Рішення № 138290190, 07.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026м. ДніпроСправа № 904/2331/25за позовом Керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави

до відповідачів:

1. Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

3. Фізичної особи підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про скасування державної реєстрації

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Ільєнко Д.Ю.

Представники:

прокурор: Щербина С.О.;

від відповідача-1: Сова Ю.В.;

від відповідача-2: Акулов Є.В.;

від відповідача-3: Акулов Є.В.;

ПРОЦЕДУРА:

Криворізька східна окружна прокуратура звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, у якій просить застосувати заходи забезпечення позову, шляхом: накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 площею 32,8 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Університетський, будинок 69Г та заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії; заборони відповідачам - Товариству з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп"; Фізичній особі - підприємцю Присяжнюку Віктору Юрійовичу та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо, щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 площею 32,8 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Університетський, будинок 69Г.

Ухвалою суду від 12.05.2025 заяву Криворізької східної окружної прокуратури задоволено, накладено арешт на нерухоме майно, будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 площею 32,8 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Університетський, будинок 69Г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 280139512110).

16.05.2025 Керівник Криворізької східної окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави з позовом до Криворізької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп", Фізичної особи підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича, в якому просить суд:

- скасувати державну реєстрацію права довірчої власності Фізичної особи підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна - будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 площею 32,8 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Університетський, будинок 69Г, проведену 05.11.2024 приватним нотаріусом Криворізького районого нотаріального округу Чорною О.С. (номер запису про право власності: 57422958), шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 280139512110;

- визнати незаконним та скасувати рішення Криворізької міської ради № 4990 від 26.08.2020, яким надано Товариству з обмеженою відповідальністю ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП (код ЄДРПОУ 39087424) в оренду терміном на 5 років земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,0062 га на пр-ті Гагаріна, 69г у Довгинцівському районі (кадастровий номер 1211000000:03:159:0047) за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) для розміщення будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів, згідно з доданою схемою, з можливістю укладання договору оренди на новий строк з урахуванням вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 2020490 від 22.09.2020, укладений між Криворізькою міською радою (код ЄДРПОУ 33874388) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП (код ЄДРПОУ 39087424) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:159:0047 площею 0,0062 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2179002512110, номер запису про інше речове право 38407703);

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП (код ЄДРПОУ 39087424) та Фізичну особу підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388) у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Університетський, будинок 69Г, загальною площею 0,0062 га, кадастровий номер 1211000000:03:159:0047, та повернути земельну ділянку шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 площею 32,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 280139512110).

Ухвалою суду від 22.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09.06.2025.

04.06.2025 від Криворізької міської ради надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 09.06.2025 у задоволенні клопотання Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.

В судове засідання 09.06.2025 з`явився прокурор, представники відповідача-2 та відповідача-3.

Ухвалою суду від 09.06.2025 відкладено підготовче засідання до 08.07.2025.

13.06.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп" надійшов відзив на позовну заяву.

13.06.2025 від Фізичної особи підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича надійшов відзив на позовну заяву.

17.06.2025 від Криворізької міської ради надійшов відзив на позовну заяву.

26.06.2025 від Криворізької східної окружної прокуратури надійшли відповіді на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп", Фізичної особи підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича, Криворізької міської ради.

04.07.2025 від Криворізької міської ради надійшла заява про участь у судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції .

Ухвалою суду від 07.07.2025 клопотання Криворізької міської ради про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/2331/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

07.07.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп" надійшла заява про участь у судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 07.07.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп" про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/2331/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

07.07.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп" надійшло клопотання про зупинення розгляду справи.

В судове засідання 08.07.2025 з`явився прокурор, представники відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3 та надали усні пояснення.

Ухвалою суду від 08.07.2025 зупинено провадження у справі № 904/2331/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/2388/21.

13.03.2026 від Криворізької східної окружної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 904/2331/25 у зв`язку із усуненням обставин, що викликали підстави для зупинення провадження у справі № 904/2331/25.

Ухвалою суду від 18.03.2026 провадження у справі № 904/2331/25 поновлено з 18.03.2026 та призначено підготовче засідання на 31.03.2026.

20.03.2026 від Криворізької міської ради надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 20.03.2026 клопотання Криворізької міської ради про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/2331/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

В судове засідання 31.03.2026 з`явились представники сторін та надали усні пояснення по справі.

Протокольною ухвалою від 31.03.2026 оголошено перерву до 05.05.2026 о 12:20 год.

15.04.2026 від Криворізької міської ради надійшли письмові пояснення по справі.

04.05.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп" надійшли додаткові пояснення по справі.

04.05.2026 від Криворізької східної окружної прокуратури надійшли письмові пояснення у справі.

В судове засідання 05.05.2026 з`явились представники сторін та надали усні пояснення по справі.

Ухвалою суду від 05.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 01.06.2025.

В судове засідання 01.06.2026 з`явились прокурор та повноважні представники сторін.

Протокольною ухвалою від 01.06.2026 оголошено перерву до 07.07.2026.

В ході судового засідання 07.07.2026 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 07.07.2026 ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Узагальнена позиція прокурора

Позовні вимоги обґрунтовані тим, рішенням Криворізької міської ради № 638 від 28.09.2011 суб`єкту господарювання ТОВ «Новий Рітейл» надано погодження на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, на яких розташовано тимчасові об`єкти.

Згідно з додатком до цього рішення тимчасовий об`єкт для здійснення підприємницької діяльності знаходиться за адресою: Довгинцівський район, пр-т. Гагаріна, між будинками № 63 та № 69. Площа однієї споруди 30 кв. м.

На підставі вказаного рішення між Криворізькою міською радою та ТОВ «Новий Рітейл» укладено договір особистого строкового сервітуту б/н від 17.02.2012, згідно з якими ТОВ «Новий Рітейл» строком на 2 роки надано частину земельної ділянки житлової та громадської забудови з кадастровим номером 1211000000:03:159:0035 площею 0,0030 га, щодо якої встановлено особистий сервітут, для розміщення тимчасового об`єкту для здійснення підприємницької діяльності, що знаходиться на пр-ті Гагаріна, між будинками № 63 та № 69 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу.

Пунктом 2.2. вказаного договору закріплено, що на земельній ділянці, щодо якої встановлюється особистий сервітут, відсутні будинки, будівлі, споруди та інші об`єкти.

Як зазначає прокурор, жодних підстав для будівництва нерухомого майна на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:03:159:0035 площею 0,0030 га за адересою: Довгинцівський район, пр-т. Гагаріна, між будинками № 63 та № 69, що належала на праві комунальної власності територіальній громаді м. Кривого Рогу.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 20.12.2013 № ДП 142133541072 зареєстровано декларацію ТОВ «Новий Рітейл» про готовність об`єктів до експлуатації за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, пр. Гагаріна 69 «Г», код 1230.9, категорія складності II, вид будівництва реконструкція торговельного павільйону під магазин продовольчих та непродовольчих товарів.

Прокурор зазначає, що відповідно до декларації про готовність об`єктів до експлуатації від 20.12.2013 ТОВ «Новий Рітейл» проведено реконструкцію торгівельного павільйону під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: пр. Гагаріна 69 «Г», однак відповідно до рішення Довгинцівської районної в місті ради № 42 про присвоєння поштової адреси відбулося тільки 15.01.2014, тобто після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

В пункті 11-1 вказаної декларації зазначено, що документом, який посвідчує право заявника ТОВ «Новий Рітейл» користування земельною ділянкою, є договір оренди від 24.02.2012 № 1211000000031590035501, кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:03:159:0035. Орендодавець Криворізька міська рада.

Отже, як зазначає прокурор, фактично земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:03:159:0035 перебувала у користуванні ТОВ «Новий Рітейл» на підставі договору особистого сервітуту б/н від 17.02.2012 для розміщення тимчасового об`єкту для здійснення підприємницької діяльності, а не для будівництва об`єкту нерухомого майна.

Факт внесення до декларації про готовність об`єкта до експлуатації вищевказаних завідомо неправдивих відомостей підтверджується ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14.12.2015 у справі № 212/6309/15-к, згідно якої директор ТОВ «Новий Рітейл» визнав свою вину в тому, що він надавав до відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції завідомо підроблені документи, у тому числі декларацію про готовність об`єкта до експлуатації за № ДП 142133541072 від 20.12.2013.

28.01.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Ребрій А.О., на підставі вищевказаної декларації про готовність об`єкта до експлуатації, технічного паспорту від 23.10.2013 та рішення Довгинцівської районної в місті ради № 42 від 15.01.2014 про присвоєння поштової адреси, здійснено вперше державну реєстрацію права власності за ТОВ «Новий Рітейл» на будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів площею 32,8 кв.м за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр-т Гагаріна (пр-т Університетський), буд. 69Г, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 280139512110) та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно за індексним № 16975769 від 29.01.2014.

