Рішення № 138282037, 09.06.2026, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/377/24

провадження № 2/399/43/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого судді Шульженко В.В.,

при секретарі судового засідання Москаль Т.В.,

за участі позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Супруна Л.В.,

представника третьої особи АТ "Укртрансгаз", Дем`янової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ "Укртрансгаз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Первинна профспілкова організація Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Профспілки працівників нафтової і газової промисловості, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів ТОВ "Оператор ГТС України" про скасування рішення, визнання права на проживання та зобов`язання до вчинення дій,-

встановив:

позивачі звернулися до суду з вищезазначеним позовом в якому просили:

- визнати право на проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення виконкому Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 29.03.2024 №88 про відмову у видачі ордера на жиле приміщення по АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати виконавчий комітет Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області видати ордер на жиле приміщення по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- визнати дії виконавчого комітету Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо відмови у приватизації квартири АДРЕСА_3 за заявами позивачів неправомірними;

- визнати право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Обґрунтовані позовні вимоги тим, що в 1985 році видано ордер на службову квартиру АДРЕСА_4 ) лінійному виробничому управлінню магістральних мереж в смт Онуфріївка Кіровоградської області ОСОБА_3 та членам його сім`ї дружині ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та доньці ОСОБА_1 , які відразу заселилися до квартири.

Квартиронаймач ОСОБА_3 працював у Кременчуцькому лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів філії УМГ «Черкаситрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз», який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Рішенням №791 від 11.01.2014 Онуфріївська селищна рада Кіровоградської області надала згоду на прийняття у комунальну власність територіальної громади сел. Онуфріївка в особі Онуфріївської селищної ради житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_5 від виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Черкаситрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз».

Отже, квартира АДРЕСА_6 перебуває у комунальній власності Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області.

При передачі документації ордер, який раніше видавався ОСОБА_3 та членам його сім`ї втрачено.

У вказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_2 , її син ОСОБА_1 , який відповідно до довідки МСЕК серія 12ААг №398816 є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання з 25.05.2023 безстроково, а також його колишня дружина з дитиною, яка є громадянкою ОСОБА_4 і не проживає в Україні.

27.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до Онуфріївської селищної ради з заявою про надання дозволу на приватизацію житлового будинку площею 79,1 м2 за вищевказаною адресою, але листом від 06.12.2023 відповідачем надано відповідь про необхідність подачі копії ордеру, визначених у п.18 наказу Міністерства з питань ЖКГ України від 16.12.2009 р. №396 «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян». Аналогічну заяву щодо приватизації подано і ОСОБА_2 , але з тих самих підстав листом від 02.11.2023 відмовлено у приватизації нерухомого майна.

11.03.2024 ОСОБА_5 звернулася до селищного голови з заявою про видачу ордеру на квартиру АДРЕСА_3 . Рішенням виконкому Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 29.03.2024 №88 про відмову у видачі ордера на жиле приміщення гр. ОСОБА_2 , відмовлено у видачі ордера на квартиру у зв`язку з тим, що в житловому приміщенні по АДРЕСА_7 зареєстровані три особи та відповідно до ст. 58 ЖК України ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Позивач перебуває на квартирному обліку згідно з рішенням від 11.11.1982 р. №40.

Наводив нормативно-правове обгрунутування позову посилаючись на судову практику, у тому числі, Європейського суду з прав людини, положення ЖК, ЦК України.

Ухвалою суду від 07.06.2024 позов залишено без руху (а.с.19 т.1).

Ухвалою суду від 20.06.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с.23 т.1).

Ухвалою суду від 19.07.2024 витребувано документи (а.с.43 т.1).

Ухвалою суду від 12.08.2024 виправлено описку в ухвалі суду від 19.07.2024 та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять дні (а.с.94 т.1).

Ухвалою суду від 12.09.2024 витребувано документи (а.с.110 т.1).

Ухвалою суду від 24.10.2024 витребувано документи (а.с.136 т.1).

Ухвалою суду від 20.12.2024 залучено до участі АТ «Укртрансгаз», як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (а.с.191 т.1).

Ухвалою суду від 14.01.2025 продовжено процесуальний строк (а.с.211 т.1).

Ухвалою суду від 21.07.2025 залучено до участі у справі Первинну профспілкову організацію Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Профспілки працівників нафтової і газової промисловості, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів (а.с.112 т.2). Ухвалою суду від 21.08.2025 визнано потрібним, щоб представник зазначеної третьої особи надав суду в судовому засіданні особисті пояснення (а.с.128 т.2).

Ухвалою суду від 06.11.2025 залучено до участі у справі ТОВ «Оператор ГТС України», як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів (а.с.169 т.2). 20.11.2025 надійшли письмові пояснення від представника зазначеної третьої особи (а.с.185-187 т.2) в яких резюмуючи зазначили, що Договором про передачу на праві господарського відання майна від 21.11.2019 № 13010-05/197 та Актом-прийому передачі від 01.01.2020, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_7 не увійшов до об`єктів нерухомого майна, що були передані ТОВ «Оператор ГТС України» на праві господарського відання.

