Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 357/20181/25
Провадження № 2/357/766/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Сомок О. А. ,
при секретарі Пугач В. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 у м. Біла Церква Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради Київської області, треті особи: 1) Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Цвинтарна Ірина Олександрівна, 2) Державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Мельничук Марина Володимирівна, 3) Київська міська рада, 4) ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог.
У грудні 2025 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Майорову Віту Василівну, звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Територіальної громади міста Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради Київської області, треті особи: 1) Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Цвинтарна Ірина Олександрівна, 2) Державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Мельничук Марина Володимирівна, 3) Київська міська рада, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на таке.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Білоцерківським міськрайонним відділом управління юстиції у Київській області.
Після його смерті відкрилася спадщина.
В подальшому позивач установив, що 03 березня 2006 року спадкодавцем ОСОБА_3 був складений секретний заповіт.
Спадкоємцями за секретним заповітом зазначені: позивач, ОСОБА_4 (покійний батько позивача) і спадкоємець за законом та заповітом племінник спадкодавця ОСОБА_5 .
Позивач своєчасно звернувся до Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Державним нотаріусом Другої Білоцерківської нотаріальної контори була заведена спадкова справа за №458/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .
До кола спадкоємців, що прийняли спадщину за секретним заповітом були позивач та ОСОБА_5 .
Позивач звертався до нотаріуса Мельничук М.В., яка вела спадкову справу ОСОБА_3 з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на свою частину майна.
Однак, 14 лютого 2025 року нотаріусом Мельничук М.В. було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки спадкоємцями не надано документи, що посвідчують право власності спадкодавця на його майно. Для вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
ОСОБА_1 припускав, що оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно знаходились у ОСОБА_5 , однак останній на неодноразові виклики нотаріуса до нотаріальної контори не з`являвся, причини своєї відсутності не повідомляв, з позивачем на зв`язок не виходив.
Оскільки ОСОБА_1 з початку повномасштабного вторгнення рф був мобілізований та постійно перебував на передовій, його представник, діючи за довіреністю, 06 березня 2025 року звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 через відсутність правовстановлюючих документів.
24 березня 2025 року судом було постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі № 357/3082/25, провадження №2/357/2578/25, оскільки судом установлено факт смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, позивач, через свого представника, фактично дізнався про смерть ОСОБА_5 лише 24 березня 2025 року, що підтверджується ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2025 року, тобто після спливу встановленого ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку, який закінчився наприкінці лютого 2025 року.
Зазначає, що всі попередні дії позивача спрямовані на оформлення своєї частини майна після смерті ОСОБА_3 і лише через відсутність документів було виявлено, що обставиною, яка перешкоджає оформленню, є смерть іншого спадкоємця. Пропуск строку стався не через недбалість позивача, а внаслідок дії непереборних зовнішніх факторів (військова служба та невідомість факту смерті).
Щодо переходу прав до ОСОБА_5 зауважує, що спадкоємець ОСОБА_4 помер раніше, а саме ІНФОРМАЦІЯ_5 . Частка майна, призначена йому, перейшла до спадкоємців за законом (ст. 1275 ЦК України), зокрема до ОСОБА_5 (сина рідної сестри спадкодавця), як спадкоємця за законом. ОСОБА_5 у встановлений строк подав заяву про прийняття спадщини, як за заповітом, так і за законом, після ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами спадкової справи № 458/2018, яка була заведена Другою білоцерківською державною нотаріальною конторою.
Таким чином, право на це майно увійшло до складу його особистої спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , не встигнувши оформити свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_3 .
Позивач є законним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , оскільки належить до п`ятої черги спадкування за законом, перебуваючи з ним у п`ятому ступені споріднення.
Оскільки спадкоємці ближчих черг відсутні (що підтверджується невдалою спробою співмешканки встановити факт проживання), позивач є належним спадкоємцем, чиї права мають бути захищені.
Після смерті ОСОБА_5 із заявою про відкриття спадщини звернулася його співмешканка ОСОБА_2 . Приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Цвинтарною І.О. їй було відмовлено в оформленні та видачі свідоцтва про право на спадщину та роз`яснено необхідність встановлення факту спільного проживання у судовому порядку. Згодом, співмешканка звернулася до суду, (справа № 357/15258/25), але 22 жовтня 2025 року подала заяву про залишення її позову про встановлення факту проживання без розгляду, чим не набула законного статусу спадкоємця.
Таким чином, позивач є єдиним законним спадкоємцем, який претендує на спірну спадщину.
Позивач вважає, що пропустив встановлений шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , оскільки дізнався про його смерть значно пізніше та враховує, що пропуск строку стався з незалежних від позивача причин, які визнаються судовою практикою поважними.
