Ухвала суду № 138289779, 16.07.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/1883/26

2-о/171/159/26

У Х В А Л А

16 липня 2026 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Кодрян Л.І.

за участю секретаря судового засіданняПерепеткевич Т.О.

представника заявника Аніщенко К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Апостолове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Міністерство у справах ветеранів України, військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

До Апостолівського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Міністерства у справах ветеранів України, Військова частина НОМЕР_1 , із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в період з березня 2023 року по лютий 2025 року (включно).

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_3 зазначає, що на підставі укладеного контракту добровольця територіальної оборони з березня 2023 року по лютий 2025 року (включно) він здійснював службу у складі добровольчого формування ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначене формування перебувало у підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 , надалі підпорядкованість формування була змінена на військову частину НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, Курахівська міська територіальна громада Донецької області з 24.02.2022 була віднесена до зони можливих бойових дій, а з 06.09.2024 віднесена до територій на яких ведуться бойові дії. Внаслідок збройної агресії з боку РФ вказана територіальна громада неодноразово піддавалась збройним атакам та бойовому впливу зі сторони противника, що створювало реальну загрозу для життя, здоров`я та безпеки мирного населення. У зв`язку з зазначеним, добровольче формування Курахівської міської територіальної громади виконувало завдання з охорони комплексу Успенівського водозабору, Терновської земляної греблі з водоскидом, охорону місця дислокації органів державної влади та місцевого самоврядування, неодноразово здійснювало евакуацію поранених, загиблих, тяжко хворих, здійснювало необхідні заходи з ліквідації наслідків воєнних (бойових) дій, залучалось до будівництва фортифікаційних споруд, де добровольці територіальної громади брали безпосередню участь у здійсненні заходів з облаштування оборонних позицій для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ. ОСОБА_1 будучи у складі зазначеного добровольчого формування, перебуваючи безпосередньо в районах проведення заходів під час дії правового режиму воєнного стану, безпосередньо брав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України.

Вказує, що особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади та брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, мають право на отримання статусу учасника бойових дій відповідно до п.19 ч.1 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», однак на даний момент заявник не має змоги отримати зазначений статус у зв`язку з відсутністю та втратою відповідних відомостей щодо його участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони України.

Заявник зазначає, що юридичне значення встановлення цього факту полягає в подальшому зверненні до уповноважених органів для отримання передбаченого законом статусу та соціальних гарантій, а також у підтвердженні участі у бойових діях у складі добровольчого формування територіальної громади.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.Від представника заінтересованої особи Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення по даній справі. Представник заінтересованої особи вважає, що відповідно до встановленої процедури передбачено позасудовий порядок встановлення факту участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України для отримання відповідного статусу учасника бойових дій, а тому справи про встановлення такого факту не підлягають розгляду в судовому порядку. При цьому, представник заінтересованої особи посилається на судову практику при вирішенні даної категорії справ, зокрема, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі 233/2929/17 (провадження № 14-284цс19).

Представник заінтересованої особи Міністерства у справах ветеранів України в судовезасідання нез`явився, розгляд справи просить проводити уйого відсутності. Надав до суду письмові пояснення в даній справі відповідно до яких вважає, що вирішення питання щодо участі заявника в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України для отримання відповідного статусу учасника бойових дій здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством, тобто в позасудовому порядку та даний фактне може встановлюватися судом.

Представник заінтересованоїособи Військовоїчастини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належнимчином. Від представника заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про закриття провадження в даній справі. Клопотання обґрунтовано тим, що діючим законодавством відповідно до встановленої процедури передбачено позасудовий порядок встановлення факту участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України для отримання відповідного статусу учасника бойових дій, а тому справи про встановлення даного факту не підлягають розгляду в судовому порядку. На підтвердження вказаних доводів представник заінтересованої особи посилається на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі 233/2929/17 (провадження № 14-284цс19).

Представник заявника ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту участі ОСОБА_4 у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в період з березня 2023 по лютий 2025 (включно).

Представник заявника заперечила щодо заявленого клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі. Посилається на те, що цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства. Зазначила, що висловлена нею позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові по справі № 560/17953/21 від 18 січня 2024 року.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.7 ст.19 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 293 ЦПК Україниокреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ч.1 ст. 315 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст. 315 ЦПК України).

Отже, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

У пункті 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»містяться роз`яснення про те, що суди при вирішенні питання про підвідомчість справи мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено не судовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород.

Норми чинного законодавства України не передбачають право суду перебирати на себе повноваження інших державних органів. Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати неправомірними дії компетентних державних органів щодо розгляду спірного питання.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений устатті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо зазакономзаява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що ним було вжито всіх заходів для отримання довідки та статусу учасника бойових дій, але за обставин, які не залежать від нього, отримати документи у позасудовий спосіб не виявилося за можливе.

Так, судом встановлено, що встановлення факту безпосередньої участі добровольця територіальної громади ОСОБА_1 у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України необхідне заявнику для подальшого отримання ним статусу учасника бойових дій.

В той же час, порядок підтвердження факту безпосередньої участі добровольця територіальної громади у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, визначений Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженим постановою КабінетуМіністрів Українивід 20серпня 2014року №413 (в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 р. № 837).

Таким чином, діючим законодавством відповідно до встановленої процедури передбачено позасудовий порядок встановлення факту участі в бойових діях для отримання відповідного статусу учасника бойових дій, а тому справи про встановлення факту участі у бойових діях не підлягають розгляду в судовому порядку.

Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 233/2929/17 (провадження № 14-284цс19) за заявою про встановлення факту участі заявника у бойових діях із захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України та безпосередньої участі в АТО для отримання статусу учасника бойових дій вказано, що з аналізу норм Постанови № 413 та Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій, затвердженогонаказом Міністерства оборони України від 7 травня 2015 року № 200(далі-Положення № 200), встановлення факту участі особи в АТО є складовою процесу надання їй статусу учасника бойових дій, для якого визначений позасудовий порядок, який здійснюють спеціально уповноважені на це органи (комісії, міжвідомчі комісії). Насамперед передбачено звернення особи, яка претендує на надання статусу учасника бойових дій, до комісії, а в разі відмови в наданні такого статусу особа має право звертатися до суду для оскарження рішення комісії, у тому числі щодо встановлення факту участі в АТО чи інших подіях, які дають право на визнання його учасником бойових дій. Під час вирішення комісією питання про надання особі статусу учасника бойових дій підлягають дослідженню ті самі обставини, на які заявник послався, обґрунтовуючи заяву про встановлення факту його участі у бойових діях.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що заява про встановлення факту участі заявника у бойових діях та безпосередньої участі в АТО не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки законодавство передбачає позасудову процедуру підтвердження особою її участі в бойових діях з метою отримання статусу учасника бойових дій, визначено орган, який уповноважений приймати таке рішення, встановлено перелік документів, необхідних для підтвердження участі особи в бойових діях. Перекладання на суд функцій такого органу суперечило б вимогам закону, створило б умови для уникнення встановленої законодавством процедури отримання статусу учасника бойових дій та поставило б у нерівні умови осіб, які отримують такий статус з дотриманням цієї процедури. Проте особа, якій рішенням уповноваженого органу (комісії) відмовлено у визнанні учасником бойових дій, не позбавлена права звернутися до суду з метою оскарження такого рішення, і під час дослідження обставин відмови в позовному провадженні можуть досліджуватися, зокрема, докази, надані особою на підтвердження факту участі у бойових діях разом з іншими обставинами, заслуховуватись доводи і заперечення сторін.

Розгляд такої заяви судом є фактично перебиранням на себе органом судової влади функцій, покладених на спеціально уповноважений орган, що має відповідну компетенцію.

З урахуванням наведеного зазначений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури.

Отже, встановлення факту безпосередньої участі заявника у бойових діях є складовою процесу надання йому статусу учасника бойових дій, для якого визначений позасудовий порядок, який здійснюють спеціально уповноважені на це органи (комісії, міжвідомчі комісії), і лише у випадку відмови у наданні такого статусу особа має право звернутися до суду для оскарження рішення комісії.

З урахуванням наведеного зазначений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури.

За таких обставин, клопотанняпредставника військової частини НОМЕР_1 слід задовольнити.

Доводи представника заявника Аніщенко К.М. є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України).

За таких обставин, оскільки, заява ОСОБА_1 не може бути розглянута у порядку цивільного судочинства, зокрема і в окремому провадженні, тому суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,19,255,256,258-260,353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Закрити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Міністерство у справах ветеранів України, військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 17 липня 2026 року.

Інформація про учасників справи:

- ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

- Міністерство оборони України, юридична адреса: м.Київ, просп. Повітряних сил України, 6, код ЄДРПОУ 00034022;

- Міністерство у справах ветеранів України, юридична адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 34, код ЄДРПОУ 42657144;

- Військова частина НОМЕР_1 юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .

Суддя Л. І. Кодрян