Постанова № 138288379, 17.07.2026, Романівський районний суд Житомирської області

290/645/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 липня 2026 рокуселище Романів

Суддя Романівського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 126 частиною 5, статтею 130 частиною 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП):

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

В червні місяці 2026 року до Романівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали про адміністративні правопорушення (протоколи серії ): ЕПР1 № 682748 за статтею 130 частиною 1 КУпАП та ЕПР1 № 682710 за статтею 126 частиною 5 КУпАП, скоєні ОСОБА_1 , яким присвоєно номера судових справ 290/645/26 та 290/646/26.

Згідно частини 2 статті 36 КУпАП, суддею об`єднано вказані матеріали про адміністративні правопорушення в одне провадження та присвоєно № 290/645/26.

03 червня 2026 року о 10 годині 48 хвилин на вулиці Центральній в селищі Миропіль Житомирського району Житомирської області гр. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри на обличчі, не чітка мова.Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому медичному закладі у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на відеозапис на нагрудний портативний відеореєстратор номер 857568,860568 , чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожного руху ( далі по тексту ПДР), за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Окрім того, 03 червня 2026 року о 10 годині 48 хвилин гр. ОСОБА_1 в селищі Миропіль по вулиці Центральній керував автомобілем ВАЗ 2107 реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування даним транспортним засобом ( не має відповідної категорії).Порушення вчинено повторно протягом року постановою ЕНА №588460 , чим порушив вимоги пункту 2.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за статтею 126 частиною 5 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся за адресою, що зазначена в протоколах про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя приходить до наступних висновків.

Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, зокрема, повідомлення про розгляд справи розміщено на офіційному сайті судової влади, зокрема, в розділі «Стан розгляду справ».

До того ж суддя бере до уваги, що ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення за ознаками вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП та розгляд їх судом, про що свідчать матеріали відеофіксації, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Європейський суд з прав людини у справі «UNION ALIMENTARIA SANDERSS. A. проти Іспанії» (рішення №11681/87 від 07 липня 1989 року) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (рішення №3236/03 від 03 квітня 2008 року) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, враховуючи, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, та те, що суд вчинив всі необхідні дії, направлені на належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце розгляду справи, однак ОСОБА_1 на неодноразові виклики суду у судове засідання не з`явився, суддя визнає причини неявки ОСОБА_1 в судове засідання неповажними, у зв`язку з чим суд відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП, розглядає справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами .

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суддею встановлено наступне.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається ПДР, згідно з пунктом 1.9 яких особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із пунктом 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Також відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.9 (а) ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Частина 2 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до пункту 2.1 (а) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до статей 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, який фіксує факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі.

Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Відповідно до статті 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази у їх сукупності, суддя приходить до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП, що проявилося у порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, а саме за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом та відповідно вчинення порушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції .

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682748 від 03 червня 2026 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 682710 від 03 червня 2026 року, рапортом поліцейського,письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розписками про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, заявками на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS повідомлення, розписками про ознайомлення водія з вимогами частини 1 статті 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, інформаційного листа про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом, що виданий відділенням поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області від 04 червня 2026 року №102053-2026 та матеріалами відеофіксації.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Положення статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення. При цьому, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Відеофіксація, яка здійснюється поліцейськими, може бути одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.

У відповідності до пункту 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС №1026 від 18 грудня 2018 року (далі Інструкція фіксації), з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення працівниками поліції передбачено застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

У відповідності до пункту 5 розділу ІІ вказаної Інструкції фіксації, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі, тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Відповідно до змісту статті статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (частина 3 статті 35).

Так, із вказаного відеозапису з нагрудної портативної камери працівника поліції , а також рапорту поліцейського вбачається, що працівники поліції на службовому автомобілі приїзджають на місце зупинки транспортного засобу марки «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_2 згідно повідомлення на лінію «102» ОСОБА_2 . Після встановлення особи, яка керувала вищезазначеним транспортним засобом поліцейський виказає підозру про перебування ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, у зв`язку із запахом алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкірного покриву обличчя та пропонує останньому у зв`язку з наявними ознаками алкогольного сп`яніння пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі, ОСОБА_1 на неодноразову пропозицію пройти такий огляд категорично відмовляється. Надалі поліцейські ознайомлюють ОСОБА_1 з його правами та обов`язками, визначеними чинним законодавством, а також складають і оголошують відносно останнього протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №682748, ЕПР1 №682710, а також додані до них матеріали . ОСОБА_1 ознайомлено з усіма адміністративними матеріалами, однак останній від їх підписання відмовився.

