Рішення № 138283412, 16.07.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/2078/26

2-др/337/36/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в склад:

головуючого судді - Мурашової Н.А.

за участі секретаря Туяк О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 09.07.2026 частково задоволено позов ТОВ «Факторинг Партнерс» та стягнуто на його користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість за договором про надання фінансових послуг №2106034848125 «Стандартний» від 02.03.2021 в загальному розмірі 13000,00грн, за кредитним договором №0652-8784 від 19.03.2021 в загальному розмірі 12036,00грн, усього 25 036,00грн, а також судові витрати по сплаті сулового збору в розмірі 840,79грн .

13.07.2026 до суду через систему "Електронний суд" надійшла зачва відповідача ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Тимошенко А.В. про ухвалення додаткового рішенняу цій справі та стягннення з позивача на користь відповідача витрат на парвничу допомогупропорційно тій частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено, виходячи із загальногорозміру понесених відповідаем витрат в сумі 12000,00грн.

Ухвалою суду від 13.07.2026 вказана заява призначена до розгляду по суті без повідомленням учасників справи.

15.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшли заперечення представника позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» на вказану заяву, пославшись на те, що заявлений відповідачем розмір витрат є завищеним та необґрунтованим. Доказів на підтвердження цих витрат, зокрема, договору про надання правничої допомоги, відповідачем не надано. Крім того, вказаний спір виник саме з вини відповідача через неналежне виконання ним умов кредитного договору, що і спричинило звернення кредитора до суду із здійсненням ним витрат на правничу допомогу. Просив в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення і стягнення з позивача витрат на правничу допомогу відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, в т.ч. питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1-3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вже зазначалось, 09.07.2026 судом ухвалено рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 було задоволено частково стягнута заборгованість за двома кредитними договорами в загальному розмірі 25036,00грн. що становить 31,58% від первісно завлених вимог на суму 79273,37грн. (25036,00грн х 100% / 79273,37грн.).

В межах цієї справи відповідач ОСОБА_1 користувався правовою допомогою адвоката Тимошенко А.В. і у першій заяві по суті (відзив на позовну заяву) навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат відповідача на правничу допомогу - 10000,00грн., зазначивши, що докази понесення таких витрат будуть надані суду протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення.

Вказане узгоджується з вимогами ч.1 ст.134, ч.8 ст.141 ЦПК України.

Заява відповідача ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Тимошенко А.В.з доказами понесених витрат на правничу допомогу надійшла до суду 13.07.2026, що також відповідає вимогам ч.8 ст.141 ЦПК України.

Оцінивши обставини справи та наявні докази, суд вважає, що здійснення відповідачем ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в цій справі підтверджується належними та допустимими доказами - договором про надання правничої допомоги б/н від 03.04.2026, додатком 1 до цього договору «Розрахунок вартості юридичних послуг», актами б/н від 06.04.2026 та від 14.04.2026 приймання-передачі виконаних робіт, прибутковими касовими ордерами б/н від 06.04.2026 та від 14.04.2026.

Разом з тим, вказані докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у визначеному відповідачкою розмірі 12000,00грн., що згідно з актами приймання-передачу виконаних робіт становить фактично вартість послуг з ознайомлення з матеріалами справи та надання за його результатом консультацій по двом кредитним договорам -4000,00грн, складання відзиву на позов 6000,00грн та заперечень на відповідь на відзив 2000,00грн.

Ухвалюючи рішення, суд виходить з того, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За висновком, викладеним у п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, § 268).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату гонорару адвокату, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Оцінивши обставини справи та надані сторонами докази, суд частково погоджується з доводами представника позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» та, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації спірних правовідносин - стягнення кредитної заборгованості, усталеність законодавства та судової справи в цій категорії справ, обсяг фактично наданих адвокатом послуг (ознайомлення з матеріалами справи, надання консультації, складання відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив), відсутність відомостей про витрачений адвокатом на це час, виходячи з критеріїв реальності адвокатських послуг, розумності їх розміру, принципів верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу 12000,00грн. завищеним і неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а також ціною позову, у зв`язку з чим цей розмір необхідно зменшити до 4000,00грн, стягнувши з позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» на користь відповідача ОСОБА_1 пропорційно тій частині заявлених позовних вимог, в задоволенні яких судом відмовлено, - 68,42% (100%- 31,58%), витрати на правничу допомогу в розмірі 2732,40грн. (4000,00грн х 68,42% /100%).

Відповідно до ст.270 ЦПК України з вказаного питання слід ухвалити додаткове рішення.

Керуючись ст.2,12,13,76-82,89,133,134,137,141,270 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄРДПОУ 42640371, місце знаходження: м.Київ, вул. Гедройця Єжи, б.6, офіс 521, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , витрати на правничу допомогу в розмірі 2732,40грн (дві тисячі сімсот тридцять дві гривня 40 копійок).

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його постановлення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.А. Мурашова

16.07.2026