Ухвала суду № 138292281, 15.07.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4733/26

провадження №: 1-кс/398/980/26

УХВАЛА

"15" липня 2026 р. Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія Кіровоградської області клопотання старшого слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Олександрійської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121060000885 від 08.06.2026 року відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрії Кіровоградської області, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, військовозобов`язаного, не одруженого, який не має на своєму утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням, погодженим прокурором Олександрійської окружної прокуратури в Кіровоградській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_8 строком на два місяці.

Обґрунтовуючи клопотання слідча зазначила, що 28 травня 2026 року близько 22 годин 10 хвилин ОСОБА_7 перебував біля магазину «АТБ-маркет» по вулиці Григорія Усика, 56, міста Олександрія Кіровоградської області, де разом із знайомими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відпочивали.

У цей час повз вказаних вище осіб проходили ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Проходячи повз ОСОБА_13 з необережності зачепив плечем одного із присутніх у компанії біля входу в магазин.

З даного приводу між ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 виник конфлікт, у ході якого ОСОБА_8 кулаком правої руки наніс один удар ОСОБА_13 . Дані незаконні дії намагався зупинити потерпілий ОСОБА_11 та відтягти ОСОБА_8 .

У той момент у ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 виник раптовий спільний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .

З метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , ОСОБА_7 діючи умисно групою осіб, спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , повернувшись обличчям до потерпілого та тримаючи останнього за одяг, наніс три цілеспрямованих удари в область його обличчя та голови. Після чого ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 тримаючи за одяг ОСОБА_11 , нанесли не менше двох ударів почергово в область ніг останнього від чого той втратив рівновагу та впав та асфальтне покриття обличчям до гори дещо на правий бік, при цьому руками закриваючи обличчя та голову.

У той момент ОСОБА_7 , діючи умисно групою осіб, спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обступивши ОСОБА_11 з обох боків почергово нанесли не менше трьох ударів останньому в область голови та тулубу. Після чого ОСОБА_9 та ОСОБА_7 відійшли в бік, однак ОСОБА_8 продовжуючи свої злочинні дії тримаючи за одяг потерпілого, нахилившись над ним, кулаком правої руки наніс не менше двох ударів в область голови та не менше двох ударів правою ногою в область голови потерпілого.

У подальшому, коли ОСОБА_11 підвівся та тримаючись за авто, яке знаходилось поряд, ОСОБА_8 , продовжуючи свої протиправні дії, направлені на спричинення тілесних ушкоджень кулаком правої руки наніс один удар в область потилиці ОСОБА_11 та коліном правої ноги наніс один удар в область тулуба. У цей же момент продовжуючи реалізовували свій злочинний спільний умисел ОСОБА_7 кулаком правої руки наніс один удар в область голови потерпілого внаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на асфальтне покриття, після чого ОСОБА_7 продовжуючи свої злочинні дії наніс не менше одного удару в область голови потерпілого правої ногою, після чого відійшов в бік.

Після чого ОСОБА_11 підвівся на ноги та в цей момент до нього підійшов ОСОБА_8 , який діючи спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , наніс один цілеспрямований удар в область обличчя потерпілого, внаслідок чого останній втратив рівновагу та повторно впав на асфальтне покриття.

Згідно висновку експерта №119 від 17.09.2026 року своїми спільними злочинними діями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , спричинили ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, підгострої епідуральної гематоми потиличної частки правої півкулі головного мозку, лінзоподібного гіперденсивного утворення, розмірами 7х37х27мм, приблизним об`ємом до 7см3), що ускладнена пневмокраніумом (поодинокими пухирцями газу); лінійного перелому луски правої тім`яної кістки з переходом через лямбдовидний шов на луску правої потиличної кістки, що затухає біля потиличного отвору справа; лінійного перелому основи піраміди правої скроневої кістки, що ускладнений правобічним мастоїдитом та гемотимпанумом праворуч; ізольованого міжвиросткового перелому справа (в ділянці вирізки, без ознак зміщення); множинних саден та гематом обличчя, параорбітальної гематоми справа, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння та могли утворитися внаслідок ударної дії тупих предметів.

Таким чином ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

26.06.2026 року старшим слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити. Уточнили, що просять застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечив проти застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, зазначив, що вину визнає частково, ризики, вказані у клопотанні слідчого відсутні. Вказав, що офіційно не працевлаштований. Зазначив, що наніс потерпілому лише пару ударів.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби. В обґрунтування посилався на те, що підозрюваний працює неофіційно, але планує оформити трудові відносини, ризики, якими слідчий обґрунтовує клопотання, відсутні.

Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали, які були додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення здійснено з дотриманням вимог КПК України.

У провадженні СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12026121060000885 від 08.06.2026 за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 cт. 121 КК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

26.06.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 cт. 121 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, а саме:

-протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 ;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 ;

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_11 ;

-протоколом пред`явлення до впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_11 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_13 ;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_13 ;

-протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_12 ;

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 ;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_12 ;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участь свідка ОСОБА_12 ;

-довідкою травмпункту №3314/191;

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка;

-протоколом пред`явлення особи до впізнання за фотознімками за участь свідка;

-висновком експерта №119;

-висновком експерта №135/119.

Термін «обґрунтована підозра», згідно висновків Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Отже, на думку слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування зібрані стороною обвинувачення докази є достатньо вагомими для твердження про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та дають обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може мати відношення до вказаного кримінального правопорушення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Щодо наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Стосовно існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначає, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.

Між тим, Європейський суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Летельє проти Франції», п. 43). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.

В даному випадку підозрюваний ОСОБА_5 проживає з матір`ю, бабусею та сестрою, тобто має стійкі соціальні зв`язки. В той же час, доказів про те, що підозрюваний має постійну роботу, або має у власності нерухомість чи будь-яке інше майно, яке б змусило його залишатись в м. Олександрія, слідчому судді не надано.

Водночас, будь-яких документально підтверджених даних про переховування підозрюваного органом досудового розслідування або прокурором не надано. Крім того, слідчим в судовому засіданні підтверджено, що на всі виклики підозрюваний з`являється, будь-яких порушень не вчиняв.

Оцінюючи у сукупності наведені факти, беручи до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, а також дані про його особу та спосіб життя, слідчий суддя, враховуючи, що підозрюваний може безперешкодно виїхати за межі міста Олександрії, констатує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик незаконного впливу на свідків в даному кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що досудове розслідування триває, ОСОБА_5 матиме реальну можливість шляхом умовлянь, підкупу, залякування, погроз, примусу вимагати від свідків дачі неправдивих показань з метою уникнення або пом`якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що перешкоджатиме об`єктивному з`ясуванню обставин кримінального провадження.

Отже, слідчий суддя виснує, що стороною обвинувачення доведено наявність передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків.

Щодо можливості застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів

Частиною 1 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

З клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту вбачається, що стороною обвинувачення не взято до уваги характеристику особи підозрюваного, обґрунтування неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, наведено без посилання на обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання виду запобіжного заходу.

Згідно із ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; отримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Отже, під час вирішення питання про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя, окрім наявності обґрунтованої підозри, доведеності ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховує й відомості про особу підозрюваного та його репутацію.

Так, ОСОБА_5 раніше не судимий, має стійки соціальні зв`язки (постійно проживає з матір`ю, бабусею та сестрою), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, також не перебуває на обліку в Олександрійському РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області. Перебуває на військовому обліку призовників ІНФОРМАЦІЯ_2 . Характеризується позитивно за місцем проживання. Позитивну характеристику підозрюваному також надано організатором ініціативної групи громадян "Безвісті зниклих і полонених Олександрії" ОСОБА_16 .

Відтак слідчий суддя виснує, що з урахуванням особи підозрюваного, стороною обвинувачення не доведено неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, а відтак запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з огляду на інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.2019 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

З урахуванням зазначених ризиків у кримінальному провадженні, обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, є доцільним застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби строком до 26.08.2026 року.

Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Керуючись ст.ст. 176-179, 184, 193-196 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у вечірний та нічний час доби з 20.00 до 06.00 строком до 26.08.2026.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із м. Олександрії Кіровоградської області без дозволу слідчого Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області або суду;

- повідомляти слідчого Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Дія ухвали про застосування запобіжного заходу закінчується 26 серпня 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органам внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

У випадку порушення умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, до підозрюваного повинен бути застосований більш суворіший запобіжний захід.

Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 17.07.2026 о 08:30.

Слідчий суддя ОСОБА_17