Ухвала суду № 138283375, 15.07.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 336/2886/18

Номер провадження 1-кп/333/16/26

УХВАЛА

іменем України

15 липня 2026 року місто Запоріжжя

Колегія суддів Комунарського районного суд м. Запоріжжя у складі: за участю: головуючого судді судді судді03.06.2026 секретаря судового засідання прокурора захисника адвокатаОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, кримінального провадження № 12017080000000283 відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Орджонікідзе, Дніпровської області, українця, громадянина У країни, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 353 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді колегії суддів Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 353 КК України.

Ухвалою колегії суддів Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2024 року судове провадження по кримінальному провадженню №12017080000000283 відносно ОСОБА_8 за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 353КК України - зупинено до звільнення ОСОБА_8 з військової служби або до завершення воєнного стану на території України.

Ухвалою колегії суддів Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2025 року поновлено провадження по справі.

Також, по даному кримінальному провадженню відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 червня 2026 року (включно).

Ухвалою колегії суддів Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2026 року запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжити до двох місяців, а саме до 01 серпня 2026 року (включно).

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою у зв`язку з тим, що йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зникли.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_6 заперечували щодо клопотання про продовження строку запобіжного заходу. Зазначили, що ризики є недоведеними, а підстави надуманими. Обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки, має постійне місце проживання, має на утриманні малолітніх дітей, та дружину. Його сімейне становище дає змогу дійти висновків про неможливість і недоцільність переховування від органу досудового розслідування та судута просили обрати запобіжний захід у вигляді застави.

В судове засідання потерпілі: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , не з`явились, але надали суду заяву про розгляд справи без їх участі.

В судове засідання потерпілі: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомленні своєчасно та належним чином. Причини не явки суду не відомі.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора та захисника, колегія судів приходить до наступних висновків.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України незважаючи від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, до спливу продовження строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Приймаючи рішення про зміну або продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, дані про особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, суд вважає, що не має ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, вважає їх не достатніми для запобіганню ризиків та виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Клопотання прокурора, щодо продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, розглянувши доводи прокурора щодо наявності ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що на даний час існують передбачені ст. 177 КПК України. Наявність ризику, що обвинувачений може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), обґрунтовується тим, що ОСОБА_8 відповідно до ст. 12 КК України, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 353 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від восьми до п`ятнадцяти років, при цьому ОСОБА_8 усвідомлює, що за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень передбачене покарання пов?язане виключно з позбавленням волі, тому може вчиняти дії спрямовані на переховування від суду.

На підставі висновку військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 07.11.2024 року ОСОБА_16 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (ст. 76а, графи ІІ Розкладу хвороб наказ МОУ №402-2008) та 24.12.2024 року ОСОБА_8 виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі ст.37 ч.6 п.3 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» як непридатний до військової служби.

Вказане свідчить, що обвинувачений, з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе залишити місце проживання.

Наявність ризику, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що 22.09.2023 до Комунарського районного суду м. Запоріжжя скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42022082010000181 від 02.09.2022 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, який на даний час перебуває на розгляді; 06.09.2024 до Соборного районного суду м. Дніпра скеровано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України, який на даний час перебуває на розгляді.

Крім того, на цей час у провадженні Олександрівського районного суду м. Запоріжжя перебувають матеріали кримінального провадження №12025080000000145 від 13.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, відносно групи, у складі з осіб, які скоїли замах на умисне вбивство ОСОБА_18 в м. Запоріжжя. У зазначеному проваджені 31.08.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

При обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту, обвинувачений зобов?язується не відлучатися з постійного місця проживання. Враховуючи те, що обвинувачений з метою уникнення відповідальності за вчинені злочини, може безперешкодно залишити будь-яке місце проживання, навіть місце проживання належне на праві власності та переховуватися від органів досудового слідства та суду. Отже обрання відносно нього вказаного запобіжного заходу неможливо.

Відповідно ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).

Згідно з п.1 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення, передбачені ст. 257, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 353 КК України передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років позбавлення волі.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Таким чином, вбачаються достатні підстави для продовження дії раніше обраного запобіжного заходу.

При наданні правової оцінки доводам сторін щодо запобіжних заходів обвинуваченому суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов`язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов`язаний з`ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який.

Зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , задовольнити частково.

Задовольняючи клопотання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_8 , колегія суддів вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної особи, інших даних про її особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною особою покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для неї (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану особу від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан обвинуваченого; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тривалий строк обмеження волі.

Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваної особи, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

У зв`язку з викладеним колегія суду приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_8 , як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу в розмірі, що перевищує зазначені п. 2 ч.5 ст.182 КПК України межі.

У той же час, не можуть залишатися поза увагою обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого серед інших обвинувачується ОСОБА_8 .

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_8 , як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу в розмірі, що перевищує зазначені п.2 ч.5 ст.182 КПК України межі.

Тож, за наведеного слід визначити ОСОБА_8 заставу у 400розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 331 200 гривень 00 копійок /один мільйон триста тридцять одну тисячу двісті гривень 00 копійок/, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, беручи до уваги розмір предмета злочину.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинуваченого слід покласти обов`язки, а саме: прибувати до суду за першим викликом; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, до відповідного територіального органу/підрозділу ДМС України за місцем проживання; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

На підставі викладеного, враховуючи в сукупності зазначені вище ризики, які, на думку суду, є досить вагомими і достатніми для залишення застосованого щодо обвинуваченого запобіжного заходу та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд доходить висновку, що клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 з тримання під вартою на заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 134, 314, 315, 316, 331, 336, 369, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_19 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжити строком на 60 днів, а саме до 12 вересня 2026 року (включно).

В іншій частині заявлені вимоги в клопотанні прокурора, - залишити без задоволення.

Клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу вигляді застави задовольнити частково.

Визначити одночасно щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

ОСОБА_8 , або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 400 /чотириста/ розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 331 200 гривень 00 копійок / один мільйон триста тридцять одну тисячу двісті гривень 00 копійок/ на депозитний рахунок місцевих загальних судів (отримувач платежу ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ-26316700, рахунок № UA928201720355289002015001205, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).

У разі внесення вказаної застави на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу суду;

- прибувати за викликом до суду;

- повідомляти суд про фактичне місце проживання та про зміну місця проживання або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Копію ухвали направити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України та учасникам судового провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 16 липня 2026 року о 16 год 50 хв.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3