Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 373/424/26
Провадження № 2/373/843/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2026 року м.Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області
під головуванням судді Свояка Д.В.
розглянув у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
Директорка ТОВ «Факторинг Партнерс» Сердійчук Я.Я. звернулася до суду з вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №62019633 від 27.03.2024 у розмірі 18775,00 грн; стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Еко Фін» та відповідачем 27.03.2024 був укладений кредитний договір №62019633 в електронному вигляді, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 2500,00 грн строком на 730 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,01% протягом пільгового періоду (14 днів), у розмірі 1% протягом поточного періоду (716 днів).
10.04.2024 між ТОВ «Еко Фін» та відповідачем була укладена додаткова угода №1/62019633, за умовами якої строк пільгового періоду було продовжено до 24.04.2024.
Відповідно до договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №13-01/26 від 13.01.2026, укладеного між ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.
Відповідач не виконував належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 18775,00 грн, а саме: 2500,00 грн заборгованість за кредитом, 16075,00 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 200,00 грн заборгованість за відсотками з моменту відступлення права вимоги.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 03.03.2026 відкрито провадження в цій справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.
Судом встановлено наступні обставини:
27.03.2024 між ТОВ «Еко Фін» та відповідачем був укладений договір про споживчий кредит №62019633, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 2500,00 грн строком на 730 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,01% протягом пільгового періоду (14 днів), у розмірі 1% протягом поточного періоду (716 днів).
10.04.2024 між ТОВ «Еко Фін» та відповідачем була укладена додаткова угода №1/62019633, відповідно до якої строк пільгового періоду було продовжено до 24.04.2024.
Копія зазначеного договору, анкети клієнта, графіку платежів та додаткової угоди засвідчені електронним підписом відповідача.
У п.3.1.2.5 кредитного договору зазначено, що товариство в день укладення кредитного договору, але не пізніше трьох робочих днів з дня його підписання, надає кредит шляхом перерахування коштів виключно на рахунок позичальника.
У п.10 договору вказаний банківський рахунок позичальника № НОМЕР_1 .
До позову додана копія квитанції платіжної системи ««ПрофітГід» № 41156-20733-31143 від 27.03.2024, з якої вбачається, що 27.03.2024 о 19:54:33 на карту № НОМЕР_1 були перераховані грошові кошти у розмірі 2500,00 за кредитним договором №62019633 від 27.03.2024, № операції: 62019633_1711562072.
Як вбачається з копії договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №13-01/26 від 13.01.2026, укладеного між ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс», позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на загальну суму 18575,00 грн.
Також до позову додані копії реєстру боржників, актів прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді та друкованому вигляді, платіжної інструкції №0601500000 від 19.01.2026.
Відповідно до складеного позивачем розрахунку станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 18775,00 грн, а саме: 2500,00 грн заборгованість за кредитом, 16075,00 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 200,00 грн заборгованість за відсотками з моменту відступлення права вимоги.
До позову додана копія вимоги про усунення порушень основного зобов`язання №15776962 від 22.01.2026, адресованої на ім`я відповідача.
Норми права, застосовані судом:
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч. 1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до норм ст. 526, 527, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ст.1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі і на умовах встановлених договором.
Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Законом України «Про платіжні послуги» визначаються поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
Відповідно до п.53 ст.1 цього Закону переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.
Згідно з п.54 ст.1 цього Закону, платіжна інструкція розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.
Як зазначено в п.6 ч.1 ст.5 цього Закону, до фінансових платіжних послуг належать послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 46 цього Закону надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників. Надавачі платіжних послуг виконують платіжні інструкції відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, установлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунку платника, крім випадків виконання платіжної операції за рахунок наданого платнику кредиту.
Згідно з ч.8 ст.46 цього Закону надавач платіжних послуг вважається таким, що виконав належним чином платіжну операцію, якщо така операція виконана на користь отримувача відповідно до унікального ідентифікатора, зазначеного ініціатором у платіжній інструкції.
Як зазначено в ч.1 ст.49-1 цього Закону надавачі платіжних послуг виконують миттєвий кредитовий переказ відповідно до вимог, встановлених цим Законом. Національний банк України має право встановлювати додаткові вимоги та обмеження щодо виконання миттєвого кредитового переказу.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.49-1 цього Закону надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку після отримання платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу зобов`язаний перевірити дотримання всіх необхідних умов для виконання такої платіжної інструкції та наявність і доступність коштів на рахунку платника. Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку після вчинення всіх дій щодо перевірки блокує суму коштів платіжної операції, необхідну для виконання миттєвого кредитового переказу, або списує суму коштів платіжної операції з рахунку платника.
Моментом прийняття платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу є зафіксований в операційно-обліковій системі надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку час надходження до нього такої платіжної інструкції від платника, незалежно від години або календарного дня її прийняття.
Згідно з ч.5 ст. 49-1 цього Закону надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний протягом 10 секунд з моменту прийняття платіжної інструкції на виконання миттєвого кредитового переказу забезпечити зарахування суми коштів за платіжною операцією на рахунок отримувача, доступність для отримувача зарахованих коштів та повідомити надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку про завершення платіжної операції.
Надавач платіжних послуг отримувача після зарахування на рахунок отримувача суми коштів за платіжною операцією з виконання миттєвого кредитового переказу зобов`язаний невідкладно безкоштовно повідомити отримувача про таке зарахування коштів у спосіб, передбачений договором між ними.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У ч. 1 ст. 513 ЦК України зазначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінка аргументівсторін,доказів.
Судом встановлено, що, підписавши кредитний договір №62019633 від 27.03.2024, відповідач прийняв умови надання послуг, зокрема, строк кредитування, плату за кредит, порядок погашення кредиту, відповідальність.
Позивачем було передано відповідачу на виконання договору, визначену в ньому суму коштів, що підтверджується квитанцією платіжної системи ««ПрофітГід» № 41156-20733-31143 від 27.03.2024, де вказано необхідну інформацію для ідентифікації цього платежу, як такого, що здійснений на виконання договору №62019633 від 27.03.2024. Здійснення перерахування кредитних коштів із використанням платіжної системи узгоджуються з приписами Закону України «Про платіжні послуги».
Відповідачем не було дотримано умов договору та не погашено вчасно заборгованість, розмір якої відповідає умовам договору.
Представником позивача також подані належні, допустимі та достатні докази набуття позивачем права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2662,40 грн судового збору.
Представницею відповідачки заявлено вимогу про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.
На підтвердження витрат на правничу допомогу до заяви долучено копії договору про надання правової допомоги №02-07/2024, прайс-листа АО «Лігал Ассістанс», заявки на надання юридичної допомоги №34 від 14.01.2026, витягу з акту про надання юридичної, допомоги №26 від 21.01.2026.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема у рішеннях від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
За результатом оцінки доказів суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн відповідатимуть критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Керуючись ст. 263 265 ЦПК України, суд
ухвалив
Позов «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №62019633 від 27.03.2024 у розмірі 18775 (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок; заборгованість за відсотками у розмірі 16275 (шістнадцять тисяч двісті сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Патнерс» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Патнерс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: вул.Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521, м.Київ, 03150;
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Д. В. Свояк
Судове рішення № 138288844, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області) було прийнято 16.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 373/424/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: