Ухвала суду № 138290726, 17.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Київ

17.07.2026Справа № 910/8734/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали

заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода"

про забезпечення позову до пред`явлення позову

у справі № 910/8734/26

Інші особи, які можуть отримати статус учасника справи:

відповідач: Консорціум "Управляюча компанія "КАМпарітет"

Представники сторін: без виклику.

Обставини справи :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ягода» звернулося до Господарського суду міста Києва 15.07.2025 року із заявою б/н від 15.07.2026 року про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову до пред`явлення позову шляхом:

- заборони державним реєстраторам, приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ягода» (13373, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Маркуші, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 38284211) та заборони вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ягода» (13373, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Маркуші, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 38284211);

- заборони Консорціуму «Управляюча Компанія «КАМпарітет» (03035, місто Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, будинок 16, офіс 1, код ЄДРПОУ 45594136) володіти, користуватись та розпоряджатись Активами Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ягода», перелік яких визначений у Договорі управління активами (майном) від 21.01.2025 року, що укладений між АРМА та Консорціумом «Управляюча Компанія «КАМпарітет», посвідчений Шаповаленком А.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 286.

Також. через систему «Електронний суд» від представника заявника 16.07.2026 року надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 16.07.2026 року, а також 17.07.2026 року - додаткові пояснення (доповнення) до заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви б/н від 16.07.2026 року.

При цьому заявник зазначає про намір звернення до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Консорціуму «Управляюча Компанія «КАМпарітет» про визнання права управління відсутнім та відшкодування шкоди у зв`язку неналежним виконанням останнім як управителем умов укладеного з АРМА 21.01.2025 року Договору на управління активами (майном), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком А.І. та зареєстрованим в реєстрі за № 286, а також протиправним вчиненням дій щодо зміни керівника товариства і внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, отриманням контролю над підприємством та його активами, що не були предметом Договору, в тому числі передачі активів для використання третім особам, збору врожаю плодово- ягідних культур та його реалізації без оприбуткування на підприємстві тощо. Тобто, за твердженнями заявника, без отримання дозволу та попередніх висновків Антимонопольного комітету України щодо концентрації згідно ст. 29 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Консорціум «Управляюча Компанія «КАМпарітет» за умови отримання в управління активів згідно Договору одночасно заволодів іншими активами товариства, чим завдано матеріальної шкоди ТОВ «Українська ягода».

Отже предметом майбутнього позову ТОВ «Українська ягода» буде вимога про визнання відсутнім у Консорціуму «Управляюча Компанія «КАМпарітет» права здійснювати управління корпоративними правами та активами ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» у зв`язку з ненастанням передбачених Договором від 21.01.2025 юридичних фактів щодо переходу такого права, а також у зв`язку з відсутністю дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію, який відповідно до пункту 1.3 Договору є обов`язковою умовою переходу контролю та всіх прав, пов`язаних з активами.

Як зазначає ТОВ «Українська ягода» в заяві про забезпечення позову та встановлено судом, зокрема, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська ягода» (код ЄДРПОУ 38284211) зареєстроване 31.07.2012 року, засновниками товариства є: громадянин України ОСОБА_1 , громадянин Ізраїлю ОСОБА_2 , а також громадяни російської федерації - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 червня 2022 року у справі 3 463/4351/22 (провадження № 1-кс/463/3043/22) задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду провадженнях Офісу Генерального прокурора про накладення арешту у кримінальному провадженні № 62022000000000337 від 01.06.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України. Накладено арешт на корпоративні права ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» (код ЄДРПОУ 38284211), а саме на частку у розмірі 33,3300% статутного капіталу ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» (код ЄДРПОУ 38284211), що належить громадянину України ОСОБА_2 , частку у розмірі 33,3300% статутного капіталу зазначеного підприємства, яка належить громадянину України ОСОБА_1 , частку у розмірі 16,6700% статутного капіталу зазначеного підприємства, яка належить громадянину російської федерації ОСОБА_4 , та на частку у розмірі 16,6700% статутного капіталу зазначеного підприємства, яка належить громадянці російської федерації ОСОБА_3 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, у тому числі шляхом заборони органам реєстрації вносити зміни до засновників (учасників) зазначених підприємств.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя, зокрема, вказав, що постановою слідчого від 10.06.2022 року частки у статутному капіталі ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» визнано речовим доказом. При цьому, слідчий суддя зазначив, що з метою його збереження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна,відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди,можливості подальшої націоналізації майна та з метою унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, на таке майно слід накласти арешт, тобто потреби органу дізнання виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.

