Рішення № 138290042, 07.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026м. ДніпроСправа № 904/1599/26за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про стягнення

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Ільєнко Д.Ю.

Представники:

від позивача: Овчарук О.О.;

від відповідача: Демченко А.Г.

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", в якому просить суд стягнути заборгованість за Договором № 20/21-5136-КП-5/3 постачання природного газу від 24.09.2020 у розмірі 123 286 266, 47 грн, з яких: основний борг у розмірі 64 939 746,76 грн, 3% річних у розмірі 9 705 470, 54 грн, інфляційні втрати у розмірі 48 641 049, 17 грн.

Ухвалою суду від 31.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

07.04.2026 від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

08.04.2026 від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 09.04.2026 у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено. У задоволенні клопотання Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.

13.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, за змістом якого просить відмовити у стягненні інфляційних втрат та 3% річних у межах сум, зазначених у протоколах та залучити до розгляду справи у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Кабінет Міністрів України (код ЄДРПОУ 00031101; 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2 );

- Міністерство фінансів України (код ЄДРПОУ 00013480; 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2 );

- Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (код ЄДРПОУ 37472062; 01135, м. Київ, проспект Берестейський, 14 );

- Дніпропетровську обласну військову адміністрацію (код ЄДРПОУ 19130896; 49004, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 1 ).

Клопотання про залучення третіх осіб мотивує тим, що 14.07.2021 прийнято Закон України №1639 "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", який набув чинності 29.08.2021 року. Зазначеним законом були внесені зміни до Закону №1730 "Про заходи, спрямовані на регулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Крім того, у відзиві на позов, відповідач зазначає, що позивач, знаючи про сплив строків позовної давності, не подав до суду, як це передбачено процесуальним законодавством разом із першою заявою по суті (для позивача - це позовна заява) заяви (клопотання) про поновлення процесуальних строків, тому позивач позбувся права на подання клопотання про поновлення строків. Згідно ст. 118 ГПК України - право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. У зв`язку з викладеним просить суд застосувати строки позовної давності.

14.04.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій заперечує проти залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача до участі у даній справі з огляду на те, що Наказом Мінрозвитку від 02.04.2026 № 711 Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" виключено з Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, Копія наказу Мінрозвитку від 02.04.2026 № 711 "Про виключення підприємства з Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості" додається.

Викладене виключає застосування до спірних правовідносин норм Закону України № 2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", Закону України №1730 "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Враховуючи зазначене залучення третіми особами які не заявляють самостійних вимог, а саме Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, Дніпропетровську обласну військову адміністрацію, - не є доцільним, оскільки на жодні права та обов`язки зазначених осіб рішення у даній справі не може вплинути.

Стосовно строків позовної давності позивач зазначає, що згідно з пунктом 9.3 Договору сторони передбачили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років. Таким чином позивачем не пропущено строк позовної давності.

15.04.2026 від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що спірні правовідносини виникли по договору № 20/21-5136-КП-5/3 від 24.09.2020р. Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" було включено до реєстру в 2017 році та перебувало там до 02.04.2026 року. Тому нарахування по спірному договору інфляційних втрат та 3% річних припадають на період знаходження підприємства відповідача в Реєстрі, а отже й під юридичний вплив відповідного законодавства щодо врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих підприємств, в тому числі норм Закону України №2479-ІХ. Також надав пояснення, як саме рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов`язки третіх осіб.

30.04.2026 від позивача надійшла заява, в якій просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача до участі у даній справі. Мотивує це тим, що для залучення НКРЕКП та ВК Смілянської МР до участі у справі №917/2386/25 в якості третіх осіб без самостійних вимог, відповідач, що подає відповідне клопотання, має довести що вказана особа має правовий зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Жодного доказу на підтвердження вказаних обставин відповідачем надано не було. Спір в справі, що розглядається, виник з підстав невиконання відповідачем зобов`язань за Договором купівлі-продажу природного газу, укладеним між позивачем та відповідачем як двома самостійними господарюючими суб`єктами. Жодна із третіх осіб, яку просить відповідач залучити, не є сторонами зазначеного договору купівлі-продажу природного газу, в межах дійсної справи не оспорюються дії/рішення/бездіяльність таких третіх осіб

Також відповідачем у клопотанні не зазначено жодної обставини, яка прямо вказує на те, що рішенням суду у даній справі буде вирішено питання про право, інтерес, обов`язок третіх осіб, а відтак відсутні підстави для залучення таких осіб до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача.

Крім того, з наявних в електронній справі документів, вбачається що відповідачем відповідна заява не направлена третім особам, що є порушенням ст. 51 ГПК України та самостійною підставою для відмови у її задоволенні.

