Рішення № 138284912, 16.07.2026, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1310/26

Провадження № 2/507/771/2026

Номер рядка звіту 40

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дюдюна О.В.

при секретарі судового засідання Демовській Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Венера Фінанс», звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 278892 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який укладено в електронній формі та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 4 000 грн строком на 90 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,72 % на добу, а також інших платежів, передбачених договором.

19.12.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/1, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 278892 від 16.03.2025 року.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ «Фінансова Компанія "Венера Фінанс» за кредитним договором № 278892 від 16.03.2025 року у загальному розмірі 7 620 грн. 80 коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4 000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 2 620 грн. 80 коп., заборгованість за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту відповідно до п. 1.4 договору становить 1 000 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія "Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 278892 від 16.03.2025 року у розмірі 7 620 грн. 80 коп., а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500 грн.

Представник позивача подав заяву про розподіл судових витрат, у якій зазначив, що при поданні позовної заяви було заявлено попередній розрахунок судових витрат у загальному розмірі 18 162,40 грн, з яких 2 662,40 грн. становить судовий збір, а 15 500 грн. витрати на професійну правничу допомогу. Вказав, що фактичний розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги у справі становить 15 500 грн, що підтверджується актом про надання правової допомоги та квитанцією про оплату. Посилаючись на положення статей 137, 141 ЦПК України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, просив прийняти заяву до розгляду, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500 грн, розглянути заяву без виклику сторін та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач - ОСОБА_2 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, за зареєстрованим місцем проживання відповідно до ст.128 ЦПК України. Відповідно до поштового повідомлення, судову повістку отримав особисто, що підтверджується його підписом та направленням повідомлення у додаток "Viber", що підтверджується довідкою.

З огляду на вказане, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином.

Відповідач в судове засідання на розгляд справи не з`явився, причини неявки не повідомив, заяву до суду про розгляд справи без його участі не надав. У встановлений ухвалою суду строк відзив відповідно до вимог ст.178 Цивільного процесуального кодексу України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 22 червня 2026 року, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін (а.с.11).

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив здійснювати заочний розгляд цієї цивільної справи за правилами гл.11розділу ІІІ ЦПК України на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 16.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 278892 в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до п.п. 1.1-1.3 Кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 4 000 грн строком на 90 днів, з кінцевим терміном повернення 13.06.2025 року.

Згідно з п. 1.3 Кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,72 % на добу, що становить 262,8 % річних. Відповідно до п. 1.4 Договору за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок та юридичне оформлення, позичальник сплачує одноразову комісію у розмірі 25 % від суми кредиту, що становить 1 000 грн. Проценти за користування кредитом підлягають сплаті кожні 14 днів відповідно до графіка платежів, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до Довідки про ідентифікацію ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» кредитний договір № 278892 від 16.03.2025 року підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL1984, який був направлений на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

На виконання умов Кредитного договору № 278892 від 16.03.2025 року ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» належним чином виконало свої зобов`язання та надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 4 000 грн у безготівковій формі шляхом перерахування на банківську картку, зазначену відповідачем під час укладення договору, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 року, укладеного між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «Фінансова Компанія "Венера Фінанс», первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги за Кредитним договором № 278892 від 16.03.2025 року. Згідно з Реєстром боржників від 19.12.2025 року до зазначеного договору факторингу право вимоги до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія "Венера Фінанс», яке відповідно до статті 512 ЦК України набуло статусу нового кредитора.

Згідно з випискою з особового рахунку за Кредитним договором № 278892 станом на 20.02.2026 року, заборгованість відповідача перед ТОВ «Фінансова Компанія "Венера Фінанс» становить 7 620 грн. 80 коп., з яких: 4 000 грн. прострочена заборгованість за основною сумою кредиту, 2 620 грн. 80 коп. прострочена заборгованість за процентами та 1 000 грн. заборгованість за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту відповідно до п. 1.4 Кредитного договору.

Відповідачу було надіслано письмову вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, якою його повідомлено про відступлення права вимоги на користь ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС», розмір наявної заборгованості та необхідність її погашення протягом 30 днів з дня отримання вимоги. Проте у добровільному порядку заборгованість відповідачем не погашена.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL1984.

Відповідно до пунктів 1.1-1.4 Кредитного договору кредит надано у розмірі 4 000 грн. строком на 90 днів, за користування кредитом позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою 0,72 % на добу (262,8 % річних), а за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту сплачується одноразова комісія у розмірі 25 % від суми кредиту, що становить 1 000 грн. Кінцевим терміном повернення кредиту, сплати комісії та процентів визначено 13.06.2025 року.

Згідно з випискою з особового рахунку за Кредитним договором № 278892 та розрахунком заборгованості, станом на 20.02.2026 року заборгованість відповідача становить 7 620 грн. 80 коп., з яких: 4 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2 620 грн. 80 коп. заборгованість за процентами та 1 000 грн. заборгованість за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту відповідно до п. 1.4 Кредитного договору.

Щодо належності та допустимості доказів, наданих на підтвердження правильності розрахунку заборгованості, суд зазначає, що відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем надано до суду докази, якими він обгрунтовує свої позовні вимоги щодо існуючої заборгованості з боку відповідача, які судом в повному обсязі досліджено. Відповідачем в свою чергу в судовому засіданні на спростування суми боргу не надано жодного доказу, або контраргументу відносно позовних вимог.

Щодо нарахованих процентів, суд виходить зі слідуючого.

Відповідно до статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При укладенні кредитного договору, відповідач був ознайомлений з його істотними умовами, які його влаштовували, він добровільно погодився на вказані умови та особисто підписав його.

Таким чином при укладенні кредитного договору, відповідач добровільно взяв на себе відповідальність за виконання цивільних обов`язків, встановлених договором, в тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитними коштами в тому числі і у разі прострочення виконання зобов`язань.

Суд дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості, кредитний договір, встановив, що він проведений відповідно до умов договору, а сума нарахованих відсотків відповідає його умовам( розмір процентів,строк дії договору, протягом якого їх нараховано).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.4 Кредитного договору № 278892 від 16.03.2025 року позивачем нараховано плату за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту у розмірі 1 000 грн., що становить 25 % від суми кредиту.

Однак за змістом частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялися та які не є самостійною послугою для споживача.

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність фінансової установи з надання споживачу грошових коштів на умовах договору. Водночас надання кредиту є безпосереднім обов`язком кредитодавця за кредитним договором відповідно до статті 1054 ЦК України, тому виконання такого обов`язку не може обумовлюватися додатковою оплатою з боку позичальника у вигляді окремої плати за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту.

Надання фінансового інструменту, перерахування кредитних коштів, супроводження кредитного договору, обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок та інші дії, передбачені п. 1.4 Кредитного договору, є діями, які кредитодавець здійснює в межах виконання власних договірних обов`язків та у власних інтересах, а тому такі дії не можуть розглядатися як окремі послуги, що підлягають оплаті позичальником.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.12.2019 року у справі № 524/5152/15.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що умова Кредитного договору № 278892 від 16.03.2025 року щодо сплати плати за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту у розмірі 1 000 грн. є нікчемною, оскільки встановлює плату за дії, які кредитодавець здійснює у власних інтересах при укладенні та виконанні договору. Тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за такими послугами у сумі 1 000 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України)

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки факт укладення Кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, переходу до позивача права вимоги та невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань підтверджується належними та допустимими доказами, дослідженими судом. Водночас вимоги позивача про стягнення плати за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в розмірі 1 000 грн. задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно із частин 1, 3 статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в позовній заяві просив відшкодувати понесені витрати на правничу допомогу в суді в розмірі 15 500 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами другою-четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат необхідно:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

На підтвердження витрат на правничу допомогу ТОВ «Фінансова Компанія "Венера Фінанс» надало договір №09/04/2026 від 09.04.2026 року про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія "Венера Фінанс» та адвокатським бюро "Пархомчук та Партнери", платіжну інструкцію №4680 та рахунок № 07.07.2026-35. Сума наданих послуг складає 15 500 грн.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачені такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статтях 137, 141 ЦПК України критерії.

Відповідно до частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, ціну позову, складність справи, яка не є унікальною, не потребувала значного часу для підготовки матеріалів позовної заяви, виходячи із засад реальності, співмірності та справедливості суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія "Венера Фінанс» підлягає стягненню 3000 грн. витрат на правничу допомогу в суді.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №1476 позивач сплатив 2662 грн. 40 коп. судового збору. (а.с. 1).

Позовні вимоги задоволені частково в сумі 6620 грн. 80 коп., а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 313 грн. 04 коп. (2 662 грн. 40 коп. ? 6620 грн. 80 коп. / 7620 грн. 80 коп.).

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 133, 141, 258-259, 265, 268, 280-284,354 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 554, 625, 1049-1050, 1054-1055 ЦК України , суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 278892 від 16.03.2025 року, у сумі 6620 грн. 80 коп., судові витрати в розмірі 2 313 грн. 04 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Любашівським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, код ЄДРПОУ 43561872).

Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: Дюдюн О.В.