Ухвалами суду задоволені клопотання про участь представників третіх осіб в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 16.01.2026 витребувано у АТ «Полтавагаз» інформацію та документи (а.с.32 т.3).

Ухвалою суду від 26.02.2026 закрито підготовче провадження призначено справу до розгляду по суті (а.с.93-96 т.3).

Ухвалою суду від 29.04.2026 на підставі ч.2 ст. 244 ЦПК України поновлено судовий розгляд у даній справі (а.с.199 т.3).

В судовому засіданні позивачі, представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги з підстав зазначених у позові, просили вимоги задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 додала, що її чоловік ОСОБА_3 працював у Кременчуцькому ЛВУМГ близько 13 років (позивач враховувала період проходження курсів), будинок в якому вони проживають був відомчий від місця роботи чоловіка та по праву після 10 років роботи на підприємстві переходив у право власності такого працівника та його сім`ї. В момент вселення у будинок підписували договір про зберігання майна у належному стані, проте останній у чоловіка забрали на роботі. У 2008 р. чоловік позивача помер, але вони, його сім`я, так і продовжила проживати у вказаному будинку, квартира АДРЕСА_8 .

У свій час зверталися в м. Боярку, де були відповідні відділи від підприємства на якому працював ОСОБА_3 , для приватизації квартири, але у відповідь їм пояснили, що Міністерство поки що не дає дозвіл на приватизацію, а коли будинок передали у комунальну власність територіальної громади, то до них приїхав ОСОБА_6 , і сказав, що будинок передали і можна його приватизовувати. У м. Кременчук (с. Піщане) теж зазначали про те, що так як чоловік пропрацював на підприємстві більше 10 років, то квартира за ними. На будинок є технічний паспорт та ведеться домова книга.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Супрун Л.В., додав, що на вказану квартиру був виданий ордер на всю сім`ю ОСОБА_3 , але останній втрачено. Зазначав про реєстрацію позивачів у вказаному житловому приміщенні, з моменту проживання у ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що на його думку належним способом захисту у даній справі є визнання права та приватизацію квартири. Інші позовні вимоги, як способи захисту права є під питанням. Право на проживання позивачів у квартирі не заперечується.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ "Укртрансгаз" підтримали позицію відповідача, покладалися на розсуд суду, оперували даними тих документів, які були ними надані до матеріалів справи та судом долучені до них.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Первинна профспілкова організація Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Профспілки працівників нафтової і газової промисловості в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів ТОВ "Оператор ГТС України" в ході судового розгляду підтримала позицію викладену у письмових поясненнях.

Заслухавши учасників справи, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.220 на звороті т.3) судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб 27.10.1979 р., актовий запис №81. Після укладення шлюбу спільне прізвище чоловіка та дружини ОСОБА_8 , ОСОБА_8 відповідно.

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.221 т.3) судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.227 т.3).

З урахуванням зазначеного, судом встановлено, що шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 припинено внаслідок смерті одного з подружжя, а саме ОСОБА_3 (ч.1 ст. 104 СК України).

Із довідки про підтвердження стажу роботи від 28.05.2026 №94-д (а.с.15 т.4) судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно з 25.12.1986 р. (наказ від 25.12.1986 №237-к) по 11.06.1997 р. (наказ від 13.06.1997 №51-в) працював оператором ГРС Онуфріївка Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Дочірнього підприємства «Черкаситрансгаз» АТ «Укргазпром».

Довідкою про реорганізацію підприємства судом встановлено те, що ДК «Укртрансгаз» є дочірньою компанією Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та правонаступником АТ «Укргазпром» в частині, визначеній спільним наказом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України «Про реорганізацію АТ «Укргазпром». Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18.07.2012 №530 «Про реорганізацію Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» згідно з розпорядженням КМУ від 13.06.2012 №360-р «Про реорганізацію дочірніх компаній НАК «Нафтогаз України» Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» визначено правонаступником Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України». Рішенням акціонера Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» від 21.05.2018 №186 змінено тип та найменування з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» та Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (а.с.14-19 т.4).

Відповідно до копії посвідчення про перевірку знань технічної експлуатації і правил техніки безпеки №45 від 10.01.1992 р. виданого Кременчуцьким ЛВУМГ (а.с.219 т.3) судом встановлено, що оператор ГРС ОСОБА_3 проходив перевірку знань 21.12.1991 р., 10.01.1992 р.

Відповідно до копії свідоцтва № НОМЕР_4 виданого ОСОБА_3 про те, що він з 16.01.1985 р. 17.06.1985 р. навчався по професії оператор газорозподільчої станції магістральних газопроводів (а.с.220 т.3).