У відповідності до приписів статей 1, 9, 10, 19, 21, 22, 24 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, статті 6 Глави 1 та Глави 70 Цивільного кодексу України 21.01.2025 року між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА, установник за договором) та Консорціум «Управляюча Компанія «КАМпарітет» (управитель за договором) укладений Договір управління активами (майном), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленко А.І. та зареєстрований в реєстрі за № 286 (далі - Договір), згідно якого до установник управління передав управителю на певний строк, визначений у пункті 1.3 розділу 1 Договору, майно, нерухоме та рухоме майно (далі - майно та активи) в управління, а управитель зобов`язався за плату здійснювати від свого імені управління цим майном (активами) в інтересах установника управління (код ДК 021:2015 99999999-9 не відображене в інших розділах).

Зокрема, в управління передано корпоративні права ТОВ «Українська ягода», нерухоме майно, що на праві власності належить ТОВ «Українська ягода», основні засоби, які перебувають на балансі ТОВ «Українська ягода», відповідно до переліку, що містить Договір.

Відповідно до п.1.3 Договору строк управління Активами обчислюється з дня передачі активів, що підтверджується підписанням сторонами Акта (ів) приймання - передачі в управління і до 31.12.2029 року (включно) або до дня дострокового припинення (розірвання) Договору з підстав та порядку, визначеному у розділі 6 Договору.

Сторони узгодили, що підписання Договору та/ або Акту приймання-передачі активів управління не є фактом переходу права управління та усіх прав, пов`язаних з активами до Управителя. Контроль та усі права пов`язані з активами, зобов`язання за Договором, переходять до Управителя з моменту отримання Управителем дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію, якщо така вимога передбачена законодавством на момент фактичної передачі Активів.

На виконання умов Договору між АРМА та Консорціумом «Управляюча Компанія «КАМпарітет» підписано Акт приймання - передачі активів в управління від Арма до Управителя від 11.04.2025 року.

Заявник зазначає, що в квітні, липні 2025 року, організованою групою осіб на території ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» були вчинене самоуправство, а саме поставлена охорона, зламані замки до адміністративної будівлі, де зберігаються всі фінансово - господарські документи товариства та обмежено доступ на територію й будівлю директору та працівникам товариства, а також в подальшому здійснено збір урожаю 2025 року та внесені дані щодо зміни керівника до ЄДР.

Також як посилається заявник, Договором, зокрема п. 4.3.5, п. 4.3.6, п. 4.3.7 передається права учасника на участь у загальних зборах товариства; отримувати будь-яку інформацію про юридичну особу та брати участь у розподілу прибутку ТОВ «Українська ягода», за відсутності інших повноважень як управителя щодо майна товариства.

ТОВ «Українська ягода» зверталось до АРМА з адвокатським запитом щодо майна товариства, що не визначено в Договорі, в тому числі щодо насаджень товариства, адміністративної будівлі, території товариства, будь-якого іншого майна Товариства, що не міститься в Договорі та щодо надання дозволу Управителю збирати врожай товариства й перерахування до АРМА коштів від його реалізації, у відповіді на які АРМА листами № 11342/1-38-25/6.1 від 14.10.2025 року, № 1128/6.1-38-26/6.1 від 05.06.2026 року, №1169/6.1-38-26/6.1 від 12.06.2026 року повідомило заявника, що будь-яке майно, яке не визначено в Договорі та Акті приймання - передачі від 11.04.2025 року, в тому числі, але не обмежуючись цим, поля (насадження), адмінбудівля (будинок тварин), територія, та будь-яке інше майно не передавалось управителю, дозвіл на збирання врожаю плодово-ягідних культур 2025 року не надавався, відповідно, гроші від його реалізації АРМА не отримувало, а також управитель не звітував перед АРМА про збір врожаю 2025 року.

