Рішення № 138290020, 15.07.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 липня 2026 рокуСправа № 903/369/26

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти України

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Ковальчука Павла Володимировича, м.Нововолинськ, Волинської області

відповідача-2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

відповідача-3: Нововолинського електромеханічного фахового коледжу, м.Нововолинськ, Волинської області

про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та зобов`язання повернути орендоване майно,

за участю представників:

від позивача: н/з;

від відповідача-1: н/з;

від відповідача-2: н/з;

від відповідача-3: н/з;

в судовому засіданні взяв участь Шарунович Є. В. прокурор відділу Волинської обласної прокуратури (службове посвідчення № 082091 від 22.08.2025),

в с т а н о в и в:

16.04.2026 сформовано в системі Електронний суд та зареєстровано в Господарському суді Волинської області позовну заяву № 24-237ВИХ-26 від 15.04.2026 керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти України, в якій керівник Волинської обласної прокуратури Волинської області просить:

- визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1353 від 16.07.2021, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (код ЄДРПОУ 42899921), фізичною особою-підприємцем Ковальчуком Павлом Володимировичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Нововолинським електромеханічним фаховим коледжем (код ЄДРПОУ 04656909), об`єктом якого є частина корпусу № 3 площею 73,3 кв.м за адресою: вул.Шахтарська,12, м.Нововолинськ, Волинська область, 45403, що обліковується на балансі Нововолинського електромеханічного фахового коледжу;

- зобов`язати фізичну особу-підприємця Ковальчука Павла Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Нововолинському електромеханічному фаховому коледжу (код ЄДРПОУ 04656909) за актом повернення з оренди орендованого майна частину корпусу № 3 площею 73,3 кв.м за адресою: вул. Шахтарська, 12, м. Нововолинськ, Волинська область, 45403, що обліковується на балансі Нововолинського електромеханічного фахового коледжу;

- судові витрати в сумі 5324,80 грн стягнути з відповідачів на користь Волинської обласної прокуратури.

Ухвалою суду від 21.04.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.05.2026; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 11.05.2026; встановлено прокурору та позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України до 18.05.2026.

Ухвала суду від 21.04.2026 надіслана учасникам справи до їх електронних кабінетів, відповідачу-1 ухвала надіслана за його місцезнаходженням.

22.04.2026 позивач через систему «Електронний суд» подав пояснення, в яких просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, при вирішенні спору покладається на думку суду.

27.04.2026 відповідач-2 через систему «Електронний суд» подав пояснення на позовну заяву, які по суті є відзивом на позов, у яких повідомляє, що відповідач-1 вчасно сплачує орендну плату за використання майна, здійснює страхування майна, здійснює витрати на утримання майна, забезпечує його збереження, як це передбачено договором оренди, тому використання відповідачем-1 державного майна частини корпусу № 3 площею 73,3 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Шахтарська,12, м. Нововолинськ, Волинська обл., 45403 на правах оренди, сприяє надходженню додаткових коштів балансоутримувачу, що сприяє поліпшенню умов навчання та розвитку освіти у навчальному закладі. Крім цього, звертає увагу суду, що оскільки передане в оренду майно навчального закладу тимчасово не використовується у навчальному процесі і його використання ФОП Ковальчуком П.В. не погіршує соціально-побутові умови осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі, то тим самим забезпечується збереження державного майна та його ефективне використання, а тому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

18.05.2026 через систему «Електронний суд» від прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій прокуратура просить задовольнити позов повністю, оскільки заперечення відповідача-2, наведені у відзиві, не спростовують доводів позовної заяви.

Відповідач-1 та відповідач-3 відзиву на позов не подали, у судове засідання 20.05.2026 повноважних представників не направили.

20.05.2026 в судовому засіданні прокурор висловив думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 20.05.2026 було закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 17 червня 2026 року.

Ухвала суду від 20.05.2026 надіслана учасникам справи до їх електронних кабінетів, відповідачу-1 ухвала надіслана за його місцезнаходженням (вручена особисто відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № R 068101286170).

