Рішення № 138291831, 17.07.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1563/26

2/215/2381/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.

за участю: секретаря - Мироненко А.О.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-

УСТАНОВИВ:

02.03.2026 представник позивача ПрАТ «ЦГЗК» звернулась до суду з даною позовною заявою, в обґрунтування якої вказує, що рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2024 року по справі №212/9143/24, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2025 року, стягнуто з ПрАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 150000 грн, без утримання податку з доходу фізичних осіб. На виконання зазначено рішення суду, 09.05.2025 на банківський рахунок відповідача ОСОБА_2 було перераховані грошові кошти у сумі 150000 грн. із призначенням платежу: «*; НОМЕР_1 ; Вiдш. мор. шкоди на користь Сiчевий СЮ по справі №212/9143/24 від 17.10.24 на р/р НОМЕР_2 ». При цьому, достовірно знаючи про добровільне виконання позивачем ПрАТ «ЦГЗК» судового рішення, відповідачем ОСОБА_2 був отриманий виконавчий лист Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області №212/9143/24 щодо стягнення моральної шкоди. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. від 20.06.2025 відкрито виконавче провадження №78423104 та 20.06.2025 о 18:29 з банківського рахунку позивача ПрАТ «ЦГЗК» проведено примусове списання коштів у сумі 165500 грн. Таким чином, поведінка відповідача ОСОБА_2 була недобросовісною та суперечливою, бо він отримавши добровільне виконання рішення суду шляхом зарахування коштів на його банківський рахунок здійснив умисні дії по отриманню повторного стягнення грошових коштів. Вказаними діями відповідач штучно створив ситуацію, внаслідок якої позивачу ПРАТ «ЦГЗК» було спричинено майнову шкоду у вигляді повторного стягнення моральної шкоди у сумі 150000 грн., стягнення 15000 грн. основної винагороди приватного виконавця та 500 грн. мінімальних витрат приватного виконавця.

На підставі викладеного, позивач ПрАТ «ЦГЗК» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на їх користь майнову шкоду у сумі 165500 грн.

29.06.2026 відповідач ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву (заперечення) в яких вказує, що в своїх позовних вимогах ПрАТ «ЦГЗК» просить стягнути з нього грошові кошти в сумі 165500 грн. в той час як наданими позивачем платіжними інструкціями підтвердженою сумою є лише 152422,40 грн. Крім того, відповідач не надавав позивачу інформацію щодо своїх реквізитів банківського рахунку відкритого в АТ «ПУМБ» та дозволу на його використання, а подаючи приватному виконавцю на виконання виконавчий лист Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області №212/9143/24 виданий 19.06.2025 щодо стягнення з ПрАТ «ЦГЗК» на його користь моральної шкоди в розмірі 150000 грн., він діяв в рамках Закону України «Про виконавче провадження». Також, заявлена позивачем сума понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 10000 грн. не підтверджена жодними доказами.

10.07.2026 представник позивача Рабко Т.О. надала відповідь на відзив (додаткові письмові пояснення у справі) в яких зазначила, що нанесена позивачу сума майнової шкоди становить 165500 грн. та складається з наступних сум: 150000 грн. - повторне стягнення з позивача грошових коштів в межах примусового списання по виконавчому провадженню №78423104; 15000 грн. - витрати на основну винагороди приватного виконавця в межах виконавчого провадження №78423104; 500 грн. - витрати приватного виконавця в межах виконавчого провадження №78423104. 09.05.2025 позивач ПрАТ «ЦГЗК» в добровільному порядку сплатив на користь відповідача ОСОБА_2 суму моральної шкоди в розмірі 150000 грн. на виконання рішення суду по справі №212/9143/24, а відповідач в свою чергу прийняв ці грошові кошти та не повернув ПрАТ «ЦГЗК», тому зобов`язання позивача є виконаним і не було підстав для ініціювання виконавчого провадження. Таким чином, зазначені витрати виникли виключно внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 , який ініціював повторне стягнення вже сплачених коштів шляхом звернення до приватного виконавця. Крім того, діюче законодавство не містить заборон для боржників щодо виконання судових рішень на останні відомі банківські реквізити стягувача, тому в даному випадку позивач ПрАТ «ЦГЗК» не потребував додаткового дозволу відповідача ОСОБА_2 для виконання рішення на цей банківський рахунок, що раніше використовувався для виплати заробітної плати та саме ОСОБА_2 надавався ПрАТ «ЦГЗК». Також, документи на підтвердження витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 надала аналогічні пояснення, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2024 року по справі №212/9143/24, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2025 року, стягнуто з ПрАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 150000 грн., без утримання податку з доходу фізичних осіб (а.с.11-28).

09.05.2025 на банківський рахунок відповідача ОСОБА_2 було перераховані грошові кошти у сумі 150000 грн. (а.с.29).

Факт отримання вказаної суми грошових коштів визнається відповідачем, а тому відповідно до ч.1ст.82 ЦПК України не потребує доказування.

19.06.2025 Покровським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області виданий виконавчий лист №212/9143/24 про стягнення з ПрАТ «ЦГЗК» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 150000 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб (а.с.33-34) та того ж дня ОСОБА_2 звернувся до приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області МЮУ Шевцова І.В. з заяво про відкриття виконавчого провадження (а.с.59).

