Ухвала суду № 138290643, 17.07.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 201/4786/26

Провадження № 2/201/3939/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 липня 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Покопцева Д.О., вивчивши матеріали позовної заяви Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпро до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

06.04.2026р. позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою через підсистему «Електронний суд», в якій просить:

визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_1 ;

усунути перешкоди Квартирно-експлуатаційному відділу м. Дніпро у користуванні житловим приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з кімнати № НОМЕР_2 в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2026р. для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Покопцеву Д.О.

Згідно ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом направлений запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи, відповідь на який надійшов до суду 14.07.2026р.

Ознайомившись із позовною заявою, вважаю що таку слід залишити без руху, оскільки, позивачкою при подачі позовної заяви до суду не було дотримано вимог ст. 177 ЦПК України.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору визначені у ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2026 рік дорівнює 3 328 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що об`єднує дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві самостійні вимоги немайнового характеру, а саме: визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та усунення перешкод у користуванні приміщенням шляхом виселення особи.

Оскільки обидві вимоги є вимогами немайнового характеру, а позивачем у справі є юридична особа (Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпро), сплаті за подання даного позову підлягає судовий збір за кожну з вимог у розмірі по 3 328 грн, що загалом становить 6 656 гривень

Проте, в порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, позивачем до позовної заяви не додано жодних документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, як і не надано документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Так, ч. 7 ст. 43 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Відповідно до п. 8 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, Оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю. До внутрішніх поштових відправлень належать: поштові картки - прості, рекомендовані; листи - прості, рекомендовані, реєстровані з оголошеною цінністю; відправлення для сліпих - прості, рекомендовані та реєстровані; посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до п. 17 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Тобто лист з описом вкладення підтверджує вміст вкладення до поштового відправлення, тоді як квитанція або касовий чек є фінансовим документом, який підтверджує лише оплату, а не вміст вкладення (див. ухвалу Верховного Суду від 18.03.2024 у справі № 160/23936/23).

Формулювання ч. 7 ст. 43 ЦПК України не передбачає множинного тлумачення цієї норми процесуального права, вимагає підтвердження саме вмісту вкладення, а не оплати.

Отже, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, належним виконанням стороною справи указаної норми Кодексу, є, зокрема, надсилання нею саме поштою листом з описом вкладення (листом з оголошеною цінністю) іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

При цьому суд зауважує, що позивачем у позові зазначені відомості про відсутність електронного кабінету у відповідача, проте доказів направлення відповідачу поданих до суду документів, до позовної заяви не долучає.

Таким чином, позивачу слід: надати суду докази сплати судового збору у розмірі 6 656 грн. або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; додати до позову належний доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачці на адресу: АДРЕСА_3 , копії цієї позовної заяви разом із доданими до неї документами, які вже подані суду, з переліченням конкретного виду індивідуальних ознак відповідного вкладення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України слід залишити без руху як таку, що подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпро до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням залишити без руху, про що повідомити позивачку а надати строк для виправлення викладених вище недоліків не пізніше 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається.

Ухвала не оскаржується.

Суддя: Д.О. Покопцева