Таким чином, з метою реєстрації права власності на спірний об`єкт та приховування факту самочинного будівництва ТОВ «Новий Рітейл» у дозвільні документи на будівництво (декларацію про готовність об`єкта до експлуатації) внесені завідомо неправдиві відомості щодо наявності у товариства права користування земельною ділянкою та наявності присвоєної поштової адреси, що призвело до передумов до подальшого незаконного заволодіння ТОВ «Новий Рітейл» земельною ділянкою та створення видимості обґрунтованого її зайняття та вжито заходи, спрямовані на безпідставну державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на ній.

Згідно зі змістом листа Державної інспекції архітектури та містобудування України № 7254/03/13-24 від 19.11.2024 встановлено, що шляхом перевірки відомостей, які містяться в архівній складовій частині Реєстру будівельної діяльності, за параметрами пошуку замовник будівництва - ТОВ «Новий Рітейл» вищезазначена декларація ДП 142133541072 про готовність об`єкта до експлуатації, реконструкція торгівельного павільйону під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: Дніпропетровська обл, м. Кривий Ріг, пр-т. Гагаріна, буд. 69Г, скасована 29.04.2016.

Прокурор зазначає, що фактично вищевказаний об`єкт збудовано на місці тимчасової споруди та на земельних ділянках, які перебувала у користуванні ТОВ «Новий Рітейл» згідно відповідних договорів особистих сервітутів без права забудови.

Рішенням Криворізької міської ради № 2573 від 27.03.2014 надано згоду ТОВ «Новий Рітейл» на подальше користування частинами земельних ділянок відповідно до додатка, на які поширюється право сервітуту під тимчасовими спорудами для здійснення підприємницької діяльності, шляхом укладання договорів особистого строкового сервітуту на 3 роки до 24.02.2017, зокрема щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1211000000:03:159:0034 та 1211000000:03:159:0035 площею 0,0030 га кожна, які розташовувались за адресою: Довгинцівський район, прт. Гагаріна, між будинками 63 та 69.

Відповідно до договору купівлі-продажу будівлі від 09.04.2014, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького районого нотаріального округу Чорною О.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 632, ТОВ «Новий Рітейл» будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 загальною площею 32,8 кв.м за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр-т. Гагаріна, буд. 69Г відчуджено у власність ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП».

Пунктом 2 даного договору передбачено, що згідно зі ст. 377 ЦК України до покупця переходить право користування земельною ділянкою, на якій він розміщений, загальною площею 0,0030 га, кадастровий номер 1211000000:03:159:0035, відповідно до договору особистого строкового сервітуту, укладеного між Криворізькою міською радою та ТОВ «Новий Рітейл» 17.02.2012, договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Кривий Ріг 24.02.2012 № 1211000000031590035501, та на земельній ділянці загальною площею 0,0030 га, кадастровий номер 1211000000:03:159:0034, відповідно до договору особистого строкового сервітуту, укладеного між Криворізькою міською радою та ТОВ «Новий Рітейл» 17.02.2012, договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Кривий Ріг 24.02.2012 № 1211000000031590034501, які підлягають переоформленню покупцем у встановленому законом порядку. Фактично будівля магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 загальною площею 32,8 кв.м за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр-т. Гагаріна, буд. 69Г розташовувалась на 2 земельних ділянках з кадастровими номерами 1211000000:03:159:0034 та 1211000000:03:159:0035 площею 0,0030 га кожна.

Рішенням Криворізької міської ради № 3849 від 22.07.2015 розглянуто звернення ТОВ «Новий Рітейл», та вирішено, ураховуючи акти приймання передачі (повернення) земельних ділянок, припинити право комунальної власності територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради на земельні ділянки з кадастровими номерами 1211000000:03:159:0034, 1211000000:03:159:0035, для подальшого закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділів на зазначений об`єкт.

Рішенням Криворізької міської ради № 784 від 27.07.2015 заявнику ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» затверджено проект землеустрою щодо відведення нової сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:159:0044, площею вже 0,0042 га, на пр-ті Гагаріна, 69г у Довгинцівському районі, м. Кривого Рогу, реєстрацію права комунальної власності на неї та надання в оренду для розміщення будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів. Договір оренди № 2016392 щодо вказаної земельної ділянки укладено 01.09.2016 на 5 років.

Рішенням Криворізької міської ради № 4990 від 26.08.2020 погоджено ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» технічну документацію із землеустрою щодо об`єдання земельних ділянок за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) без зміни цільового призначення в Довгинцівському районі площами: 0,0042 га на пр-ті Гагаріна, 69г (кадастровий номер 1211000000:03:159:0044) та 0,0020 га на пр-ті Гагаріна 69б (кадастровий номер 1211000000:03:159:0045).

Крім того, вказаним рішенням визначено, що в результаті об`єднання утворилася земельна ділянка площею 0,0062 га на пр-ті Гагаріна, 69г у Довгинцівському районі (кадастровий номер 1211000000:03:159:0047) за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) для розміщення будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів, яка перебуває у користуванні ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП».

На підставі вказаного рішення 22.09.2020 між Криворізькою міською радою та ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» укладено угоду № 42020011 про дострокове розірвання договору оренди № 2016392 від 01.09.2016 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:159:0044 площею 0,0042 га та укладено вже новий договір оренди № 2020490 від 22.09.2020 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:159:0047 площею 0,0062 га строком на 5 років.

На даний час ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» спірний об`єкт передано ФОП Присяжнюку В.Ю. на праві довірчої власності на підставі договору про встановлення довірчої власності, посвідченого 05.11.2024 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Чорною О.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 1470 (номер відомостей про речове право: 57422958). У цей же день право власності ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» припинено відповідно до ч. 3 ст. 597-1 ЦК України.

Вищевказані обставини свідчать про безпідставну державну реєстрацію за ТОВ «Новий Рітейл», а у подальшому за ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП», та ФОП Присяжнюком В.Ю. права власності на вищевказаний об`єкт, самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво на ній.

Позиція відповідача - 1 викладена у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях

Відповідач 1 заперечує щодо заявлених позовних вимог, вважає їх безпідставними, необґрунтованими. Відповідач - 1 зазначає, що виключно міські ради наділені повноваження розпорядження землями комунальної власності територіальних громад та вирішення питань регулювання земельних відносин. Отже, оскаржуване рішення ухвалене правомочним органом у відповідності до наданих законом повноважень. Відповідач 1 звертає увагу на те, що наявність на спірній земельній ділянці нерухомого майна, зареєстрованого у встановленому законом порядку, виключає можливість її вільного продажу шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону, отже посилання прокурора на ст. 134 ЗК України є безпідставним. Таким чином, рішення Криворізької міської ради від 26.08.2020 року № 4990 є законним, таким що прийняте компетентним органом, у визначеному законом порядку, на підставі норм чинного законодавства України. Відповідач - 1 вказує на відсутність належних та допустимих доказів у прокурора щодо існування законних підстав у Криворізької міської ради для відмови відповідачу в наданні спірної земельної ділянки у користування, враховуючи негативні наслідки для територіальної громади міста, зумовлені двосторонньою реституцією - представництво інтересів держави є не обґрунтованим та безпідставним. Відповідач - 1 посилається на те, що позовна заява не містить належних та допустимих доказів порушення пунктами оскаржуваного договору оренди земельної ділянки норм чинного законодавства, що вказує на те, що твердження прокурора про порушення норм статей 203, 215 Цивільного кодексу України є необґрунтованим. Відповідач 1 зазначає, що скасування даного договору оренди земельної ділянки матиме негативні наслідки для територіальної громади міста внаслідок припинення надходження до бюджету орендної плати. Відповідач 1 посилається на те, що позовна заява не містить обґрунтування в чому конкретно полягає неправомірність дій органу місцевого самоврядування та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Криворізька міська рада є неналежним відповідачем у даній справі та має виступати позивачем - як власник і розпорядник вказаної земельної ділянки, тому пред`явлення позовних вимог до неналежного відповідача є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідач 1 вказує на те, що заявлені прокурором позовні вимоги про скасування державної реєстрації довірчої власності; визнання незаконним та скасування рішення міської ради; визнання недійсним договору оренди є неналежним та неефективним способом захисту прав та інтересів у даній категорії спорів.

Позиція відповідача 2 викладена у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач 2 зазначає те, що вимоги є необґрунтованими, безпідставними, передчасними. Відповідач 2 вказує на те, що прокурором порушено положення Господарського процесуального кодексу України щодо об`єднання позовних вимог та фактично у одній позовній заяві пред`явлено позовні вимоги до різного кола відповідачів, що прямо суперечить правовій позиції викладеній в постанові ВС від 12.08.2022 року у справі №911/2401/21 так як при об`єднані, були поєднані позовні вимоги до різного кола відповідачів, окрім цього, об`єднані прокурором позовні вимоги суперечать правові позиції викладеній в постанові ВП ВС від 12.02.2019 у справі №911/414/18 так як не пов`язані з одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Відповідач 2 посилається на те, що ним не укладало договорів довірчої власності з ФОП Присяжнюк Віктор Юрійович, а відповідні договори укладені з фізичною особою (громадянином) Присяжнюком Віктором Юрійовичем. Спір за позовом фізичної особи, яка має статус фізичної особи-підприємця, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно як за фізичною особою підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Відповідач 2 вказує на те, що знесення самочинно побудованого спірного об`єкта нерухомості відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України є єдиним належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво. Прокурором не надано жодного доказу бездіяльності Криворізької міської ради, щодо звернення з відповідною позовною заявою для захисту інтересів територіальної громади. У позовній заяві, зроблені припущення щодо вчинення Криворізькою міською радою правопорушення при надані в оренду земельних ділянок ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП», однак прокуратурою не зазначено, які саме правопорушення вчинялися Криворізькою міською радою. Зі змісту ухвали суду по справі № 212/6309/15-к вбачається, що прокурор з 2015 року обізнаний про реєстрацію начебто незаконно оформленого нерухомого майна за ТОВ «НОВИЙ РІТЕЙЛ» по підробленим документам. Однак, саме процесуальна поведінка прокуратур міста Кривого Рогу (районної та місцевої) призвела до того, що відповідне майно продано добросовісному власнику ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП», однак вчиняючи процесуальну бездіяльність, прокуратура не повідомляла про це зацікавлені сторони, а саме Криворізьку міську раду (для вчинення дій щодо виправлення відповідних недостовірних відомостей в державному реєстрі, заборони вчиняти подальші дії та інше), нових власників майна (ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» та ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП») та протягом 10 років не вчиняли жодних дій щодо відновлення порушених прав Криворізької міської ради. Відповідач 2 звертає увагу, що в цій справі, прокуратурою не визначено належного позивача по справі, як того вимагає чинне законодавство України. Відповідач вказує на те, що укладання договору оренди земельної ділянки є реалізацією рішення про надання земельної ділянки в оренду. Після набуття особою права оренди дію цього рішення фактично вичерпано. Враховуючи вищевикладене, вимога про визнання незаконним та скасування рішення Криворізької міської ради в частині поновлення ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» договору оренди земельної ділянки та надання її в оренду не є ефективним способом захисту та не може бути заявлено разом з вимогою про знесення відповідного майна, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою. Відповідач посилається на те, що визнання договору оренду земельної ділянки укладеного між Криворізькою міською радою та ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача в особі Криворізької міської ради, так як не вирішує питання законності існування нерухомої речі, а відтак не може захистити право власника землі, якщо воно порушується цим будівництвом і відповідна земельна ділянки, допоки існує відповідний нерухомий об`єкт не може бути надана будь-якій іншій особі в користування чи власність. Відповідач зазначає, що прокуратурою у цій справі не надано доказів порушення відповідним договором оренди земельної ділянки вимог чинного законодавства України. Таким чином твердження прокурора про порушення норм статті 203 Цивільного кодексу України є безпідставними і необґрунтованими. Також, відповідач 2 звертає увагу на те, що належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. Відповідач - 2 вказує на добросовісність набуття ним права власності на нерухоме майно з подальшим укладанням договору оренди земельної ділянки. З матеріалів справи не вбачається, що прокуратурою ставиться питання про незаконність складання і використання у господарській діяльності ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» правовстановлюючих документів і також не ставиться питання щодо підробки відповідних документів, на підставі яких здійснено первинну реєстрацію права власності саме за ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП». Відповідач 2 вказує на те, що ним сумлінно дотримуються вимог податкового законодавство щодо подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та сплачуються відповідні податки та збору у повному обсязі, що забезпечує надходження грошових коштів до відповідних бюджетів (місцевого та державного). Відповідач 2 вказує на добросовісність набуття права власності на нерухоме майна, шляхом придбання відповідного майна ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП», і як наслідок в подальшому добросовісності прав на набуття земельної ділянки у користування відповідно до ч.2 ст. 134 ЗК України. Таким чином, добросовісний набувач майна не може нести відповідальність через порушення третіх осіб, відповідачем 1 не вчиняв жодних протиправних дій з нерухомим майном. Твердження прокуратури про самочинне будівництво здійснене нашим підприємством відповідного нерухомого майна не відповідає дійсності, оскільки до матеріалів справи не надано доказів в підтвердження будівництва відповідного об`єкту нашим підприємством. Відповідач 2 зазначає, що Криворізька міська рада не є особою яка придбала об`єкт будівництва та не реєструвала право власності на такий об`єкт та не може бути відповідачем по справі, так як саме ця позовна заява направлена на повернення Криворізькій міській раді відповідної земельної ділянки. Враховуючи вищевикладене, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Відповідач 2 посилається на те, що ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» є неналежним відповідачем, так як не здійснювало первинного будівництва відповідного нежитлового приміщення, окрім цього підприємство не є стороною кримінального провадження і нами не вчинялися будь-які дії в порушення чинного законодавства України щодо порядку отримання відповідної земельної ділянки під нерухоме майно. Є безпідставними твердження прокуратури, що майно зареєстровано за ФОП Присяжнюком В.Ю. та використовується ним у господарській діяльності, оскільки відповідне майно зареєстровано виключно за фізичною особою (громадянином України) Присяжнюком Віктором Юрійовичем.

Позиція відповідача 3 викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач 3 заперечуючи позовні вимоги, вказує на те, що відповідно до умов договору довірчої власності, вказаний договір укладено між ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» та громадянином України Присяжнюком Віктором Юрійовичем. Після укладання вказаного договору ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» втратило право власності на відповідний об`єкт нерухомого майна, який наразі перебуває у власності громадянина України Присяжнюка Віктора Юрійовича, що підтверджується витягами з державного реєстру нерухомого майна. Прокуратурою не надано доказів на підтвердження використання ФОП Присяжнюк В.Ю. у своїй господарській діяльності майна отриманого за договором довірчої власності. Наявність у Присяжнюка В.Ю. статусу підприємця не свідчить про те, що він виступає у такій якості, зокрема, у правовідносинах з власності нерухомим майном відповідно до договорів довірчої власності.

Є безпідставними вимоги щодо зобов`язання ФОП Присяжнюк В.Ю. повернути земельну ділянку, шляхом знесення будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів, оскільки ФОП Присяжнюк В.Ю. не має ніякого відношення до земельної ділянки і не має ніякого відношення до нерухомого майна, що фактично позбавляє можливості визнавати ФОП Присяжнюк В.Ю. відповідачем у даній справі. Відповідач - 3 зазначає, що позовну заяву пред`явлено не до належного відповідача, позовні вимоги базуються виключно на припущеннях органу прокуратури, на що існує пряма заборона в чинному законодавстві України.

Відповідач 3 вказує на те, що прокуратурою в одній позовній заяві об`єднано 3 позовні заяви до різного кола відповідачів та з різними підставами виникнення позовних вимог, що прямо суперечить Господарському процесуальному кодексу України.

Є безпідставним звернення прокуратури з вимогою про повернення земельною ділянки Криворізькій міській раді, шляхом знесення нерухомого майна, оскільки відповідне майно було побудовано на земельній ділянці без достатніх підстав для цього. Враховуючи те, що спірне майно перейшло у власність саме Присяжнюка В.Ю., то спір за позовом фізичної особи, яка має статус фізичної особи-підприємця, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно як за фізичною особою підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Прокурор вказує на те, що рішенням Криворізької міської ради № 638 від 28.09.2011 суб`єкту господарювання ТОВ «Новий Рітейл» надано погодження на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, на яких розташовано тимчасові об`єкти.

Згідно з додатком до цього рішення тимчасовий об`єкт для здійснення підприємницької діяльності знаходиться за адресою: Довгинцівський район, пр-т. Гагаріна, між будинками № 63 та № 69. Площа однієї споруди 30 кв. м.

На підставі вказаного рішення між Криворізькою міською радою та ТОВ «Новий Рітейл» укладено договір особистого строкового сервітуту б/н від 17.02.2012, згідно з якими ТОВ «Новий Рітейл» строком на 2 роки надано частину земельної ділянки житлової та громадської забудови з кадастровим номером 1211000000:03:159:0035 площею 0,0030 га, щодо якої встановлено особистий сервітут, для розміщення тимчасового об`єкту для здійснення підприємницької діяльності, що знаходиться на пр-ті Гагаріна, між будинками № 63 та № 69 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу.

Пунктом 2.2. вказаного договору закріплено, що на земельній ділянці, щодо якої встановлюється особистий сервітут, відсутні будинки, будівлі, споруди та інші об`єкти.

Як зазначає прокурор, жодних підстав для будівництва нерухомого майна на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:03:159:0035 площею 0,0030 га за адересою: Довгинцівський район, пр-т. Гагаріна, між будинками № 63 та № 69, що належала на праві комунальної власності територіальній громаді м. Кривого Рогу.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 20.12.2013 № ДП 142133541072 зареєстровано декларацію ТОВ «Новий Рітейл» про готовність об`єктів до експлуатації за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, пр. Гагаріна 69 «Г», код 1230.9, категорія складності II, вид будівництва реконструкція торговельного павільйону під магазин продовольчих та непродовольчих товарів.

Прокурор зазначає, що відповідно до декларації про готовність об`єктів до експлуатації від 20.12.2013 ТОВ «Новий Рітейл» проведено реконструкцію торгівельного павільйону під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: пр. Гагаріна 69 «Г», однак відповідно до рішення Довгинцівської районної в місті ради № 42 про присвоєння поштової адреси відбулося тільки 15.01.2014, тобто після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

В пункті 11-1 вказаної декларації зазначено, що документом, який посвідчує право заявника ТОВ «Новий Рітейл» користування земельною ділянкою, є договір оренди від 24.02.2012 № 1211000000031590035501, кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:03:159:0035. Орендодавець Криворізька міська рада.

Отже, як зазначає прокурор, фактично земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:03:159:0035 перебувала у користуванні ТОВ «Новий Рітейл» на підставі договору особистого сервітуту б/н від 17.02.2012 для розміщення тимчасового об`єкту для здійснення підприємницької діяльності, а не для будівництва об`єкту нерухомого майна.

Факт внесення до декларації про готовність об`єкта до експлуатації вищевказаних завідомо неправдивих відомостей підтверджується ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 14.12.2015 у справі № 212/6309/15-к, згідно якої директор ТОВ «Новий Рітейл» визнав свою вину в тому, що він надавав до відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції завідомо підроблені документи, у тому числі декларацію про готовність об`єкта до експлуатації за № ДП 142133541072 від 20.12.2013.

28.01.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Ребрій А.О., на підставі вищевказаної декларації про готовність об`єкта до експлуатації, технічного паспорту від 23.10.2013 та рішення Довгинцівської районної в місті ради № 42 від 15.01.2014 про присвоєння поштової адреси, здійснено вперше державну реєстрацію права власності за ТОВ «Новий Рітейл» на будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів площею 32,8 кв.м за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр-т Гагаріна (пр-т Університетський), буд. 69Г, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 280139512110) та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно за індексним № 16975769 від 29.01.2014.

Таким чином, з метою реєстрації права власності на спірний об`єкт та приховування факту самочинного будівництва ТОВ «Новий Рітейл» у дозвільні документи на будівництво (декларацію про готовність об`єкта до експлуатації) внесені завідомо неправдиві відомості щодо наявності у товариства права користування земельною ділянкою та наявності присвоєної поштової адреси, що призвело до передумов до подальшого незаконного заволодіння ТОВ «Новий Рітейл» земельною ділянкою та створення видимості обґрунтованого її зайняття та вжито заходи, спрямовані на безпідставну державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на ній.

Згідно зі змістом листа Державної інспекції архітектури та містобудування України № 7254/03/13-24 від 19.11.2024 встановлено, що шляхом перевірки відомостей, які містяться в архівній складовій частині Реєстру будівельної діяльності, за параметрами пошуку замовник будівництва - ТОВ «Новий Рітейл» вищезазначена декларація ДП 142133541072 про готовність об`єкта до експлуатації, реконструкція торгівельного павільйону під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: Дніпропетровська обл, м. Кривий Ріг, пр-т. Гагаріна, буд. 69Г, скасована 29.04.2016.

Прокурор зазначає, що фактично вищевказаний об`єкт збудовано на місці тимчасової споруди та на земельних ділянках, які перебувала у користуванні ТОВ «Новий Рітейл» згідно відповідних договорів особистих сервітутів без права забудови.

Рішенням Криворізької міської ради № 2573 від 27.03.2014 надано згоду ТОВ «Новий Рітейл» на подальше користування частинами земельних ділянок відповідно до додатка, на які поширюється право сервітуту під тимчасовими спорудами для здійснення підприємницької діяльності, шляхом укладання договорів особистого строкового сервітуту на 3 роки до 24.02.2017, зокрема щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1211000000:03:159:0034 та 1211000000:03:159:0035 площею 0,0030 га кожна, які розташовувались за адресою: Довгинцівський район, прт. Гагаріна, між будинками 63 та 69.

Відповідно до договору купівлі-продажу будівлі від 09.04.2014, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького районого нотаріального округу Чорною О.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 632, ТОВ «Новий Рітейл» будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 загальною площею 32,8 кв.м за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр-т. Гагаріна, буд. 69Г відчуджено у власність ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП».

Пунктом 2 даного договору передбачено, що згідно зі ст. 377 ЦК України до покупця переходить право користування земельною ділянкою, на якій він розміщений, загальною площею 0,0030 га, кадастровий номер 1211000000:03:159:0035, відповідно до договору особистого строкового сервітуту, укладеного між Криворізькою міською радою та ТОВ «Новий Рітейл» 17.02.2012, договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Кривий Ріг 24.02.2012 № 1211000000031590035501, та на земельній ділянці загальною площею 0,0030 га, кадастровий номер 1211000000:03:159:0034, відповідно до договору особистого строкового сервітуту, укладеного між Криворізькою міською радою та ТОВ «Новий Рітейл» 17.02.2012, договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Кривий Ріг 24.02.2012 № 1211000000031590034501, які підлягають переоформленню покупцем у встановленому законом порядку. Фактично будівля магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 загальною площею 32,8 кв.м за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр-т. Гагаріна, буд. 69Г розташовувалась на 2 земельних ділянках з кадастровими номерами 1211000000:03:159:0034 та 1211000000:03:159:0035 площею 0,0030 га кожна.

Рішенням Криворізької міської ради № 3849 від 22.07.2015 розглянуто звернення ТОВ «Новий Рітейл», та вирішено, ураховуючи акти приймання передачі (повернення) земельних ділянок, припинити право комунальної власності територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради на земельні ділянки з кадастровими номерами 1211000000:03:159:0034, 1211000000:03:159:0035, для подальшого закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділів на зазначений об`єкт.

Рішенням Криворізької міської ради № 784 від 27.07.2015 заявнику ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» затверджено проект землеустрою щодо відведення нової сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:159:0044, площею вже 0,0042 га, на пр-ті Гагаріна, 69г у Довгинцівському районі, м. Кривого Рогу, реєстрацію права комунальної власності на неї та надання в оренду для розміщення будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів. Договір оренди № 2016392 щодо вказаної земельної ділянки укладено 01.09.2016 на 5 років.

Рішенням Криворізької міської ради № 4990 від 26.08.2020 погоджено ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» технічну документацію із землеустрою щодо об`єдання земельних ділянок за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) без зміни цільового призначення в Довгинцівському районі площами: 0,0042 га на пр-ті Гагаріна, 69г (кадастровий номер 1211000000:03:159:0044) та 0,0020 га на пр-ті Гагаріна 69б (кадастровий номер 1211000000:03:159:0045).

Крім того, вказаним рішенням визначено, що в результаті об`єднання утворилася земельна ділянка площею 0,0062 га на пр-ті Гагаріна, 69г у Довгинцівському районі (кадастровий номер 1211000000:03:159:0047) за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) для розміщення будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів, яка перебуває у користуванні ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП».

На підставі вказаного рішення 22.09.2020 між Криворізькою міською радою та ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» укладено угоду № 42020011 про дострокове розірвання договору оренди № 2016392 від 01.09.2016 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:159:0044 площею 0,0042 га та укладено вже новий договір оренди № 2020490 від 22.09.2020 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:159:0047 площею 0,0062 га строком на 5 років.

На даний час, ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» спірний об`єкт передано ФОП Присяжнюку В.Ю. на праві довірчої власності на підставі договору про встановлення довірчої власності, посвідченого 05.11.2024 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Чорною О.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 1470 (номер відомостей про речове право: 57422958). У цей же день право власності ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» припинено відповідно до ч. 3 ст. 597-1 ЦК України.

