Рішення № 138284381, 17.07.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11791/26

провадження № 2/753/11828/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач посилається на те, що 09.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 223288285, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн.

Кредитний договір укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора X342NG6J. Перед укладенням договору відповідач самостійно зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, подав заявку на отримання кредиту, зазначив свої персональні дані, номер телефону, електронну адресу та реквізити банківської картки для перерахування коштів.

Позивач зазначає, що у подальшому відповідач збільшував суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума наданих кредитних коштів становила 8 750,00 грн.

Відповідно до розрахунку позивача загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становить 29 548,10 грн., з яких: 8 749,40 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 14 938,90 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 5 859,80 грн. - заборгованість за штрафними санкціями.

Разом із тим у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 223288285 від 09.06.2019 у розмірі 23 688,30 грн., яка складається з 8 749,40 грн. заборгованості за тілом кредиту та 14 938,90 грн. заборгованості за процентами. Вимога про стягнення штрафних санкцій у розмірі 5 859,80 грн. позивачем не заявлена та до ціни позову не включена, тому предметом розгляду є вимоги в межах заявленої позивачем суми 23 688,30 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.06.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» відомості щодо належності відповідачу платіжних карток з масками номерів НОМЕР_1 та НОМЕР_2, фінансового номера телефону та зарахування кредитних коштів.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів повернення кредитних коштів, сплати процентів або заперечень щодо розміру заборгованості суду не надав.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 09.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 223288285 в електронній формі шляхом підписання відповідачем договору одноразовим ідентифікатором X342NG6J.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а підписання електронного правочину може здійснюватися, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, кредитний договір, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач для отримання кредиту пройшла реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, створила особистий кабінет, заповнила заявку, зазначила персональні та контактні дані, номер телефону, РНОКПП, електронну адресу та реквізити банківської картки для зарахування кредитних коштів.

На виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 19.06.2026 АТ КБ «ПриватБанк» надано суду витребувану довідку щодо платіжних карток, зазначених позивачем як картки, на які здійснювалося перерахування кредитних коштів. Із наданої банком інформації вбачається підтвердження відомостей щодо платіжних карток з масками номерів НОМЕР_1 та НОМЕР_2, а також зарахування кредитних коштів у періоди та сумах, зазначених в ухвалі суду про витребування доказів, зокрема 3 000,00 грн. на картку з маскою номера НОМЕР_1 та інших зарахувань кредитних коштів на картку з маскою номера НОМЕР_2 .

Отже, довідка банку додатково підтверджує належність платіжних карток відповідачу, зв`язок відповідача з відповідними банківськими реквізитами та факт фактичного отримання ним кредитних коштів.

Відповідач не надав суду доказів того, що кредитний договір ним не укладався, кредитні кошти ним не отримувалися, а його персональні дані, номер телефону чи банківські картки були використані іншою особою без його волі. Матеріали справи також не містять доказів звернення відповідача до первісного кредитора, банківської установи або правоохоронних органів із заявами про несанкціоноване оформлення кредиту.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти та проценти за користування кредитом у встановлені договором строки не повернув, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 223288285 від 09.06.2019 у межах заявлених позовних вимог становить 23 688,30 грн., з яких: 8 749,40 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 14 938,90 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Суд приймає вказаний розрахунок як належний доказ, оскільки він узгоджується зі змістом кредитного договору, випискою з особового рахунку, довідкою банку та іншими письмовими доказами, а відповідачем не спростований.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом також встановлено перехід до позивача права вимоги за кредитним договором.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. На виконання цього договору сторони підписали реєстр прав вимоги № 48 від 15.10.2019, за яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 223288285.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01. Відповідно до реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е. Відповідно до акта приймання-передачі реєстру боржників від 14.07.2025 до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» є належним кредитором за спірним кредитним договором та має право вимагати від відповідача виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, невиконання відповідачем грошового зобов`язання, розміру заборгованості та переходу права вимоги до позивача. Відповідачем доказів на спростування позовних вимог не подано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» про стягнення заборгованості в межах заявленої ціни позову 23 688,30 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. Водночас, вирішуючи питання про розподіл таких витрат, суд враховує характер спору, його складність, ціну позову, обсяг виконаної представником роботи, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також критерії співмірності та розумності судових витрат.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим та співмірним стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. У решті заявлених витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 526, 610, 625, 1054, 1077 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором № 223288285 від 09.06.2019 у розмірі 23 688 грн. 30 коп. (двадцять три тисячі шістсот сісімдесят вісім гривень 30 копійок), судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 17.07.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.