Ухвала суду № 138290144, 17.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

17.07.2026м. ДніпроСправа № 904/4271/26

за позовом Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ДІМ КР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про визнання недійсним договору, додаткових угод та стягнення безпідставно збережених коштів

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ВСТАНОВИЛА:

Криворізька центральна окружна прокуратура звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ДІМ КР", в якому просить суд:

- визнати недійсною угоду № 32024019 від 11.07.2024 про внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки (зареєстрованого 02.05.2024 № 54906048), якою внесено зміни до договору оренди земельної ділянки № 2024224 від 09.04.2024, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю АВТО-ДІМ КР та Криворізькою міською радою;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 2024709 від 18.11.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю АВТО-ДІМ КР та Криворізькою міською радою, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:135:0057 площею 0,3535 га;

- визнати недійсною угоду про внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки (зареєстрованого 20.11.2025 № 57696072) від 17.01.2025 № 32025004, якою внесено зміни до договору оренди земельної ділянки № 2024709 від 18.11.2024, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю АВТО-ДІМ КР та Криворізькою міською радою;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 2024708 від 18.11.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю АВТО-ДІМ КР та Криворізькою міською радою, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:135:0058 площею 0,1080 га;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-ДІМ КР на користь Криворізької міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі 2 374 527, 02 грн за користування земельними ділянками комунальної форми власності 1211000000:06:135:0056 площею 0,4615 га, 1211000000:06:135:0057 площею 0,3535 га, 1211000000:06:135:0058 площею 0,1080 га, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Генерала Радієвського, 25А та 25Б.

Разом з позовною заявою, Криворізькою центральною окружною прокуратурою подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТО-ДІМ КР", а саме:

- будівлі, комплексу будівель та споруд, що розташовані за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, 25А, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2991493712060;

- будівлі, автостоянки, що розташовані за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, 25Б, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2991512412060.

Заява мотивована тим, що відповідач безпідставно ухиляється від виконання зобов`язання щодо сплати коштів за користування земельними ділянками комунальної форми власності 1211000000:06:135:0056 площею 0,4615 га, 1211000000:06:135:0057 площею 0,3535 га, 1211000000:06:135:0058 площею 0,1080 га, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Генерала Радієвського, 25А та 25Б, тому прокурор вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту в межах ціни позову на нерухоме майна ТОВ "АВТО-ДІМ КР", може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши матеріали заяви, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності забезпечення позову з урахуванням їх розумності, обґрунтованості та адекватності, збалансованості інтересів сторін, суд вважає подану заяву про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ст. 137 ГПК України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 ст. 137 ГПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 4 ст. 139 ГПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. Отже, з положень ч. 4 ст. 139 ГПК України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Частиною 1 статті 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Суд звертає увагу, що обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Господарський суд встановив, що прокурор у поданій заяві посилається на те, що виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язане з наявністю у відповідача присудженої до стягнення суми грошових коштів.

Як зазначає прокурор, підставою для пред`явлення позову є фактичне користується відповідачем земельними ділянками з кадастровими номерами: 1211000000:06:135:0057 площею 0,3535 га та 1211000000:06:135:0058 площею 0,1080 га цільове призначення яких незаконно змінено із визначенням категоріїв вказаних земельних ділянок за занижено ставку орендної плати у 3 та 300 разів відповідно, у зв`язку з чим відповідач безпідставно збережено у себе грошові кошти у вигляді орендної плати у розмірі 2 374 527, 02 грн, що підлягають сплаті до місцевого бюджету.

В підтвердження вказаних обставин, прокурором надано інформаційну довідку № 485866678 від 14.07.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, згідно з якою з 2018 року ТОВ Авто-дім КР на праві приватної власності володіє нерухомим майном (будівлею авто мийки та автостоянкою) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, 25А.

Вказане нерухоме майно знаходилось на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:06:135:0056 площею 0,4615 га, категорія землі транспорту, цільове призначення 12.11 для обслуговування об`єктів дорожнього сервісу.

Вказана земельна ділянка передана в оренду на підставі договору оренди земельної ділянки № 2024224 від 09.04.2024.

З 16.05.2024 шляхом внесення змін до Державного земельного кадастру змінено цільове призначення земельної ділянки 1211000000:06:135:0056 з 12.11 для обслуговування об`єктів дорожнього сервісу на 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі у Державному земельному кадастрі за заявою ТОВ Авто-дім КР про зміну цільового призначення від 08.05.2024, що підтверджується витягом з ДЗК НВ-6800341072024. У зв`язку з чим змінено і суму орендної плати, яка підлягає сплаті, що підтверджується уточненою податковою декларацією з плати за землю № 9017535644 за 2024 рік .

На підставі рішення Криворізької міської ради № 2880 від 26.06.2024 між Криворізькою міською радою та ТОВ «Авто-дім КР» укладено угоду № 32024019 від 11.07.2024 про внесення змін до вказаного договору оренди від 09.04.2024 та змінено категорію та цільове призначення земельної ділянки з « 12.11 для обслуговування об`єктів дорожнього сервісу» на « 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

Підставою для прийняття рішення міської ради № 2880 від 26.06.2024 та зміни категорії та цільового призначення земельної ділянки стало відповідне клопотання ТОВ «Авто-Дім КР», до якого додано витяг з містобудівної документації, із відомостями, що земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:06:135:0056 знаходиться в межах зони транспортної інфраструктури. До клопотання додано лист Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради №20/02-07/1960 від 04.04.2024, в якому також зазначено про знаходження вказаної земельної ділянки в межах зони транспортної інфраструктури (ТР-1).