В судовому засіданні 17.06.2026 було оголошено перерву до 15.07.2026.

Ухвалою суду від 17.06.2026 повідомлено позивача - Міністерство освіти України, відповідача-1 - фізичну особу-підприємця Ковальчука Павла Володимировича, відповідача-2 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, відповідача-3 - Нововолинський електромеханічний фаховий коледж у справі № 903/369/26 про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 15.07.2026.

Ухвала суду від 17.06.2026 надіслана учасникам справи до їх електронних кабінетів, відповідачу-1 ухвала надіслана за його місцезнаходженням.

26.06.2026 на адресу суду повернулась без вручення ухвала від 17.06.2026, яка була надіслана відповідачу-1 за адресою: вул.Козацька,25, м.Нововолинськ, Волинська область, 45407, причина повернення: «Адресат відсутній».

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із безкоштовним запитом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача-1 є: вул.Козацька,25, м.Нововолинськ, Волинська область, 45407.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

За таких обставин, коли встановлено, що ухвалу суду було надіслано відповідачу-1 за адресою його державної реєстрації, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, слід вважати, що відповідача-1 було повідомлено належним чином, а отримання листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Відповідач-1 та відповідач-3 відзиву на позов не подали, також відповідачі повноважних представників у судове засідання 15.07.2026 не направили.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

У процесі розгляду справи встановлено, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (надалі - РВ ФМД, відповідач-2) 28.05.2021 на офіційному ресурсі «Prozorro.sale» було опубліковано оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 02 липня 2015 року № 923 - частини корпусу № 3 площею 73,3 кв.м за адресою: Україна, 45403, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 12 (надалі - майно, приміщення). Вказаний аукціон доступний за посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2021-05-28-000053-2/

Відповідно до завантаженого до аукціону оголошення про передачу в оренду нерухомого майна, щодо якого орендодавцем прийнято рішення про продовження терміну дії на аукціоні, продовження оренди вказаного приміщення запропоновано на той час діючим орендарем - ФОП Ковальчук Павліною Фельківною, а термін договору № 92 закінчується 30.06.2021.

Окрім цього, умовами аукціону передбачено, що вказане майно обліковується на балансі Державного вищого навчального закладу «Нововолинський електромеханічний коледж». Строк оренди - 5 років. Цільове призначення - об`єкт оренди може бути використаний за будь-яким цільовим призначенням, крім таких груп цільових призначень: 3 - Бібліотеки. Театри. Кінотеатри, діяльність з кінопоказів, 8 - Заклади харчування, кафе, бари, ресторани, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи. Торговельні об`єкти, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи, 11 - Нічні клуби. Ресторани з нічним режимом роботи (після 22 год). Сауни, лазні. Організація концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності. Готелі, хостели, турбази, мотелі, кемпінги, літні будиночки. Комп`ютерні клуби та Інтернет-кафе, 13 - Пункти обміну валюти, банкомати, платіжні термінали. Торговельні автомати. Розміщення технічних засобів і антен операторів телекомунікацій, суб`єктів підприємницької діяльності, які надають послуги зв`язку, послуги доступу до Інтернету, телекомунікації, передання сигналу мовлення. Розміщення зовнішньої реклами на будівлях і спорудах. Продаж книг, газет і журналів, 14 - Майстерні, ательє. Салони краси, перукарні. Надання інших побутових послуг населенню. Чинний орендар має переважне право на продовження договору оренди.

За результатами проведення аукціону переможцем визнано фізичну-особу підприємця Ковальчука Павла Володимировича (надалі відповідач-1), що підтверджується протоколом проведення електронного аукціону № UA-PS-2021-05-28-000053-2 від 17.06.2021.

16.07.2021 між РВ ФМД як орендодавцем, Державним вищим навчальним закладом «Нововолинський електромеханічний коледж» як балансоутримувачем з відповідачем-1 було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1353 (надалі - договір).