У вказаній заяві також просить провести підготовче засідання без участі представника за наявними матеріалами справи. У випадку неможливості проведення підготовчого засідання без участі представника позивача - відкласти судове засідання з розгляду справи на іншу дату та час. Наступне засідання та усі наступні засідання у даній справі проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участі представника позивача - Овчарука Олександра Олексійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; НОМЕР_1 ).

30.04.2026 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому зазначає, що у відповіді на позовну заяву відповідач робив застереження про надання копій протоколів, які не встиг подати представник відповідача разом із відзивом, у зв`язку із підготовкою їх (протоколів) відповідальними особами підприємства. Реалізуючи право передбачене ст. ст. 42 ГПК України щодо права на подання у справу заяв, клопотань тощо, ст.ст. 73,80,91 ГПК України щодо доказів та їх подання, а також керуючись ст.13 ГПК України щодо змагальності, відповідача просить суд долучити до матеріалів справи витяги із протоколів територіальної комісії з питань узгодження заборгованості в різницях в тарифах Дніпропетровської обласної державної адміністрації на загальну сум 1 532 267 055, 90грн.

30.04.2026 від відповідача надійшли пояснення на позовну заяву, в яких зазначає, що основний борг в позові з 2020 підпадає під часові рамки закону (так як виник до 01.06.2021) і КПТМ "Криворіжтепломережа" включено до Реєстру, тому кредитор втрачає право нараховувати ці суми з моменту включення КПТМ "Криворіжтепломережа" до реєстру, навіть якщо "тіло" ще не було сплачене. Подавши позов із нарахуванням інфляційних і 3% річних, позивач проігнорував спеціальну норму закону, яка прямо забороняє такі нарахування для учасників реєстру.

04.05.2026 представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 04.05.2026 у клопотанні Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про залучення до розгляду справи у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Кабінет Міністрів України (код ЄДРПОУ 00031101; 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2 );

- Міністерство фінансів України (код ЄДРПОУ 00013480; 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2 );

- Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (код ЄДРПОУ 37472062; 01135, м. Київ, проспект Берестейський, 14 );

- Дніпропетровську обласну військову адміністрацію (код ЄДРПОУ 19130896; 49004, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 1 ) - відмовлено. Клопотання Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про долучення доказів до матеріалів справи задоволено. Заяву Акціонерного товариства "НАК Нафтогаз україни" про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/1599/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Відкладено підготовче засідання до 01.06.2026 о 10:00 год.

11.05.2026 від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 11.05.2026 клопотання Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/1599/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Підготовче засідання відбудеться 01.06.2026 о 10:00 год в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-104 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

27.05.2026 від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшла заява, в якій просить суд здійснити перерву у справі до вирішення питання у справі про банкрутство № 904/2481/26.

27.05.2026 від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшла заява, в якій позовні вимоги визнає та просить суд вирішити питання про повернення позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

В підготовче засідання 01.06.2026 з`явились представники сторін та надали усні пояснення по справі.

Ухвалою суду від 01.06.2026 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні по суті на 07.07.2026.

В судове засідання 07.07.2026 з`явились повноважні представники сторін.

В ході судового засідання 07.07.2026 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 07.07.2026 ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві та відповіді на відзив

Позивач зазначає, що між сторонами 24.09.2020 укладено договір 20/21-5136-КП-5/3 постачання природного газу. На виконання умов зазначеного договору, позивач у період жовтень 2020 - квітень 2021 передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 64 939 746, 76 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу. Заборгованість за поставлений природний газ відповідач не сплатив, у зв`язку з чим позивач нарахував 3 % річних в розмірі 9 705 470, 54 грн; інфляційні втрати в розмірі 48 641 049, 17 грн.

Щодо строку позовної давності, позивач зазначив, що в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився. 4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14.05.2025 № 4434-IX. Закон скасовував зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану, шляхом виключення п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України.

Позивач вказує, що пунктом 9.3 договору сторони передбачили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років.

Таким чином, позивач стверджує, що ним не пропущений строк позовної давності.

Щодо твердження відповідача про те, що його внесено в реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості позивач зазначив, що наказом Мінрозвитку від 02.04.2026 № 711 Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" виключено з Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. У зв`язку з цим, позивач наполягає, що викладене виключає застосування до спірних правовідносин норм Закону України № 2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", Закону України №1730 "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепло генеруючих підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях до позову.

Відповідач заперечуючи позовні вимоги вказує на те, що позивачем, знаючи про сплив строків позовної давності, не подано до суду, як це передбачено процесуальним законодавством разом із першою заявою по суті (для позивача - це позовна заява) заяви (клопотання) про поновлення процесуальних строків, тому позивач позбувся права на подання клопотання про поновлення строків. Отже строки позовної давності мають бути застосовані судом.

Крім того, відповідач вказує, що 14.07.2021 року був прийнятий Закон України №1639 "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газ", який набув чинності 29.08.2021 року. Зазначеним законом були внесені зміни до Закону №1730 "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепло генеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон №1639 та Закон №1730). ПТМ "Криворіжтепломережа" внесено до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості на сайті Мінінфраструктури.

На підприємстві відповідача існує підтвердження суми заборгованості держави перед КПТМ "Криворіжтепломережа" у розмірі 1 160 648 187, 39 грн, яку держава, як кредитор заборгувала підприємству відповідача. Відповідач стверджує, що КПТМ "Криворіжтепломережа" не платило за газ не тому, що не хотіло, а тому, що держава (кредитор у широкому сенсі) не виконала свій обов`язок з виплати компенсації.

Відповідач наполягає, що спірні правовідносини виникли по договору № 20/21-5136-КП-5/3 від 24.09.2020. Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" включено до реєстру в 2017 році та перебувало там до 02.04.2026. Тому нарахування по спірному договору інфляційних втрат та 3 % річних припадають на період знаходження підприємства відповідача в реєстрі, а отже й під юридичний вплив відповідного законодавства щодо врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепло генеруючих підприємств, в тому числі норм Закону України № 2479-ІХ.

01.06.2026 відповідачем подано заяву, в якій ним визнано позовні в розмірі 123 286 266, 47 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

24.09.2020 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (споживач) укладено договір 20/21-5136-КП-5/3 постачання природного газу.

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у жовтні 2020 - квітні 2021 замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 9 140 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях (далі - розрахункові періоди) (п. 2.1 договору).

Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які зазначені в пункті 2.1 цього договору повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених п.1.2. цього договору. Споживач самостійно визначає обсяги, зазначені уп. 2.1. цього договору, і несе відповідальність за правильність їх визначення. (п. 2.2 договору).

Перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися за ініціативою споживача шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду (в даному випадку й надалі по тексту договору - газовий місяць в значенні Кодексу ГТС). Для цього споживач своєчасно надати постачальнику два екземпляри належним чином оформленої додаткової угоди.

Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно надавати додаткові угоди на коригування замовлених обсягів за цим договором. (п. 2.4, 2.5 договору).

Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 власного видобутку (видобутий на території України) та/або імпортований газ, ввезений на митну територію України Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") - у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача в момент передачі природного газу. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на газ (п. 3.1 договору).

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.8 договору).

Ціна за 1000 куб.м. природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі Прейскуранту.

Додатковою угодою № 1 від 26.10.2020 сторони доповнили з 01.10.2020 п. 4.2. договору абзацами у наступній редакції:

"Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01.10.2020 по 31.10.2020 (включно) за цим договором складає 5 374,100 грн., крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 6 448,920 грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 № 3013 - 124,16 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.10.2020 по 31.10.2020 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5 498,26 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 6 597,91 грн.".

Додатковою угодою № 2 від 23.11.2020 сторони доповнили з 01.11.2020 п. 4.2. договору абзацами у наступній редакції:

"Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01.11.2020 по 30.11.2020 (включно) за цим договором складає 5 375,370 грн., крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 6 450,444 грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 № 3013 - 124,16 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.11.2020 по 30.11.2020 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5 499,53 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 6 599,44 грн.".

Додатковою угодою № 3 від 22.12.2020 сторони доповнили з 01.12.2020 п. 4.2. договору абзацами у наступній редакції:

"Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01.12.2020 по 31.12.2020 (включно) за цим договором складає 6 103,100 грн., крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 7 323,720 грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 № 3013 - 124,16 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.12.2020 по 31.12.2020 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6 227,26 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 7 472,71 грн.".

Додатковою угодою № 4 від 29.01.2021 сторони доповнили з 01.01.2021 п. 4.2. договору абзацами у наступній редакції:

"Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01.01.2021 по 31.01.2021 (включно) за цим договором складає 7 331,45 грн., крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 8 797,74 грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 № 3013 - 124,16 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.01.2021 по 31.01.2021 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 7 455,61 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ-20%, усього разом з ПДВ - 8 946,73 грн.".

Додатковою угодою № 5 від 26.02.2021 сторони доповнили з 01.02.2021 п. 4.2. договору абзацами у наступній редакції:

"Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01.02.2021 по 28.02.2021 (включно) за цим договором складає 6 841,15 грн., крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 8 209,38 грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 № 3013 - 124,16 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.02.2021 по 28.02.2021 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6 965,31 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 8 358,37 грн.".