Крім того, листом № 948/6.1-38-26/6.1 від 11.05.2026 року АРМА повідомило, що в ході здійснення контролю ефективності управління активами та згідно довідки за результатами здійснення контролю ефективності управління активами у формі виїзної перевірки від 13.03.2026 року № 109-в/26 встановлено, що Управитель систематично та тривало порушував істотні вимоги Договору управління, п.п. 4.4, п.9.7-9.9, 9.8, 5.8, 5.11, 5.12, 8.1, 8.1 у зв`язку з чим, за результатами опрацювання матеріалів перевірки ефективності управління активами АРМА керуючись абз. 1 і 4 п. 19 Порядку здійснення контролю за ефективністю управління активами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 року № 136, абз. 3 ч. 4 ст. 22 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» комісія з контролю ефективності управління активами дійшла висновку про невиконання управителем істотних вимог Договору більше двох місяців, що є підставою розірвання Договору, та на адресу Управителя направлено Повідомлення № 1 від 30.04.2026 № 889/6.1-33-26/6.1 про початок вжиття заходів щодо заміни управителя активів, з подальшою відмовою від договору шляхом його дострокового припинення (розірвання) після проведення у встановленому законодавством порядку конкурсного відбору управителя активів.

Згідно листа АРМА № 885/6.1-38-26/26.1 від 30.04.2026 року також зазначено про укладення управителем з ТОВ «Беррі Хаб Плюс» Договору оренди майна № 01/11-2025 від 01.11.2025 року та Договору про надання послуг по переробці давальницької сировини №1/07/25-МІФ-БХ від 01.07.2025 року, які не погоджувались АРМА та згода на їх укладення не надавалась.

Також заявник зазначив в поданій заяві та судом встановлено згідно наданих матеріалів та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що 02.07.2026 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Прокопенко Антоніною Миколаївною проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» та до Єдиного державного реєстру внесено запис № 1003041070032001964 від 02.07.2026 року, яким змінено керівника ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» (код ЄДРПОУ 38284211) з ОСОБА_5 на ОСОБА_6.

Вказані реєстраційні дії вчинені на підставі рішення/наказу від 30.06.2026 року за № 8/06, виданого Консорціумом «Управляюча компанія «КАМпарітет».

Приватний нотаріус Прокопенко А.М. зверталась з листами до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ», Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Департаменту кіберполіції Національної поліції України, якими повідомила про те, що не вчиняла реєстраційну дію щодо зміни керівника ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» ОСОБА_5 та не вносила до Єдиного державного реєстру запис № 1003041070032001964 від 02.07.2026 року, та невстановлені особи скористались її ідентифікаторами доступу до реєстру та провели таку реєстраційну дію.

Представником ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» 09.07.2026 року також подано до Міністерства юстиції України (Офіс протидії рейдерству, Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації), відповідну скаргу (повідомлення про втручання в систему реєстру ЄДРПОУ).

Як встановлено судом самостійно за даними ЄДРПОУ, за результатами розгляду скарги ОСОБА_5 (директора ТОВ «Українська ягода») від 09.07.2026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2026 за № СК-3215-26, у якій скаржник просить визнати вчиненою з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) реєстраційну дію від 02.07.2026 року № 1003041070032001964 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Прокопенко Антоніною Миколаївною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ягода», наказом Міністерства юстиції України № 1868/5 від 10.07.2026 року скаргу ОСОБА_5 від 09.07.2026 року задоволено. Визнано вчиненою з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 02.07.2026 року № 1003041070032001964 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Прокопенко Антоніною Миколаївною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ягода» (ідентифікаційний код юридичної особи 38284211). Тимчасово блоковано приватному нотаріусу Бучанського районного нотаріального округу Київської області Прокопенко Антоніні Миколаївні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань строком на 14 (чотирнадцять) днів.

На виконання зазначеного Наказу Міністерства юстиції України Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України 10.07.2026 року скасовано/анульовано реєстраційну дію № 1003041070032001964 від 02.07.2026 року, що підтверджується даними ЄДРПОУ.

