Постанова № 138289225, 16.07.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/642/26

номер провадження 3/546/208/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Романенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Решетилівка у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали справи щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Полтава Полтавської області, працюючого директором ТОВ «СУХОРАБІВСЬКЕ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу № 5159 про адміністративне правопорушення від 01.06.2026, складеного головним державним інспектором відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту ГУ ДПС у Полтавській області Кіпрею В.О., за обставин проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Сухорабівське» (п.н. НОМЕР_2 ), 38432, Полтавська область, Полтавський район, село Сухорабівка, вул. Решетилівська, буд. 2, встановлено, що посадова особа директор ТОВ «Сухорабівське» - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), вчинив правопорушення передбачене ст. 163-4 КУпАП, а саме:

-1. п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.2. п.п. 168.1.5. п. 168.1 ст. 168, п. 170.5 ст. 170 ПК України, в результаті чого занижено податок на доходи и доходи фізичних осіб за грудень 2025 року у розмірі 2 070 000,00 грн.;

-2. п.п. «г» п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті подання Податкових розрахунків за формою 4-ДФ за листопад 2025 року з недостовірними даними.

У судове засідання для розгляду справи про адміністративне правопорушення, призначене на 16.07.2026, ОСОБА_1 не з`явилася, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом направлення повістки за адресою проживання, судова повістка отримана 07.07.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 25).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справ за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, не належать до даної категорії випадків.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 163-4 КУпАП встановлена відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Згідно п. 167.1. ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно п.п. 168.1.2. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 цього Кодексу.

Згідно п.п. 168.1.5. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, - у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб - підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, - у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця.

Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Розділом І Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі Порядок), визначено, що розрахунком є податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку розрахунок подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу II Кодексу). Звітним періодом є календарний місяць. Якщо останній день строку подання Розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду. На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у Розрахунку, нарахування податкового зобов`язання не проводиться.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Норми статті 280 КУпАП визначають обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши письмові докази, додані до протоколу, зокрема: копію акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Сухорабівське» (п.н. 43750199) від 29.04.2026 № 5625/16-31-07-04-02/43750199, відповідно до якого в результаті перевірки встановлено, зокрема, порушення сплати податку на доходи фізичних осіб за грудень 2025 року та порядку подання податкових розрахунків за формою 4-ДФ за листопад 2025 (а.с. 2-14); копію листа ГУ ДПС у Полтавській області від 21.05.2026 про запрошення ОСОБА_1 для підписання та отримання протоколів про адміністративне правопорушення (а.с. 15); копія квитанції про доставку вказаного вище листа в електронний кабінет ТОВ «Сухорабівське» (а.с. 16); копію акту неявки на складання протоколів про адміністративні правопорушення № /16-31-07-04-02/43750199 від 01.06.2026 (а.с. 17); копію супровідного листа ГУ ДПС у Полтавській області № 8704/5/16-31-07-04-05 від 03.06.2026 (а.с. 18); копію супровідного листа ГУ ДПС у Полтавській області № 9989/5/16-31-07-04-05 від 24.06.2026 (а.с. 22), суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП.

Щодо строків накладення адміністративного стягнення за дане правопорушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої, другої статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Відповідно до ч.7 ст.247 КУпАП обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до акту про результат документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Сухорабівське» від 29.04.2026 судом встановлено подання Податкових розрахунків за формою 4-ДФ за листопад 2025 з недостовірними даними, заниження податку на доходи фізичних осіб за грудень 2025.

Як вбачається з правових висновків, викладених в п. 17, 18 постанови Верховного Суду від 03 травня 2018 року по справі № 487/2854/17, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально. Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

З огляду на характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення воно не є триваючим, його подія є разовою, у зв`язку з чим строки накладення стягнення повинні обраховуватися з моменту вчинення, а не з моменту виявлення.

Тобто, на момент розгляду даної справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, закінчилися строки накладення адміністративного стягнення.

Приписами статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що провадження у справі про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, слід закрити у зв`язку із закінченням строків накладення стягнення.

Керуючись ст. ст. 38, 221, 280, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.О. Романенко