14.08.2024 здійснено поділ об`єкту нерухомого майна по вул. Генерала Радієвського, 25А, у зв`язку з чим за ТОВ «Авто-дім КР» зареєстровано право власності на будівлі мийки по вул. Генерала Радієвського, 25А та автостоянки по вул. Генерала Радієвського, 25Б.

Рішенням Криворізької міської ради № 3191 від 23.10.2024 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:135:0056 площею 0,4615 га.

В результаті поділу утворено дві земельні ділянки: 1211000000:06:135:0057 площею 0,3535 га, на якій знаходиться будівля автостоянки за адресою вул. вул. Генерала Радієвського, 25Б; 1211000000:06:135:0058 площею 0,1080 га, на якій знаходиться будівля мийки за адресою вул. вул. Генерала Радієвського, 25А.

05.11.2024 між Криворізькою міською радою та ТОВ «Авто-дім КР» укладено угоду від 05.11.2024 про дострокове розірвання договору оренди № 2024224 від 09.04.2024.

Після розірвання договору оренди та поділу первинної земельної ділянки укладено договори оренди щодо новостворених земельних ділянок.

Так, договором оренди земельної ділянки № 2024709 від 18.11.2024 ТОВ «Авто-дім КР» передано в оренду земельну ділянку 1211000000:06:135:0057 площею 0,3535 га, категорія землі житлової та громадської забудови, цільове призначення 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Договором оренди земельної ділянки № 2024708 від 18.11.2024 ТОВ «Авто-дім КР» передано в оренду земельну ділянку 1211000000:06:135:0058 площею 0,1080 га, категорія землі житлової та громадської забудови, цільове призначення 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Крім цього, за клопотанням ТОВ «Авто-дім КР» про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:135:0057 від 26.11.2024 до Державного земельного кадастру внесено зміни щодо цільового призначення земельної ділянки з «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07)» на «для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови (02.09)». До вказаного клопотання додано відповідачем витяг з містобудівної документації, згідно з яким земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:06:135:0057 знаходиться в межах зони транспортної інфраструктури. Також додано лист Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради №17/02-07/5376 від 31.10.2024, в якому також зазначено про знаходження вказаної земельної ділянки в межах зони транспортної інфраструктури (ТР-1).

Враховуючи вказані зміни цільового призначення земельної ділянки, міською радою прийнято рішення № 3337 від 18.12.2024 про внесення змін у договір оренди Документ сформований в системі «Електронний суд» 15.07.2026 10 земельної ділянки 1211000000:06:135:0057 площею 0,3535 га та змінено цільове призначення земельної ділянки з «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07)» на «для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови (02.09)».

На виконання вказаного рішення між Криворізькою міською радою та ТОВ «Авто-дім КР» укладено угоду від 17.01.2025 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №2024709 від 18.11.2024. Відповідно до витягу з містобудівної документації, доданого до клопотання ТОВ, вказана земельна ділянка знаходиться у зоні транспортної інфраструктури.

Відповідно до рішення Криворізької міської ради № 506 від 26.05.2021 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу», яке вступило у дію з 01.01.2022, ставка орендної плати для земель із цільовим призначенням « 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» складала 1,2%. Згідно з рішенням Криворізької міської ради № 2015 від 27.06.2023 ставка орендної плати з 01.01.2024 для земель з цільовим призначенням « 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» становить 0,9%.

При цьому, згідно з рішенням Криворізької міської ради № 506 від 26.05.2021 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу» (яке діє на теперішній час) ставка орендної плати для земель транспорту всіх цільових призначень, зокрема з цільовим призначенням « 12.11. «Для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу» становить 3%.

Отже, внаслідок незаконного визначення категорії земельних ділянок з кадастровими номерами 1211000000:06:135:0057 площею 0,3535 га та 1211000000:06:135:0058 площею 0,1080 га занижено ставку орендної плати у 3 та 300 разів відповідно, також через незаконну зміну виду цільового призначення земельної ділянки знижено нормативну грошову оцінку земельної ділянки 1211000000:06:135:0057 площею 0,3535 га, у зв`язку з чим відповідач безпідставно зберіг у себе грошові кошти за рахунок міського бюджету.

Прокурором долучено до заяви довідки про оцінку нерухомого майна за адресами: м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, 25А (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2991493712060) та м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, 25Б (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2991512412060).

Суд звертає увагу, що прокуратурою не надано суду доказів, які би свідчили, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО-ДІМ КР" вчиняються будь-які дії щодо відчуження належного йому на праві власності нерухомого майна з метою уникнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, однак позивачем не доведено наявності підстав утруднення виконання рішення в майбутньому у разі задоволення позову, та підстав, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

Так, суд має надати належну оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням збалансованості інтересів майбутніх учасників судового процесу та не оцінив обставин щодо негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Тобто обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При цьому доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України, тобто обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Згідно з приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В розумінні ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас, законом не визначено перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суд у кожному конкретному випадку повинен оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

З урахуванням наведеного, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 904/4982/21.

Заявником не підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, зокрема, щодо реальності наміру вчинення особами, стосовно яких вживаються заходи забезпечення позову, дій спрямованих на порушення чи таких, що можуть призвести до ускладнення відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, прокурор жодним чином не обґрунтував, чому стягнення грошових коштів не може бути забезпечено в інший спосіб, який би менше обмежував права відповідача (наприклад, арештом грошових коштів у межах суми стягнення, а не арештом майна, вартість якого згідно з наданими довідками про оцінку значно перевищує ціну позову).

В свою чергу, твердження позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення прав позивача та унеможливить їх відновлення в повному обсязі в майбутньому ґрунтуються виключно на припущеннях.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на позивача.

Керуючись статтями 136 - 140, 234 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Криворізькій центральній окружній прокуратурі в задоволенні заяви про забезпечення позову .

Ухвала набирає законної сили 17.07.2026 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя В.І. Ярошенко