Ухвала суду № 138290454, 13.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/144/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.07.2026 Справа № 908/2050/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши матеріали (зареєстрована в канцелярії суду вх. № 14437/08-08/26 від 02.07.2026) Фермерського господарства АГРОНІКС про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі № 908/2050/25

за позовом: Акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя, вул.Сталеварів, 14, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00130926)

до відповідача: Фермерського господарства АГРОНІКС (70017, с. Гнаровське, Вільнянський район, Запорізька область, вул. Нова, 14а, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37580981)

про стягнення 2 994 403,14 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Богославський Віктор Анатолійович (в залі суду) - дов. №46 від 15.04.2026, посвідчення адвоката №001141 від 29.06.2016

від відповідача: Кокін Артем Жанович (в залі суду) - ордер серія АР №1251609 від 11.07.2025, посвідчення адвоката №858 від 28.02.2011

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі №908/2050/25 позов Акціонерного товариства Запоріжжяобленерго до Фермерського господарства АГРОНІКС задоволено повністю.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2026 рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі №908/2050/25 залишено без змін.

На виконання зазначеного судового рішення 05.01.2026 видано відповідний наказ №908/2050/25 від 06.07.2026.

До Господарського суду Запорізької області 02.07.2026 через систему «Електронний суд» від Фермерського господарства АГРОНІКС надійшла заява (сформована в системі «Електронний суд» 02.07.2026, зареєстрована в канцелярії за вх. №14437/08-08/26 від 02.07.2026) про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі № 908/2050/25 до 01 листопада 2026.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.07.2026 заяву передано для розгляду судді Господарського суду Запорізької області Лєскіній І.Є.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.07.2026 вказану заяву прийнято до розгляду суддею Лєскіною І.Є., судове засідання з розгляду заяви призначено на 13.07.2026 об 11 год. 30 хв., про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлено учасників справи.

Від стягувача (позивача) 10.07.2026 через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву боржника (відповідача) про відстрочення виконання рішення суду. Стягувач зазначив, що подана заява необґрунтована та не підтверджена належними та допустимими доказами. Заперечуючи проти заяви, стягувач вказує на те, що самі по собі посилання на складне матеріальне становище чи інші загальні обставини не можуть бути підставою для відстрочки.

Крім того, відповідач не довів, що виконання рішення є неможливим саме зараз. Тимчасові труднощі, фінансові проблеми це звичайні життєві обставини, які не є підставою для відстрочення виконання рішення суду. Указав, що рішення суду є остаточним та таким, що підлягає обов`язковому та своєчасному виконанню. Відстрочка без поважних причин фактично нівелює його юридичну силу, що суперечить принципу правової визначеності. Відповідач не довів свою добросовісність і реальні наміри виконати рішення в майбутньому.

Разом з тим, позивач звертає увагу суду, що на сьогоднішній день позивач є підприємством критичної інфраструктури, об`єкти якого майже щодня атакуються ворожими ракетами з боку країни агресора, що призводить до істотних збитків, а відновлення працездатності систем розподілу електричних мереж лягає тягарем на позивача.

Також, позивач у своїх запереченнях звертає увагу суду, що держава визначила головним пріоритетом АТ «Запоріжжяобленерго» забезпечення безперебійного живлення об`єктів критичної інфраструктури, підприємств, людей, посилаючись на рішення Ради національної безпеки та оборони України від 17.10.2023 № 695/2023.

Єдиним видом ліцензійної діяльності Відповідача, який має на меті отримання доходу, є діяльність з розподілу електричної енергії споживачам. Станом на 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023, 30.09.2024 у АТ «Запоріжжяобленерго» наявні ознаки критичної неплатоспроможності.

Так, за 2022 рік АТ Запоріжжяобленерго отримало збитки у розмірі 204,75 млн. грн., за 2023 рік отримало збитки у розмірі 809 млн., за 2024 року отримало збитки у розмірі 580 млн.

Відповідно до річних Звітів про фінансовий стан (Звіт про сукупний дохід) (ф.2), показник прибутку (чистого фінансового результату) АТ «Запоріжжяобленерго» значно зменшився з 272 672 тис.грн. у 2021 році до 1 187 тис.грн. у 2023 році , отже зменшено на 99%. За період 2021 2023 обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) зменшився на 42%, головним чином за рахунок основного виду діяльності розподілення електроенергії. За період 2022-2024 рік середньооблiкова кiлькiсть штатних працiвникiв зменшилася на 2462 осіб (з 4834 осіб до 2372 осіб), що становить 51%. Вищенаведене підтверджує наявність у АТ «Запоріжжяобленерго» ознак критичної неплатоспроможності.

