Рішення № 138290606, 16.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.07.2026Справа № 910/5226/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест»

до Приватного акціонерного товариська «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

про стягнення 19039,86 грн,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Провагроінвест» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариська «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення коштів у розмірі 19039,86 грн.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, обґрунтовані тим, що 09.09.2020 на автодорозі Київ-Одеса відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Renault Captur д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу Porsche Cayenne, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.11.2020 по справі №369/11500/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП. В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено застрахований транспортний засіб Renault Captur д.н.з. НОМЕР_1 за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №06/6771800/1050/20 укладеного між ПрАТ «СК «Провідна» (після зміни найменування - ПрАТ «Провагроінвест») та ОСОБА_2 ПрАТ «СК «Провідна» складено страховий акт № 2300319360 від 25.09.2020 на суму 37905 грн (з вирахуванням франшизи 2000 грн, передбаченої договором страхування) та страховий акт 2 № 2300319360 від 08.10.2020 на суму 7107,80 грн, виплату яких здійснено на рахунок СТО. Загальна сума страхового відшкодування склала 45012,80 грн, проте відповідачем виплату страхового відшкодування відшкодовано лише частково. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» позивач просить стягнути з відповідача 7645,05 грн страхового відшкодування.

Відповідач проти задоволенню позову заперечив вказавши, зокрема, що оскільки транспортний засіб Renault Captur д.н.з. НОМЕР_1 мав сліди відновлювального ремонту набутих в інших ДТП, відповідачем прийнято рішення про застосування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля та було виплачено на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 25972,94 грн, відповідно до виставлених СТО рахунків та здійснених позивачем виплат. Крім того, відповідач послався на абзац другий пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також, в ході розгляду справи, відповідачем було подано до суду звіт № 506В про оцінку автомобіля Renault Captur д.н.з. НОМЕР_1 від 01.06.2026, згідно якого коефіцієнт фізичного зносу вказаного автомобіля становить 0,3546. Відповідачем згідно Страхового акту № 2782/2 від 02.06.2026 було здійснено доплату страхового відшкодування на користь позивача у розмірі 11394,81 грн. Також відповідачем заявлено про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи, вбачається, 12.05.2020 між ПрАТ «СК «Провідна» (після зміни найменування - ПрАТ «Провагроінвест») (далі - Страховик) та ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортів засобів №06/6771800/1050/20 (далі - Договір), відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб - автомобіль Renault Captur д.н.з. НОМЕР_1 , в тому числі за страховим ризиком - ДТП.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.11.2020 у справі №369/11500/20 (провадження №3/369/6006/20), встановлено, що ОСОБА_1 09.09.2020 о 12 год. 10 хв. вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, а саме: керуючи транспортним засобом Porshe Cayenne, державний номерний знак НОМЕР_2 , по автодорозі Київ Одеса (перехрестя смт Чабани с. Гатне), не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем Renault, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.11.2020 у справі №369/11500/20 (провадження №3/369/6006/20) ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол від 09 вересня 2020 року серії ДПР 18 № 435169 про адміністративне правопорушення).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи, що вищезазначеною постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.11.2020 у справі №369/11500/20 (провадження №3/369/6006/20), яка не була оскаржена у передбаченому законом порядку та набрала законної сили, якою встановлено наявність вини ОСОБА_1 у скоєному 09.09.2020 ДТП, суд вважає, що доведення вини ОСОБА_1 не потребують повторного доказування відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Також в матеріалах справи наявна схема місця ДТП.

Як вбачається з матеріалів справи, зметою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Renault Captur д.н. НОМЕР_1 було складено Акт огляду транспортного засобу №23003/9360 від 10.09.2020, Акт виявлення прихованих пошкоджень до напрямку на ремонт №2300319360 від 06.10.2020, а також отримано рахунки СТО - ТОВ «Вокс Юніон» №000004792 від 23.09.2020 на загальну суму 39905 грн з ПДВ, ПДВ - 1895,81 грн; №000005078 від 05.10.2020 на загальну суму 7107,80 грн з ПДВ, ПДВ - 1184,63 грн.

З рахунку №000004792 від 23.09.2020 вбачається, що вартість робіт становить 11375 грн з ПДВ (ПДВ - 1895,81 грн), вартість запчастин (матеріалів) становить 28530 грн (ПДВ 0 грн).

З рахунку №000005078 від 05.10.2020 вбачається, що вартість робіт становить 4253 грн з ПДВ (ПДВ - 708,83 грн), вартість запчастин (матеріалів) становить 2854,80 грн з ПДВ (ПДВ 475,80 грн).

На підставі вказаних документів, позивачем визнано вищевказане ДТП страховим випадком, здійснено розрахунок суми страхового відшкодування, складено страхові акти №2300319360 від 25.09.2020 про виплату страхового відшкодування у розмірі 37905 грн (з урахуванням вирахуваної франшизи на суму 2000 грн); 2 №2300319360 від 08.10.2020 про виплату страхового відшкодування у розмірі 7107,80 грн та здійснено оплату виставлених СТО - ТОВ «Вокс Юніон» рахунків, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями №034566 від 28.09.2020 на суму 37905 грн із призначення платежу «Опл.страх.відш. зг.дог.№06/6771800/1050/20, зг.акт №2300319360, для ОСОБА_2 , ІН №3329912091.зг.рах№4792 від 23.09.20 Без ПДВ» та №036101 від 09.10.2020 на суму 7107,80 грн із призначення платежу «Опл.страх.відш. зг.дог.№06/6771800/1050/20, зг.акт №2300319360, для ОСОБА_2 , ІН №3329912091. зг.рах.№5078 від 05.10.20 Без ПДВ».

Позивачем було визначено суму шкоди заподіяної винною особою у загальному розмірі 45012,80 грн.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Porshe Cayenne, д.н.з. НОМЕР_2 застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР153232097 у ПрАТ СК «ПЗУ Україна».

З матеріалів справи вбачається, що поліс обов`язкового страхування №ЕР153232097 був чинний на момент скоєння ДТП - 09.09.2020. Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 100000 грн, розмір франшиза - 0 грн.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки Renault Captur д.н. НОМЕР_1 збитки у межах передбачених договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності в даному випадку є відповідач.

Пунктом 36.4. ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке власник автомобіля марки Renault Captur д.н. НОМЕР_1 , мав до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з п.2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №142/5/2092 від 24.11.2003 вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №142/5/2092 від 24.11.2003, значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Пунктом 7.39 Методики визначено, що винятком стосовно використання зазначених вимог є, зокрема якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний) та якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

Як вбачається з наданого відповідачем Звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу №506В_SOS_-260518-345142 від 01.06.2026 коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Renault Captur реєстраційний номер НОМЕР_3 складає: 0,3546.

Позивачем не надано суду заперечень щодо розміру коефіцієнту фізичного зносу, розрахованого відповідачем, чи власного розрахунку вказаного коефіцієнту.

Також позивачем не заперечуються та не спростовуються заперечення відповідача щодо наявності у транспортного засобу слідів відновлювального ремонту набутих в інших ДТП.

Щодо посилань відповідача на положення абзацу другого пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу другого пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

В той же час, з наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій №034566 від 28.09.2020 на суму 37905 грн та №036101 від 09.10.2020 на суму 7107,80 грн, вбачається, що позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь СТО - ТОВ «Вокс Юніон» на підставі виставлених рахунків із ПДВ, а не на рахунок потерпілої особи (її представника), відтак, в даному випадку відсутні підстави для зменшення суми оціненої шкоди на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили, що СТО - ТОВ «Вокс Юніон» не є платником ПДВ.

З огляду на встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази, в їх сукупності, перевіривши здійсненні позивачем та відповідачем розрахунки суми страхового відшкодування та здійснивши власний розрахунок, суд приходить до висновку, що вірною сумою страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Renault Captur д.н. НОМЕР_1 , яка підлягає виплаті відповідачем на користь позивача є 35883,75? грн.

В той же час, судом встановлено, що відповідачем було сплачено страхове відшкодування на користь позивача на загальну суму 37367,75 грн, згідно наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій №00054276 від 06.05.2021 на суму 25972,94 грн із призначенням платежу «Страх.відшк в порядку регресу за страх. ОСОБА_1 (потерпілий- ОСОБА_2 ) спр.2300319360/АК без ПДВ, дог. EP.153232097 від 20-09-19. #0054276;» та №00165955 від 03.06.2026 на суму 11394,81 грн із призначенням платежу «Страх. відшкодування в порядку регресу по справі 2300319360 без ПДВ, дог. EP.153232097 від 20-09-19. #0165955;».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач у повному обсязі виконав свій обов`язок із виплати страхового відшкодування, а відтак підстави для задоволення позовних вимог у суду відсутні.

Інші доводи сторін судом розглянуто та відхилено, оскільки вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат вирішення спору.

Щодо застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Таким чином, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, позовна давність не може бути застосована при розгляді даної справи.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 16.07.2026

Суддя Я.В. Маринченко