Відповідно до п. 4.1 змінюваних умов договору об`єктом оренди є частина корпусу №3 площею 73,3 кв.м за адресою:45403, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 12.

Пунктом 7.1 змінюваних умов договору визначено цільове призначення майна - майно може бути використане за цільовим призначенням на розсуд орендаря, за винятком таких цільових призначень:

3 - бібліотеки. Театри. Кінотеатри, діяльність з кінопоказів,

8 - заклади харчування, кафе, бари, ресторани, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи. Торговельні об`єкти, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи,

11 - нічні клуби. Ресторани з нічним режимом роботи (після 22 год). Сауни, лазні. Організація концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності. Готелі, хостели, турбази, мотелі, кемпінги, літні будиночки. Комп`ютерні клуби та Інтернет- кафе,

13 - пункти обміну валюти, банкомати, платіжні термінали. Торговельні автомати. Розміщення технічних засобів і антен операторів телекомунікацій, суб`єктів підприємницької діяльності, які надають послуги зв`язку, послуги доступу до Інтернету, телекомунікації, передання сигналу мовлення. Розміщення зовнішньої реклами на будівлях і спорудах. Продаж книг, газет і журналів,

14 - майстерні, ательє. Салони краси, перукарні. Надання інших побутових послуг населенню.

Можливість орендаря використовувати орендоване майно за будь-яким призначенням, на власний розсуд передбачена і в п. 14 змінюваних умов та п.п. 1.2, 6.1, 12.7.2 незмінюваних умов договору.

Місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону становить 4 867 грн (п. 9.1 змінюваних умов договору).

Строк договору становить п`ять років (п. 12 змінюваних умов), можливість продовження договору визначена п.п. 12.4 незмінюваних умов

Пунктом 2.1 договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.

Згідно з п. 4.1 незмінюваних умов договору у разі припинення договору орендар зобов`язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом.

16.07.2021 між відповідачем-1 та балансоутримувачем підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності. Пунктом 1 акту передбачено, що мано перебуває на балансі Державного вищого навчального закладу «Нововолинський електромеханічний коледж» та належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Таким чином, відповідачу-1 16.07.2021 передано у користування приміщення на умовах, визначених договором.

Наказом Міністерства освіти і науки України № 508 від 13.04.2020 погоджено перейменування Державного вищого навчального закладу «Нововолинський електромеханічний коледж» на Нововолинський електромеханічний фаховий коледж.

Наказом Міністерства освіти і науки України № 114 від 06.02.2023 затверджено Статут Нововолинського електромеханічного фахового коледжу в новій редакції.

У зв`язку з цим у період 27-28.03.2023 сторонами підписано договір № 1 про внесення змін до договору, яким змінено п. 3.3 договору - назву балансоутримувача «Державний вищий навчальний заклад «Нововолинський електромеханічний коледж» змінено на «Нововолинський електромеханічний фаховий коледж», а також змінно банківські реквізити балансоутримувача (п. 15 договору).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, корпус № 3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 341050607107) загальною площею 1 047,4 кв.м, розташований за адресою: Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 12, належить державі в особі Міністерства освіти і науки України.

В реєстрі також міститься інформація про те, що вказане майно з 19.06.2019 перебуває на праві господарського відання Нововолинського електромеханічного фахового коледжу.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань єдиним засновником Нововолинського електромеханічного фахового коледжу є Міністерство освіти і науки України, види діяльності: 85.41. Фахова передвища освіта (основний), 85.42. Вища освіта, 85.59. Інші види освіти, н.в.і.у.

Відомості про вказаний заклад освіти містяться також у Реєстрі суб`єктів освітньої діяльності за посиланням https://registry.edbo.gov.ua/university/1328/

Отже, корпус № 3 Нововолинського електромеханічного фахового коледжу (а в минулому - Державного вищого навчального закладу «Нововолинський електромеханічний коледж»), що розташований за адресою: вул. Шахтарська, 12, м. Нововолинськ, Волинська область, є майном державного закладу освіти.