Позивач ОСОБА_2 має зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою АДРЕСА_7 Олександрійського (до змін Онуфріївського) району Кіровоградської області з 1984 р., а з 24.12.1991 р. реєстрація відображена у паспорті (а.с.35-36, 67-70 т.1).

Позивач ОСОБА_1 з 07.06.2005 зареєстрований за вищевказаною адресою (а.с.37, 61) та фактично проживає по вказаній адресі.

Із копії листа Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів від 10.12.2013 №244/33 адресованого голові Онуфріївської селищної ради (а.с.179, 184 т.3) «Щодо згоди на прийняття до комунальної власності» судом встановлено, що у зв`язку з прийняттям ЗУ «Про внесення змін до ст. 7 ЗУ «Про трубопровідний транспорт» щодо розпорядника об`єктами житлового фонду» від 23.12.2010 №2887, яким скасовано заборону приватизації житлового фонду державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту, НАК «Нафтогаз України», її дочірніх підприємств, до складу якого входить Кременчуцьке ЛВУМГ філії УМГ «Черкаситрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз», просили надати згоду на прийняття у комунальну власність для подальшої приватизації житла працівникам, житловий будинок за адресою АДРЕСА_5 . Додатком додано копію технічного паспорту складеного 20.01.2012 р.

Судом встановлено, що починаючи з кінця 2013 року Онуфріївською селищною радою проводилися роботи щодо прийняття у комунальну власність територіально громади селища Онуфріївка житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_5 .

Підставою для розгляду зазначеного питання став, зокрема, вищезазначений лист від 10.12.2013 №244/33 Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Черкаситрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз».

Так, рішенням Онуфріївської селищної ради від 11.01.2014 №791 «Про розгляд питання про надання згоди для прийняття у комунальну власність територіальної громади сел. Онуфріївка в особі Онуфріївської селищної ради житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_5 », яке втратило чинність відповідно до рішення Онуфріївської селищної ради від 18.07.2017 №435, селищна рада надала згоду про прийняття у комунальну власність територіальної громади сел. Онуфріївка в особі Онуфріївської селищної ради житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_5 (а.с.8 т.1).

Із копії рішення Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області від 18.07.2017 №435 «Про розгляд питання про надання згоди для прийняття у комунальну власність територіальної громади селища Онуфріївка в особі Онуфріївської селищної ради житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_9 » від 18.07.2017 №435 (а.с.220-221 т.1, а.с.32 т.2 на звороті) судом встановлено, що селищна рада відповідно до ст.ст. 26,60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ЗУ «Про передачу об`єктів державної і комунальної власності» та розглянувши лист від 10.12.2013 №244/33 Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Черкаситрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» надала згоду про прийняття у комунальну власність територіальної громади селище Онуфріївка в особі Онуфріївської селищної ради житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_9 . Житловій комісії здійснити приймання квартири в порядку встановленому чинним законодавством. Вважати таким, що втратило чинність рішення селищної ради від 11.01.2014 №791.

Із архівної копії рішення Онуфріївської селищної ради від 09.07.2020 №1032 «Про внесення змін у рішення від 18.07.2017 №435 «Про розгляд питання про надання згоди для прийняття у комунальну власність територіальної громади селища Онуфріївка в особі Онуфріївської селищної ради житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_9 » (а.с.162-163 т.3) судом встановлено, що селищна рада відповідно до ст.ст. 26,60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ЗУ «Про передачу об`єктів державної і комунальної власності» та розглянувши лист від 10.12.2013 №244/33 Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Черкаситрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» вирішила викласти п.1 вказаного рішення у наступній редакції: «надати згоду про прийняття у комунальну власність територіальної громади селище Онуфріївка в особі Онуфріївської селищної ради житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою АДРЕСА_9 ».

Із копії наказу Міністерства енергетики України №553 від 01.09.2020 (а.с.222 т.1) судом встановлено, що керуючись ЗУ «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» та «Про управління об`єктами державної власності», на підставі протоколу від 14.08.2020 №32 засідання Постійної комісії щодо розпорядження державним майном, що належить до сфери управління Міненерго, та майном господарських товариств щодо яких Міненерго здійснює управління корпоративними правами держави, створеної наказом Міненерго від 02.03.2020 №130, враховуючи згоду Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області (рішення від 18.07.2017 №435, зі змінами від 09.07.2020 №1032) та листи АТ «Укртрансгаз» від 04.03.2020 №1001вих-20-1129 та від 29.07.2020 №1001вих-20-3817, передано безоплатно у комунальну власність територіальної громади смт Онуфріївка Кіровоградської області державне майно житловий будинок з надвірними будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_9 , що обліковується на балансі АТ «Укртрансгаз». Забезпечити безоплатну передачу зазначеного державного майна через акт приймання-передачі.

Відповідно до листа АТ «Укртрансгаз» від 04.03.2020 №1001вих-20-1129 (а.с.28 т.2 на звороті) судом встановлено, що АТ «Укртрансгаз» з метою зменшення витрат на утримання об`єктів житлового фонду АТ «Укртрансгаз», зверталося з проханням до Міністерства енергетики та захисту довкілля України погодити передачу у комунальну власність територіальної громади Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області об`єкту нерухомого майна житлового будинку з надвірними будівлями, який обліковується на балансі АТ «Укртрансгаз» і розташований за адресою АДРЕСА_9 .

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно….(а.с.29 т.2) судом встановлено, що вказаний будинок станом на 11.10.2019 перебував у державній власності в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Із копії витягу з протоколу №1 конференції трудового колективу Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Черкаситрансгаз» АТ «Укртрансгаз» від 18.12.2018 (а.с.30-35 т.2) судом встановлено що заслухано інформацію про те, що згідно з дорученням НАК «Нафтогаз України» від 12.11.2013 №10-5988/1.7-13 та листом ПАТ «Укртрансгаз» від 18.11.2013, відповідно до наказу Міненерговугілля від 07.09.2012 №690 про проведення інвентаризації непрофільних активів НАК «Нафтогаз України» Кременчуцьке ЛВУМГ планує передачу до комунальної власності об`єктів житлової нерухомості, що знаходиться на балансі та не мають відношення до виробничої діяльності Кременчуцького ЛВУМГ. Станом на 18.12.2018 по вказаному ЛВ знаходилися об`єкти житлової нерухомості на які оформлене право власності згідно з додатку №1, де наявний запис про вищевказаний будинок з посиланням на правовстановлюючий документ - витяг з ДРРП №80204331 від 13.02.2017 та вказаний будинок не увійшов до статутного фонду господарської організації. Зазначено, що вказане житло не використовувалося у виробничому процесі, фінансування на утримання тощо не передбачено, а тому вважали за доцільне передати їх до комунальної власності територіальної громади.

З довідки від 31.01.2020 філії «Управління «Укргазтехзв`язок» (а.с.31 на звороті) судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,1416 га під житловим будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_9 , використовується АТ «Укртрансгаз» згідно з Державного акта на право постійного користування землею серії ЯЯ №155418 від 28.05.2008, кадастровий номер земельної ділянки 3524655100:50:001:0001.

Із техніко-економічного обґрунтування забезпечення ефективного використання державного майна, яке обліковується на балансі філії «Управління «Укргазтехзв`язок» АТ «Укртрансгаз», не увійшло до його статутного капіталу і пропонується до безоплатної передачі у комунальну власність від 31.01.2020 (а.с.32, 34 т.2) судом, зокрема, встановлено, що вищевказаний будинок обліковується на балансі філії «Управління «Укргазтехзв`язок», його введено в експлуатацію 01.12.1985 р. для забезпечення житлових потреб працівників Кременчуцького ЛВУМГ, у цьому будинку проживають працівники Кременчуцького ЛВУМГ з родинами, що мають стаж роботи більше 10 років.

Голова первинної профспілкової організації Кременчуцького ЛВУМГ Довбня В.В. зазначав, що зазначені об`єкти житлової нерухомості (квартири та житлові будинки з господарськими будівлями) були надані згідно з чинним законодавством працівникам Кременчуцького ЛВУМГ, але не передані у комунальну власність, тому вважав за доцільне передати їх до комунальної власності територіальної громади, а тому постановили надати згоду на передачу об`єктів житлової нерухомості, що знаходяться у користуванні Кременчуцького ЛВУМГ та обліковуються на балансі УМГ «Черкаситрансгаз» до комунальної власності територіальних громад органів МС згідно додатку №1, де наявний запис про вищевказаний будинок з посиланням на правовстановлюючий документ - витяг з ДРРП №80204331 від 13.02.2017 та вказаний будинок не увійшов до статутного фонду господарської організації (а.с.30 т.2 на звороті).

На момент безоплатної передачі будинку у комунальну власність останній не мав обмежень, обтяжень, судові спори, заборони, арешти, претензії третіх осіб та податкові зобов`язання щодо зазначеного майна відсутні (а.с.33 т.2 на звороті).

Рішенням Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області від 15.06.2021 №858 «Про затвердження актів приймання-передачі майна комунальної власності селищної ради», відповідно до ст.ст. 26, 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ЗУ «Про передачу об`єктів державної і комунальної власності», обстеживши житловий будинок з надвірними будівлями селищна рада вирішила прийняти житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою АДРЕСА_9 у комунальну власність селищної територіальної громади в особі Онуфріївської селищної ради; затвердити акт приймання-передачі житлового будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_9 (а.с.72).

