Ухвала суду № 138290650, 15.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.07.2026Справа № 910/3873/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Григоренко С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за заявою проФізичної особи - підприємця Черниш Тетяни Володимирівни ухвалення додаткового рішення у справі за первісним позовом Фізичної особи - підприємця Черниш Тетяни Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до проТовариства з обмеженою відповідальністю «БТ-ДІ» (01013, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПРОМИСЛОВА, будинок 3Г, Ідентифікаційний код юридичної особи 38506825) розірвання договору та зобов`язання вчинити дії та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ-ДІ» (01013, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПРОМИСЛОВА, будинок 3Г, Ідентифікаційний код юридичної особи 38506825) до проФізичної особи - підприємця Черниш Тетяни Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) стягнення заборгованості у розмірі 234 516 грн. 13 коп.

Представники:

від Позивача: Волторніст О.С. (представник на підставі ордеру);

від Відповідача: Загорняк Н.Б. (представник на підставі ордеру);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець Черниш Тетяна Володимирівна (надалі також - «Позивач») звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ-ДІ» (надалі також - «Відповідач») про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії.

29.04.2026 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ-ДІ» надійшла зустрічна позовна заява до Фізичної особи - підприємця Черниш Тетяни Володимирівни про стягнення заборгованості у розмірі 234 516 грн. 13 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2026 року прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ-ДІ» до Фізичної особи - підприємця Черниш Тетяни Володимирівни про стягнення заборгованості у розмірі 234 516 грн. 13 коп. до спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ-ДІ» до Фізичної особи - підприємця Черниш Тетяни Володимирівни про стягнення заборгованості у розмірі 234 516 грн. 13 коп. об`єднано в одне провадження з первісним позовом Фізичної особи - підприємця Черниш Тетяни Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ-ДІ» про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії по справі №910/3873/26.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 001.07.2026 року по справі №910/3873/26 у задоволенні первісного позову Фізичної особи - підприємця Черниш Тетяни Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ-ДІ» про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії відмовлено у повному обсязі. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ-ДІ» задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Черниш Тетяни Володимирівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ-ДІ» заборгованість у розмірі 8 516 грн. 13 коп., пеню у розмірі 830 грн. 07 коп. та судовий збір у розмірі 1 156 грн. 50 коп. В іншій частині позову відмовлено.

06.07.2026 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ-ДІ» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі №910/3873/26.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 року розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ-ДІ» про ухвалення додаткового рішення по справі №910/3873/26 призначено на 15.07.2026 року.

07.07.2026 року через систему «Електронний суд» від Фізичної особи - підприємця Черниш Тетяни Володимирівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі №910/3873/26.

07.07.2026 року через систему «Електронний суд» від Фізичної особи - підприємця Черниш Тетяни Володимирівни надійшли заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ-ДІ» про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2026 року розгляд заяви Фізичної особи - підприємця Черниш Тетяни Володимирівни про ухвалення додаткового рішення по справі №910/3873/26 призначено на 15.07.2026 року.

08.07.2026 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ-ДІ» надійшло клопотання про залишення заяви Фізичної особи - підприємця Черниш Тетяни Володимирівни про ухвалення додаткового рішення без розгляду.

15.07.2026 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ-ДІ» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

В судовому засіданні 15.07.2026 року представник Фізичної особи - підприємця Черниш Тетяни Володимирівни підтримав подану заяву про ухвалення додаткового рішення по справі №910/15863/24. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БТ-ДІ» просив залишити заяву без розгляду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заява Фізичної особи - підприємця Черниш Тетяни Володимирівни про ухвалення додаткового рішення по справі №910/3873/26, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, Господарський суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частин 2, 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при прийнятті Господарським судом міста Києва рішення від 01.07.2026 року у справі №910/3873/26 Судом не було вирішено питання про відшкодування Відповідачу за зустрічним позовом витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

У відзиві на зустрічну позовну заяву Відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Відповідач поніс і які очікує понести, складатиметься з витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у розмірі 30 000 грн. Також зазначено, що остаточний розмір судових витрат буде визначено, належним чином розраховано та підтверджено відповідними доказами (зокрема, актами виконаних робіт, платіжними документами тощо) і подано суду додатково під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасного подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах:

- кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому згідно з положеннями статті 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені. За вказаних обставин вирішення питання стосовно витрат, які відповідач поніс у суді апеляційної інстанції, має вирішуватися з урахуванням положень частини другої статті 124 ГПК України, а саме того, чи подавала особа відповідний розрахунок до цього суду (пункт 5.5 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 908/574/20);

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021 у справі 910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі № 917/304/21);

- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (пункти 57 - 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц);

- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанови колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №908/574/20, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №911/2130/21).

Частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина друга статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Разом з цим, Суд зазначає, що практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).

Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі № 922/1500/24.

Суд зазначає, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Аналогічні правові висновки наведені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в ухвалах від 06.04.2021 у справі №910/15424/19 та від 03.03.2021 у справі №908/1238/18.

У додатковій постанові від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011 (№925/1502/20) Верховний Суд зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень ст. ст. 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, Фізичною особою - підприємцем Черниш Тетяною Володимирівною було подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому Відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Відповідач поніс і які очікує понести, складатиметься з витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у розмірі 30 000 грн.

Також зазначено, що зазначені витрати не є остаточними та можуть бути змінені залежно від фактичного обсягу наданої правничої допомоги, складності справи, кількості процесуальних дій, необхідності підготовки додаткових процесуальних документів та участі представника у судових засіданнях.

Остаточний розмір судових витрат буде визначено, належним чином розраховано та підтверджено відповідними доказами (зокрема, актами виконаних робіт, платіжними документами тощо) і подано суду додатково під час розгляду справи.

Враховуючи викладене, Суд зазначає, що у відзиві на зустрічну позовну заяву Відповідачем не було зазначено, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Крім того, у судовому засіданні 01.07.2026 року представник Фізичної особи - підприємця Черниш Тетяни Володимирівни - Волторніст О.С. не заявив також до закінчення судових дебатів у справі, що такі докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що підтверджується протоколом судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом або судом, віднесено ст. 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

Зазначене свідчить про недотримання позивачем вимог Господарського процесуального кодексу України, які надають право стороні на відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Законодавцем визначено процесуальний наслідок не заявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п`ятиденного строку з момент у винесення рішення у справі. В такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Фізичною особою - підприємцем Черниш Тетяною Володимирівною не було зроблено відповідну заяву, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу по справі №910/3873/26 будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, всупереч вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому заява Фізичної особи - підприємця Черниш Тетяною Володимирівною про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання про понесені витрати на професійну правничу допомогу від 07.07.2026 року по справі №910/3873/26 підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статями 129, 221, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Фізичної особи - підприємця Черниш Тетяни Володимирівни про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання про понесені витрати на професійну правничу допомогу від 07.07.2026 року по справі №910/3873/26 залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 17 липня 2026 року.

Суддя О.В. Чинчин