В свою чергу, за фактом вищевказаних неправомірних дій ТОВ «Українська ягода» зверталось із відповідними заявами до правоохоронних органів, за наслідками яких до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст. 356 КК України (кримінальне провадження № 12025065480000181 від 21.05.2025 року, № 12025065480000278 від 01.08.2025 року, 12026065480000132 від 05.06.2026 року, ч. 1 ст. 384 КК України (кримінальне провадження № 12026065480000138 від 12.06.2026 року), ч. 4 ст. 185 КК України (кримінальне провадження № 12026060480000406 від 12.06.2026 року).

Таким чином, як наголошує заявник, відбулося неправомірне втручання в систему реєстру ЄДРПОУ, що призвело до підробки інформації в реєстрі щодо ТОВ «Українська ягода», а саме інформації про керівника - директора ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» з 02.07.2026 року до 10.07.2026 року, яким був зазначений ОСОБА_6 .

Також, як зазначено в заяві про злочин від 13.07.2026 року, після скасування реєстраційної дії № 1003041070032001964 та відновлення даних про керівника товариства, представники останнього прибули на підприємство, де виявили в складських приміщеннях зібрані під час перебування на посаді директора ОСОБА_6 ягоди лохини в кількості біля 2,3 тонн вартістю 575 000,00 грн., та, окрім цього, на сільськогосподарських угіддях з кущами малини встановлено відсутність плодів.

Додатково ТОВ "Українська ягода" наголошує, що оскільки легітимність набуття Управителем права управління буде оспорюватися в судовому порядку, будь-які спроби Управителя змінити чинного директора є протиправним самочинним здійсненням права, якого у нього не має.

Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін на час розгляду заяви про забезпечення позову до подання позову до суду не надходило.

Так, дослідивши подану ТОВ "Українська ягода" заяву про забезпечення позову до подання позову та додані матеріали суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до ч. 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Частинами 10, 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства; не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Суд наголошує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 року №4-рп/2011), сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст.55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з вимогами, які розглядаються у справі, що передбачає передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звернувся до суду або які оспорюються у справі, та майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ст.17 Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 статті 2 ГПК України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність та пропорційність.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення права кожному на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд зобов`язаний виходити із інтересів позивача і вимог Конституції України щодо обов`язковості виконання рішень суду та вживати всі необхідні дії для забезпечення виконання рішення.

Отже, вирішуючи питання забезпечення позову, в тому числі до подання позову, суд має лише керуватися власним уявленням про те, чи може невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову.

Згідно пункту 87 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005 року у справі "Салов проти України" принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993, серія A, № 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993, серія A, № 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).

Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В свою чергу суд зазначає, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви повинні оцінюватись судом у безпосередньому зв`язку з предметом позовних вимог позову, намір зі звернення з яким має заявник, та з позиції ймовірності настання несприятливих наслідків для позивача в разі неможливості виконання рішення суду в майбутньому та/або захисту порушених прав.

Суд звертає увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Наразі, в обґрунтування заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" посилається на недобросовісні та протиправні дії управителя, порушення останнім умов Договору та вчинення дій, зокрема, передачі активів третім особам та зміни керівника товариства, без погодження АРМА та власником активу всупереч приписам ст. 21 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», наслідком чого є завдання матеріальної шкоди товариству і бюджету.

Додатково заявник наголошує на невідкладності зупинення наслідків неправомірних дій проти ТОВ «Українська ягода», враховуючи, що товариство є сільськогосподарським підприємством та розпочався процес збирання врожаю 2026 року окремих плодових культур, відтак, незастосування заходів забезпечення позбавить захист ефективності, а також ризик протиправного прийняття рішення загальних зборів учасників товариства та зміни управителем керівника (директора), наслідком чого є отримання контролю над товариством та активами останнього, які не були передані в управління згідно Договору.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного заявник наголошує на наявності обставин, які доводять, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо зміни керівника та заборони володіти, користуватись і розпоряджатись активами, перелік яких наведений в Договорі, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, оскільки ТОВ «Українська ягода» втратить ефективну можливість захисту порушеного права та не поверне можливість товариству отримати врожай та здійснювати правомірну статутну діяльність.

Суд наголошує, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Наразі, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається саме на заявника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 року у справі № 922/2419/20.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.12.2021 року у справі № 910/10598/21, передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Оцінюючи викладені в заяві про забезпечення позову доводи заявника та зміст позовних вимог, з якими позивач має намір звернутися до суду, судом взято до уваги, що предметом майбутньої позовної заяви є вимоги немайнового характеру про визнання у Консорціуму «Управляюча Компанія «КАМпарітет» права здійснювати управління корпоративними правами та активами ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» у зв`язку з ненастанням передбачених Договором від 21.01.2025 юридичних фактів щодо переходу такого права, а також у зв`язку з відсутністю дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію, який відповідно до пункту 1.3 Договору є обов`язковою умовою переходу контролю та всіх прав, пов`язаних з активами, отже в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 року у справі № 754/5683/22, постановах Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, від 07.09.2020 року у справі №904/1766/20, від 26.08.2020 року у справі №907/73/19, від 24.06.2020 року у справі №902/1051/19.

Отже, суд має дослідити, чи може відсутність вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Судом враховано той факт, що у разі невжиття заходів забезпечення позову в частині заборони вчинення реєстраційних дій щодо зміни керівника товариства на підконтрольну Управителю особу, такий нелегітимний директор отримає безумовне право діяти від імені товариства без довіреності та вчиняти дії не на користь товариства, що безпосередньо передбачено умовами Договору та метою якого є збереження, а за можливості - збільшення економічної вартості активів шляхом визначення змісту та спрямування заходів із управління щодо збереження економічної вартості активів, ефективності управління активами, з метою забезпечення повернення активів власнику, а також забезпечення надходжень (доходів) до Державного бюджету від їх управління. Тобто виключно на користь Управителя, право якого управління активами буде предметом майбутнього позову, що, в свою чергу, враховуючи недобросовісність Консорціуму «Управляюча Компанія «КАМпарітет» та заперечення власників, призведе до негативних наслідків й додаткової шкоди для товариства.

Окрім цього взято до уваги обставини неправомірної зміни керівника ТОВ «Українська ягода» та внесення реєстраційних змін за поданням Консорціуму «Управляюча Компанія «КАМпарітет», які були скасовані наказом Міністерства юстиції України № 1868/5 від 10.07.2026 року.

За таких обставин, суд доходить висновку, що обґрунтованими та адекватними в межах даного спору є заходи забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам, приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ягода» та заборони вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ягода», оскільки такі заходи спрямовані запобіганню виникненню можливих перешкод для відновлення порушених для захисту та відновлення прав позивача у разі задоволення позову, але невжиття їх, у разі вчинення управителем дій щодо зміни керівника товариства, може ускладнити чи зробити неможливим його захист.

Судом враховано, що обраний заявником захід забезпечення позову є тимчасовим, на період вирішення спору, з метою зупинення та запобігання вчиненню під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника в межах даного спору.

Водночас, суд враховує, що обрані заявником заходи забезпечення позову не обмежують права Консорціуму "Управляюча компанія «КАМпарітет» щодо його господарської діяльності та здійснення управління переданими згідно Договору активами до вирішення спору по суті, оскільки лише запровадить тимчасові обмеження можливості реалізовувати управління корпоративними правами ТОВ «Українська ягода», переданими його в управління, на час розгляду справи, та існування таких обмежень дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у реалізації прав заявника на судовий захист, в разі прийняття відповідного рішення.

Наразі, вжиття зазначеного заходу забезпечення позову фактично не забороняє відповідачу й надалі здійснювати управління активами, переданими в управління згідно Договору, законність якого і буде предметом судового розгляду, отримувати доходи від використання майна, змінювати фактичний стан майна та продовжувати використання переданих активів згідно умов Договору та вимогам законодавства.

За таких обставин, за висновками суду, обґрунтованими та адекватними в межах майбутнього спору є заходи забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам, приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника Товариства та заборони вносити будь-які записи щодо зміни керівника, позаяк вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо ТОВ «Українська ягода» дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у реалізації прав заявника на судовий захист та виконання рішення суду, в разі прийняття відповідного процесуального рішення, оскільки усуне передумови виникнення нових судових спорів щодо захисту прав заявника та забезпечить повне відновлення становища, яке існувало до порушення права, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позову.

Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 2 вказаного Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Поряд із цим в частині заявлених до застосування до подання позову заходів забезпечення шляхом заборони Консорціуму «Управляюча Компанія «КАМпарітет» володіти, користуватись та розпоряджатись Активами ТОВ «Українська ягода» перелік яких визначений у Договорі управління активами (майном) від 21.01.2025 року, суд зазначає про непропорційність та передчасність таких заходів, позаяк наведені заявником обставини не можуть визначатись судом як безумовна підстава для застосування забезпечення позову шляхом заборони володіти, користуватись та розпоряджатись Активами ТОВ «Українська ягода», зважаючи на предмет майбутнього позову та специфіку спірного Договору управління активами (майном), згідно якого установник управління - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Частиною 3 статті 21, частиною 1 статті 22 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» визначено, що управління арештованими активами, переданими агентством в управління управителю, має здійснюватися на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, при цьому агентство здійснює періодичну (але не рідше одного разу на місяць) перевірку ефективності управління такими активами, і у разі встановлення фактів неналежного управління або спроб відчуження активів управителем агентство повідомляє про це відповідним правоохоронним органам для перевірки і реагування згідно із законом та невідкладно здійснює заходи щодо зміни управителя відповідних активів.

В свою чергу, суд звертає увагу, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Тобто, метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 910/18739/16, від 21.10.2021 року у справі № 910/20007/20).

Як зазначено в постановах Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21, від 03.03.2023 року у справі № 905/448/22, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 року у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 року у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Зокрема, згідно наданих заявником матеріалів вбачається наявність рішення АРМА про розірвання діючого Договору та початок вжиття заходів щодо заміни управителя, відтак визначені позивачем вимоги про забезпечення позову в частині заборони Консорціуму «Управляюча Компанія «КАМпарітет» володіти, користуватись та розпоряджатись Активами товариства на даний час не є співмірними по відношенню до предмета даного спору та не можуть бути визнані судом адекватними заходами забезпечення у такому спорі, в тому числі шляхом непропорційного обмеження за наслідками такого забезпечення прав відповідача - Консорціуму «Управляюча Компанія «КАМпарітет» як управителя майна.

Тому, за висновками суду, відсутні підстави вважати, що як права позивача, так і баланс інтересів будуть відновлені виключно за наслідками вжиття заявлених заходів забезпечення позову до подання позову шляхом заборони Консорціуму «Управляюча Компанія «КАМпарітет» володіти, користуватись та розпоряджатись Активами товариства.

Таким чином, за результатами аналізу матеріалів заяви про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову суд зазначає, що вказані в останній обставини не можуть визначатись судом як безумовна підстава для застосування забезпечення позову на даному етапі шляхом заборони Консорціуму «Управляюча Компанія «КАМпарітет» володіти, користуватись та розпоряджатись Активами, позаяк подана заява про забезпечення позову не містить доводів щодо необхідності забезпечення майбутнього позову саме таким шляхом обмеження прав відповідача.

Відтак, на переконання суду, заявником у відповідній частині не доведено обґрунтованість того, що забезпечення позову у даній справі у спосіб, зазначений ним в поданій заяві сприятиме виконанню завдань інституту забезпечення позову як елементу права на судовий захист, спрямованого на недопущення незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Відповідно до статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача (в даному випадку позивача), які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З приводу зустрічного забезпечення суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ягода» про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову у справі № 910/8734/26 шляхом заборони державним реєстраторам, приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ягода» (13373, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Маркуші, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 38284211) та заборони вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ягода» (13373, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Маркуші, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 38284211).

3. В іншій частині в задоволенні заяви ТОВ «Українська ягода» відмовити.

4. Дана ухвала відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.

5. Стягувачем за даною ухвалою є:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська ягода» (13373, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Маркуші, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 38284211).

6. Боржником з даною ухвалою є:

Консорціум «Управляюча компанія «КАМпарітет» (03035, Україна, м. Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, будинок 16, офіс 1; код ЄДРПОУ 45594136).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Артем Миколайович Селівон