Вищевказані обставини свідчать про безпідставну державну реєстрацію за ТОВ «Новий Рітейл», а у подальшому за ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП», та ФОП Присяжнюком В.Ю. права власності на вищевказаний об`єкт, самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво на ній, що і стало підставою для звернення прокурора до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з положеннями статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 Цивільного кодексу України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.

Стаття 376 Цивільного кодексу України розміщена у главі 27 "Право власності на землю (земельну ділянку)", тобто правовий режим самочинного будівництва пов`язаний з питаннями права власності на землю.

Відповідно до частини другої статті 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

При цьому формулювання положень статті 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Тож, як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 Цивільного кодексу України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.

З огляду на викладене самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.

Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 Цивільного кодексу України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з`явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження.

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Правовий аналіз ст. 376 Цивільного кодексу України дозволяє виділити наступні ознаки самочинного будівництва:

- об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку;

- відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва;

- створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об`єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Тому, при вирішенні спору, що виникає у зв`язку з будівництвом на земельній ділянці об`єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об`єктів і документів про виділення земельної ділянки.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені статтею 376 Цивільного кодексу України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна.

Так, частинами 3 - 5 статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, знесення самочинно побудованого спірного об`єкта нерухомості відповідно до ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1 та 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ч. 1 ст. 373 Цивільного кодексу України). Елементом особливої правової охорони землі є норма ч. 2 ст. 14 Конституції України про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (ч. 4 ст. 373 Цивільного кодексу України).

Належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Формулювання положень ст. 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Тож реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів ч. 2 ст.76 Цивільного кодексу України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.1,2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. (ст.391 Цивільного кодексу України).

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем повинна бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то й відпадає підстава для пред`явлення негаторного позову. Власник має право у даному випадку вимагати лише відшкодування збитків або застосувати інший спосіб захисту свого права. Характерною ознакою такого позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України).

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (ч. 2 ст. 212 Земельного кодексу України).

Отже, залежно від ознак самочинного будівництва особи, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. При цьому знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності.

Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 Цивільного кодексу України не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

Якщо право власності на об`єкт самочинного будівництва зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у разі задоволення позовної вимоги про знесення об`єкта самочинного будівництва суд у мотивувальній частині рішення повинен надати належну оцінку законності такої державної реєстрації.

Якщо суд дійде висновку про незаконність державної реєстрації права власності на об`єкт самочинного будівництва, таке судове рішення є підставою для закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи з огляду на положення пункту 5 частини першої статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ). До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно (пункт 152 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).

З наявних матеріалів справи вбачається, рішенням Криворізької міської ради № 638 від 28.09.2011 суб`єкту господарювання ТОВ «Новий Рітейл» надано погодження на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, на яких розташовано тимчасові об`єкти.

На підставі вказаного рішення між Криворізькою міською радою та ТОВ «Новий Рітейл» укладено договір особистого строкового сервітуту б/н від 17.02.2012, згідно з якими ТОВ «Новий Рітейл» строком на 2 роки надано частину земельної ділянки житлової та громадської забудови з кадастровим номером 1211000000:03:159:0035 площею 0,0030 га, щодо якої встановлено особистий сервітут, для розміщення тимчасового об`єкту для здійснення підприємницької діяльності, що знаходиться на пр-ті Гагаріна, між будинками № 63 та № 69 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 20.12.2013 № ДП 142133541072 зареєстровано декларацію ТОВ «Новий Рітейл» про готовність об`єктів до експлуатації за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, пр. Гагаріна 69 «Г», код 1230.9, категорія складності II, вид будівництва реконструкція торговельного павільйону під магазин продовольчих та непродовольчих товарів.

Відповідно до декларації про готовність об`єктів до експлуатації від 20.12.2013 ТОВ «Новий Рітейл» проведено реконструкцію торгівельного павільйону під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: пр. Гагаріна 69 «Г», однак відповідно до рішення Довгинцівської районної в місті ради № 42 про присвоєння поштової адреси відбулося тільки 15.01.2014, тобто після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

28.01.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Ребрій А.О., на підставі вищевказаної декларації про готовність об`єкта до експлуатації, технічного паспорту від 23.10.2013 та рішення Довгинцівської районної в місті ради № 42 від 15.01.2014 про присвоєння поштової адреси, здійснено вперше державну реєстрацію права власності за ТОВ «Новий Рітейл» на будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів площею 32,8 кв.м за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр-т Гагаріна (пр-т Університетський), буд. 69Г, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 280139512110) та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно за індексним № 16975769 від 29.01.2014.

Рішенням Криворізької міської ради № 2573 від 27.03.2014 надано згоду ТОВ «Новий Рітейл» на подальше користування частинами земельних ділянок відповідно до додатка, на які поширюється право сервітуту під тимчасовими спорудами для здійснення підприємницької діяльності, шляхом укладання договорів особистого строкового сервітуту на 3 роки до 24.02.2017, зокрема щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1211000000:03:159:0034 та 1211000000:03:159:0035 площею 0,0030 га кожна, які розташовувались за адресою: Довгинцівський район, прт. Гагаріна, між будинками 63 та 69.

Відповідно до договору купівлі-продажу будівлі від 09.04.2014, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Чорною О.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 632, ТОВ «Новий Рітейл» будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 загальною площею 32,8 кв.м за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр-т. Гагаріна, буд. 69Г відчуджено у власність ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП».

Рішенням Криворізької міської ради № 3849 від 22.07.2015 розглянуто звернення ТОВ «Новий Рітейл», та вирішено, ураховуючи акти приймання передачі (повернення) земельних ділянок, припинити право комунальної власності територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради на земельні ділянки з кадастровими номерами 1211000000:03:159:0034, 1211000000:03:159:0035, для подальшого закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділів на зазначений об`єкт.

Рішенням Криворізької міської ради № 784 від 27.07.2015 заявнику ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» затверджено проект землеустрою щодо відведення нової сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:159:0044, площею вже 0,0042 га, на пр-ті Гагаріна, 69г у Довгинцівському районі, м. Кривого Рогу, реєстрацію права комунальної власності на неї та надання в оренду для розміщення будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів. Договір оренди № 2016392 щодо вказаної земельної ділянки укладено 01.09.2016 на 5 років.

Рішенням Криворізької міської ради № 4990 від 26.08.2020 погоджено ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) без зміни цільового призначення в Довгинцівському районі площами: 0,0042 га на пр-ті Гагаріна, 69г (кадастровий номер 1211000000:03:159:0044) та 0,0020 га на пр-ті Гагаріна 69б (кадастровий номер 1211000000:03:159:0045).

Крім того, вказаним рішенням визначено, що в результаті об`єднання утворилася земельна ділянка площею 0,0062 га на пр-ті Гагаріна, 69г у Довгинцівському районі (кадастровий номер 1211000000:03:159:0047) за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) для розміщення будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів, яка перебуває у користуванні ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП».

На підставі вказаного рішення 22.09.2020 між Криворізькою міською радою та ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» укладено угоду № 42020011 про дострокове розірвання договору оренди № 2016392 від 01.09.2016 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:159:0044 площею 0,0042 га та укладено вже новий договір оренди № 2020490 від 22.09.2020 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:159:0047 площею 0,0062 га строком на 5 років.

Суд враховує правову позиція викладену Великою Палатою Верховного Суду у п. 178 постанови від 17.12.2025 по справі № 908/2388/21 зауважила, що процесуальний статус останнього набувача прав на об`єкт самочинного будівництва як відповідача надає такій особі можливість використовувати всі передбачені процесуальним законом засоби для захисту своїх прав та інтересів. Також суд під час розгляду справи зможе оцінити добросовісність відповідача та пропорційність застосовуваних до нього засобів.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Відповідно до наданої прокурором інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 416000829 від 03.03.2025 за запитом по об`єкту нерухомого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Університетський, буд. 69Г, будь-які відомості в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні.

Останній набувач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп"), набуваючи у власність спірний об`єкт нерухомості, добросовісно покладався на дані Державних реєстрів, де були відсутні будь-які заборони відчуження, наявний запис щодо купівлі-продажу нерухомого майна у 2014 році.

Положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 07 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого Протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року в справі "Трегубенко проти України").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах. Одним із елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №916/2791/13 (провадження № 12-115гс19) зазначено, що застосовуючи до спірних правовідносин статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, суд на підставі зібраних доказів має проаналізувати:

1) чи здійснює власник земельної ділянки, який звернувся до суду, втручання відповідно до приписів національного законодавства у право відповідача на мирне володіння майном останнього, зокрема з огляду на норми права у сфері містобудування й охорони культурної спадщини;

2) чи переслідує таке втручання власника земельної ділянки через здійснення відповідачем самочинного будівництва на земельній ділянці легітимну мету, зокрема, чи є вимога власника цієї ділянки зобов`язати відповідача знести самовільно побудовану на такій ділянці споруду заходом з контролю власником за користуванням його ділянкою відповідно до загальних інтересів, у тому числі інтересів в охороні культурної спадщини;

3) чи є захід із втручання у право відповідача пропорційним визначеній меті (зокрема з огляду на те, що законодавче визначення правових наслідків самочинного будівництва ґрунтується на пріоритеті захисту прав власника земельної ділянки над інтересами особи, яка хоче спорудити певний об`єкт на цій ділянці), та чи не становитиме для відповідача задоволення вимоги про знесення самочинно побудованої на чужій земельній ділянці споруди такого індивідуального тягаря, який є надмірним з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема з урахуванням поведінки відповідача у відносинах з власником земельної ділянки, а також суспільних інтересів у збереженні культурної спадщини.

У пункті 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 в справі №461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20) зроблено висновок, що: розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 ЦК України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном (див. Постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/6211/14-ц), а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо.

Конструкція, за якою добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар (постанова Верховного суду від 15.03.2023 по справі № 725/1824/20).

За приписами ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України об`єкт самочинного будівництва підлягає знесенню у разі, якщо продовження фізичного існування нерухомого майна (тобто збереження об`єкта) порушує права інших осіб.

Окрім того, за приписами ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України об`єкт самочинного будівництва (за умови неможливості перебудови чи відмови особи від проведення перебудови) підлягає знесенню також і у разі: 1) істотного відхилення від проекту, обтяженого суперечністю суспільним інтересам або порушенням прав інших осіб; 2) істотного порушення будівельних норм і правил.

Під час вирішення питання про те, чи є відхилення від проєкту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

З аналізу вказаної норми вбачається, що законодавцем чітко визначено випадки, у яких відповідний орган державної влади має право на звернення до суду з певними позовними вимогами (позовом): 1) про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову у разі наявності фактів: а) відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; б) істотного порушення будівельних норм і правил); 2) про знесення за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво у разі наявності факту: а) якщо проведення такої перебудови є неможливим; б) особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення.

Отож, приведений перелік позовних вимог, з якими позивач вправі звертатись до суду, застосовується за наявності чітко визначених випадків та є взаємовиключними.

З викладеного вбачається, що для задоволення позову про зобов`язання знести самочинне будівництво необхідно встановити наявність таких фактів як:

- неможливість перебудови об`єкту;

- або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Європейський суд з прав людини у справі "Іванова і Черкезов проти Болгарії" [Ivanova and Cherkezov v. Bulgaria] (№46577/15) від 21.04.2016р., вказав, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Отже, знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Проте, у даній справі прокурором та/або позивачем не надано доказів неможливості перебудови об`єкта або відмови особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

В той же час рішення суду щодо проведення перебудови спірного об`єкту нерухомості відсутнє.

Також, у постанові Верховного Суду від 23.07.2024 у справі №359/1365/22 зазначено, що знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови. Законність знесення самочинного будівництва має бути оцінена на предмет пропорційності такого втручання.

Передумовами для пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту таким, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

В матеріалах справи відсутні докази складання органами державного архітектурно-будівельного контролю протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесення приписів, в тому числі за зверненнями органів прокуратури.

Суд зауважує, що сама лише кваліфікація нерухомого майна, як об`єкта самочинного будівництва, не призводить до виникнення абсолютного наслідку у вигляді безумовного знесення такого об`єкта.

Так, за правилом ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Таким чином, законом передбачено, що дефект у підставі речового права на земельну ділянку може бути нівельований зацікавленою особою шляхом одержання правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Суд звертає увагу, що рішенням Криворізької міської ради № 784 від 27.07.2015 заявнику ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» затверджено проект землеустрою щодо відведення нової сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:159:0044, площею вже 0,0042 га, на пр-ті Гагаріна, 69г у Довгинцівському районі, м. Кривого Рогу, реєстрацію права комунальної власності на неї та надання в оренду для розміщення будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів. Договір оренди № 2016392 щодо вказаної земельної ділянки укладено 01.09.2016 на 5 років.

Рішенням Криворізької міської ради № 4990 від 26.08.2020 погоджено ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) без зміни цільового призначення в Довгинцівському районі площами: 0,0042 га на пр-ті Гагаріна, 69г (кадастровий номер 1211000000:03:159:0044) та 0,0020 га на пр-ті Гагаріна 69б (кадастровий номер 1211000000:03:159:0045).

Крім того, вказаним рішенням визначено, що в результаті об`єднання утворилася земельна ділянка площею 0,0062 га на пр-ті Гагаріна, 69г у Довгинцівському районі (кадастровий номер 1211000000:03:159:0047) за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) для розміщення будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів, яка перебуває у користуванні ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП».

На підставі вказаного рішення 22.09.2020 між Криворізькою міською радою та ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» укладено угоду № 42020011 про дострокове розірвання договору оренди № 2016392 від 01.09.2016 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:159:0044 площею 0,0042 га та укладено вже новий договір оренди № 2020490 від 22.09.2020 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:159:0047 площею 0,0062 га строком на 5 років.

Варто врахувати, що конструкція, за якою добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар.

З урахуванням наведеного, з матеріалів даної справи не вбачається, що втручання держави у право на мирне володіння відповідачем майном має легітимну мету та здійснюється з метою захисту суспільного, публічного чи загального інтересу, а також є пропорційним між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами відповідача, який втрачає належне йому майно без будь-якої компенсації.

Крім того, прокурор зазначав, що ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» спірний об`єкт передано ФОП Присяжнюку В.Ю. на праві довірчої власності на підставі договору про встановлення довірчої власності, посвідченого 05.11.2024 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Чорною О.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 1470 (номер відомостей про речове право: 57422958). У цей же день право власності ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» припинено відповідно до ч. 3 ст. 597-1 ЦК України.

Отже, як зазначає прокурор, у зв`язку зі строковістю права довірчої власності ФОП Присяжнюка В.Ю. та можливістю його повернення ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» в будь-який момент, належними відповідачами є ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» та ФОП Присяжнюк В.Ю. Вказані обставини є підставою для зобов`язання ТОВ «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» та ФОП Присяжнюка В.Ю. усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у праві користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:159:0047, розташованої за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр-ті Гагаріна, 69г, загальною площею 0,0062 га, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 площею 32,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 280139512110).

05.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» (довірчий засновник) та ОСОБА_1 (довірчий власник) укладено договір про встановлення довірчої власності, який посвідчено приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорною О.С. та зареєстровано в реєстрі за № 1470.

Довірчий власник до укладення цього договору передав у власність довірчого засновника строком до 31.10.2025 включно грошові кошти у сумі 1 200 000 грн шляхом перерахування їх на рахунок довірчого засновника безготівковим переказом, що підтверджується платіжною інструкцією № 01 від 04.11.2024 за договором позики № 01-11-2024/П від 01.11.2024, укладеним між сторонами в письмовій формі, а довірчий засновник (позичальник) прийняв на себе зобов`язання повернути довірчому власнику (позикодавцеві) таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених договором позики.

За бажанням довірчий засновник може повернути борг і раніше зазначеного в договорі строку, в чому довірчий власник не вправі чинити перешкод чи відмовлятися від отримання грошей, що повертаються, тобто зобов`язаний прийняти позичені гроші також до закінчення вищевказаного строку.

Повернення позиченої суми повинно бути зроблено в місті Кривому Розі Дніпропетровської області шляхом перерахування грошових коштів на рахунок довірчого власника, з якого вказані грошові кошти було перераховано довірчому засновнику, або на інший рахунок, реквізити якого мають бути надані довірчим власником довірчому засновнику шляхом надання окремого письмового повідомлення (п. 1. договору).

За цим договором довірчий засновник передає довірчому власнику на праві довірчої власності майно, опис якого наведено в п.3 цього договору для забезпечення виконання зобов`язання, що викладено у п. 1 цього договору, в порядку статті 546 Цивільного кодексу України. Підписами на цьому договорі сторони підтверджують, що до надання позики, що забезпечується переданням нерухомого майна у довірчу власність, довірчий засновник (кредитор) запропонував довірчому власнику (боржнику) можливість забезпечити виконання зобов`язань за договором позики в інший спосіб (п. 2. договору).