Крім того, звернув увагу, що рівень тарифів на послуги з розподілу електричної енергії критично не відповідає фактичним витратам АТ «Запоріжжяобленерго» при здійсненні ліцензійної діяльності з розподілу електричної енергії. Отже, надання Позивачем послуг з розподілу електричної енергії на території активних та можливих бойових дій, на сьогоднішній день, є об`єктивно складним завданням. Стабільність енергопостачання є ключовим аспектом підготовки до зимового періоду.

Позивач вказує, що відстрочення виконання рішення може призвести до несприятливих наслідків та відволікань грошових коштів Товариства від першочергових потреб щодо ремонтів, закупівель, відновлення пошкодженого майна тощо. Таким чином, заява Відповідача про відстрочення виконання рішення є необґрунтованою, не підтверджена жодними належними і допустимими доказами та такою, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 13.07.2026 брали участь представники сторін.

Представник заявника підтримав подану заяву повністю з підстав, викладених у ній. Просив відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі № 908/2050/25 до 01 листопада 2026.

Представник стягувача заперечив проти задоволення заяви.

За наслідками судового засідання проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі № 908/2050/25 до 01 листопада 2026, заслухавши пояснення представників сторін, врахувавши заперечення стягувача, дослідивши та оцінивши докази, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з такого.

Стаття 129 Конституції України та ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до приписів частин 1, 2, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Отже, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. (ч. 3 ст. 331 ГПК України).

Із системного аналізу вказаної норми вбачається, що підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Питання про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника і для стягувача.

Отже, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Мотивуючи подану заяву, боржник зазначає таке.

На підтвердження того, що існують об`єктивні, непереборні, виняткові обставини, які ускладнюють вчасне виконання судового рішення у справі № 908/2050/25 про стягнення з Фермерського господарства «Агронікс» 2 950 783,81 грн боргу за необліковану електроенергію, хочу зазначити наступне.

За наслідками 2025 року діяльність Фермерського господарства «Агронікс» була збитковою, що пов`язано з тим, що внаслідок аномальної спеки, яка мала місто у липні 2025 року загинули посіви соняшника на посівної площі 300 га, які належали ФГ «Агронікс».

На підтвердження цих обставин відповідач надав суду акт про обстеження посівів сільхозкультур від 04 вересня 2025 року, розрахунок збитків, які виникли внаслідок надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру, довідку Запорізького обласного центру з гідрометеорології від 04.09.2025 року про агрометеорологічні умові у липні 2025 року, звіт ФГ «Агронікс» про посівні площі сільськогосподарських культур у 2025 році. Це призвело до того, що витрати на господарську діяльність перевісили доходи від неї, т.я. підприємство не отримало очікуваного доходу від реалізації врожаю соняшника, внаслідок чого, утворилися збитки в розмірі 8 187 400 грн, що підтверджується звітністю малого підприємства за 2025 рік.

Також заявник просить суд врахувати те, що ФГ «Агронікс» є сільськогосподарським виробником, та його платоспроможність напряму пов`язана із вирощеним ним врожаєм, та його реалізацією.

Інших джерел доходу, крім зазначеного, ФГ «Агронікс» не має.

Станом на 01.07.2026 тривають роботи по збиранню врожаю озимої пшениці 2026 року, у серпні-вересні 2026 року розпочнеться збирання врожаю соняшника, який є основним джерелом доходу.

Після збирання врожаю його необхідно піддати технічної обробці (сушіння та ін.), реалізувати, та отримати грошові кошти на погашення грошових зобов`язань ФГ «Агронікс», що потребує певного часу.

Наразі на розрахункових рахунках ФГ «Агронікс» грошові кошти, достатні для погашення заборгованості, відсутні, що підтверджується доданими доказами.

Стосовно рахунків, зазначених у витязі про відкрити рахунки ФГ «Агронікс», заявник вказує, що рахунок НОМЕР_1 це електронний рахунок у держказначействі для сплати ПДВ, НОМЕР_2 це спецрахунок для соціальних виплат.

Станом на 02.07.2026 на поточному рахунку НОМЕР_3 , відкритому в АТ «Укркесімбанк» залишок 5 680, 45грн, на додатковому рахунку НОМЕР_4 відкритому в АТ «Укркесімбанк» залишок складає 22 грн., на поточному рахунку НОМЕР_5 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» залишок складає 803,6 грн.

