, 2, 4 спірного рішення, аукціон стосувався продажу об`єкта малої приватизації, а саме: нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 25 кв. м у будинку 35 на площі Ринок у м. Львові.

На момент проведення аукціону основним видом діяльності позивача було надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідач встановив, що учасниками згаданого вище аукціону були лише позивач та третя особа у справі, засновником якої разом з Висоцькою Г.С. є Бекиш В.Я. Вказані особи перебувають у шлюбі. Керівник третьої особи у справі є матір`ю Бекиша В.Я.

Позивач та третя особа у справі зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного та інших обставин, про які йдеться у спірному рішенні (п.п. 4.1-4.3.), відповідач зробив висновок про те, що позивач та третя особа у справі пов`язані відносинами контролю та родинними стосунками. Вони використовували спільні засоби зв`язку та ІР-адреси тощо.

З огляду на викладені факти у сукупності, відповідач дійшов висновку, що позивач та третя особа у справі буди обізнані щодо участі кожного з них у аукціоні і координували свою поведінку.

Повідомлення за № 63-02/2394с від 25.07.2024 р. про надсилання витягу з рішення від 25.07.2024 р. № 63/64-р/к (а.с. 80), додатком до якого вказано сам витяг з рішення на 29 арк., надіслано відповідачем на адресу позивача (м. Львів, пл. Ринок, 35/9) 26.07.2024 р. Вказане підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта», Списком № 148 рекомендованих відправлень відповідача, відстеженням відправлення з номером 0600946215756 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600946215756 (а.с. 81-85).

Рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600946215756 та відстеження відправлення з номером 0600946215756 (а.с. 84-85) підтверджують той факт, що повідомлення від 25.07.2024 р. з додатком вручено адресату 09.08.2024 р.

Позивач звернувся з позовом до суду 17.09.2025 р., тобто з пропуском встановленого ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» двомісячного строку з дня одержання рішення органів Антимонопольного комітету України на його оскарження.

У матеріалах справи немає доказів того, що позивач не отримав додатка до згаданого вище повідомлення.

Аргументи позивача стосовно того, що вага поштового відправлення 50 г спростовує факт надіслання йому відповідачем спірного рішення, безпідставні.

Позивач не надав суду доказів того, що у поштовому конверті поштового відправлення № 0600946215756 містилось лише повідомлення від 25.07.2024 р. на одному аркуші і вага цього одного аркуша разом із поштовим конвертом, в якому він надійшов, становила 50 г.

Докази повідомлення позивачем відповідача про отримання ним повідомлення відповідача від 25.07.2024 р. без вказаного у ньому додатку відсутні.

У матеріалах справи немає та позивачем суду не надані докази, які б спростовували висловлені представником відповідача у судовому засіданні заперечення щодо того, що витяг з спірного рішення, який надсилався позивачу, містив лише відомості, що стосувались позивача, та у повідомленні, очевидно, допущено помилку щодо кількості аркушів витягу, оскільки текст спірного рішення загалом було викладено на 27 сторінках.

У матеріалах справи немає та позивачем суду не надано доказів того, що документи, які надійшли у поштовому відправленні № 0600946215756 були надруковані на аркушах паперу, кожен з яких мав щільність 80 г/м2 та вагу 4,9896 г.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, зокрема, про те, що: за приписами частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» строки оскарження рішень, розпоряджень АМК, передбачені вказаною нормою Закону, не можуть бути відновлені; зазначені строки є присічними; закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є самостійною підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення АМК.

Стаття 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає загальний (універсальний) порядок оскарження рішень АМК, які були прийняті АМК стосовно порушення економічної конкуренції.

Отже, строк оскарження рішень АМК є двомісячним і розпочинає свій перебіг з дня одержання відповідного рішення та вказаний строк не може бути відновлено.

При цьому встановлена нормами Цивільного кодексу України позовна давність до правовідносин, які виникають стосовно скарження рішень АМК, не застосовується.

Така правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, які викладено у його постановах від 25.04.2018 у справі № 922/3272/17, від 05.06.2018 у справі № 916/2335/17, від 14.08.2018 у справі № 922/4374/17, від 23.06.2020 у справі № 905/1605/19, від 14.03.2023 у справі № 910/4518/22, від 20.04.2023 р. у справі № 910/20438/21.

З огляду на викладені обставини, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову .

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судовий збір у справі за розгляд позовної заяви покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Бекиша Володимира Ярославовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, м. Львів, вул. Коперника М., буд. 4, код ЄДРПОУ 20812013), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІММОБІЛЬЯРЕ ФАМІЛЬЯРЕ» (79008, м.Львів, Площа Ринок, буд. 35, кв. 9, код ЄДРПОУ 42226978) відмовити повністю.

Судовий збір за розгляд позовної заяви покласти на позивача.

2. Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. На рішення Господарського суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 17.07.2026 р.

Суддя Бортник О.Ю.