Рішення № 138283602, 17.07.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2654/26

Провадження № 2/456/1830/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Дверій Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання на підставі наявних у суду матеріалів,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач ТОВ «Коллект центр» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором № МТС-630608074 від 08.04.2017 в розмірі 25946,55 грн та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 08.04.2017 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № МТС-630608074 про надання кредиту в розмірі 200000,00 грн.

17.05.2021 укладено договір № 2, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № МТС-630608074.

18.05.2021 укладено договір № 18-05/2021, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № МТС-630608074.

10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № МТС-630608074.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № МТС-630608074.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № МТС-630608074 від 08.04.2017, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 як позичальника, станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 25946,55 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 17287,38 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 3491,10 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 4424,25 грн; інфляційні збитки - 611,68 грн; нараховані 3% річних - 132,14 грн.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 травня 2026 року головуючим суддею у справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 60/

На запит суду щодо доступу до персональних даних відповідача 22 травня 2026 року з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби отримано відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача /а.с. 63/.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.05.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, за наявними у цій справі доказами. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 64/.

Ухвалою від 18.06.2026 витребувано в АТ «Сенс Банк», (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; поштова скринька: ccd@sensebank.com.ua) інформацію, а саме: документальне підтвердження щодо надання (видачі) кредитних коштів за договором № МТС-630608074 від 08.04.2017, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у тому числі виписки за період з 08.04.2017 по 17.05.2021, меморіальні ордери, розрахункові документи та/або інші підтверджуючі документи щодо здійснення операцій з надання кредиту (незалежно від форми - готівкою, безготівково, у вигляді оплати за товар чи послугу) /а.с. 69/.

Станом на 17.07.2026 запитувану інформацію не отримано, разом з тим, у матеріалах справи наявні достатні відомості для ухвалення рішення.

Заяв чи клопотань від учасників цієї справи, у тому числі й про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у визначені чинним ЦПК України й судом строки та порядку до суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 08.04.2017 між ПАТ «Альфа-банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання угоди про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № МТС-630608074, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику картковий рахунок з кредитним лімітом в розмірі 200000 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 17.04.2020 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39,00 % /а.с. 5 на звороті-9/.

17.05.2021 між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» укладено договір факторингу №2, відповідно до умов якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права грошової вимоги до боржників за кредитним договорами, в тому числі за договором (угодою) № МТС-630608074 від 08.04.2017, укладеним між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , що підтверджується копіями договору факторингу, додатка № 1-1 до договору факторингу № 2 від 17.05.2021 /а.с. 12-16, 18-19/.

Як вбачається з платіжного доручення № 253 від 17.05.2021, на виконання вимог умов договору факторингу № 2 від 17.05.2021 ТОВ «ФК «Флексіс» було сплачено ПАТ «Альфа-Банк» грошові кошти в розмірі 16500000,00 грн /а.с. 17 на звороті/.

18.05.2021 між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 18-05/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі й за договором (угодою) № МТС-630608074 від 08.04.2017, укладеним між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , що підтверджується копіями договору факторингу, додатка 1-1 до договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021, акта приймання-передачі Реєстру боржників від 18.05.2021, витягу з додатку 1-1 до договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 /а.с. 19 на звороті-24, 28-31/.

Долучені до матеріалів справи платіжні доручення підтверджують оплату ТОВ «Вердикт Капітал» за відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Флексіс» /а.с. 25-27/.

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023, в тому числі за договором (угодою) № МТС-630608074 від 08.04.2017, який ПАТ «Альфа-Банк» уклало з ОСОБА_1 , що підтверджується копіями договору факторингу, додатка № 3 до договору про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 (реєстр боржників), витягу з реєстру боржників, акту прийому-передачі реєстру боржників від 10.01.2023 /а.с. 32-42/.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Коллект центр» за кредитним договором № МТС-630608074 від 08.04.2017 у розмірі 25946,55 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 17287,38 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 3491,10 грн; заборгованість за пенею - 4424,25 грн; інфляційні збитки - 611,68 грн; нараховані 3% річних - 132,14 грн /а.с. 11/.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором № МТС-630608074 від 08.04.2017.

При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Таким чином, у справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов`язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов`язання ним виконано відповідно до умов договору або не виконано не з його вини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано розрахунок заборгованості, вичерпну інформацію про отримання коштів позичальником ОСОБА_1 , наявність заборгованості та перехід такої від первісного кредитора до правонаступника.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

Вищевказаний договір № МТС-630608074 від 08.04.2017, укладений між відповідачем та АТ «Альфа-Банк», містить суму основного зобов`язання, розмір відсотків за користування кредитними коштами та строки їх повернення і нарахування.

Всупереч вищенаведеному, відповідачем не подано жодного доказу на спростування розрахунку, поданого позивачем, та неналежного виконання зобов`язань за договором.

Враховуючи те, що за умовами зазначеного договору відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих у кредит коштів всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав, а тому суд вважає, що заборгованість на підставі зазначеного договору підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр».

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконав взятих на себе за договором зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 25946,55 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 17287,38 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 3491,10 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 4424,25 грн; інфляційні збитки - 611,68 грн; нараховані 3% річних - 132,14 грн.

Враховуючи положення договорів факторингу, до ТОВ «Коллект центр» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № МТС-630608074 від 08.04.2017, відповідно до якого боржник ОСОБА_1 зобов`язаний здійснити платіж факторові ТОВ «Коллект центр».

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Враховуючи, що зазначена заборгованість на даний час залишається непогашеною, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 3328,00 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Разом з тим, частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд звертає увагу, що до матеріалів справи надано докази, які підтверджують надання позивачу правової допомоги ФОП ОСОБА_2 /а.с. 48-56/

Таким чином, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, дійшов переконання, що заявлені представником позивача до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн є завищеними та неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), та вважає, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) 25946,55 грн (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот сорок шість грн 55 коп.) заборгованості за договором № МТС-630608074 від 08.04.2017, 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім грн 00 коп.) судового збору та 4000,00 грн (чотири тисячі грн 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Дата складення та підписання судового рішення без його проголошення 17 липня 2026 року.

Суддя Л.В.Гула