Із акта приймання-передачі державного майна у комунальну власність від 16.04.2021 р. затвердженого згідно з вищезазначеним рішенням селищним головою В. Березою 16.04.2021 (а.с.73-80 т.1) судом встановлено, що спільна комісія Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області та працівників Південного регіонального центру «Газтехзв`язок» філії управління Укргазтехзв`язок АТ «Укртрансгаз» 16.04.2021 провела обстеження житлового будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_9 , що належать державі в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та обліковуються на балансі філії Управління «Укргазтехзв`язок» АТ «Укртрансгаз» та встановила, що житловий будинок з надвірними будівлями, зокрема, має рік введення в експлуатацію житлового будинку 1985. Графа кількість мешканців будинку відсутні будь-які записи. Технічний стан та конструктивні елементи житлового будинку з надвірними будівлями у задовільному стані.

Так, філія Управління «Укргазтехзв`язок» АТ «Укртрансгаз» передала, а Онуфріївська селищна рада прийняла у комунальну власність Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області обстежений житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_9 і таку документацію: копія технічного паспорту на житловий будинок від 20.01.2012, оригінал витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №80204331 від 13.02.2017.

Із копії технічного паспорту на жилий будинок індивідуального житлового будинку АДРЕСА_5 від 20.01.2012, та з копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.02.2017 (а.с.85-89 т.1) судом встановлено, що власником вказаного будинку є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

В судовому засіданні оглянуто оригінал інвентаризаційної справи, копію якої долучено до матеріалів справи (а.с.154-166 т.1), з якої судом встановлено, що на підставі звернення Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів від 30.01.2012 №2901/33 Світловодським КМБТІ проведена інвентаризація об`єкту нерухомості за адресою АДРЕСА_10 , де власником зазначено ДК «Черкаситрансгаз».

Із довідки зазначеного БТІ від 30.05.1997 №2 (а.с.88 т.3) виданої ОСОБА_2 , судом встановлено, що у її користуванні знаходиться житловий будинок за адресою АДРЕСА_11 , який належить на праві власності Кременчуцькому ЛВ. Довідка була видана для пред`явлення у паспортний стіл.

Судом встановлено, що:

- 15.12.2005 р. ОСОБА_2 та Світловодське управління по експлуатації газового господарства уклали договір №7025775 про надання послуг з газопостачання за адресою житлового будинку АДРЕСА_11 (а.с.46 т.2);

- за даними Олександрійської РВА Кіровоградської області в документах архівного фонду «Онуфріївська селищна рада Онуфріївського району Кіровоградської області» в протоколах виконавчого комітету та протоколах сесій Онуфріївської селищної ради за 1997, 1998 роки рішення про видачу ордеру на службову квартиру АДРЕСА_12 ОСОБА_3 та членам його сім`ї, відсутнє (а.с.73 т.2);

- за даними Державного архіву Кіровоградської області у протоколах сесій та засідань виконкому селищної ради за 1984, 1985 рр. рішення про надання ОСОБА_3 службової квартири АДРЕСА_6 , відсутнє (а.с.73 т.2 на звороті);

- документи, які б стосувалися вселення (передачі) до квартири сім`ї ОСОБА_3 , зокрема, ордера, договору найму, актів приймання-передачі, рішень уповноважених органів підприємства та профспілкових комітетів в архіві АТ «Укртрансгаз» відсутні (а.с.75 т.2);

- із відповіді АТ «Укртрансгаз» від 04.07.2025 встановлено, що станом на вказану дату у вказаному товаристві відсутня інформація та розпорядчі документи щодо передачі у користування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як працівнику Кременчуцького ЛВУМГ філії УМГ «Черкаситрансгаз» відомчого житла за адресою АДРЕСА_7 (а.с.104 т.2);

- із відповіді АТ «Полтавагаз» судом встановлено, що ОСОБА_3 не був працівником АТ «Полтавагаз», тому інформація стосовно ордеру на квартиру АДРЕСА_3 , у вказаного товариства, відсутня;

- із відповіді ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 03.02.2026 встановлено, що будинок АДРЕСА_9 та квартира АДРЕСА_8 на балансі Товариства ніколи не обліковувалися (а.с.52 т.3).

Позивач ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку для отримання житла згідно з рішенням виконавчого комітету селищної ради від 11.11.1982 №40 (а.с.6 т.1). Із копії рішення виконкому Онуфріївської селищної ради від 29.07.2024 №199 «Про поновлення на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов» (а.с.87 т.3) судом встановлено, що поновлено в списках на квартирному обліку позачергового забезпечення житла гр. ОСОБА_2 з сім`єю, син ОСОБА_1 , які проживають за адресою АДРЕСА_7 .

Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 , 11.03.2024 зверталася із заявою до Онуфріївської селищної ради про видачу ордера на жиле приміщення для вселення в квартиру за адресою АДРЕСА_7 , в якій проживає з 1984 р., їй та її сину ОСОБА_1 , особі з інвалідністю ІІ групи, та рішенням виконкому Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 29.03.2024 №88 «Про відмову у видачі ордера на жиле приміщення гр. ОСОБА_2 » у зв`язку з тим, що в житловому приміщенні по АДРЕСА_7 зареєстровані три особи, відмовлено ОСОБА_2 у видачі ордера так, як відповідно до ст. 58 ЖК України ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення (а.с.5, 9, 62-63 т.1).

Листом від 02.11.2023 №М-425/1 Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області позивачу ОСОБА_2 надана відповідь на її заяву щодо приватизації житлового будинку площею 79,1 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_7 , про те, що до органу приватизації потрібно подати пакет документів, що визначений у п. 18 Положення №396 від 16.12.2009, в т.ч., копію ордеру про надання житлової площі, так, як поданий пакет документів не відповідає вимогам, селищна рада не задовольнила звернення (а.с.7, 11, 65-66 т.1).

Аналогічне звернення було подано і ОСОБА_1 та надана селищною радою аналогічна відповідь (а.с.10, 12, 54, 56 т.1). Судом встановлено, що останній є особою з інвалідністю ІІ групи, безтерміново (а.с.13, 64 т.1).

Судом встановлено, що шлюб між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_9 розірвано, що підтверджується рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 04.09.2023 у справі №399/537/23 (а.с.57-58 т.1).

Із копії довідки Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні від 31.10.2023 №3481 (а.с.71 т.1) судом встановлено, що за адресою АДРЕСА_7 окрім позивачів має зареєстроване місце проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка фактично за вказаною адресою не проживає, що не заперечувалося учасниками справи.

У сукупності із дослідженими матеріалами справи, поясненнями учасників справи, суд доходить висновків про те, що ОСОБА_3 , який був чоловіком позивача ОСОБА_2 (шлюб припинено у зв`язку зі смертю чоловіка) та є батьком позивача ОСОБА_1 , у період з 25.12.1986 р. по 11.06.1997 р. працював оператором ГРС Онуфріївка Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Дочірнього підприємства «Черкаситрансгаз» АТ «Укргазпром», що становить понад 10 років роботи на вказаному підприємстві, та від роботи у 1984-1985 роках отримав житло за адресою АДРЕСА_13 , в якому проживали, зокрема, позивачі та ОСОБА_3 , проводили облаштування житла (його добудову, внутрішні роботи, комунікації та їх заведення в квартиру, тощо) та прибудинкової території, проводили оплату житлово-комунальних послуг за укладеними позивачем ОСОБА_2 відповідними договорами на такі послуги.

У вказаній квартирі позивачі зареєстровані та мають фактичне місце проживання починаючи з моменту вселення в квартиру, що в подальшому відображено і у паспорті громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_2 та у витягах з реєстру територіальної громади, у т.ч. щодо ОСОБА_1 .

Вказані встановлені обставини ніким не заперечувалися.

Починаючи з кінця 2013 року Онуфріївською селищною радою проводилися роботи щодо прийняття у комунальну власність територіально громади селища Онуфріївка житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_5 . Підставою для розгляду зазначеного питання став, зокрема, лист від 10.12.2013 №244/33 Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Черкаситрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз».

Відповідно до зазначеного листа Кременчуцьке лінійне виробниче управління магістральних газопроводів зверталося із проханням до Онуфріївської селищної ради про надання згоди на прийняття до комунальної власності для подальшої приватизації житла працівникам, житловий будинок за адресою АДРЕСА_5 . Обґрунтоване прийняттям ЗУ «Про внесення змін до ст. 7 ЗУ «Про трубопровідний транспорт» щодо розпорядника об`єктами житлового фонду» від 23.12.2010 №2887, яким скасовано заборону приватизації житлового фонду державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту, НАК «Нафтогаз України», її дочірніх підприємств, до складу якого входило і Кременчуцьке ЛВУМГ філії УМГ «Черкаситрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз».

В подальшому вказаний будинок був переданий із державної власності у комунальну власність, що відображено у акті приймання передачі державного майна від 16.04.2021, який затверджений рішенням Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області від 15.06.2021 №858, яким селищна рада прийняла вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями у комунальну власність селищної територіальної громади в особі Онуфріївської селищної ради та затвердила акт приймання-передачі житлового будинку з надвірними будівлями.

Із техніко-економічного обґрунтування забезпечення ефективного використання державного майна, яке облікувалося на балансі філії «Управління «Укргазтехзв`язок» АТ «Укртрансгаз», не увійшло до його статутного капіталу і пропонувалося до безоплатної передачі у комунальну власність від 31.01.2020 судом, зокрема, встановлено, що вищевказаний будинок обліковувався на балансі філії «Управління «Укргазтехзв`язок», його введено в експлуатацію 01.12.1985 р. для забезпечення житлових потреб працівників Кременчуцького ЛВУМГ, у цьому будинку проживають працівники Кременчуцького ЛВУМГ з родинами, що мають стаж роботи більше 10 років.

Голова первинної профспілкової організації Кременчуцького ЛВУМГ Довбня В.В. зазначав, що зазначені об`єкти житлової нерухомості (квартири та житлові будинки з господарськими будівлями) були надані згідно з чинним законодавством працівникам Кременчуцького ЛВУМГ, але не передані у комунальну власність, тому вважав за доцільне передати їх до комунальної власності територіальної громади, у зв`язку з чим надали згоду на передачу об`єктів житлової нерухомості, що знаходяться у користуванні Кременчуцького ЛВУМГ та обліковуються на балансі УМГ «Черкаситрансгаз» до комунальної власності територіальних громад органів МС згідно додатку №1, де наявний запис про вищевказаний будинок з посиланням на правовстановлюючий документ - витяг з ДРРП №80204331 від 13.02.2017 та вказаний будинок не увійшов до статутного фонду господарської організації.

Тобто, як видно, позиція власника (державна форма власності) щодо вищезазначеного будинку починаючи з 2013 р. була без змін, а саме передача вказаного будинку у комунальну власність з метою подальшої приватизації його працівниками підприємства Кременчуцького ЛВУМГ, яким таке житло у свій час було надано у відповідності до чинного, на час надання, законодавства для забезпечення житлових потреб працівників, та з урахуванням того, що у вказаному будинку проживають працівники Кременчуцького ЛВУМГ з родинами, які мають стаж роботи більше 10 років.

В ході дослідження доказів у даній справі представником відповідача зазначено, що під час складання та підписання вищезазначеного акта приймання-передачі будинку ніхто на місце фактично не виходив, будинок та прибудинкову територію не обстежував, комісія підписала акт для того, щоб по швидше передати позивачці будинок у власність. Будь-які інші питання щодо підстав права проживання позивачів у вказаній квартирі комісія не з`ясовувала у сторони, що передавала будинок у комунальну власність. Приймали будинок у комунальну власність виключно для приватизації квартири ОСОБА_2 з огляду на те, що вона в ній проживала зі своєю сім`єю, але ніхто не з`ясовував щодо наявності у них ордеру на цю квартиру, чи то договору користування службовим житлом.

З огляду на зазначене вище, на переконання суду прийнявши будинок у комунальну власність відповідач залишив поза увагою мету передання власником будинку (державна форма власності) у комунальну власність вищезазначеного будинку, а саме для подальшої приватизації житла працівниками підприємства, про що зазначено вище.

У свою чергу, позивачами при зверненні до селищної ради з вищезазначеними заявами, не було конкретизовано підставу права приватизації квартири в якій проживають з 1984-1985 років, а саме щодо його приватизації працівниками підприємства Кременчуцького ЛВУМГ, яким таке житло у свій час було надано у відповідності до чинного, на час надання, законодавства для забезпечення житлових потреб працівників, та з урахуванням того, що є родиною працівника Кременчуцького ЛВУМГ, який мав стаж роботи більше 10 років на вказаному підприємстві.

Відповідно до ЗУ Про внесення зміни до статті 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" щодо розпорядника об`єктами житлового фонду від 23.12.2010 N 2887-VI третє речення частини четвертої статті 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" (192/96-ВР) викладено в такій редакції: "Дія цієї частини не поширюється на об`єкти житлового фонду державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", її дочірніх підприємств та підприємств, заснованих за участю зазначеної Компанії". Вказаний закон набрав чинності 13.01.2011 р.

Тобто, як видно, вказаними змінами до закону скасовано заборону приватизації житлового фонду державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту, НАК «Нафтогаз України», її дочірніх підприємств, до складу якого входило Кременчуцьке ЛВУМГ філії УМГ «Черкаситрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз».

При цьому, позивачі продовжували проживати у вказаній квартирі, без жодних претензій з боку власника.

ЗУ «Про трубопровідний транспорт» прийнятий 15.05.1996 №192/96-ВР, введений в дію 15.06.1996.

Редакція ст. 7 зазначеного закону на момент його прийняття та на дату звільнення ОСОБА_3 з посади оператора ГРС Онуфріївка Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Дочірнього підприємства «Черкаситрансгаз» АТ «Укргазпром» - 11.06.1997 р., була наступною: магістральний трубопровідний транспорт має важливе народногосподарське та оборонне значення і є державною власністю України. Приватизація, а також зміна власності державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту забороняється. Зміна форм власності промислового трубопровідного транспорту здійснюється згідно з чинним законодавством.

Як видно, приватизація житлового фонду державних підприємств магістрального трубопровідного транспорту, НАК «Нафтогаз України», її дочірніх підприємств, вказаною нормою закону не була передбачена/була під забороною.