Правове обґрунтування незаконності передачі в оренду майна державного навчального закладу.

Статтею 53 Конституції України кожному гарантовано право на якісну та доступну освіту.

Законом України «Про охорону дитинства», який розроблений і прийнятий на підставі положень Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, на законодавчому рівні закріплено, що охорона дитинства є стратегічним загальнонаціональним пріоритетом.

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту» (тут і надалі у редакції, чинній із 10.07.2021, тобто на час укладення оспорюваного договору) система освіти - сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб`єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними.

Структура освіти включає, зокрема, дошкільну освіту, повну загальну середню освіту, позашкільну освіту, спеціалізовану освіту, професійну (професійно- технічну) освіту, фахову передвищу освіту, вищу освіту, освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта (ст. 10 Закону України «Про освіту»).

Закон України «Про освіту» регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про освіту» передбачено, що заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Статтею 80 Закону України «Про освіту» визначено, що до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Зі змісту наведеної норми Закону України вбачається, що об`єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 906/164/17, від 25.07.2018 у справі № 906/143/17, від 10.10.2018 у справі № 917/1934/17, від 16.04.2024 у справі № 922/9883/23, від 11.06.2024 у справі № 923/1030/21, від 27.08.2025 у справі № 902/941/24.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Закону України «Про освіту» майно навчальних закладів може використовуватись як додаткове джерело фінансування цих закладів шляхом отримання доходів від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Частинами 3, 4 ст. 80 Закону «Про освіту» встановлено, що основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законом.

Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.

З наведеного випливає, що Законом України «Про освіту» встановлена заборона на використання майна державних та комунальних закладів освіти не за освітнім призначенням. Приміщення, які становлять матеріально-технічну базу об`єкта освіти, можуть бути передані в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним чи навчально-виробничим процесом. Невикористання навчальним закладом своїх приміщень для навчального процесу, недостатнє фінансування державного чи комунального навчального закладу не надає права передачі їх в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з освітньою діяльністю.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 923/1292/21, від 16.04.2024 у справі № 922/3883/23, від 09.04.2024 у справі № 927/400/23, від 14.02.2024 у справі № 910/14998/22, від 08.11.2022 у справі № 917/1090/21, від 20.01.2022 у справі № 906/1551/20, від 17.01.2023 у справі № 902/51/21, від 30.03.2021 у справі № 922/2712/19, від 13.10.2021 № 923/1169/20, від 28.01.2026 № 906/1105/22, від 27.08.2025 № 902/941/24.

Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі № 902/51/21 дійшов висновку про те, що договір оренди майна закладу освіти повинен містити положення щодо форми використання спірних приміщень одночасно в навчальних цілях, доступу викладачів чи студентів до орендованого майна в процесі освітньої діяльності тощо (постанова Верховного Суду 16.12.2025 № 910/13246/24).

Всупереч наведеному, в оголошенні про проведення аукціону, п.п. 7.1, 14 змінюваних умов та п.п. 1.2, 6.1, 12.7.2 незмінюваних умов договору передбачено, що майно може бути використане за цільовим призначенням на розсуд орендаря.

Жодних умов про можливість використання орендованого майна для навчально-виховного процесу або про обслуговування учасників освітнього процесу договір не містить.

Згідно з п. 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (тут і надалі у редакції, чинній із 19.06.2021, тобто на час укладення оспорюваного договору) не можуть бути використані за будь-яким цільовим призначенням такі об`єкти оренди як майно закладів освіти.

Такі об`єкти оренди можуть використовуватися лише для розміщення відповідних закладів або лише із збереженням профілю діяльності за конкретним цільовим призначенням, встановленим рішенням відповідного представницького органу місцевого самоврядування, крім випадків, що передбачають використання частини такого майна з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо такими закладами, пов`язаних із забезпеченням чи обслуговуванням діяльності таких закладів, їх працівників та відвідувачів. Зазначені об`єкти можуть також використовуватися для проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів.