Постановою приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області МЮУ Шевцова І.В. від 20.06.2025 відкрито виконавче провадження №78423104 (а.с.65-66).

20.06.2025 з банківського рахунку позивача ПрАТ «ЦГЗК» проведено примусове списання коштів у сумі 165500 грн. (а.с.71).

Як видно з позовної заяви ПрАТ «ЦГЗК», обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача, як на правову підставу цих вимог послався на ст.1166 ЦК України, яка регулює відшкодування шкоди завданої майну юридичної особи.

Проте, з застосуванням вказаної норми права суд не може повністю погодитись, виходячи з наступного.

Завдання збитків та набуття майна без достатньої правової підстави мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання.

У цивільному процесуальному законодавстві діє принцип jura novit curia («суд знає закони»). Згідно ст.264 ЦПК України, суд не пов`язаний правовою кваліфікацією, яку надав позивач у позовній заяві.

Застосування судом цього принципу полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Пред`являючи позов, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 майнову шкоду у сумі 165500 грн., обґрунтовуючи свої позовні вимоги безпідставним набуттям відповідачем цих грошових коштів.

Згідно ч.ч.1-3 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються ст.1212 ЦК України.

При цьому, застосування судом принципу «jura novit curia» («суд знає закони») не є безмежним.

Принцип jura novit curia, з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов`язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача. З іншого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін. Сторін не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції в умовах нової кваліфікації.

Тобто, перекваліфіковуючи позов за принципом «jura novit curia» («суд знає закони») вирішальне значення має факт надання сторонами у справі пояснень щодо нової кваліфікації позову, оскільки за відсутності пояснень обох сторін буде порушений принцип змагальності.

Даний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 278/2111/23.

Як видно з відзиву та відповіді на відзив на позовну заяву, представник позивача ПрАТ «ЦГЗК» та відповідач ОСОБА_2 надавали свої пояснення саме щодо законності набування останнім грошових коштів.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку здійснення перекваліфікації позову за принципом «jura novit curia» («суд знає закони») не буде суперечити принципу змагальності та рівності сторін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю якщо їх виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Верховний Суд у постанові від 10.02.2026 у справі №914/452/25 зазначив, що основними критеріями, які визначають добросовісність/недобросовісність набувача майна є такі категорії, як «знав/не знав», «міг знати/не міг знати».

У своїх постановах Верховний Суд також неодноразово вказував, що недобросовісні дії це спотворення права, коли особа формально діє в рамках закону, але реалізує свої права для заподіяння шкоди іншій стороні або всупереч меті, з якою ці права були надані.

Як слідує з матеріалів справи та пояснень сторін, виплата позивачем ПрАТ «ЦГЗК» відповідачу ОСОБА_2 за судовим рішенням моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я в розмірі 150000 грн., була здійснена ПрАТ «ЦГЗК» в добровільному порядку на банківський рахунок відповідача 09.05.2025, яку останній отримав (а.с.58).

При цьому, достовірно знаючи про добровільне виконання ПрАТ «ЦГЗК» судового рішення та розуміючи, що такі дії призведуть до подвійного стягнення з ПрАТ «ЦГЗК» грошових коштів, відповідачем ОСОБА_2 19.06.2025 на виконання до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. був наданий виконавчий лист Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області №212/9143/24 щодо стягнення з ПрАТ «ЦГЗК» моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я в розмірі 150000 грн., а вже 20.06.2025 з банківського рахунку позивача ПрАТ «ЦГЗК» проведено примусове списання коштів у сумі 165500 грн. При цьому відповідач ОСОБА_2 не повідомив приватного виконавця про добровільну сплату боржником заборгованості до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, суд вважає, що вищевказані дії відповідача ОСОБА_2 є недобросовісними, у зв`язку з чим з нього підлягають стягненню на користь позивача ПрАТ «ЦГЗК» безпідставно набуті грошові кошти в сумі 150000 грн.

Крім того, внаслідок вищевказаних недобросовісних дій відповідача ОСОБА_2 , позивачу була завдана майнова шкода, яка полягає у понесених витратах на сплату основної винагороди приватного виконавця в сумі 15000 грн. та мінімальних витрат приватного виконавця в сумі 500 грн., які позивач позбавлений можливості повернути в позасудовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача ПрАТ «ЦГЗК» 15500 грн. завданої майнової шкоди.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ «ЦГЗК» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовної заяви, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ПрАТ «ЦГЗК» 2661,40 грн. понесених позивачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви (а.с.1, 107).

Керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 274 ч.4 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» безпідставно набуті грошові кошти в сумі 150000 грн., 15500 грн. завданої майнової шкоди та 2661,40 грн. понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви, а всього 168161,40 грн.

Сторони мають право оскаржити рішення подавши на протязі тридцяти днів з дня складення повного судового рішенняапеляційну скаргу безпосередньо в Дніпровський апеляційний суд.

Рішення проголошено 17.07.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», адреса: 50066, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Код ЄДРПОУ 00190977.

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: