Рішення № 138282456, 16.07.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/41/26

Провадження №2/367/3587/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16 липня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді - Горбачової Ю.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Гостомель» Гостомельської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримані послуги з управління багатоквартирним будинком,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства «Гостомель» Гостомельської селищної ради звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримані послуги з управління багатоквартирним будинком, в якому просить стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у сумі 16922,54 грн., 3% річних від суми боргу у розмірі 295,54 грн., інфляційні витрати у розмірі 2981,33 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є власником житлового приміщення (квартири) АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Гостомельської селищної ради Київської області від 31.10.2018 № 112 було Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства «Гостомель» Гостомельської селищної ради призначено управителем багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 .

На підставі цього рішення 05.11.2018 року укладений договір № 5 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком між КП «УЖКГ «Гостомель» та першим заступником селищного голови Саєнко В.М., який визнаний рішенням виконавчого комітету Гостомельської селищної ради Київської області від 31.10.2018 р. № 112 уповноваженою особою від співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 . Для проведення розрахунків но оплаті за спожиті послуги було відкрито рахунок № НОМЕР_1 .

В порушення норм чинного законодавства та умов Договору відповідач за отримані послуги не сплачував. У зв`язку з чим, станом на 01.12.2025 р. заборгованість відповідача становить 16922,54 грн.

На вказану суму позивачем, у відповідності до ст. 625 ЦК України, були нараховані 3% річних від суми боргу у розмірі 295,54 грн. та інфляційні витрати у розмірі 2981,33 грн.

11 лютого 2026 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву залишено без руху з зазначенням недоліків та наданням позивачу строку для їх усунення. У встановлений строк позивач усунув виявлені недоліки.

Ухвалою суду від 01 травня 2026 року за позовом відкрито провадження та справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи судом належним чином, шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками за місцезнаходженням об`єкта нерухомого майна, за яким було нараховано заборгованість. Відзив на позов та клопотання від відповідача не надходили.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходили, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Через відсутність від відповідача клопотань та відзиву на позов, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку наданим по справі доказам, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 .

Рішенням виконавчого комітету Гостомельської селищної ради Київської області від 31.10.2018 № 112 було Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства «Гостомель» Гостомельської селищної ради призначено управителем багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується копією рішення.

05 листопада 2018 року між КП «УЖКГ «Гостомель» Гостомельської селищної ради та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 укладено договір № 5 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, що підтверджується копією договору.

Відповідно до п. 1 Договору Управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (далі - будинок), а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Відповідно до п. 10 Договоруціна послуги з управління становить 5,89 грн. на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 5,47 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового приміщення відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис витрат), що міститься у додатку 5 до цього договору; винагороду управителю в розмірі 0,42 грн. з 1 кв.м. загальної площі квартири на місяць.

Відповідно до п. 11 Договору плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 6 Договору кожен із співвласників зобов`язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Згідно п. 5 ч. 2. ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний, в тому числі оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відмова споживача від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Згідно ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги надаються безперебійно.

Положеннями ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово- комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком виконавця - є надання таких послуг вчасно та відповідної якості.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно із п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Виходячи з наведеного, а також враховуючи той факт, що письмових звернень про відмову від отримання послуги з управління багатоквартирного будинку та скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг від відповідача не надходило, вказані обставини відповідачем не спростовувалися, а також те, що жодних відомостей та доказів на підтвердження зворотного стороною відповідача не надано, суд приходить до висновку, що послуги з управління багатоквартирним будинком, в якому знаходиться квартира відповідача, надавались вчасно та в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Проте, як вбачається з Картки розрахунків КП «УЖКГ «Гостомель» Гостомельської селищної ради по особовому рахунку НОМЕР_1 за період з 01.01.2021 по 01.12.2025, ОСОБА_1 належним чином свого обов`язку по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком та утримання прибудинкової території не виконує, внаслідок чого, станом на 01.12.2025 року заборгованість відповідача становить 16922,54 грн.

З вказаної Картки розрахунків також вбачається, що відповідач періодично оплачував надані позивачем послуги з управління багатоквартирним будинком та утримання прибудинкової території, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність заборгованості та визнання факту отримання наданих позивачем послуг з управління багатоквартирним будинком та утримання прибудинкової території.

Разом з тим, на вказану суму заборгованості позивачем були нараховані 3% річних від суми боргу у розмірі 295,54 грн. та інфляційні витрати у розмірі 2981,33 грн.

Що ж стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) висловлена наступна правова позиція: «ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. За змістом частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04.07.2018 (справа № 14-154цс18)».

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно нараховано 3% річних від суми боргу у розмірі 295,54 грн. та інфляційні витрати у розмірі 2981,33 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 247, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 360, 525, 526, 530, 610 ЦК України, ст.ст. 4, 7, 13, 20, 21, 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Гостомель» Гостомельської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримані послуги з управління багатоквартирним будинком - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Гостомель» Гостомельської селищної ради (код ЄДРПОУ 35413136, місцезнаходження: 08290, Київська обл., Бучанський р-н, с-ще Гостомель, вул. Свято-Покровська, 125) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 16922,54 грн., 3% річних від суми боргу у розмірі 295,54 грн. та інфляційні витрати у розмірі 2981,33 грн., що в сумі складає 20199 (двадцять тисяч сто дев`яносто дев`ять) грн. 41 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Гостомель» Гостомельської селищної ради (код ЄДРПОУ 35413136, місцезнаходження: 08290, Київська обл., Бучанський р-н, с-ще Гостомель, вул. Свято-Покровська, 125) сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Ю. В. Горбачова