Рішення № 138289966, 09.07.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2026 р. Cправа № 902/463/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Шота Руставелі, буд. 9-А, м. Київ, 01601) в особі філії "Подільський лісовий офіс" (вул. Руська, буд. 203А, м. Чернівці, 58009)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Білінг-Трейд Сервіс" (вул. Айвазовського, буд. 2, м. Вінниця, 21022)

про стягнення 654 814,24 грн

за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В.,

представників сторін:

позивача Чайковський І.А. згідно ордеру (в режимі відеоконференцзв`язку);

відповідача Олійник А.М. згідно ордеру.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № б/н від 08.04.2026 (вх. 511/26 від 09.04.2026) Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білінг-Трейд Сервіс" про стягнення 654 814,24 грн, з яких: 527 071,99 грн - основний борг; 72 906,89 грн - пеня; 46 961,12 грн - інфляційні втрати; 7 874,24 грн - 3 % річних.

Правовими підставами звернення до суду позивача із вказаним позовом стало неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором № UEEX-7707-4 купівлі-продажу необробленої деревини від 25.06.2024 в частині проведення розрахунків за поставлений товар.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2026 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.

Суд за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/463/26 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 07.05.2026, про що 13.04.2026 постановив відповідну ухвалу.

Надалі суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.06.2026, про що 07.05.2026 постановив відповідну ухвалу.

23.06.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Чайковського І.А. надійшла заява № б/н від 23.06.2026 (вх. № 01-30/6352/26 від 23.06.2026), відповідно до якої повідомлено про часткове виконання відповідачем зобов`язань щодо погашення основної суми заборгованості шляхом сплати 142 800,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1241 від 21.05.2026.

З урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати розмір основної суми боргу, заявленої до стягнення, становить 384 271,99 грн.

Посилаючись на закриття підготовчого провадження у справі та неможливість подання заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить закрити провадження у справі в частині стягнення 142 800,00 грн та розглянути позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 512 014,24 грн, з яких: 384 271,99 грн - основний борг, 72 906,89 грн - пеня, 46 961,12 грн - інфляційні втрати, 7 874,24 грн - 3 % річних.

Крім того, позивач просить повернути з Державного бюджету України частину сплаченого судового збору в розмірі 1 713,60 грн.

Разом з тим, судове засідання, призначене на 23.06.2026, не відбулося внаслідок оголошення масштабної повітряної тривоги, у зв`язку з чим суд призначив розгляд справи № 902/463/26 по суті на 09.07.2026, про що учасників справи повідомлено відповідною ухвалою від 24.06.2026.

09.07.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника відповідача - адвоката Олійника А.М. надійшло клопотання № б/н від 09.07.2026 (вх. № 01-30/6900/26 від 09.07.2026) про поновлення строку на подання доказів у справі № 902/463/26.

В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначив, що ознайомився з матеріалами справи лише 03.07.2026, у зв`язку з чим з об`єктивних причин не мав можливості долучити відповідні докази раніше. Крім того, зазначено, що платіжна інструкція про сплату частини заборгованості була оформлена бухгалтером відповідача лише 21.05.2026.

На визначену судом дату (09.07.2026) представник позивача з`явився в режимі відеоконференції. Представник відповідача взяв участь в судовому засіданні в залі суду.

Дослідивши у судовому засіданні клопотання № б/н від 09.07.2026 (вх. № 01-30/6900/26 від 09.07.2026), наведені в ньому обґрунтування та заслухавши пояснення представників сторін, суд відмовив у його задоволенні, про що постановив відповідну ухвалу у протокольній формі.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 (Закон України від 17.07.1997 № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 09.07.2026 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2024 між Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Летичівське лісове господарство" (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Білінг-Трейд Сервіс" (далі - Покупець) було укладено Договір № UEEX-7707-4 купівлі-продажу необробленої деревини (далі - Договір).

Вказаний Договір укладено відповідно до біржового (аукціонного) свідоцтва № 7707/250624/40207618/1 від 25.06.2024, сформованого на підставі біржової угоди, укладеної за результатами біржових торгів (аукціону) з продажу необробленої деревини № 7707, що відбулися 25.06.2024 на товарній біржі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа" відповідно до Регламенту з організації та проведення біржових торгів з купівлі-продажу необробленої деревини та пиломатеріалів (далі - Регламент).

