Ухвала суду № 138290616, 15.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.07.2026Справа № 910/8678/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа у справі №910/8678/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" (01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 44235900)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГО ГРУП" (01033, місто Київ, Короленківська, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 41736235)

про стягнення 1 244 502,73 грн

Представники сторін:

Від приватного виконавця: Авторгов А.М.

Від стягувача:Фокіна О.С.

Від боржника: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГО ГРУП" про стягнення заборгованості за попереднім договором № б/н від 06.10.2021 у розмірі 1 244 502,73 грн, з яких: 974 923,50 грн інфляційних втрат та 269 579,23 грн трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 відкрито провадження у справі № 910/8678/25 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, заперечення на відповідь на відзив, та позивачу - відповідь на відзив.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГО ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" 974 923 грн 50 коп. інфляційних втрат, 269 579 грн 23 коп. 3 % річних та 14 934 грн 03 коп. судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/8678/25 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГО ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн 00 коп. У задоволенні заяви у решті суми витрат на правову допомогу відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГО ГРУП" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 у справі № 910/8678/25 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГО ГРУП" про розстрочення виконання рішення у справі № 910/8678/25 відмовлено.

14.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа у справі №910/8678/25.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2026 розгляд подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа у справі №910/8678/25 призначено на 15.07.2026.

15.07.2026 через підсистему «Електронний суд» Старінським О.С. подані заперечення на подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Також 15.07.2026 через підсистему «Електронний суд» стягувачем подані пояснення щодо подання приватного виконавця.

Розглянувши матеріали подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа у справі №910/8678/25, повно та всебічно дослідивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Статтею 337 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Отже, з системного аналізу вище наведених правових норм вбачається, що означений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Варто зауважити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто, наявність лише самого зобов`язання, не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Нормами п. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Приписами ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто, наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Так, пунктом 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Отже, законодавством передбачена можливість тимчасового обмеження виїзду за кордон боржника у разі ухилення боржником від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням. За змістом ч. 2 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Так, відповідно до роз`яснення Верховного Суду України у листі від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" Верховний Суд України дійшов висновку, що поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Як вбачається з матеріалів подання, на виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича перебуває наказ №910/8678/25, виданий 02.03.2026 Господарським судом м. Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГО ГРУП"на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" 974 923 грн 50 коп. інфляційних втрат, 269 579 грн 23 коп. 3 % річних та 14 934 грн 03 коп. судового збору та наказ №910/8678/25, виданий 02.03.2026 Господарським судом м. Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГО ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн 00 коп.

10.03.2026 приватним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №80465922 та №80466026 відповідно.

Копії постанов про відкриття виконавчого провадження №80465922 від 10.03.2026 та №80466026 від 10.03.2026 направлено сторонам рекомендованою кореспонденцією для виконання та до відома.

Відповідно до інформації з сайту АТ «Укрпошта» боржник отримав постанови про відкриття виконавчих проваджень 17.03.2026 (поштове відправлення № R067118147437).

Також 10.03.2026 приватним виконавцем винесено постанову про об`єднання вищевказаних виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № НОМЕР_4.

Станом на 09.07.2026 декларація про доходи та майно боржника до приватного виконавця не подана.

Згідно з відповіддю Державної фіскальної служби у боржника відкриті рахунки в ПуАТ «КБ «Акордбанк». Приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено до банківської установи до виконання.

Згідно з відповіддю банківської установи, кошти на рахунках боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГО ГРУП" відсутні.

Приватний виконавець у поданні зазначає, що боржником значну частину власного нерухомого майна передано в оренду, проте кошти від оренди не спрямовуються на виконання судового рішення та на рахунок боржника не надходять, що може свідчити також, в тому числі, про порушення керівником боржника податкового законодавства.

При цьому, як зазначає приватний виконавець, стосовно боржника з 30.08.2024 відкрито інше виконавче провадження ВП75935281 від 30.08.2024 на підставі Наказу Господарського суду м. Києва №910/6183/23 від 29.08.2024 року на суму 1136012,76 грн, яке також близько двох років залишається невиконаним.

За даними Головного управління ДПС у м. Києві (лист від 23.04.2026 № 16/26-15-12-07-03), наданими на запит приватного виконавця у виконавчому провадженні № 80465922, ТОВ «ВГО ГРУП» є діючим суб`єктом господарювання, подає фінансову звітність, станом на 2025 рік володіє активами та за 2025 отримало чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у розмірі 57 751 000 грн.

Проте, зазначені кошти не були спрямовані боржником на виконання судових рішень.

24.04.2026 приватним виконавцем направлено виклик керівнику боржника, яким зобов`язано останнього з`явитися на прийом до виконавця 13.05.2026 об 10:00 (поштовий трек-номер R067155566873).

25.05.2026 поштове відправлення повернулось на адресу приватного виконавця із зазначенням «за закінченням терміну зберігання».

22.06.2026 приватним виконавцем направлено виклик керівнику боржника Старінському Олександру Сергійовичу на адресу його місця реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 , яким зобов`язано останнього з`явитися на прийом до виконавця 08.07.2026 об 10:00 (поштовий трек-номер R067207703238).

Відповідно до інформації з АТ «Укрпошта», вищевказане поштове відправлення з 27.06.2026 перебуває на обслуговуючому поштовому відділені 34609.