Посилаючись на приписи ст.ст. 1216, 1265, 1270, 1272 ЦК України позивач просить визнати поважними причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та визначити йому додатковий строк терміном на 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 .
Заяви та інші процесуальні дії у справі, позиції учасників справи.
11 грудня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та постановлено провести її розгляд за правилами загального позовного провадження. Витребувано у приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Цвинтарної І.О. належним чином завірену копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
05 січня 2026 року на виконання ухвали суду від нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Цвинтарної І.О. до суду надійшла копія спадкової справи.
19 лютого 2026 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження по даній справі та призначено її до судового розгляду по суті.
24 березня 2026 року ухвалою суду залучено до участі у цивільній справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2
09 червня 2026 року позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи міститься заява представника позивача адвоката Майорової В.В. про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
09 червня 2026 року у судове засідання представник відповідача не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. У матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без представника Білоцерківської міської ради за наявними матеріалами у справі на розсуд суду.
09 червня 2026 року у судове засідання третя особа: приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Цвинтарна І.О. не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без її участі.
09 червня 2026 року у судове засідання третя особа: Державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Мельничук М.В. не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без її участі.
09 червня 2026 року у судове засідання представник третьої особи: Київська міська рада не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких клопотань до суду не надходило.
09 червня 2026 року у судове засідання третя особа: ОСОБА_2 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, будь-яких клопотань до суду не надходило.
У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Білоцерківським міськрайонним відділом управління юстиції у Київській області.
03 березня 2006 року спадкодавцем ОСОБА_3 був складений секретний заповіт. Спадкоємцями за секретним заповітом зазначені: позивач, ОСОБА_4 (покійний батько позивача) і спадкоємець за законом та заповітом племінник спадкодавця ОСОБА_5 .
Позивач звертався до нотаріуса Мельничук М.В., яка вела спадкову справу ОСОБА_3 з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на свою частину майна та 14 лютого 2025 року нотаріусом Мельничук М.В. було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки спадкоємцями не надано документи, що посвідчують право власності спадкодавця на його майно. Для вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
24 березня 2025 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі № 357/3082/25, провадження №2/357/2578/25, оскільки судом установлено факт смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як убачається з письмового роз`яснення приватного нотаріуса Цвинтарної І.О. позивач вважається таким, що пропустив встановлений законом строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Згідно Довідки Форми 5 №870 від 21 листопада 2025 року виданої Військовою частиною НОМЕР_2 , молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі під час мобілізації в військовій частині НОМЕР_2 .
Таким чином, судом встановлено, що позивач (через свого представника) фактично дізнався про смерть ОСОБА_5 лише 24 березня 2025 року, що підтверджується ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2025 року, тобто після спливу встановленого ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку, який закінчився наприкінці лютого 2025 року та позивач є єдиним спадкоємцем.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємицею п`ятої черги та має право на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 , однак не може реалізувати його у зв`язку із пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини.
Мотиви з яких виходить суд та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що суди, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, повинні досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно положень постанови Верховного Суду від 26.06.2019 року, справа №565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).
Позивач, за змістом позову, своєчасно не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , оскільки з початку повномасштабного вторгнення рф був мобілізований, постійно перебуває в зоні бойових дій, та лише з ухвали про відмову у відкритті провадження у справі № 357/3082/25, провадження №2/357/2578/25, дізнався про факт смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначене підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.
Інших спадкоємців, які мають право на спадщину чи на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5 судом не встановлено.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд, оцінюючи обставини, на які посилався позивач, як на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, дійшов висновку про наявність у нього об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 , вважає, що строк для прийняття спадщини пропущений позивачем з поважних причин.
На підставі викладеного, враховуючи те, що відновлення права на прийняття спадщини позивачем не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.1216, 1221, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 263 - 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради Київської області, треті особи: 1) Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Цвинтарна Ірина Олександрівна, 2) Державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Мельничук Марина Володимирівна, 3) Київська міська рада, 4) ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , строку для прийняття спадщини, та визначити йому додатковий строк терміном на 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Білоцерківська міська рада Київської області, ЄДРПОУ: 26376300, місцезнаходження: вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15, місто Біла Церква, Київська область, 09117.
Третя особа: Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Цвинтарна Ірина Олександрівна, місцезнаходження: бульвар Олександрійський, будинок 20, приміщення 37, місто Біла Церква, Київська область.
Третя особа: Державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Мельничук Марина Володимирівна, місцезнаходження: вулиця Павліченка, будинок 65-А, місто Біла Церква, Київська область.
Третя особа: Київська міська рада, місцезнаходження: вулиця Хрещатик, будинок 36, місто Київ.
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення виготовлене 16 липня 2026 року.
Суддя О. А. Сомок
Судове рішення № 138288556, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 16.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 357/20181/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: