Рішення № 138288609, 16.06.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/1208/26

Провадження №2/359/3177/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026 р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі судового засівання Кривохижі О.М.

за участю

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року ТОВ «ФІНФОРС» звернулось до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 26 квітня 2021 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця було укладено кредитний договір №1367756-A.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 14 950 грн. 00 коп. Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів, у зв`язку з чим виникла заборгованість. У подальшому ТОВ «СС ЛОУН» відступило ТОВ «ФІНФОРС» право грошової вимоги за кредитним договором №1367756-A на підставі договору факторингу №40071779-113 від 28.07.2021 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком загальна заборгованість за договором становить 38 170 грн. 50 коп., з яких 14 950 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 23 220 грн. 50 коп. - заборгованість за процентами.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору та перехід до нього права вимоги, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 38 170 грн. 50 коп. заборгованості та 2662 грн. 40 коп. судового збору.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Витребувано у АТ «СЕНС БАНК» наступні письмові докази: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки, маска картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки, маска картки № НОМЕР_1 за період 21.04.2021-25.04.2021 р.; письмовий доказ про надходження на розрахунковий рахунок, який був відкритий для обслуговування банківської картки, маска картки № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 14 950,00 грн. за період 21.04.2021-25.04.2021 р.; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

31 березня 2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтовано тим, що позивач не надав належних доказів переходу до нього права вимоги, укладення відповідачем електронного кредитного договору та погодження всіх його умов, а також належних первинних документів про перерахування кредитних коштів. Крім того, відповідач вважав заявлений розмір процентів надмірним та необґрунтованим.

06 квітня 2026 року позивач подав відповідь на відзив, у якій наполягав на задоволенні позову в повному обсязі. Позивач зазначив, що укладення електронного кредитного договору та отримання відповідачем коштів підтверджуються поданими доказами, а перехід права вимоги - договором факторингу та витягом із Реєстру прав грошових вимог. Також позивач вказав, що наданий розрахунок відповідає умовам кредитного договору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у поданих до суду документах просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у судовому засіданні підтвердив факт отримання кредитних коштів у розмірі 14 950 грн. 00 коп., однак заперечував проти заявленого розміру процентів, вважаючи їх необґрунтовано великими.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 26 квітня 2021 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1367756-А, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у розмірі 14 950 грн. 00 коп., а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 0,796% від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Строк кредиту з 26.04.2021 по 25.05.2021.

Крім того, 26 квітня 2021 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 було укладено угоду до кредитного договору №1367756-А, відповідно до якої сторонами погоджено автопролонгацію договору з 26.05.2021 по 14.06.2021. За період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 2.99%.

Кредитний договір та угоду до нього укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Надані матеріали містять відомості, які дозволяють ідентифікувати позичальника, суму кредиту та погоджені сторонами умови кредитування.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

За приписами ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції другою стороною, а моментом підписання електронного правочину може бути використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, сам по собі електронний спосіб укладення договору не свідчить про його недійсність або неукладеність. Зміст наданих документів дозволяє ідентифікувати сторони, суму кредиту, строки користування, процентні ставки та одноразові ідентифікатори, якими підписані відповідні правочини.

З виписки з рахунку приватного клієнта №040350-2026/0403 за період 21.04.2021 по 23.04.2021 року наданою АТ «Сенс Банк» вбачається, що на рахунок ОСОБА_1 була зарахована сума у розмірі 14950 грн. 00 коп.

Крім того, факт виникнення кредитного зобов`язання підтверджується поясненнями самого відповідача. У судовому засіданні ОСОБА_1 безпосередньо підтвердив отримання кредитних коштів.

З урахуванням наведеного доводи відзиву про неукладеність кредитного договору та недоведеність факту видачі кредиту суд відхиляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Відповідач отримав 14 950 грн. 00 коп. кредитних коштів, проте суму кредиту не повернув. Тому вимога позивача про стягнення основного боргу у зазначеному розмірі є доведеною та підлягає задоволенню.

Щодо заперечень відповідача проти правонаступництва позивача суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «СС ЛОУН» відступило ТОВ «ФІНФОРС» право грошової вимоги за кредитним договором №1367756-А на підставі договору факторингу №40071779-113 від 28.07.2021 року.

З наданого суду витягу з Реєстру прав грошових вимог вбачається, що до переліку боржників включено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за кредитним договором №1367756-А від 26 квітня 2021 року, а право вимоги за цим договором передано ТОВ «ФІНФОРС».

Оцінивши договір факторингу та витяг із Реєстру прав грошових вимог у сукупності з іншими матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позивач набув право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.

Таким чином, ТОВ «ФІНФОРС» є належним кредитором у спірному зобов`язанні.

Щодо розміру процентів суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ст.ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти існує в межах строку кредитування, погодженого сторонами. Після спливу цього строку права та інтереси кредитора в охоронних правовідносинах забезпечуються положеннями ст. 625 ЦК України.

Позивач просить стягнути з відповідача 23 220 грн. 50 коп. процентів за користування кредитом. Водночас наданий розрахунок у цій частині не може бути прийнятий судом у повному обсязі, оскільки заявлена сума не відповідає результату перевірки щоденних нарахувань, відображених у розрахунку.

Перевіривши розрахунок заборгованості, суд здійснив власний арифметичний розрахунок процентів. За перший період нараховано 238 грн. 00 коп.; за наступні 27 днів - 3213 грн. 00 коп. із розрахунку 119 грн. 00 коп. за день; за наступний 21 день - 6258 грн. 00 коп. із розрахунку 298 грн. 00 коп. за день.

Таким чином, належний до стягнення розмір процентів становить 9709 грн. 00 коп. (238 грн. + 27 ? 119 грн. + 21 ? 298 грн.).

Відповідач у судовому засіданні підтвердив факт отримання кредиту, однак заперечував проти заявленого розміру процентів. Саме по собі визнання факту отримання кредитних коштів не свідчить про визнання правильності всіх нарахувань позивача.

З огляду на засади змагальності сторін і обов`язок позивача довести розмір заявлених вимог, проценти можуть бути стягнуті лише в тому розмірі, який підтверджений умовами договору.

Тому вимога про стягнення процентів у частині, що перевищує 9709 грн. 00 коп., а саме у розмірі 13 511 грн. 50 коп., є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Таким чином, з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість у загальному розмірі 24 659 грн. 00 коп., яка складається з 14 950 грн. 00 коп. основного боргу та 9709 грн. 00 коп. процентів.

В іншій частині позовних вимог про стягнення відсотків у більшому розмірі належить відмовити.

При цьому суд враховує, що відповідач не надав доказів повернення основної суми кредиту або сплати процентів у розмірі, визначеному судом.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп. Позовні вимоги задоволено на суму 24 659 грн. 00 коп., що становить 64,6 % від ціни позову. Тому з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1719 грн. 97 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 223, 263-265, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 610, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», код ЄДРПОУ 41717584, місцезнаходження: м.Київ, вул.І.Павла ІІ, 4/6 заборгованість за кредитним договором в розмірі 24659 грн., судовий збір в розмірі 1719,97 грн.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22 червня 2026 року.

Суддя Чирка С.С.