Ухвала суду № 138291590, 16.07.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/2440/25

Провадження № 2-сз/188/10/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Місюра К.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про повернення судового збору по справі №188/2440/25 за позовом ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району луганської області про визнання права власності в порядку спадкування.

Ознайомившись із заявою, проходжу до висновку, що вказана заява про повернення сплаченого судового збору задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження.

Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про судовий збір» повернення помилково сплаченого судового збору за ухвалою суду не передбачено.

Повернення помилково сплаченого судового збору здійснюється відповідно до положень Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядку), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, як помилково зарахованого, за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

07.01.2025 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.12.2024 за № 1888/43233. Даним наказом внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до Порядку з урахуванням зазначених змін органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого відповідним судовим органом.

Таке подання формується відповідним судовим органом на підставі поданої платником (його уповноваженою особою) заяви про повернення коштів з бюджету, складеної із зазначенням усіх необхідних реквізитів, визначених пунктом 5 Порядку № 787.

З матеріалів справи вбачається, що 27 лютого 2026 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області було ухвалено рішення , яким було задоволено позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 в повному обсязі. Крім цього , в порядку ст.. 136 ЦПК України відповідача було звільнено від сплати судових витрат. Проте, позивачка звернулася до суду з заявою про повернення судового збору, помилково вважаючи та/або невірно розуміючи текст зазначеного рішення, оскільки у справі за позовом ОСОБА_1 відповідачем є Лисичанська міська військова адміністраціяЛуганської області.

При подачі позовної заяви позивачкою ОСОБА_1 було сплачено судовий збір на реквізити Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області в сумі 1250,00 грн., відповідно до ЗУ «Про судовий збір».

За таких обставин підстави для повернення судового збору відсутні.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 про повернення помилково сплаченого судового збору слід відмовити.

Керуючись ст.ст.133,261,353 ЦПК України,ст.7 ЗУ «Про судовий збір», суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення помилково сплаченого судового збору відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К. В. Місюра