Рішення № 138286547, 16.07.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1507/2026 Справа № 641/398/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зелінської І. В.,

за участю секретаря Земляної А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №97130014000 від 18.12.2020 року у розмірі 17 011, 65 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.12.2020 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 (надалі - відповідач) укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 97130014000 (надалі - Договір), відповідно до умов якого відповідачу було надано споживчий кредит у розмірі 24 384,89 грн, а відповідач зобов`язалась повернути кредит, плату за кредит, інші платежі. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору. У порушення положень договору та вимог ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач користуючись коштами наданими Банком не виконала своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання, не вносила платежі, передбачені умовами Договору, на повернення отриманих коштів, також сплату комісії за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов Договору у відповідача утворилася заборгованість за вищезазначеним договором в розмірі 17 011, 65 грн. 16.04.2024 АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір Факторингу №269, відповідно до умов якого АТ «Укрсиббанк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 97130014000 від 18.12.2020 у розмірі 17 011,65 грн з яких: заборгованість за тілом кредиту 10 574, 01 грн; заборгованість за комісією 6 437, 64 грн. Оскільки відповідач свої зобов`язання не виконала, позивач звернувся суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у судовому порядку. Також просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Провадження у справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, згідно поданої до суду заяви, просив розглянути справу у відсутність представника позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов до суду не подала.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України та, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.

18.12.2020 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 97130014000.

У п. 1.1 вказаного договору зазначено, що підписуючи цей Договір, позичальник погоджується з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «Укрсиббанк» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com.

Положеннями п. 3.1 Договору встановлені умови кредитування, а саме: сума кредиту за договором 24 384, 89 грн. Кредит надається для особистих потреб, а саме: у сумі 24 384, 89 грн на погашення суми заборгованості позичальника за кредитом, наданим позичальнику банком на підставі Договору про надання споживчого кредиту 93154644000 шляхом перерахування а безготівковій формі на транзитний рахунок Банку № НОМЕР_1 .

Згідно з п. 3.6 Договору позичальник зобов`язався повернути кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів відповідно до графіка, що викладений у Додатку № 1 до договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 18.12.2022.

Відповідно до п. 3.6, 3.7 Договору сторони погодили, що розмір ануїтетного платежу становить 1 602 грн. Розмір першого ануїтетного платежу може відрізнятися від розміру попередніх платежів. Ануїтетний платіж повинен сплачуватись щомісячно до 18 числа (включно) кожного місяця.

За змістом п. 3.8 та 3.9 Договору процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 0,00001 % річних. За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 7,00001 % річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або неповної сплати платежу, встановленого у договорі, і нараховується до моменту погашення такої заборгованості.

Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 власноручно.

Додатком № 1 до Договору № 97130014000 від 18.12.2020 року передбачено сплату комісії за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при простроченні плати чергового платежу у розмірі 585,24 грн, а також визначений графік здійснення платежів.

Вказаний Додаток № 1 до Договору № 97130014000 від 18.12.2020 року підписаний відповідачем власноручно.

Умови кредитування, серед іншого, відображені й в паспорті споживчого кредиту, підписаному відповідачем 18.12.2020 року власноручно.

ОСОБА_1 підписала також Анкету-заявку на надання споживчого кредиту, в якій зазначений строк користування кредитом 24 місяці, сума кредиту 24 384, 89 грн. Крім того, Анкета-заявка містить особисті дані відповідача, зокрема дату народження, місце проживання, сферу діяльності тощо.

Суд дійшов висновку, що між сторонами була досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами у письмовій формі та підписаний ними власноручно. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у АТ «Укрсиббанк» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача- зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Факт отримання ОСОБА_1 споживчого кредиту у сумі 24 384, 89 грн підтверджується випискою з карткового рахунку за кредитним договором № 97130014000 від 18.12.2020 за період з 18.12.2020 року по 16.04.2024 року.

16.04.2024 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладений договір факторингу № 269, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які є боржниками АТ «Укрсиббанк».

Згідно платіжної інструкції №1248 від 16.04.2024 року, на виконання вимог договору факторингу № 269 від 16.04.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплатило АТ «Укрсиббанк» грошові кошти у розмірі 951 795,11 грн.

Зі змісту акту приймання-передачі права вимоги від 16.04.2024 року вбачається, що вказаний акт складений на виконання договору факторингу № 269 від 16.04.2024 року. Клієнт передав фактору права вимоги, а фактор прийняв права вимоги в обсязі та на умовах, визначених договором та реєстром боржників від 16.04.2024 року, що є додатком до договору факторингу № 269 від 16.04.2024 року.

З Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 269 від 16.04.2024 року вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 97130014000 від 18.12.2020 у розмірі 17 011,65 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 10 574, 01 грн, заборгованість за комісією 6 437, 64 грн.

12.01.2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» направило на адресу ОСОБА_1 досудовому вимогу, в якій повідомлялося про необхідність погасити заборгованість у розмірі 17 011,65 грн.

Згідно з розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 97130014000 від 18.12.2020 року становить 17 011,65 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 10 574, 01 грн, заборгованість за комісією 6 437, 64 грн.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

За правилами ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правилами ч. 1ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться,

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України визначає.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Під час розгляду справи встановлено, що кредитний договір № 97130014000 від 18.12.2020 року підписано відповідачем та містить інформацію про суму кредиту, мету кредиту, умови та порядок видачі, розмір відсоткової ставки (річної), договір підписано сторонами, сторони досягли домовленості з усіх істотних умов договору, на момент укладення договору позичальник не заявляла додаткових вимог щодо умов кредитного договору, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним й відповідало їхній внутрішній волі.

ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку, яка є первинним документом та підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанови від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).

Надана АТ «Укрсиббанк» виписка з рахунку ОСОБА_1 відповідає наданому ним розрахунку заборгованості.

В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували надані позивачем розрахунки заборгованості та виписку з рахунку відповідача.

За вказаних обставин, суд вважає, що матеріали справи в своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримала кредитні кошти за договором № 97130014000 від 18.12.2020 року та користувалась ними.

Водночас суд не погоджується з доводами позовної заяви в частині правомірності нарахування комісії з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Із змісту кредитного договору № 97130014000 від 18.12.2020 року, відповідачу встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості без уточнення найменування конкретної послуги, систематичності її надання.

Таким чином, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту, в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно. Позивачем не подано доказів надання послуг, за які необхідно нараховувати щомісячну комісію.

Враховуючи те, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які кредитодавцем встановлена комісія, є нікчемними.

Вказаний висновок ґрунтується на правовій позиції викладеній в постанові від 13 липня 2022 року Великої Палати Верховного Суду у справі № 496/3134/19 та узгоджується із постановою Харківського апеляційного суду від 09.05.2025 у справі № 636/1440/23.

Оскільки умови договору щодо обов`язку здійснення платежів за комісії є нікчемними, нарахована позивачем заборгованість за комісією в сумі 6 437, 64 грн не підлягає стягненню.

З досліджених судом розрахунків заборгованості та виписки по банківському рахунку відповідача убачається, що на момент визначення позивачем суми боргу (16.04.2024), з відповідача були неправомірно списано комісію за період з 18.12.2020 по 16.04.2024 на загальну суму 13 399,52 грн, унаслідок чого збільшувалась сума заборгованості за тілом кредиту.

Тобто неправильність розрахунку позивача полягає не в арифметичних діях, а в принципах та підставах нарахування боргу, що безумовно впливає на його розмір, який не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, сплачені позичальником кошти зараховувалися банком, зокрема, спочатку на погашення комісії, а вже потім на погашення кредиту.

Приймаючи до уваги, що відповідачу безпідставно нараховувалась комісія за користування кредитом та її погашення відбувалося за рахунок тіла кредиту, унаслідок чого тіло кредиту безпідставно збільшено банком на суму нарахованої комісії, розмір списаної комісії, перевищує заявлений позивачем розмір заборгованості за тілом кредиту, за таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Правилами ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1, 2 ст. 89 ЦПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд, оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги наведене вище, суд доходить висновку, що заявлені ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Ураховуючи, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 4, 10-13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем або третьою особою в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 4-й поверх.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В.Зелінська