У підпункті 2 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» та пункті 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (надалі - Порядок № 483) передбачена можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується в освітній, навчально-виховній, навчально- виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі та щодо можливості передачі в оренду майна закладу освіти, що перебуває в аварійному стані або не використовується у діяльності таких закладів відповідно.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» особливості оренди державного та комунального майна можуть встановлюватися виключно законами.

Закон України «Про освіту» є спеціальним законом у питаннях регулювання правового режиму використання майна закладу освіти, регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенції державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Верховний Суд у постанові від 14.02.2024 у справі № 910/14998/22 дійшов висновку про те, що Перелік № 796 та Порядок № 483 не можуть мати перевагу над Законом України «Про освіту», оскільки є підзаконним нормативно- правовими актами і мають застосовуватися лише з урахуванням приписів вказаного Закону, який має вищу юридичну силу, тобто, за умови дотримання імперативних вимог частини четвертої статті 80 цього Закону щодо заборони використання об`єктів освіти і науки не за цільовим (освітнім) призначенням.

Отже, вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог ст. 80 Закону України «Про освіту» є обов`язкове використання об`єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто має бути тісна пов`язаність мети такого використання (в тому числі на умовах оренди) із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Частиною першою ст. 178 ЦК України передбачено, що об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті.

Відповідно до частини другої цієї статті види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що об`єкти освіти і науки, які не підлягають приватизації, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто, на підставі ст. 178 ЦК України належать до обмежено оборотоздатних об`єктів. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.11.2024 у справі № 927/1424/23, від 17.09.2024 у справі № 927/55/23, від 23.07.2024 у справі № 912/673/23.

Таким чином, визнання об`єктів, що не можуть перебувати у користуванні, вилучені з цивільного обороту, обмежені в обороті, є умовою дотримання конституційного режиму права користування на зазначені об`єкти.

Правовий титул (правова підстава) виникнення речових прав володіння, користування, розпорядження такими об`єктами визначається законодавчими актами, зокрема Конституцією України, Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», Законом України «Про освіту», іншими законами. Саме законодавчими актами забороняється перебування певних об`єктів власності Українського народу, державної та комунальної власності у користуванні. У свою чергу неможливість існування у таких об`єктів користувача унеможливлює виникнення у нього таких прав.

Для участі в аукціоні відповідачем- 1, серед іншого, було подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким (запис 9) вбачається, що Ковальчук П.В. зареєстрований 10.06.2021 за видами економічної діяльності: 82.99. Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у. (основний); 66.22. Діяльність страхових агентів і брокерів.

Такі ж види діяльності відображаються й у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.04.2026, тобто вони не змінювались.

На опублікованих до оголошення аукціоні фотоматеріалах відображено фактичний стан використання майна. Зокрема, на знімках відображено логотипи страхової компанії PZU, що свідчить про використання приміщення з метою надання послуг страхування.

Відповідно до офіційних даних, розміщених на сайті Міністерства освіти і науки України, в Реєстрі суб`єктів освітньої діяльності (https://registry.edbo.gov.ua) не містяться жодні відомості про здійснення освітньої діяльності ФОП Ковальчук П.В.

Як зазначив прокурор у позовній заяві, станом на дату звернення до суду на картах сервісу Google за посиланням https://maps.app.goo.gl/d2KtVULaSvUez5me6 відображається оспорюване приміщення з посиланням на страхову компанію «PZU Україна».

Сукупність наведених доказів наявність візуальних підтверджень розміщення офісу страхової компанії, відсутність суб`єкта у Реєстрі суб`єктів освітньої діяльності, відсутність у ФОП Ковальчука П.В. відповідних кодів КВЕД свідчить про те, що спірне майно закладу освіти було передано в оренду та фактично використовується не за цільовим освітнім призначенням. Таке використання приміщень суперечить вимогам Закону України «Про освіту», оскільки майно державних та комунальних закладів освіти, що не використовується безпосередньо для освітнього процесу, може передаватися в оренду виключно з метою надання послуг, які не можуть бути надані іншими об`єктами, і лише за умови збереження профілю діяльності, що у цьому випадку порушено.

Правове обґрунтування визнання недійсним договору та повернення спірного майна.

У відповідності до ч.2 статті 16, ст.215, ч. 1 ст.215, ст. 203 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України), зокрема, про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, у розумінні ст. ст. 203, 215 ЦК України недійсність договору пов`язується з невідповідністю змісту договору вимогам закону.

Враховуючи те, що приміщення, яке передано за договором №1353 від 16.07.2021, жодним чином не пов`язане з наданням послуг із забезпечення освітнього процесу, обслуговуванням учасників цього процесу та які не можуть бути забезпечені безпосередньо державним навчальним закладом, то такий договір на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України слід визнати недійсним з огляду на його невідповідність вимогам Закону України «Про освіту» та Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Згідно з п. 4.1 договору у разі припинення договору орендар зобов`язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом;

Постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024 по справі 917/1173/22 підтверджено сталі висновки Верховного Суду про те, що нежитлові приміщення, які становлять матеріально-технічну базу об`єктів освіти, не можуть використовуватися не за освітнім призначенням, а можуть бути передані в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним чи навчально-виробничим процесом, і це у випадку, якщо заклад освіти отримуватиме від такої передачі в оренду майна прибуток.

Також об`єднана палата дійшла висновку, що договір оренди нежитлового приміщення об`єкта освіти, укладений у порушення вимог Закону України «Про освіту», може визнаватися судом недійсним саме як оспорюваний правочин на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України, а правовим наслідком визнання такого договору недійсним є повернення орендованого приміщення орендодавцю або балансоутримувачу як стороні за спірним договором.

У пунктах 66, 67, 69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 викладено висновки про те, що за змістом абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює для сторін тих прав та обов`язків, які зумовлені його вчиненням, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю. Одним із таких наслідків є реституція. Вона спрямована на відновлення statusquo у фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину. Тому кожна сторона зобов`язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).

За недійсності правочину взаємне повернення сторонами одержаного за ним (двостороння реституція) є юридичним обов`язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину. Таке поновлення сторін у попередньому становищі може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за відповідним правочином, залишається у його сторони. У разі неможливості здійснити реституцію у натурі, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, сторони зобов`язані відшкодувати вартість того, що одержали, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).

Отже, ЦК України визначає такі загальні юридичні наслідки недійсності правочину: (1) основний - двостороння реституція - повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану, тобто становища, яке існувало до його вчинення (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України); (2) додатковий відшкодування збитків і моральної шкоди винною стороною на користь другої сторони недійсного правочину та третьої особи, якщо їх завдано у зв`язку із вчиненням такого правочину (частина друга статті 216 цього Кодексу).

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.08.2023 у справі № 918/862/22, від 26.01.2022 у справі № 924/637/20 викладено уточнюючий висновок про те, що правило статті 216 ЦК України застосовується виключно до сторін правочину, а двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто, при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

Частиною 1 ст. 785, частиною 2 ст.795 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

З огляду на викладене, підлягає до задоволення вимога керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти України зобов`язати фізичну особу-підприємця Ковальчука Павла Володимировича повернути Нововолинському електромеханічному фаховому коледжу за актом повернення з оренди орендованого майна частину корпусу № 3 площею 73,3 кв.м за адресою: вул. Шахтарська, 12, м. Нововолинськ, Волинська область, 45403, що обліковується на балансі Нововолинського електромеханічного фахового коледжу.

Обґрунтування порушення інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором у суді.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Частиною 3 ст. 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З огляду на те, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Системний аналіз положень Конституції України (зокрема статтей 53, 92) та Закону України «Про освіту» дає підстави для висновку про те, що на державу покладено обов`язок створювати належні та якісні умови для стимулювання і розвитку освіти. Законодавцем передбачено створення навчальних закладів в тому числі на основі державної та комунальної власності, а державне чи комунальне майно, надане навчальним закладам, повинно використовуватися виключно на освітні потреби навчального закладу та з метою сталого розвитку суспільства та держави.

При цьому, дії або бездіяльність навчального закладу чи іншого уповноваженого органу щодо використання такого майна прямо кореспондує з конституційним правом громадян на отримання освіти та державним обов`язком щодо створення державою належних умов її надання громадянам та подальшого розвитку.

Отже, неналежне використання майна закладів освіти прямо порушує суспільний та державний інтерес у забезпеченні конституційного права громадян на освіту, соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, інвестування в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави, оскільки освіта є державним пріоритетом і таке використання не відповідає цілям, визначеним законодавцем. З огляду на викладені положення законодавства захист прав учнів та вихованців навчальних закладів є загальнодержавним пріоритетом для країни, а забезпечення здійснення освітнього процесу та реалізації державної освітньої політики неможлива без належної матеріально-технічної бази.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.02.2024 у справі № 910/14998/22.

Звернення прокурора спрямоване на забезпечення дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільних потреб у відновленні законності при вирішенні питання про передачу в оренду державного майна, що з огляду на значимість питання забезпечення державою права на освіту, і дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес.

Враховуючи викладене, порушення РВ ФДМ порядку передачі в оренду державного майна закладу освіти, що фінансується з державного бюджету є порушенням інтересів держави у сфері освіти.

Звернення керівника Волинської обласної прокуратури до Господарського суду Волинської області спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності під час вирішення суспільно значимого питання щодо припинення незаконного, нецільового використання приміщення навчального закладу, що створює загрозу збереженню його матеріально-технічної бази, та щодо повернення такого приміщення з метою подальшого використання для задоволення освітніх потреб дітей, забезпечення організації навчально-виховного процесу.

Прокурор визначив Міністерство освіти і науки України як орган, який мав здійснювати захист інтересів держави.

Згідно зі ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі. Від імені та в інтересах держави України право власності здійснюється відповідно органами державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» управління об`єктами державної власності здійснюється уповноваженими органами влади з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Частиною 1 ст. 4 вказаного Закону визначено, що суб`єктами управління об`єктами державної власності, поміж інших, є міністерства (далі - уповноважені органи управління) та Фонд державного майна України.

У відповідності до п. 32 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань надають орендодавцям об`єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі та організовують контроль за використанням орендованого державного майна.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 69 Закону України «Про освіту», державний нагляд (контроль) у сфері освіти здійснюється з метою реалізації єдиної державної політики в цій сфері та спрямований на забезпечення інтересів суспільства щодо належної якості освіти та освітньої діяльності.

Державний нагляд (контроль) у сфері освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальними органами. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630,

Міністерство освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

За змістом підпункту 89 пункту 4 Положення Міністерство здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, єдиним власником орендованого майна є Міністерство освіти і науки України.

Відповідно до п. 1.15. Статуту Нововолинського електромеханічного фахового коледжу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 114 від 06.02.2023, коледж є юридичною особою публічного права, що заснований на державній власності, здійснює свою діяльність на засадах неприбутковості і є бюджетною установою, що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки У країн.

Фаховий коледж несе відповідальність за збереження та ефективне використання закріпленого на праві оперативного управління майна (п. 8.4 Статуту).

З наведено випливає, що Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади, який здійснював управління об`єктами державної власності, які належать до сфери його управління.

Спірне майно належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України, а тому Міністерство уповноважене представляти інтереси держави у спірних правовідносинах як державний орган та може бути позивачем у суді у випадку, коли це необхідно для реалізації відповідних повноважень задля забезпечення виконання функцій держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, подаючи до суду позов, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду (постанова від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18) дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

За таких обставин саме Міністерство освіти і науки України, як власник майна Нововолинського електромеханічного фахового коледжу та орган державного нагляду (контролю) у сфері освіти, є компетентним державним органом - суб`єктом управління спірним нежитловим приміщенням державного закладу освіти, уповноваженим у спірних правовідносинах на захист інтересів держави в розумінні ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Волинською обласною прокуратурою 17.03.2026 за № 24-744ВИХ-26 на адресу Міністерства освіти і науки України з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді скеровано лист, у якому повідомлено про виявлені порушення законодавства при укладенні договору, необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави, та з`ясовувалось питання щодо вжиття заходів з метою усунення виявлених порушень та захисту інтересів держави в суді.

У листі № 1/5686-26 від 20.03.2026 Міністерство освіти і науки України повідомило обласну прокуратуру, що інформація щодо порушення умов договору оренди державного нерухомого майна та неналежного використання державного майна у Міністерстві відсутня, у зв`язку з чим Міністерство не ініціювало питання щодо припинення договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 по справі № 903/129/18 (п.6.43) зазначила, що сам факт незвернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що вказаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства.

За таких обставин в уповноваженого органу, в інтересах якого пред`явлено позов, був час і можливість самостійно звернутися до суду за захистом інтересів держави, однак він не скористався правом звернутися до суду за захистом інтересів держави, що свідчить про невжиття компетентним органам жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність.

Повідомлення про прийняте прокурором рішення щодо представництва інтересів держави в суді у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено Міністерству освіти і науки України листом № 24-1036ВИХ-26 від 14.04.2026.

З урахуванням викладеного, у цьому випадку прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Враховуючи обізнаність Міністерства освіти і науки України про порушення інтересів держави, беручи до уваги характер наданої інформації про відсутність заперечень проти подання прокурором позову в її інтересах та відсутність наміру звертатись до суду самостійно, з огляду на наявність порушень інтересів держави, що полягає у неналежному виконанні уповноваженим органом функцій із їх захисту, у керівника Волинської обласної прокуратури є підстави для представництва інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України.

На підставі ст. 129 ГПК України у зв`язку із задоволенням позову витрати на оплату судового збору, понесені прокуратурою, у розмірі 5324,80 грн слід покласти на відповідачів порівну по 1774,93 грн на кожного.

Керуючись ст.ст.73, 74, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1353 від 16.07.2021, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (код ЄДРПОУ 42899921), фізичною особою-підприємцем Ковальчуком Павлом Володимировичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Нововолинським електромеханічним фаховим коледжем (код ЄДРПОУ 04656909), об`єктом якого є частина корпусу № 3 площею 73,3 кв.м за адресою: 45403, Волинська область, м.Нововолинськ, вул.Шахтарська,12, що обліковується на балансі Нововолинського електромеханічного фахового коледжу.

3. Зобов`язати фізичну особу-підприємця Ковальчука Павла Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Нововолинському електромеханічному фаховому коледжу (код ЄДРПОУ 04656909) за актом повернення з оренди орендованого майна частину корпусу № 3 площею 73,3 кв.м за адресою: 45403, Волинська область, м.Нововолинськ, вул.Шахтарська,12, що обліковується на балансі Нововолинського електромеханічного фахового коледжу.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Ковальчука Павла Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Волинської обласної прокуратури (вул.Винниченка,15, м.Луцьк, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 1774 грн 93 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

5. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (вул.Коперника М.,4 м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ 42899921) на користь Волинської обласної прокуратури (вул.Винниченка,15, м.Луцьк, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 1774 грн 93 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

6. Стягнути з Нововолинського електромеханічного фахового коледжу (вул.Шахтарська,16, м.Нововолинськ, 45400, код ЄДРПОУ 04656909) на користь Волинської обласної прокуратури (вул.Винниченка,15, м.Луцьк, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 1774 грн 93 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення виготовлено і підписано 17.07.2026

Суддя І. О. Якушева