Переглянутий відеозапис події, який є об`єктивним доказом у справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, дає підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 дійсно будичи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, з огляду на те, що подія була зафіксована поліцейськими за допомогою технічного засобу відеозапису, і відеозапис з вказаної камери було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що складання протоколів про адміністративні правопорушення відбулося з дотриманням вимог закону, тому вказані докази є належними та допустимими.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5884600 від 07 жовтня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП.

Відповідно до статті 35 КУпАП повторним визнається вчинене особою протягом року однорідного правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Згідно з абзацу 3 пункту 3 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395, повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

Тобто, для утворення повторності і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126 КУпАП, останнього вже має бути піддано адміністративному стягненню за вчинення однорідного правопорушення (у даному випадку адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2, частиною 3, частиною 4 статті 126 КУпАП), повторно протягом року, що має підтверджуватися постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, яка набрала законної сили.

Тому суд вважає, що жодних доказів того, що застосоване до ОСОБА_1 постановою серії ЕНА №5884600 від 07 жовтня 2025 року адміністративне стягнення у виді штрафу було виконане, не здобуто. Отже, адміністративне стягнення не є виконаним стягненням в розумінні вищевказаних норм КУпАП, що дає підстави вважати останнього таким, що піддавався адміністративному стягненню.

Суддя встановив, що поліцейським протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 682710 та серії ЕПР1 № 682748 від 03 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 складені в установленому законом порядку, відповідають вимогам статті 256 КУпАП, розділам ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі , розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Наявні у справі відеозаписи відображають достатньо інформації на підтвердження наведених у протоколах фактів та отримані у порядку, передбаченому Законом України «Про Національну поліцію» та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме статей 9,33,245,252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суддя визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази на підтвердження вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.

Досліджені та оцінені судом докази винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до статей 251,252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (пункт 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Відповідно до частини 1 статті 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Однак, згідно частини 2 цієї ж статті, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Як вбачається з матеріалів справи, суду не надано документів про наявність у останнього в приватній власності транспортного засобу, а тому суд не застосовує додаткове стягнення у виді оплатного вилученням транспортного засобу.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі статтею 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.

За таких обставин, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, суддя вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) років та без оплатного вилученням транспортного засобу, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.

Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суддя також стягує з його судовий збір у розмірі, визначеному частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Суддею при цьому враховується положення частини 3 статті 30 КУпАП відповідно до яких, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

До того ж, відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року №1200/0/15-18 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень» та пункту 5 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» - судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону. Доступ суддів до державної таємниці, що міститься в судових рішеннях, забезпечується відповідно до Закону України "Про державну таємницю".

З дня набрання законної сили (з 07 квітня 2023 року) постановою судді Романівського районного суду Житомирської області від 27 березня 2023 року по справі № 290/225/23 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126 КУпАП до 17 липня 2026 року пройшло 3 роки 3 місяці 10 днів, тому невідбута частина призначеного йому стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами становить 4 роки 1 місяць.

Враховуючи викладене, при накладенні на ОСОБА_1 остаточного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами необхідно приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою судді Романівського районного суду Житомирської області від 27 березня 2023 року по справі № 290/225/23, яка набрала законної сили 07 квітня 2023 року, строк якого становить 4 роки 1 місяць,

Керуючись ст.ст.30, 33-35,36, 38, 40-1, 126 ч.5,130 ч.1, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи за номерами 290/645/26 та 290/646/26, присвоївши № 290/645/26.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за частиною 5 статті 126 КУпАП відповідно до статті 36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф стягнути на рахунок отримувача - ГУК у Житомир обл./Житомир обл./21081300, код отримувача: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно частини 2 статті 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Відповідно до положень частини 3 статті 30 КУпАП, до накладеного на ОСОБА_1 за даною постановою стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) років приєднати невідбуту частину такого стягнення строком на 4 роки 1 місяць, накладеного на нього постановою судді Романівського районного суду Житомирської області від 27 березня 2023 року по справі № 290/225/23 та вважати, що загальний строк позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами становить 10 років 1 місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, який перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя М.В. Ковальчук