Ухвала суду № 138288411, 17.07.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №293/965/26

Провадження № 2/293/851/2026

УХВАЛА

17 липня 2026 рокуселище Черняхів

Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Збаражський О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом, за змістом якого просить визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 7,5300 га, кадастровий номер 1825681000:09:000:0015, розташованої на території Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 01.07.2026 розподіл справи не відбувся. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 06.07.2026 справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.

Ухвалою суду від 09.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

14.07.2026 представник позивача ОСОБА_4 подав до суду позовну заяву у новій редакції.

Дослідивши вказану позовну заяву та додані документи, суддя дійшов висновку про повторне залишення позову без руху із наступних підстав.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Так, зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено вимогу про визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 7,5300га. з кадастровим номером 1825681000:09:000:0015.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що "майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці".

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Тому вимога про визнання права на 1/2 частки земельної ділянки має майновий характер та підлягає грошовій оцінці у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Положенням п.3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10 вересня 2003 року, вказується, що ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Згідно ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12 липня 2001 року незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Отже, вартість спірної земельної ділянки, позивачу слід визначати виходячи з дійсної ринкової вартості на час розгляду справи, під якою розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в певному населеному пункті чи місцевості. Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 127/6582/16-ц.

Таким чином, позивачу належить визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) - ст. 12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні») та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до дійсної вартості спірного майна та на виконання вимог ч.5 ст. 177 ЦПК України надати суду грошову оцінку майна на момент звернення до суду, або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185, 260, 261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, терміном п`ять днів з дня отримання ухвали.

Копію даної ухвали надіслати позивачу.

Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