Рішення № 138290838, 15.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.07.2026Справа № 910/3157/26За позовом Фізичної особи-підприємця Михальчука Ярослава Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ТРК"

про стягнення 350400,87 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ТРК"

до Фізичної особи-підприємця Михальчука Ярослава Володимировича

про стягнення 438923,69 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Домітращук І.М.

від відповідача - Щетінін М.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ТРК" (далі - відповідач) на користь Фізичної особи-підприємця Михальчука Ярослава Володимировича (далі - позивач) боргу та санкцій за договорами підряду №1-1610/24/БГ від 16.10.2024 та №1-2207/24/БГ від 22.07.2024, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань вчасно та повністю оплатити надані йому роботи.

Ухвалою суду від 02.04.2026 було відкрито провадження у справі №910/3157/26 за вказаними вище позовними вимогами, розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

09.04.2026 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява в межах даної справи про стягнення з позивача 438923,69 грн неустойки у зв`язку із порушення останнім строків виконання робіт за договорами підряду №1-1610/24/БГ від 16.10.2024 та №1-2207/24/БГ від 22.07.2024.

Ухвалою суду від 04.05.2026 зустрічну позовну заяву було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/3157/26, справу призначено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10.06.2026.

12.05.2026 позивачем подано відзив на зустрічну позовну заяву.

13.05.2026 надійшла відповідь на відзив за зустрічним позовом від відповідача.

Протокольною ухвалою від 10.06.2026 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.07.2026.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 15.07.2026 представник позивача підтримав вимоги первісного позову повністю та заперечив проти зустрічних вимог, представник відповідача підтримав вимоги зустрічного позову та щодо первісного позову зазначив, що наявна заборгованість перед позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

22.07.2024 між Фізичною особою-підприємцем Михальчуком Ярославом Володимировичем як підрядником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна група ТРК» як замовником було укладено договір підряду №1-2207/24/БГ (далі - Договір №1-2207/24/БГ), за умовами якого підрядник зобов`язується з матеріалів замовника та власними або залученими силами виконувати підрядні роботи (далі - Роботи) на об`єкті АТ «УКРСИББАНК», що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Ореста Васкула (Ф. Пушиної), будинок 21 (далі - Об`єкт), а замовник зобов`язується приймати належним чином виконані роботи та оплачувати їх відповідно до умов Договору.

16.10.2024 між Фізичною особою-підприємцем Михальчуком Ярославом Володимировичем як підрядником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна група ТРК» як замовником було укладено договір підряду №1-1610/24/БГ (далі - Договір №1-1610/24/БГ), за умовами якого, підрядник зобов`язується з матеріалів замовника та власними або залученими силами виконувати підрядні роботи (далі - Роботи) на об`єкті АТ «УКРСИББАНК», що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Андріївська, будинок 4 (далі - Об`єкт), а Замовник зобов`язується приймати належним чином виконані Роботи та оплачувати їх відповідно до умов Договору.

Умови Договору №1-1610/24/БГ є ідентичними з умовами Договору №1-2207/24/БГ.

Згідно з п. 2.1 Договорів загальна ціна договору є договірною, складається з вартості всіх виконаних Підрядником Робіт протягом дії Договору та визначається на підставі Кошторисів, складених Сторонами. Ціна Договору (як і вартість Робіт по кожному конкретному Кошторису) включає в себе вартість Робіт. Вартість кожного окремого Кошторису - тверда.

У пункті 2.2 Договорів сторони погодили, що замовник оплачує роботи по кожному конкретному кошторису на умовах передбачених у такому кошторисі. У разі, якщо сторонами в кошторисі не передбачено умови оплати відповідних Робіт, Замовник оплачує їх згідно з рахунками, виставленими Підрядником на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт.

Підрядник зобов`язаний, зокрема у порядку та на умовах, визначених Договором, а також відповідно до вимог чинного законодавства виконувати всі Роботи передбачені Кошторисами, а також передавати належним чином виконані Роботи Замовнику (підпункти 4.1.3 та 4.1.7 пункту 4.1 Договорів).

Згідно з умовами пункту 5.1 Договорів строк виконання Робіт по кожному конкретному Кошторису визначається Сторонами окремо і зазначається у відповідному Кошторисі. У разі, якщо у Кошторисі не передбачено строку, строк виконання Робіт, передбачених таким Кошторисом, становить 10 (десять) робочих днів з моменту підписання Сторонами цього Кошторису.

Відповідно до пункту 5.2 Договорів датою закінчення виконання Робіт вважається дата прийняття виконаних Робіт Замовником за актом приймання передачі виконаних Робіт.

Умовами пункту 6.1 Договорів визначено, що виконані Роботи Підрядник передає, а Замовник приймає шляхом підписання акту приймання передачі виконаних робіт.

До Договору №1-2207/24/БГ між сторонами були укладені Кошториси, зокрема № 1, 2, 3 та 4 від 22.07.2024 та до Договору №1-1610/24/БГ між сторонами було укладено Кошторис №1 від 16.10.2024.

За умовами Кошторисів остаточні розрахунки Замовник здійснює протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання акта приймання-передачі виконаних робіт сторонами.

Враховуючи, що Кошторисами до Договору №1-2207/24/БГ не було визначено строки виконання робіт, то за умовами пункту 5.1 Договору №1-2207/24/БГ виконання робіт мала бути здійснена не пізніше 10 (десять) робочих днів з моменту підписання Сторонами Кошторису.

За умовами Кошторису №1 від 16.10.2024 до Договору №1-1610/24/БГ термін виконання робіт становить до 09.01.2025.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору №1-2207/24/БГ:

- 23.12.2024 між сторонами було підписано Акт№1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року на загальну суму 18250 грн з яких 1000 грн вартість матеріалів та 17250 грн вартість робіт;

- 19.03.2025 між сторонами було підписано Акт№2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2025 року на загальну суму 47810,50 грн з яких 22970,50 грн вартість матеріалів та 24840 грн вартість робіт;

- 19.03.2025 між сторонами було підписано Акт№3 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2025 року на загальну суму 94375 грн з яких 55075 грн вартість матеріалі та 39300 грн вартість робіт;

- 19.03.2025 між сторонами було підписано Акт№4 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2025 року на загальну суму 6600 грн, що є вартістю робіт.

На виконання умов Договору №1-1610/24/БГ між сторонами було підписано Акт №1 виконаних робіт за липень 2025 року на загальну суму 496734,80 грн, з яких 15000 грн вартість матеріалів та 483734,80 грн вартість робіт.

Позивач зазначає, що остаточний розрахунок по Договору №1-2207/24/БГ мав бути здійснений до 26.03.2025 включно (враховуючи умови Кошторисів). Загалом за актами по Договору №1-2207/24/БГ сума грошового зобов`язання склала 167035,50 грн, однак відповідач сплатив аванс у сумі 26840 грн та 65754,50 грн. З урахуванням цих оплат несплаченою лишилась сума - 74441 грн. При цьому, за Договором №1-1610/24/БГ остаточний розрахунок мав бути здійснений до 16.07.2025 включно, відповідач у рахунок виконання договору сплатив аванс 181529,45 грн та 100000 грн. З урахуванням цих оплат борг склав - 217205,35 грн.

Оскільки відповідач вказані суми боргу за Договорами не сплатив, позивачем було заявлено указаний позов про стягнення боргу та на суму боргу за Договором №1-2207/24/БГ нараховано 11632,98 грн неустойки, 2172,04 грн 3% річних та 3177,68 грн інфляційних втрат, за Договором №1-1610/24/БГ нараховано 33942,94 грн неустойки, 4338,16 грн 3 % річних, 3490,72 грн інфляційних втрат.

Відповідачем у свою чергу було нараховано позивачу неустойку за порушення строків виконання робіт за Договором №1-2207/24/Б у сумі 108540,10 грн та за Договором №1-1610/24/БГ у сумі 330383,59 грн, що стало предметом зустрічного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Що стосується первісного позову, то за умовами Кошторисів по обом Договорам відповідач зобов`язаний був здійснити остаточну оплату за надані роботи протягом п`яти робочих днів з моменту підписання акта приймання-передачі виконаних робіт.

Як було встановлено вище, акти приймання-передачі за Договором №1-2207/24/БГ були підписані 23.12.2024 та 19.03.2025, з пояснень позивача вбачається, що відповідач здійснив авансовий платіж у сумі 92594,50 грн, натомість залишок у сумі 74441 грн лишився не сплаченим, що відповідачем вказані твердження не заперечувались. Остаточний розрахунок мав здійснитися у строк до 26.03.2025 включно.

Поряд з цим, за Договором №1-1610/24/БГ акт приймання-передачі було підписано 09.07.2025, з пояснень позивача вбачається, що відповідач сплатив 281529,45 грн авансу, остаточний розрахунок мав бути здійснений до 16.07.2025 включно, однак несплаченою лишилась сума - 217205,35 грн. Відповідач не заперечував проти вказаних тверджень.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача за договором підряду № 1-2207/24/БГ від 22.07.2024 74441 грн боргу та за договором підряду № 1-1610/24/БГ від 16.10.2024 217205,35 грн боргу, які підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 11632,98 грн неустойки, 2172,04 грн 3 % річних, 3177,68 грн інфляційних втрат нарахованих на суму боргу за Договором № 1-2207/24/БГ та 33942,94 грн неустойки, 4338,16 грн 3 % річних, 3490,72 грн інфляційних втрат за Договором № 1-1610/24/БГ.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 8.3 Договорів за порушення строків проведення розрахунків за Договором замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,3% від розміру прострочених розрахунків за кожен день такої затримки.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку неустойки (пені), інфляційних втрат та 3 % річних, суд визнає його обґрунтованим та арифметично правильним, у зв`язку з чим позовні вимоги первісного позову в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується зустрічного позову, то оскільки умовами Кошторисів до Договору №1-2207/24/БГ не було визначено строки виконання робіт, то за умовами пункту 5.1 Договору №1-2207/24/БГ виконання робіт мало бути здійснене не пізніше 10 (десять) робочих днів з моменту підписання Сторонами Кошторису.

З матеріалів справи вбачається, що на самих кошторисах не стоїть дата їх укладання, враховуючи, що Кошториси оформлені як додатки до Договору №1-2207/24/БГ, який був підписаний 22.07.2024, то відповідно слід вважати, що і Кошториси укладені в дату цього Договору. Сторони проти вказаного не заперечували.

Враховуючи наведене вище, позивач мав виконати роботи за Договором №1-2207/24/БГ у строк до 05.08.2024, проте Акти передачі робіт засвідчують, що роботи були передані 23.12.2025 та 19.03.2025, тобто із простроченням визначених строків.

За умовами Кошторису №1 від 16.10.2024 до Договору №1-1610/24/БГ термін виконання робіт становить до 09.01.2025.

Разом з тим, акт передачі робіт за Договором №1-1610/24/БГ було підписано 09.07.2025.

З наведеного вище вбачається, що позивачем було допущено пропуск строків виконання робіт. Що стосується тверджень представника позивача стосовно того, що прострочка виконання робіт була через невчасну оплату відповідачем авансових платежів, то на підтвердження вказаних тверджень позивачем не було надано жодних доказів (платіжні доручення, банківські виписки).

Відповідачем було по кожному окремому акту нараховано неустойку, в розрахунок бралася загальна сума, яка складалась з суми матеріалів та суми робіт.

Позивач заперечуючи проти зустрічного позову зауважив, що відповідач неправомірно здійсним нарахування пені на всю суму в актах, без вирахування суми саме за надані роботи.

Пунктом 8.2 Договорів визначено, що за порушення строків виконання Робіт Підрядник зобов`язаний сплатити Замовнику неустойку в розмірі 0,3% від вартості невиконаних Робіт, за кожний календарний день прострочення виконання Робіт.

Як було встановлено судом вище, 23.12.2024 між сторонами було підписано Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року на загальну суму 18250 грн, з яких 1000 грн вартість матеріалів та 17250 грн вартість робіт, 19.03.2025 між сторонами було підписано Акт№2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2025 року на загальну суму 47810,50 грн, з яких 22970,50 грн вартість матеріалів та 24840 грн вартість робіт, 19.03.2025 між сторонами було підписано Акт№3 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2025 року на загальну суму 94375 грн з яких, 55075 грн вартість матеріалі та 39300 грн вартість робіт, 19.03.2025 між сторонами було підписано Акт№4 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2025 року на загальну суму 6600 грн, що є вартістю робіт, 09.07.2025 між сторонами було підписано Акт №1 виконаних робіт за липень 2025 року на загальну суму 496734,80 грн, з яких 15000 грн вартість матеріалів та 483734,80 грн вартість робіт.

Оскільки умовами п. 8.2 Договору чітко визначено, що нарахування неустойки здійснюється саме на вартість невиконаних вчасно робіт, то нарахування відповідачем штрафних санкцій на суми матеріалів є неправомірним.

Крім того, суд приймає до уваги заперечення позивача стосовно того, що відповідач здійснив нарахування неустойки по деяким актам за період більше ніж 6 місяців.

Так, у період виникнення між сторонами спірних правовідносин діяв Господарський кодекс України, за умовами ч. 6 ст. 232 вказаного кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарський кодекс України втратив чинність 28.08.2025, тоді як роботи за Договорами були виконані ще до втрати чинності вказаного закону, а тому на ці правовідносини поширюється дія того законодавства, яке було чинним на той момент.

Здійснивши перерахунок неустойки за всіма Актами по обом Договорам, суд дійшов висновку, що з позивача підлягає стягненню неустойка у сумі 46293,48 грн за Договором № 1-2207/24/БГ та 262668 грн за Договором № 1-1610/24/БГ. У решті вимог зустрічного позову суд відмовляє.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи наведене вище, вимоги первісного позову підлягають задоволенню у повному обсязі на загальну суму 350400,87 грн, тоді як вимоги зустрічного позову підлягають частковому задоволенню на загальну суму 308961,48 грн.

Судовий збір відповідно до положень ст. 129 ГПК України за первісним позовом покладається на відповідача, а за зустрічним позовом пропорційно розміру задоволених вимог позову між обома сторонами.

Відповідно до ч. 11 ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, ч. 11 ст. 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю, на суми за договором підряду № 1-2207/24/БГ від 22.07.2024: 74441 грн боргу, 11632,98 грн неустойки, 2172,04 грн 3 % річних, 3177,68 грн інфляційних втрат та за договором підряду № 1-1610/24/БГ від 16.10.2024: 217205,35 грн боргу, 33942,94 грн неустойки, 4338,16 грн 3 % річних, 3490,72 грн інфляційних втрат, а також 4204,81 грн судового збору.

Зустрічний позов задовольнити частково, за договором підряду № 1-2207/24/БГ від 22.07.2024 на суму 46293,48 грн та за договором підряду № 1-1610/24/БГ від 16.10.2024 на суму 262668 грн та судовий збір у сумі 3707,54 грн.

У решті вимог зустрічного позову відмовити.

Здійснити зустрічне зарахування між сторонами щодо стягнення боргу, штрафних санкцій та судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ТРК" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 4; ідентифікаційний код 42059067) на користь Фізичної особи-підприємця Михальчука Ярослава Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 33610 (тридцять три тисячі шістсот десять) грн 51 коп. неустойки, 4338 (чотири тисячі триста тридцять вісім) грн 16 коп. 3% річних, 3490 (три тисячі чотириста дев`яносто) грн 72 коп. інфляційних втрат (за договором підряду № 1-1610/24/БГ від 16.10.2024), а також 497 (чотириста дев`яносто сім) грн 27 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 17.07.2026.

Суддя Р.Б. Сташків