Нерухомими майном, що передається у довірчу власність за цим договором є будівля магазину продовольчих та непродовольчих товарів літера А, загальною площею 32,8 кв.м., розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Університетський (раніше Гагаріна), будинок 69Г. Право власності довірчого засновника і зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 09.04.2014 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального Дніпропетровської області, Чорною О.С., реєстровий № 632, номер запису про право власності 5286587, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 280139512110, об?єкт розташований на земельній ділянці кадастровий номер 1211000000:03:159:0047 (п. 3.4. договору).

В разі невиконання довірчим засновником в строк до 31.10.2025 включно зобов`язання, визначеного п. 1 цього договору, довірчий власник має право звернути стягнення на всі або будь-який з об`єктів довірчої власності за цим договором за вибором довірчого власника за умови, що строк прострочення перевищує 20 календарних днів. У разі прострочення довірчим засновником виконання частини основного зобов`язання довірчий власник має право звернути стягнення на всі або будь-який з об`єктів довірчої власності за цим договором за вибором довірчого власника, якщо прострочення виконання довірчим засновником основного зобов`язання триває більше 30 календарних днів. У разі порушення довірчим засновником зобов`язань, зазначених у договорі про встановлення довірчої власності (крім основного зобов`язання), довірчий власник має право прийняти рішення про необхідність дострокового виконання основного зобов`язання та повідомити про таке рішення довірчого засновника. Якщо довірчий засновник не виконує рішення довірчого власника про дострокове виконання основного зобов`язання протягом 30 календарних днів з моменту отримання такого повідомлення, довірчий власник має право звернути стягнення на всі або будь-який з об`єктів довірчої власності за цим договором за вибором довірчого власника (п. 9. договору).

Протягом п`яти робочих днів з дня припинення (у тому числі у зв`язку з його повним виконанням) основного зобов`язання довірчий власник зобов`язаний передати право власності на об`єкт довірчої власності довірчому засновнику. Передача права власності на об`єкти довірчої власності, передбачені цим договором, здійснюється згідно з актом приймання-передачі, який підписується довірчим власником та особою, якій передається об`єкт довірчої власності. Акт приймання-передачі нерухомого об`єкта довірчої власності підлягає нотаріальному посвідченню (п. 13. договору).

Договір про встановлення довірчої власності набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення, і дія його припиняється у разі виконання довірчим засновником всіх умов договору позики, передбаченого п.1 цього договору, умов цього договору та переходом права власності на об`єкти довірчої власності до довірчого засновника, або у разі невиконання - переходом права власності на об`єкти довірчої власності до покупця. Договір про встановлення довірчої власності є чинним для правонаступників довірчого засновника у випадку його реорганізації та для спадкоємців довірчого власника у випадку його смерті (п. 16. договору).

За договором про встановлення довірчої власності одна сторона (довірчий засновник) передає майно другій стороні (довірчому власнику) на праві довірчої власності для забезпечення зобов`язання боржника за кредитним договором, договором позики (ч. 1 ст. 597-1 Цивільного кодексу України).

Право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язань (далі - довірча власність) є різновидом права власності на майно, за яким кредитор, який отримав майно у довірчу власність (довірчий власник), не має права самостійно відчужувати таке майно, крім як для звернення стягнення на нього, а також викупу його для суспільних потреб у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 597-1 Цивільного кодексу України).

З моменту встановлення довірчої власності право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється (ч. 3 ст. 597-1 Цивільного кодексу України).

Об`єктом довірчої власності може бути майно, яке може бути відчужено і на яке може бути звернено стягнення (ч. 1 ст. 597-2 Цивільного кодексу України).

Режим довірчої власності не поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання об`єкта довірчої власності, якщо інше не зазначено у договорі про встановлення довірчої власності (ч. 3 ст. 597-2 Цивільного кодексу України).

Довірча власність виникає на підставі договору, укладеного у письмовій формі (ч. 1 ст. 597-3 Цивільного кодексу України).

Договір про встановлення довірчої власності на нерухоме майно укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 4 ст. 597-3 Цивільного кодексу України).

Довірча власність на нерухоме майно виникає з моменту її реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ч. 5 ст. 597-3 Цивільного кодексу України).

У разі прострочення виконання боржником основного зобов`язання довірчий власник має право звернути стягнення на об`єкт довірчої власності за умови, що строк прострочення перевищує 20 календарних днів. У разі прострочення боржником виконання частини основного зобов`язання довірчий власник має право звернути стягнення на об`єкт довірчої власності, якщо прострочення виконання боржником основного зобов`язання триває більше 30 календарних днів (ч. 1 ст. 597-6 Цивільного кодексу України).

Протягом п`яти робочих днів з дня припинення (у тому числі у зв`язку з його повним виконанням) основного зобов`язання довірчий власник зобов`язаний передати право власності на об`єкт довірчої власності довірчому засновнику, якщо інше не визначено договором про встановлення довірчої власності (ч. 1 ст. 597-11 Цивільного кодексу України).

Передача права власності на об`єкт довірчої власності у випадку, встановленому частиною першою цієї статті, здійснюється згідно з актом приймання-передачі, який підписується довірчим власником та особою, якій передається об`єкт довірчої власності. Акт приймання-передачі нерухомого об`єкта довірчої власності підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 597-11 Цивільного кодексу України).

Відповідач-3 зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» в повному обсязі виконало основне зобов`язання за договором про встановлення довірчої власності від 05.11.2024, а саме повернуло 1 200 000,00 грн за договором позики № 01-11-2024/П від 01.11.2024.

Оскільки довірча власність за договором про встановлення довірчої власності від 05.11.2024 є припиненою, у зв`язку з повним виконанням «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» основного зобов`язання, суд вважає, що вимоги про скасування державної реєстрації права довірчої власності Фізичної особи підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича на спірний об`єкт нерухомого майна є неефективним способом захисту, оскільки жодним чином не відновить порушені на думку прокурора права та законні інтереси держави.

Враховуючи, що довірча власність за договором про встановлення довірчої власності від 05.11.2024 є припиненою у зв`язку з повним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП» основного зобов`язання, припинення довірчої власності на нерухоме майно підлягає реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2025 заяву Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову було задоволено; вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп", Фізичній особі підприємцю Присяжнюку Віктору Юрійовичу та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо, щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 площею 32,8 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Університетський, будинок 69Г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 280139512110) та накладено арешт на нерухоме майно, будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 площею 32,8 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Університетський, будинок 69Г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 280139512110).

З огляду на дію заборони будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна, що є предметом позову, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп" та Фізичної особи підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича наразі відсутня об`єктивна можливість зареєструвати припинення довірчої власності на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Також, прокурор просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Криворізької міської ради № 4990 від 26.08.2020, яким надано Товариству з обмеженою відповідальністю ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП (в оренду терміном на 5 років земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,0062 га на пр-ті Гагаріна, 69г у Довгинцівському районі (кадастровий номер 1211000000:03:159:0047) за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) для розміщення будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів, згідно з доданою схемою, з можливістю укладання договору оренди на новий строк з урахуванням вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України).

Рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Тому оскарження такого рішення спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення). Тому його можна оскаржити впродовж усього часу тривання порушення зазначеного інтересу.

Позовні вимоги про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого всупереч вимог закону та інтересів територіальної громади, із урахуванням фактичних обставин може вважатися належним способом захисту порушеного цивільного права, який передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України.

При цьому господарський суд, звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема і у постанові від 04.03.2026 у справі № 922/5241/21 наголошувала на тому, що якщо ж такий протиправний акт було реалізовано шляхом укладення на його підставі правочину з розпорядженням майном громади, то він вичерпав свою дію виконанням, і надалі належний захист прав територіальної громади здійснюється у спорі з іншою стороною правочину, укладеного на виконання вказаного вище акта.

Тобто вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи, оскільки зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням.

На це також звертав увагу Конституційний Суд України у рішенні, у якому, здійснюючи тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни, Конституційний Суд України виснував, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Велика Палата Верховного у постанові від 04.03.2026 у справі № 922/5241/21 зазначила: У пункті 8.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 зроблено правовий висновок про те, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння майном [див. mutatis mutandis висновки, яких дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 52), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (підпункт 9.67)]. При цьому, якщо у випадку оспорювання державою як власником (в особі повноваженого органу державної влади або, у виключних випадках, прокурором) відчуження майна органом місцевого самоврядування така вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту, то у випадку, коли прокурор захищає інтереси територіальної громади, які були порушені внаслідок відчуження майна громади на виконання акта органу місцевого самоврядування і укладеного на його підставі правочину, оскарження акта органу місцевого самоврядування є загалом неналежним способом захисту. Таке оскарження штучно створює ситуацію, коли орган місцевого самоврядування визначається відповідачем за позовною вимогою.

За встановлених у цій справі обставин, спрямованість заявлених прокурором вимог позову на повернення майна територіальній громаді, заявлені вимоги про визнання недійсним оспорюваного рішення відповідача-1 є неефективними, оскільки їх задоволення не приведе до відновлення права, яке прокурор вважає порушеним.

Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення Криворізької міської ради № 4990 від 26.08.2020, яким надано Товариству з обмеженою відповідальністю ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП (код ЄДРПОУ 39087424) в оренду терміном на 5 років земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,0062 га на пр-ті Гагаріна, 69г у Довгинцівському районі (кадастровий номер 1211000000:03:159:0047) за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) для розміщення будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів, згідно з доданою схемою, з можливістю укладання договору оренди на новий строк з урахуванням вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі.

Прокурор також просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 2020490 від 22.09.2020, укладений між Криворізькою міською радою (код ЄДРПОУ 33874388) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП (код ЄДРПОУ 39087424) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:159:0047 площею 0,0062 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2179002512110, номер запису про інше речове право 38407703).

Прокурор зазначає, що оскільки договір оренди земельної ділянки укладено між сторонами на підставі рішення Криворізької міської ради № 4990 від 26.08.2020 за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці другому частини другої статті 134 ЗК України, без дотримання конкурентних засад та без будь-яких обґрунтувань щодо площі наданої земельної ділянки, прокурор вважає, що такий договір слід визнати недійсним, як такий, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ст. 203, 215 Цивільного кодексу України). Оскільки власником спірної земельної ділянки є Криворізька міська територіальна громада, а наведений вище договір оренди слід визнати недійсним, як такий, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України), то, відповідно, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:03:159:0047 площею 0,0062 га підлягає поверненню територіальній громаді.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що у статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 203 загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинне відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 686/20282/21).

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 04.03.2026 по справі № 922/5241/21 дійшла наступного висновку:

10.49. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що помилковим є підхід, за якого у цій категорії справ - справах за позовами прокурора, поданими на захист інтересів держави, порушених унаслідок незаконних дій органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб - питання про належного відповідача вирішується як вторинне, похідне від питання про те, якого результату прагне досягнути прокурор своїм позовом. Коло відповідачів не може визначатися залежно від того, чи залишиться до кого звертатися з позовом, якщо орган, уповноважений захищати інтереси держави у відповідних правовідносинах, буде визначений прокурором позивачем, навіть якщо цей орган сам спричинив порушення інтересів держави. Відповідач визначається незалежно від процесуальної позиції інших учасників справи. Відповідачем у господарському судочинстві є особа, до якої звернена вимога позивача, яка своєю чергою спрямована на захист відповідного порушеного права або законного інтересу (пункти 96-98 постанови від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18).

10.50. У практиці Верховного Суду сформований підхід, за якого представництво в суді законних інтересів держави згідно зі статтею 23 Закону України Про прокуратуру охоплює представництво таких суспільних інтересів, до яких належать інтереси як держави в цілому, так і інтереси територіальної громади.

Ці інтереси не завжди збігаються.

Певні дії, рішення, правочини, в тому числі стосовно майна територіальної громади можуть не зачіпати інтересів інших, аніж самої територіальної громади. Відповідно й порушення при вчиненні цих дій, ухваленні рішень, вчиненні правочинів не стосуються інтересів держави в цілому.

10.51. Звертаючись до суду з позовом, прокурор має визначити, на захист яких саме інтересів він звертається.

10.52. У цій справі прокурор у позовній заяві відзначає, що з урахуванням того, що Харківська міська рада представляє інтереси міської громади, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, так як і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, прокурор самостійно подає вказаний позов (т.1, а. с. 9).

10.53. Велика Палата Верховного Суду у зв`язку з цим звертає увагу на те, що орган місцевого самоврядування не є відповідачем сам по собі. Це орган, який здійснює представництво інтересів територіальної громади (або держави у випадках реалізації делегованих повноважень, визначених законом). Так само і позов, який подано до органу державної влади, є позовом до держави в особі цього органу.

10.55. Якщо прокурор вважає, що орган місцевого самоврядування незаконно розпорядився майном, яке належить державі, і внаслідок такої дії (рішення, правочину) органу місцевого самоврядування майно було відчужено особі, то держава в особі уповноваженого органу (або у виняткових випадках прокурор за відсутності такого органу або якщо орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист інтересів і виконано вимоги статті 23 Закону України Про прокуратуру) захищає права власника, витребовуючи відповідне майно у власність держави. Особа, яка набула відповідне майно і від якої воно витребовується, є відповідачем за таким позовом.

10.56. В окремих випадках, якщо держава не є власником майна, однак має законний інтерес у знаходженні відчуженого майна у певного суб`єкта (територіальної громади), який його відчужив, вимоги прокурора можуть бути спрямовані на приведення сторін правочину з відчуження майна у стан до порушення цього інтересу. З цією метою прокурор може позиватись про визнання недійсним відповідного правочину до його сторін (громади в особі органу місцевого самоврядування та набувача майна за правочином) та застосування наслідків недійсності правочину (реституцію), а якщо майно було відчужено далі іншій особі - також з віндикаційним позовом до цієї особи.

При цьому прокурор неодмінно має обґрунтувати наявність інтересів держави, які виходять за межі інтересів територіальної громади як власника майна і які у такий спосіб потребують захисту і виправдовують втручання як у права громади як власника з розпорядження цим майном, так і в інтереси набувачів майна.

10.57. Якщо ж прокурор захищає суто інтереси територіальної громади, то вона в особі відповідного органу місцевого самоврядування є позивачем за таким позовом, навіть якщо за твердженням прокурора, саме внаслідок незаконних дій (рішення, правочину) цього органу порушено інтереси громади..

Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

У цій справі прокурор хоча й стверджує про те, що звертається з позовом як самостійний позивач, однак обґрунтовує позов необхідністю захисту інтересів територіальної громади міста Кривого Рогу. Про інтерес держави, який би виходив за межі інтересів територіальної громади, у позові не йдеться. А свою роль як позивача прокурор обґрунтовує необхідністю визначити Криворізьку міську раду як відповідача, оскільки вона, на його думку, порушила інтереси громади.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги, що земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:03:159:0047 є комунальною власністю і право розпоряджатися даною земельною ділянкою належить виключно Криворізькій міській раді, виходячи з предмету спору (п.4 позовних вимог) - Криворізька міська рада є неналежним відповідачем у даній справі та має виступати позивачем.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Суд вважає за необхідне зазначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Враховуючи все вищевикладене, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Як зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2025 заяву Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позов задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп", Фізичній особі підприємцю Присяжнюку Віктору Юрійовичу та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо, щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 площею 32,8 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Університетський, будинок 69Г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 280139512110) та накладено арешт на нерухоме майно, будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 площею 32,8 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Університетський, будинок 69Г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 280139512110).

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч. 9 ст. 145 Господарсько процесуального кодексу України).

В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (ч. 10 ст. 145 Господарсько процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, відповідно до ч. 9 та 10 ст. 145 Господарсько процесуального кодексу України суд вважає за необхідне зазначити про скасування заходів забезпечення позову з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та витрати по сплаті судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову залишаються за прокуратурою.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави до Криворізької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп", Фізичної особи підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича про:

- скасування державної реєстрації права довірчої власності Фізичної особи підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна - будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 площею 32,8 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Університетський, будинок 69Г, проведену 05.11.2024 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Чорною О.С. (номер запису про право власності: 57422958), шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 280139512110;

- визнання незаконним та скасування рішення Криворізької міської ради № 4990 від 26.08.2020, яким надано Товариству з обмеженою відповідальністю ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП (код ЄДРПОУ 39087424) в оренду терміном на 5 років земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,0062 га на пр-ті Гагаріна, 69г у Довгинцівському районі (кадастровий номер 1211000000:03:159:0047) за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) для розміщення будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів, згідно з доданою схемою, з можливістю укладання договору оренди на новий строк з урахуванням вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 2020490 від 22.09.2020, укладений між Криворізькою міською радою (код ЄДРПОУ 33874388) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП (код ЄДРПОУ 39087424) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:159:0047 площею 0,0062 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2179002512110, номер запису про інше речове право 38407703);

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП (код ЄДРПОУ 39087424) та Фізичної особи підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388) у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Університетський, будинок 69Г, загальною площею 0,0062 га, кадастровий номер 1211000000:03:159:0047, та повернути земельну ділянку шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 площею 32,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 280139512110) відмовити повністю.

Судові витрати за подачу позову та витрати за подання до суду заяви про забезпечення позову залишаються понесені Дніпропетровською обласною прокуратурою залишити за прокуратурою.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2025, з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення 17.07.2026

Суддя В.І. Ярошенко