Наведене виключає можливість вчасного виконання ФГ «Агронікс» рішення суду про стягнення 2 950 783,81 грн. боргу, т.я. крім значності суми стягнення, у підприємства фактично немає грошей на його виконання, але після реалізації врожаю 2026 року ФГ «Агронікс» буде спроможне виконати рішення суду.

Крім того, невжиття заходів по відстроченню виконання судового рішення призведе до фактичного блокування роботи підприємства органами виконавчої служби шляхом накладення арешту на сільхозтехнику, транспорт та паливно мастильні матеріали, які використовуються підприємством для збирання та транспортування врожаю, та їх можливе вилучення під час примусового виконання судового рішення, а також призведе до утворення заборгованості із заробітної плати.

Таким чином, відстрочка виконання рішення призведе до реального виконання рішення суду, оскільки дасть можливість ФГ «Агронікс» продовжувати свою господарську діяльність та належним чином виконувати свої господарські зобов`язання.

Відстрочення забезпечить реальне виконання ФГ «Агронікс» рішення суду без накопичення боргів із заробітної плати, тобто дозволить досягти мети виконання судового рішення з дотриманням балансу інтересів обох сторін (співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора).

Надання відстрочення не заблокує роботи підприємства відповідача та дозволить йому отримати дохід, який надалі він може спрямувати на погашення заборгованості перед позивачем, а тривалість відстрочення, про яке просить відповідач, для стягувача не є надмірною, та визначена з урахуванням дозволених процесуальним законом меж.

Також прошу суд враховувати загальновідомі обставини, зокрема, військову агресію російської федерації проти України, внаслідок якої масовані обстріли інфраструктури України негативно вплинули на економіку держави та ускладнили діяльність ФГ «Агронікс», посівні площі якого знаходяться в зоні інтенсивного ураження ворогом у Вільнянському районі Запорізької області, що суттєво ускладнює ведення господарської діяльності, та те що відповідач є сільськогосподарським виробником, та його платоспроможність напряму пов`язана із вирощеним ним врожаєм, та його реалізацією.

З урахуванням наведеного, та беручи до уваги об`єктивність, непереборність та винятковість наведених вище обставин, заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 року у справі № 908/2050/25 про стягнення з Фермерського господарства «Агронікс» 2 950 783,81 грн. (два мільйона дев`ятсот п`ятдесят тисяч сімсот вісімдесят три) гривні 81 копійку боргу за необліковану електроенергію, 43 619 (сорок три тисячі шістсот дев`ятнадцять) гривень 33 копійки відшкодування витрат оператора системи на проведення експертизи спеціалізованою організацією (підприємством), 35 932 (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот тридцять дві) гривні 84 копійки витрат зі сплати судового збору до 01 листопада 2026 року.

Оцінивши аргументи заявника та дослідивши надані ним докази, суд зазначає таке.

Загальновідомим є факт, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента України та триває й на теперішній час.

Разом з цим, введення воєнного стану на території України не означає, що боржник не може здійснювати статутну діяльність та набувати кошти. Суд зазначає, що введення воєнного стану негативним чином впливає на можливість ведення господарської діяльності суб`єктами господарювання, не лише відповідача (боржника), але й позивача (стягувача).

Сам по собі факт погіршення майнового стану заявника не може бути достатньою підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.

Складне фінансове становище ФГ «Агронікс», яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Подібні висновки неодноразово викладались Верховним Судом у його постановах (до прикладу, у постанові від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17, від 13.11.2018 у справі №910/2376/18 та інші).

Дане твердження також знаходить своє відображення в практиці Європейського суду з прав людини (яка на підставі ч. 4 ст. 11 ГПК України використовується судом як джерело права), відповідно до якої відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань (Справа «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші).

Суд зазначає, що боржником не надано належних доказів, які б свідчили про його неплатоспроможність.

Заявником не обґрунтовано та не надано жодних доказів, які б підтверджували його спроможність виконати судове рішення після надання відстрочення до 01 листопада 2026.

Судом також враховано: матеріальні інтереси сторін, ступінь вини відповідача (боржника, заявника) у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави, нездійснення боржником жодних дій, спрямованих на навіть часткове виконання судового рішення (відсутність жодних перерахувань коштів стягувачу).

Суд також спирається на сталу практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру». А у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення. Тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале не виконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про відсутність (станом на час постановлення цієї ухвали) правових підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі № 908/2050/25.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 255, 256, 257, 331, Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Фермерського господарства АГРОНІКС про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі № 908/2050/25.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ураховуючи застосування погодинних графіків відключення електричної енергії, повний текст ухвали складено та підписано 17.07.2026.

Суддя І.Є. Лєскіна