Додатковою угодою № 6 від 26.03.2021 сторони доповнили з 01.03.2021 п. 4.2. договору абзацами у наступній редакції:

"Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01.03.2021 за цим договором складає 6 279,77 грн., крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 7535,724 грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 № 3013 - 124,16 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.03.2021 природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6 403,93 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 7 684,72 грн.".

Додатковою угодою № 7 від 28.04.2021 сторони доповнили з 01.04.2021 п. 4.2. договору абзацами у наступній редакції:

"Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01.04.2021 по 30.04.2021 (включно) за цим договором складає 6 522,860 грн., крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 7 827,432 грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 № 3013 - 124,16 грн. за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.04.2021 по 30.04.2021 (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6 647,02 грн. за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ-20%, усього разом з ПДВ - 7 976,42 грн.".

Загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг на його транспортування (п. 4.4 договору).

За умовами пункту 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п.7.1 договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2021 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Цей договір може бути підписаний також ЕЦП уповноважених представників сторін з урахуванням вимог чинного законодавства. (п. 11.1. договору).

На виконання умов договору, позивач у період з жовтня 2020 року до квітня 2021 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 64 939 746, 76 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи та підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу:

від 31.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 919, 62 грн;

від 30.11.2020 за листопад 2020 року на суму 5 473 139, 23 грн;

від 31.12.2020 за грудень 2020 року на суму 12 382 918, 37 грн;

від 31.01.2021 за січень 2021 року на суму 17 470 536, 32 грн;

від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 15 973 504, 69 грн;

від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 11 298 256, 13 грн;

від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 2 340 472, 40 грн.

Відповідачем вартість поставленого природного газу у розмірі 64 939 746, 76 грн не сплатив та визнав позовні вимоги у повному обсязі, що і стало підставою для виникнення спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та заяву - приєднання, між сторонами склались правовідносини надання послуг з розподілу природного газу.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, що діяв в період спірних правовідносин, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу, а відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, а у продавця виникає зобов`язання передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов`язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов`язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Доказів сплати вартості поставленого природного газу матеріали справи не містять, крім того, відповідач позов визнав у повному обсязі.

Враховуючи викладене, обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 64 939 746, 76 грн підтверджені матеріалами справи, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача у вказаній частині.

Правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані нормами статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок 3% річних за загальний період прострочення оплати з 26.11.2020 по 28.02.2026, розмір яких склав суму 9 705 470, 54 грн та інфляційних втрат за період з грудня 2020 по лютий 2026 у розмірі 48 641 049, 17 грн.

Судом здійснено перевірку наданих позивачем розрахунків 3 % річних та інфляційних втрат та встановлено, що розрахунки здійснено арифметично правильно.

Таким чином, позов підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача основного боргу 3% річних у розмірі 9 705 470, 54 грн., інфляційних втрат у розмірі 48 641 049, 17грн.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Позивач заявив клопотання про покладення на відповідача судового збору в повному обсязі, оскільки заяву відповідач подав після закриття підготовчого провадження.

Відповідач заперечив проти покладення на нього судового збору в повному обсязі, просив повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору.

Стаття 130 Господарського процесуального кодексу України регламентує розподіл судових витрат у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до частини першої названої статті у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, частина перша статті 130 ГПК України встановлює спеціальні правили, які стосуються певних окремих випадків розподілу судового збору, зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

Такі положення статті 130 ГПК України кореспондуються із частиною третьою статті 7 Закону України "Про судовий збір", де, зокрема відзначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 ГПК України до питань, що суд вирішує при ухваленні судового рішення належать, зокрема питання розподілу судових витрат.

Системний аналіз положень частини першої статті 130, частини першої статті 129, пункту 5 частини першої статті 237 ГПК України та частини третьої статті 7 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку, що у разі, зокрема визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу із державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

При цьому, як відзначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2025 у справі № 910/1157/24, з аналізу цих норм убачається, що відсутня умова повернення позивачу із державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, саме за заявою чи клопотанням учасника справи: як-то позивача чи відповідача.

Частина перша статті 130 цього Кодексу передбачає, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки 01.06.2026 в судовому засіданні розгляд справи по суті не розпочато, відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги в повному обсязі, позивачу відповідно до частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню з Державного бюджету судовий збір у сумі 465 920 грн, про що суд зазначає в судовому рішенні.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 465 920 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, пров. Цісик Квітки, будинок 9, код ЄДРПОУ 03342184) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг у розмірі 64 939 746, 76 грн; 3 % річних у розмірі 9 705 470, 54 грн; інфляційні втрати в розмірі 48 641 049, 17 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 465 920 грн.

Повернути Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 465 920 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією № 0000059181 від 25.03.2026 на суму 465 920 грн, про що постановити ухвалу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення 17.07.2026

Суддя В.І. Ярошенко