Ухвала суду № 138285243, 16.07.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2426/26

Провадження №2/173/2023/2026

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом

ВСТАНОВИВ:

До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ справа надійшла в провадження судді Кожевник О.А.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в обґрунтування якої остання посилається на таке.

Предметом спору за позовом, поданим до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області є нерухоме майно квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала за життя ОСОБА_3 . Відповідач (набувач) істотно порушив умови Договору довічного утримання від «15» листопада 2002 року, повністю самоусунувся від виконання обов`язків за життя відчужувача та відмовився від її поховання.

Існує реальна загроза відчуження Відповідачем спірної квартири на користь третіх осіб після відкриття провадження у справі, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Оскільки Відповідач є зареєстрованим власником (або має можливість оформити право власності), невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру може призвести до необхідності ініціювання нових судових спорів щодо оскарження правочинів з її відчуження, що підтверджує зв`язок обраного заходу забезпечення із предметом позову.

На підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України судом було вирішено розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи та, відповідно, без проведення судового засідання в порядку письмового провадження згідно з ч. 7 ст. 13 ЦПК України.

Розглянувши вищенаведену заяву, суд встановив такі обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Заява про забезпечення позову має відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вимоги до форми та змісту заяви про забезпечення позову встановлено статтею 151 ЦПК України.

Відповідно до частини першої, другої статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову .

З матеріалів заяви вбачається, що заявником не визначено ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Відповідно до ч. 5 ст. 151 ЦПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів

Заявник просить накласти арешт на нерухоме майно та заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, обтяження чи зміни власника стосовно вказаного об`єкта нерухомості до набрання рішенням суду у цій справі законної сили. При цьому до матеріалів заяви долучено квитанцію про сплату судового збору за однією вимогою у сумі 665 грн. 60 коп.

Частиною шостою статті 151 ЦПК України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із змінами та доповненнями).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 3 пункту 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» встановлено, що оскільки передбачені Законом № 3674-VІ пільги щодо сплати судового збору стосуються лише справи та її руху, то сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову (підпункт 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI) здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільнені позивачі від сплати судового збору за пред`явлення певних позовів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328 грн.

Згідно із підпунктом 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову, поданої фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (665,60 грн.).

Тобто, заявником заявлено дві вимоги заходів забезпечення позову, однак сплачено тільки за одну. Також відсутня будь-яка інформація, яка б надавала можливість ідентифікувати, що саме за подачу даної заяви сплачено судовий збір.

У пункті 26 Постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10 Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).

Згідно з частиною дев`ятою статті 185 ЦПК України, заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Таким чином, положення Цивільного процесуального кодексу України не передбачають залишення заяви про забезпечення позову без руху.

У відповідності до вимог ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись статями 149, 151, 153, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, судя

ПОСТАНОВИВ

Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику право звернутись із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.

Суддя О.А. Кожевник