Відповідно до пункту 1.1 Договору за результатами Аукціону з продажу необробленої деревини на підставі укладеної біржової угоди, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти необроблену деревину, реалізовану під час такого Аукціону, яка відповідає умовам даного Договору (далі - Товар), і оплатити його вартість відповідно до умов, визначених розділом 4 даного Договору.

У розділі 3 Договору сторони погодили умови поставки Товару. Зокрема, відповідно до пункту 3.1 Договору термін поставки згідно з цим Договором: від 01 липня 2024 р. до 30 вересня 2024 р. включно.

Згідно із п. 3.2 Договору поставка Товару за даним Договором здійснюється на умовах FCA (нижній/проміжний склад Продавця) / EXW (верхній склад Продавця) окремими частинами (партіями Товару) відповідно до Графіку поставки, сформованому та укладеному в електронній торговій системі Біржі за формою, наведеною у Додатку № 1, який є невід`ємною частиною даного Договору.

Графік поставки підписується в електронній торговій системі Біржі уповноваженими представниками Сторін шляхом застосування електронних підписів в термін, встановлений Регламентом на укладання даного Договору.

Умовами пункту 3.3 Договору визначено, що Сторони можуть прийти до взаємної згоди здійснювати поставку Товару на інших умовах, ніж визначені цим Договором, а саме:

- у погоджене Сторонами місце призначення (доставки) (DAP);

- у погоджений Сторонами залізничний термінал із завантаженням на залізничні вагони (FCA (нижній/проміжний склад Продавця)).

Загальна вартість Товару, що є предметом даного Договору, встановлена в національній валюті України - гривні відповідно до умов біржового (аукціонного) свідоцтва № 7707/250624/40207618/1 від 25 червня 2024 р. про результати Аукціону з продажу необробленої деревини та складає 2 180 355,00 грн, з ПДВ. Зміна вартості Товару не допускається, за винятком випадків, коли Сторони погодили зміну умов поставки Товару у порядку, визначеному п. 3.3 даного Договору (п. 4.1 Договору).

У пункті 4.3 Договору передбачено, що Біржа перераховує Продавцю суму гарантійного внеску (за вирахуванням суми комісійного збору Біржі), перераховану Покупцем на рахунок Біржі для участі в Аукціоні з продажу необробленої деревини, в рахунок часткової оплати за придбаний на Аукціоні Товар у порядку та в строки, визначені Регламентом.

Відповідно до положень пункту 4.4 Договору рахунок на оплату кожної партії Товару направляється Продавцем Покупцю у строк та в порядку, що визначені пп. 3.5.1 та пп. 3.5.2 та п. 3.6 даного Договору, з урахуванням підписаного Сторонами Графіку поставки.

Пунктом 4.5 Договору визначено, що Покупець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання рахунку на оплату партії Товару здійснити оплату (на умовах 100 % передоплати) вартості кожної партії Товару виключно у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця у розмірі, визначеному Продавцем в рахунку з урахуванням умов, встановлених п. 4.3 Договору, якщо інше не обумовлено Сторонами згідно п. 4.7 Договору.

У випадку поставки партії Товару на умовах DAP у погоджене Сторонами місце призначення (доставки), Покупець зобов`язаний додатково сплатити Продавцю документально підтверджену вартість послуг з перевезення партії Товару, вартість пакувальних реквізитів, карантинних та радіологічних сертифікатів тощо.

У випадку поставки партії Товару на умовах FCA (нижній/проміжний склад Продавця) у погоджений Сторонами залізничний термінал із завантаженням на залізничні вагони, Покупець зобов`язаний додатково сплатити Продавцю документально підтверджену вартість послуг з перевезення партії Товару до місця відвантаження та вартість послуг із завантаження на залізничні вагони.

Згідно із п. 4.7 Договору Сторони можуть домовитись про здійснення Покупцем оплати партії Товару після поставки, але в строк не більше, ніж 10 (десять) робочих днів з моменту поставки відповідної партії Товару. Зміна умов оплати допускається лише шляхом укладення Сторонами Додаткової угоди до даного Договору.

У пункті 7.4 Договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної або неповної оплати партії Товару, зокрема і у випадку здійснення оплати партії Товару Покупцем на умовах відтермінування платежу згідно п. 4.7 цього Договору, Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.

Відповідно до пункту 10.1 Договору даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами в електронній торговій системі Біржі шляхом використання електронних підписів представників Сторін. Підписання цього Договору Сторонами в паперовому вигляді не вимагається та не є обов`язковою умовою для набрання чинності даним Договором.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" Сторони визнають, що підписувачами цього Договору та Графіку поставки (змін до Графіку поставки), як зі сторони Покупця, так і зі сторони Продавця, є особи, які наділені відповідними повноваженнями на їх укладання та ідентифікаційні дані яких зазначені під час накладення кваліфікованого електронного підпису чи удосконаленого електронного підпису.

Даний договір діє до 30 вересня 2024 р. (п. 10.2 Договору).

Зазначений Договір підписано уповноваженими представниками Сторін із застосуванням кваліфікованих електронних підписів, що підтверджується відповідним протоколом створення та перевірки кваліфікованих електронних підписів.

На виконання умов Договору Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Летичівське лісове господарство" належним чином та в повному обсязі виконало взяті на себе договірні зобов`язання, здійснивши поставку лісопродукції перевізнику, залученому відповідачем для її перевезення. Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс), кожна з яких містить підпис перевізника (водія), що засвідчує прийняття ним товару до перевезення та підтверджує передачу товару Продавцем.

28 червня 2024 року Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Летичівське лісове господарство" Товариству з обмеженою відповідальністю "Білінг-Трейд Сервіс" було виставлено рахунок № 28/06 від 28 червня 2024 року на оплату товару за Договором № UEEX-7707-4.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару виконав частково, здійснивши такі платежі:

22 серпня 2024 року - 200 000,00 грн (платіжна інструкція № 604 від 22.08.2024);

28 серпня 2024 року - 200 000,00 грн (платіжна інструкція № 610 від 28.08.2024);

04 вересня 2024 року - 195 000,00 грн (платіжна інструкція № 615 від 04.09.2024);

13 вересня 2024 року - 205 000,00 грн (платіжна інструкція № 619 від 13.09.2024);

18 вересня 2024 року - 200 000,00 грн (платіжна інструкція № 624 від 18.09.2024);

30 вересня 2024 року - 240 000,00 грн (платіжна інструкція № 641 від 30.09.2024);

30 вересня 2024 року - 260 000,00 грн (платіжна інструкція № 643 від 30.09.2024).

Таким чином, відповідач сплатив на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Летичівське лісове господарство" грошові кошти у загальному розмірі 1 500 000,00 грн, тоді як решта вартості поставленого товару залишилася несплаченою.

На виконання пункту 4.3 Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа" було перераховано Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в особі філії "Летичівське лісове господарство" гарантійний внесок у розмірі 88 657,16 грн, який зараховано в рахунок часткової оплати за придбаний відповідачем товар. Факт перерахування зазначених коштів підтверджується випискою по рахунку від 28 червня 2024 року.

Таким чином, загальна сума коштів, отриманих Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Летичівське лісове господарство" в рахунок оплати за Договором № UEEX-7707-4, становить 1 588 657,16 грн, а саме: 1 500 000,00 грн, сплачених безпосередньо відповідачем, та 88 657,16 грн гарантійного внеску, перерахованого ТОВ "Українська енергетична біржа".

Враховуючи, що загальна вартість поставленого за Договором товару становить 2 115 729,15 грн, сума невиконаного грошового зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Білінг-Трейд Сервіс" складає 527 071,99 грн.

Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" № 1836 від 18.10.2024 "Про припинення філії "Летичівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" прийнято рішення про припинення діяльності філії "Летичівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" шляхом її закриття.

Зазначеним наказом також передбачено оформлення передавального балансу майна та передавального акта щодо передачі майна, активів і пасивів філії "Летичівське лісове господарство" до філії "Подільський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" станом на 31.12.2024, а також подання таких документів на затвердження до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до 10.01.2025.

Крім того, наказом визначено обов`язок забезпечити передачу активів та пасивів філії "Летичівське лісове господарство" до філії "Подільський лісовий офіс" відповідно до затвердженого передавального акта, складання ліквідаційної звітності філії у складі річної фінансової звітності, а також передачу документів філії "Летичівське лісове господарство" та документів державних підприємств, правонаступником яких є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", відповідно до затвердженої номенклатури справ Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на 2024 рік, до філії "Подільський лісовий офіс" з урахуванням установлених строків зберігання.

Передавальним актом від 31.12.2024 здійснено передачу активів та пасивів філії "Летичівське лісове господарство" на балансових та позабалансових рахунках, а також передано матеріали лісовпорядкування та документи, що підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інші об`єкти, станом на 31.12.2024.

31.12.2024 наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" № 2325 затверджено передавальні акти філій, що координуються Подільським лісовим офісом.

Відтак, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс" є правонаступником прав та обов`язків, майна Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Летичівське лісове господарство".

З метою досудового врегулювання спору адвокатом Чайковським І.А., який діє в інтересах Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс", було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Білінг-Трейд Сервіс" претензію № 24/26 від 17.03.2026 у зв`язку з наявною заборгованістю за Договором № UEEX-7707-4.

У зазначеній претензії відповідачу було запропоновано здійснити оплату заборгованості у розмірі 527 071,99 грн протягом 5 календарних днів з моменту отримання претензії.

У відповідь на вказану претензію Товариство з обмеженою відповідальністю "Білінг-Трейд Сервіс" листом № 23/03-25 від 23.03.2026 повідомило про намір повністю погасити наявну заборгованість до 03 квітня 2026 року.

Однак, відповідачем взяті на себе зобов`язання щодо погашення заборгованості не виконано, грошові кошти не сплачено, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; зміна правовідношення; припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 202 Цивільного кодексу України).

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно положень ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Нормою ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом установлено, що за своєю правовою природою Договір № UEEX-7707-4 купівлі-продажу необробленої деревини від 25.06.2024 є договором купівлі-продажу (поставки).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 689 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно із ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Летичівське лісове господарство", правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Подільський лісовий офіс", виконало взяті на себе зобов`язання за Договором № UEEX-7707-4 купівлі-продажу необробленої деревини від 25.06.2024 щодо поставки товару.

Належне виконання умов Договору підтверджується товарно-транспортними накладними при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс), які містять підписи перевізників (водіїв) та підтверджують факт прийняття лісопродукції до перевезення, а також передачу товару Продавцем для його доставки Покупцю.

Відповідно до пункту 4.5 Договору Покупець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання рахунку на оплату партії Товару здійснити оплату (на умовах 100 % передоплати) вартості кожної партії Товару виключно у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця у розмірі, визначеному Продавцем в рахунку з урахуванням умов, встановлених п. 4.3 Договору, якщо інше не обумовлено Сторонами згідно п. 4.7 Договору.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав поставлений товар, що підтверджується зазначеними вище товарно-транспортними накладними, однак оплату здійснив не у порядку та строки, визначені умовами Договору.

В силу положень ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, то відповідач повинен був здійснити оплату отриманого товару в день його прийняття.

Таким чином, у зв`язку з отриманням товару та відсутністю повної оплати його вартості, у відповідача виник обов`язок здійснити оплату отриманої лісопродукції у повному обсязі.

Однак, всупереч умовам Договору, відповідач свої зобов`язання щодо повної оплати поставленого товару не виконав, здійснивши лише часткову оплату у загальному розмірі 1 588 657,16 грн, з яких 1 500 000,00 грн сплачено безпосередньо відповідачем та 88 657,16 грн становить гарантійний внесок, перерахований Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа" та зарахований в рахунок оплати товару відповідно до умов Договору.

Судом установлено, що з метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією № 24/26 від 17.03.2026, у якій запропонував здійснити оплату заборгованості за Договором у розмірі 527 071,99 грн протягом 5 календарних днів з моменту отримання зазначеної претензії.

У відповідь на вказану претензію Товариство з обмеженою відповідальністю "Білінг-Трейд Сервіс" листом № 23/03-25 від 23.03.2026 повідомило про намір повністю погасити наявну заборгованість у розмірі 527 071,99 грн до 03.04.2026.

Таким чином, відповідач фактично визнав наявність заборгованості за Договором у зазначеному розмірі, однак у визначений ним строк оплату заборгованості не здійснив.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 604 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно із ст. 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Враховуючи викладене, судом установлено наявність у відповідача заборгованості за поставлену лісопродукцію за Договором у розмірі 527 071,99 грн.

Разом з тим, після відкриття провадження у справі відповідачем добровільно здійснено часткове погашення заборгованості на користь позивача у розмірі 142 800,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1241 від 21 травня 2026 року.

Таким чином, у зв`язку з добровільним частковим виконанням відповідачем зобов`язань після відкриття провадження у справі, предмет спору в частині позовних вимог про стягнення 142 800,00 грн заборгованості відсутній.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття господарським судом провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору не залежить від волевиявлення позивача та не вимагає від нього вчинення обов`язкових процесуальних дій шляхом подання до суду відповідної заяви.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

При цьому закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 142 800,00 грн підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, з огляду на викладене, враховуючи положення чинного законодавства України та встановлені у справі фактичні обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в іншій частині є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару, позивачем заявлено до стягнення 72 906,89 грн пені, 46 961,12 грн інфляційних втрат та 7 874,24 грн 3 % річних.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення 72 906,89 грн пені, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень статей 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Пунктом 7.4 Договору визначено, що у разі несвоєчасної або неповної оплати партії Товару, зокрема і у випадку здійснення оплати партії Товару Покупцем на умовах відтермінування платежу згідно п. 4.7 цього Договору, Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.

Судом установлено, що нарахування пені здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства України та відповідно до умов Договору, зокрема пункту 7.4. Зазначене нарахування є обґрунтованим та арифметично правильним, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 72 906,89 грн.

Розглядаючи заявлені позивачем вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 46 961,12 грн та 3 % річних у розмірі 7 874,24 грн, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень ст. 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Здійснивши перевірку та перерахунок сум інфляційних втрат і трьох відсотків річних із використанням сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН", суд дійшов висновку, що розрахунок, наданий позивачем, є арифметично правильним, відповідає розрахунку суду та не виходить за його межі.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 46 961,12 грн та трьох відсотків річних у розмірі 7 874,24 грн є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а відтак суд вважає за можливе частково їх задовольнити з наведених вище мотивів.

Вирішуючи питання судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною третьою статті 130 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Судом установлено, що у заяві представника позивача адвоката Чайковського І.А. № б/н від 23.06.2026 (вх. № 01-30/6352/26 від 23.06.2026), окрім іншого, заявлено клопотання про повернення з Державного бюджету України частини сплаченого судового збору у розмірі 1 713,60 грн.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 142 800,00 грн закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору, а позивачем заявлено клопотання про повернення частини сплаченого судового збору, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору у розмірі 1 713,60 грн відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Водночас, судовий збір у розмірі 6 144,17 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви в частині позовних вимог, які задоволені судом, відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає покладенню на відповідача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 142 800,00 грн основного боргу на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білінг-Трейд Сервіс" (вул. Айвазовського, буд. 2, м. Вінниця, 21022; код ЄДРПОУ 40207618) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Шота Руставелі, буд. 9-А, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії "Подільський лісовий офіс" (вул. Руська, буд. 203А, м. Чернівці, 58009; код ЄДРПОУ 45495765) 384 271 грн 99 коп основного боргу; 72 906 грн 89 коп пені; 46 961 грн 12 коп інфляційних втрат; 7 874 грн 24 коп 3 % річних та 6 144 грн 17 коп витрат зі сплати судового збору.

Повернути Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" (вул. Шота Руставелі, буд. 9-А, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії "Подільський лісовий офіс" (вул. Руська, буд. 203А, м. Чернівці, 58009; код ЄДРПОУ 45495765) судовий збір у розмірі 1 713 грн 60 коп, сплачений до Державного бюджету України згідно із платіжною інструкцією № 33994 від 06.04.2026 на суму 7 857,77 грн.

Паперова копія електронної платіжної інструкції № 33994 від 06.04.2026 на суму 7 857,77 грн знаходиться у матеріалах справи № 902/463/26.

Примірник повного судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 17 липня 2026 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи