Рішення № 138283168, 13.07.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/10159/25

Провадження № 2-а/303/125/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції Закарпатської області про скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції та Управління патрульної поліції в Закарпатській області про скасування постанови, зазначивши, що 16.12.2025 інспектором роти № 3 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області рядовим поліції Охрименком М.С. винесено постанову серії ЕНА № 6353050 про притягнення її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 грн за ч. 3 ст. 122 КУпАП, в зв`язку з тим, що 16.12.2025 о 10:30:44 у місті Мукачево по вул. Олександра Духновича, 30 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом HYUNDAI 110, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснила стоянку на виїзді з прилеглої території, чим унеможливила виїзд з двору, порушивши вимоги п. 15.10 ПДР України. Вважала зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки під час розгляду справи не встановлено всіх фактичних обставин, а інспектор діяв упереджено, не реагував на її пояснення та заяви. Зокрема, вона заявляла клопотання про всебічний розгляд справи, однак інспектор виніс постанову без належного дослідження обставин, не врахувавши її пояснення про наявність наскрізного проїзду. Крім того, вона є орендарем приміщення за вказаною адресою та не змогла заїхати до свого офісу через інший транспортний засіб, який був припаркований у проїзді та перешкоджав руху транспортних засобів та пішоходів. Особа, яка припаркувала автомобіль у проїзді викликала поліцію та повідомила, що саме ОСОБА_1 перекрила їй виїзд. На думку позивачки, інспектор поліції, прибувши на місце, не дослідив усіх обставин справи та безпідставно притягнув її до адміністративної відповідальності. Також зазначила, що було порушено її право на захист, оскільки їй не було належним чином роз`яснено права. Окрім цього, у постанові серії ЕНА № 6353050 не зазначено технічний засіб, яким зафіксовано правопорушення, а також не відображено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. У зв`язку з викладеним просила скасувати постанову від 16.12.2025 серії ЕНА № 6353050.

Ухвалою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.02.2026 відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Департамент патрульної поліції подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 16.12.2025, близько 10:05 під час патрулювання екіпаж поліції отримав виклик на спецлінію «102» від громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що за адресою: м. Мукачево, вул. Духновича, 30 транспортний засіб Hyundai з номерним знаком НОМЕР_1 припаркований з порушенням ПДР. Прибувши на місце події близько 10:30 поліцейські встановили, що водій зазначеного транспортного засобу здійснив стоянку на виїзді з прилеглої території, чим унеможливив виїзд з двору, порушивши вимоги п. 15.10.д ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП. Як зазначає відповідач, інспектор підійшов до позивачки, належним чином представився, повідомив суть правопорушення та запропонував пред`явити документи відповідно до ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та п. 2.4 ПДР України. Під час встановлення обставин позивачка не заперечувала факт паркування транспортного засобу у місці де це перешкоджає іншим учасникам дорожнього руху, однак зазначала, що відсутні інші місця для паркування. Також відповідач зазначив, що позивачці було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Її доводи були враховані під час розгляду справи. Відповідно до ст. 285 КУпАП позивачку було ознайомлено зі змістом постанови та запропоновано отримати її копію під підпис. Відповідач зазначає, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута безпосередньо на місці його вчинення за адресою: м. Мукачево, вул. Духновича, 30, що є належним місцем розгляду, оскільки юрисдикція Управління патрульної поліції в Закарпатській області поширюється на всю територію області. Згідно Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом № 1026 від 18.12.2018 процес фіксування правопорушення та розгляд справи записаний на цифрову нагрудну відеокамеру поліцейського № 470068. Посилаючись на ч. 2 ст. 77 КАС України зауважив, що позивачкою не надано належних доказів на підтвердження своїх вимог. Вважає, що постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства. У зв`язку з цим відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, а також виховання громадян у дусі додержання Конституції та законів України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходам впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу здійснюється в межах їх компетенції та у точній відповідності до закону.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу забезпечується, зокрема, правом оскарження та іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці правопорушення за своїм характером не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.

Отже, притягненню особи до адміністративної відповідальності має передувати належна діяльність суб`єкта владних повноважень, зокрема поліцейського, що здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, а також встановлення факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП порушення правил зупинки і стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність його учасників.

Відповідно до статті 14 цього Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Відповідно до пункту 1.1 Правил дорожнього руху вони встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Згідно з пунктом 15.10 Правил дорожнього руху стоянка забороняється, зокрема, у місцях, де транспортний засіб унеможливлює рух інших транспортних засобів або створює перешкоди для руху.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що ОСОБА_1 16.12.2025, о 10 год. 30 хв. 44 сек., у місті Мукачево по вул. Олександра Духновича, 30, керуючи транспортним засобом HYUNDAI 110, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснила стоянку на виїзді з прилеглої території, чим унеможливила виїзд з двору, чим порушила вимоги пункту 15.10 Правил дорожнього руху України - порушення стоянки у місцях, де ТЗ, що стоїть зробить неможливим рух ін. ТЗ або пішоходів.

Суд враховує, що позивачка фактично не заперечує факт здійснення стоянки транспортного засобу у місці, яке перешкоджало руху інших транспортних засобів, що узгоджується як зі змістом оскаржуваної постанови, так і з її поясненнями.

Доводи позивачки про те, що у дворі розташований офіс, який вона орендує, а також про наявність наскрізного проїзду, не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення, оскільки такі обставини не звільняють особу від обов`язку дотримання вимог Правил дорожнього руху та не надають права здійснювати стоянку з порушенням встановлених заборон.

З метою перевірки обставин, які викладені позивачкою в позовній заява судом витребувано у відповідачів відеозапису фіксування правопорушення та розгляду справи цифровою нагрудною відеокамерою поліцейського №470068, але за повідомленням Управління патрульної поліції Закарпатської області надати відеозапис неможливо, оскільки вони не збереглися довше необхідного терміну (30 діб) згідно п. 3 розділу VІІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів и технічних засобів, що мають функції фото- и кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018.

Крім того, суд зазначає, що позивачка, посилаючись на порушення працівником поліції порядку розгляду справи, не конкретизувала, які саме норми законодавства були порушені, обмежившись загальними посиланнями на недотримання вимог закону, що не може бути підставою для визнання постанови незаконною, а також не зазначила та не надала докази таких порушень.

Інші доводи позивачки зводяться до незгоди з прийнятим рішенням та суб`єктивної оцінки обставин справи, однак вони не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують встановленого факту вчинення правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП, а оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.

У зв`язку з викладеним підстави для скасування постанови відсутні, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 241-246, 268-272, 286 КАС України, ст. 122, 247, 251, 268 КУпАП, «Правилами дорожнього руху», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління національної поліції в Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Ференца Ракоці, 13, м. Ужгород, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108913), Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108646) про скасування постанови - залишити без задоволення.

Постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП серія ЕНА №6353050 від 16.12.2025 - залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя