Постанова № 138288417, 14.07.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1392/26

Провадження № 3/355/457/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року суддя Баришівського районного суду Київської області Троценко Т.А., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з ВП № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2026 близько 07 год. 14 хв. в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 ображав нецензурними словами та вчинив бійку відносно матері гр. ОСОБА_2 , на зауваження не реагував, чим завдав психологічної шкоди її здоров`ю, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що зранку 01.06.2026 року він поїхав на заправку, до того як поїхати на заправку в нього виник конфлікт із сестрою, вона звинуватила його в тому, що він душив матір, але матір зранку того дня він взагалі не бачив. Сестра з матір`ю постійно звинувачують його в тому, що він нібито вчиняє домашнє насильство та викликають на нього поліцію.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що 01.06.2026 зранку, десь близько 07 години вона вийшла на кухню, де перебував її син ОСОБА_3 , він відразу почав ображати її нецензурними словами, потім попросив гроші на цигарки, вона відмовила. ОСОБА_3 схопив її за горло, вона почала кричати, прибігла донька і вони почали викликати поліцію та швидку. Коли приїхали працівники поліції то ОСОБА_4 дома вже не було, він втік, тому протокол складено 04.06.2026 року.

Свідок ОСОБА_5 , повідомила, що зранку 01.06.2026 року вона знаходилась на вулиці і почула як кричить її мати. Вона забігла в будинок і побачила як ОСОБА_3 замахнувся на матір та штовхнув її. Перед цим цього ж дня вона чула як він ображав матір нецензурними словами, вимагав гроші на цигарки, а коли сказали, що викличуть працівників поліції він відразу втік з дому.

Суддя, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, що передбачені 251 КУпАП, прийшов до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив домашнє насильство, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Так, незважаючи на не визнання своєї вини особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 його вина у вчиненні цього правопорушення підтверджується, дослідженими в судовому засіданні, письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД № 854821 від 04.06.2026 року, електронними рапортами, протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_2 від 01.06.2026 року, рапортами працівників поліції, письмовими поясненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_2 від 01.06.2026 року та 04.06.2026року.

Отже, як встановлено в судовому засіданні, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01.06.2026 року, виник конфлікт, під час якого ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 , вчинив по відношенню до неї умисні дії фізичного характеру, які полягали у штовханні та хапанні за горло, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному здоров`ю.

З огляду на вищевикладене, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена .

Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдано шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Отже приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

При цьому суддя також враховує, що невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, суддя оцінює критично та вважає це способом захисту від складеного щодо нього адміністративного протоколу, з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, так як його покази в цій частині повністю спростовуються дослідженими судом доказами та показами свідка ОСОБА_5 , які не викликають сумнів у суду. Свідок безпосередньо чула крики та нецензурну лайку відносно матері, бачила як він штовхав матір. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність наведених доказів та викладених в них обставин, суд не вбачає.

Своїми діями, які виразилися у вчиненні домашнього насильства, проявом якого були умисні дії фізичного характеру у вигляді штовхання та хапання за шию, вчиного щодо членів сім`ї правопорушника, а саме: матері ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному здоров`ю, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, ознаки якого передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Отже, дослідивши надані докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження і в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують вчинення ОСОБА_1 правопорушення суддею не встановлено.

Обираючи вид і міру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , який свою вину не визнав, вважає за необхідне застосувати відносно нього адміністративне покарання у виді громадських робіт строком тридцять годин, яке є справедливим для виховання особи.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 23, 24, 33-35, ч. 1 ст. 173-2, ст.ст. 245, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 30 (тридцять) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору на користь держави на рахунок (Отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Баришівська сел/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA758999980313151206000010742, Код класифікації доходів бюджету: 22030101).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, а в разі її оскарження з дня прийняття рішення апеляційною інстанцією.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя Баришівського районного суду Тетяна ТРОЦЕНКО