Так, приватний виконавець у поданні зазначає, що рішення на сьогодні боржником не виконано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону.

Згідно з інформації Державної міграційної служби України керівником боржника оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 виданий 15.08.2016 органом видачі 8001 та другий діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 виданий 05.05.2026 органом видачі 3247.

Зазначене, на думку приватного виконавця, свідчить про намір керівника боржника перетинати державний кордон України.

Таким чином, обґрунтовуючи подання про обмеження виїзду приватний виконавець зазначає, що рішення суду залишається невиконаним, а керівник боржника - Старінський Олександр Сергійовича, вчиняє діяння, направлені на умисне невиконання судового рішення.

Як вказує приватний виконавець, рішення у справі №910/8678/25 на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Крім того, суд враховує, що згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) у якій визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Права, викладені у пункті 1 Протоколу Конвенції, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві. Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

У справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009 Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

З огляду на викладені вище обставини у суду наявні обґрунтовані підстави вважати, що керівник ТОВ «ВГО Груп» Старінський Олександр Сергійович умисно ухиляється від виконання як вимог приватного виконавця, так і від виконання рішення суду у даній справі в цілому, оскільки керівнику боржника достеменно відомо про наявність виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у справі №910/8678/25.

Слід також зазначити, що згідно ст. 129-1 Конституції України, ст. 326 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пар. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009).

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання остаточного судового рішення.

За висновками суду, умисне ухиляння керівника боржника ТОВ «ВГО Груп» Старінського Олександра Сергійовича від виконання зобов`язань, покладених на нього відповідним рішенням, що ускладнює та перешкоджає виконанню відповідного рішення, підтверджується встановленими обставинами саме: боржник належним чином повідомлений про відкриття зведеного виконавчого провадження ЗВП № НОМЕР_4; боржником не подано декларацію про свої доходи та майно; боржник не з`явився на виклики приватного виконавця; нездійснення боржником жодних дій спрямованих на виконання рішенням за виконавчим документом; боржником вчинено дії, спрямовані на зменшення майнової маси, що свідчить про недобросовісну поведінку та намір уникнути виконання покладених судом зобов`язань.

Більше того, судом враховано, що ТОВ «ВГО ГРУП» здійснює активну господарську діяльність, отримує дохід та має у своєму розпорядженні майно і кошти, тобто, має реальну фінансову можливість виконати рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, однак свідомо цього не робить.

Водночас, суд критично оцінює доводи боржника щодо того, що приватний виконавець просить суд застосувати найбільш інтенсивне втручання у конституційне право керівника боржника і щодо того, що виконавець не довів, що арешт майна, звернення стягнення на нерухомість, звернення стягнення на орендні платежі, звернення стягнення на дебіторську заборгованість, інші заходи примусового виконання, є недостатніми або неефективними.

Так, у даному випадку, звернення стягнення на нерухомість є неможливим, оскільки майно перебуває в іпотеці у ТОВ «Епам Системз» за договором іпотеки незавершеного будівництва № 200, 201, виданий 07.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницька О.В. Розмір зобов`язання за іпотечним договором - 346703280,00 грн. Інше майно боржника перебуває в іпотеці у ТОВ «ТРК Інвест» за договором іпотеки №1567 від 23.12.2022 виданий приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Сомовим І.В. Розмір зобов`язання за іпотечним договором - 477498649,00 грн.

Також судом враховано, що кошти від оренди не спрямовуються на виконання судового рішення та на рахунок боржника не надходять.

Крім того, боржник не повідомив приватному виконавцю про те, що існує дебіторська заборгованість у інших осіб перед них, і приватний виконавець таких боржників не виявив.

Виконавці зобов`язані надсилати боржнику постанови та інші документи виконавчого провадження через Електронний кабінет ЄСІТС, якщо боржник має там зареєстрований кабінет. Це передбачено нормами ч. 2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Більше того, судом враховані пояснення приватного виконавця стосовно того, що керівник боржника не з`являється на виклики приватного виконавця, хоча через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційна систему повідомлений про виклики, а поштову кореспонденцію, серед яких і такі виклики, свідомо не отримує.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій. Тобто чинним законодавством встановлено чіткі критерії правомірної та добросовісної поведінки боржника у виконавчому провадженні. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Інші дії боржника, які можуть виражатися як у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання є неправомірними. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання особи виконати судове рішення. Ухилення - та сама відмова, проте яка має завуальований характер: особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання.

Оскільки у суду наявні обґрунтовані підстави для висновку про навмисне ухилення боржника від виконання остаточного рішення суду та з огляду на приписи законодавства щодо обов`язковості виконання остаточних судових рішень, суд вважає правомірним та обґрунтованим застосування до фізичної особи такої міри примусового впливу, як обмеження у праві виїзду за межі України, що узгоджується з положеннями ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", що в свою чергу є підставою для задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова А.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника у справі № 910/8678/25.

Керуючись статтями 234, 235, 337 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника без вилучення паспортного документа у справі №910/8678/25 - задовольнити.

2. Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника боржника ТОВ «ВГО Груп» Старінського Олександра Сергійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням Господарського суду м. Києва №910/8678/25 від 16.10.2026.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 ГПК України негайно після її підписання, і може бути оскаржена в порядку та строк встановлені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.07.2026

Суддя І.О. Андреїшина