Після внесених змін до законодавства така приватизація стала можливою та власник майна звернувся до селищної ради з проханням прийняття житла у комунальну власність з подальшою передачею його працівникам підприємства.

Як видно з матеріалів справи, надання житла ОСОБА_3 за місцем його роботи/відомчого житла відбулося з урахуванням сімейного стану останнього, зокрема, дружини ОСОБА_2 та сина ОСОБА_1 та в якому сім`я проживає з 1984-1985 років. При цьому сім`я проживала та проживає у вказаній квартирі і після звільнення ОСОБА_3 з місця роботи на вказаному підприємстві і після його смерті. Жодних вимог, претензій до них такого роду як виселення із вказаної квартири від власника майна не надходило. Навпаки, воля власника майна була спрямована на передачу державного майна у комунальну власність з метою подальшої приватизації будинку працівниками. Та, на переконання суду, оскільки ОСОБА_3 помер, при цьому, на підприємстві відпрацював понад 10 років, а квартира надавалася йому для проживання з сім`єю, і сім`я проживає у квартирі понад 40 років, приватизація вказаної квартири у свій час була заборонена в силу важливого державного значення підприємства та дозволено 23.12.2010 шляхом внесення змін до законодавства N 2887-VI, які набрали чинності 13.01.2011, після чого підприємство розпочало процедуру передачі державного майна (житлових будинків) у комунальну власність з метою подальшої приватизації такого майна працівниками цього підприємства, позивачі мають право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , що є належним способом захисту та така позовна вимога підлягає задоволенню.

Довідкою про реорганізацію підприємства судом встановлено те, що ДК «Укртрансгаз» є дочірньою компанією Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та правонаступником АТ «Укргазпром» в частині, визначеній спільним наказом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України «Про реорганізацію АТ «Укргазпром». В подальшому публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» визначено правонаступником Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», змінено тип та найменування з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» та Акціонерне товариство «Укртрансгаз».

Одночасно судом звертається увага на те, що власник будинку має право зняти зареєстровану особу з місця реєстрації у її відсутність звернувшись до ЦНАП, а тому реєстрація місця проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою АДРЕСА_7 , яка фактично за вказаною адресою не проживає значний проміжок часу, що встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося учасниками справи, не є перешкодою в реалізації права власності.

З урахуванням зазначеного, судом встановлено, що право на проживання позивачів у вищезазначеній квартирі ніким не оспорюється та не заперечується. Позивачами при зверненні до селищної ради з метою приватизації вказаної квартири не було конкретизовано право приватизації, про що зазначено вище, відповідно селищною радою розглянуті звернення відповідно до змісту поданих заяв та доданих до них документів та прийнято оскаржуване рішення та надані відповіді, а тому підстав для визнання їх протиправними та скасування судом не встановлено.

Відповідно, у задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити з підстав їх необґрунтованості.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Рішення ЄСПЛ у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (заява № 30856/03) від 02.12.2010 р. є фундаментальним прецедентом у захисті права на житло та недоторканність житла. Воно визначає, що виселення або позбавлення права користування є втручанням у право на повагу до житла (ст. 8 Конвенції) і має бути не лише законним, а й виправданим та пропорційним. У пункті 47 зазначеного рішення суд встановив, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право особи на повагу до її житла. Концепція «житла» має основне значення для особистісної ідентичності, самовизначення, фізичної та моральної цілісності особи і є постійним та безпечним місцем у суспільстві.

ЄСПЛ підкреслив, що концепція "житла" не обмежується приміщеннями, які займаються на законних підставах. Тривале фактичне проживання особи робить це приміщення її житлом в розумінні Конвенції.

У рішенні від 18.11.2004 р. у справі «Прокопович проти Росії» (заява № 58255/00) ЄСПЛ підтвердив, що концепція житла не обмежується приміщеннями, які законно займаються або створені на підставі закону. Житлом визнається будь-яке приміщення, де особа фактично проживає, навіть без офіційного оформлення права власності чи договору найму, якщо встановлено достатній та тривалий зв`язок із цим місцем.

За відсутності підстав для звільнення житла особою у неї виникає право на користування цим житлом як своїм постійним місцем проживання. Прийняття державними органами рішення про надання цього житла іншим особам, навіть у відповідності до норм законодавства та у межах компетенції, порушує права цієї особи на повагу до її житла.

Стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції з прав людини гарантує право на мирне володіння майном. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Практика Верховного Суду та ЄСПЛ базується на трьох головних правилах захисту власності: законність, суспільний (публічний) інтерес та принцип пропорційності (справедливий баланс). Будь-яке позбавлення чи обмеження права власності державою має чітко ґрунтуватися на національному законодавстві, яке є доступним, чітким та передбачуваним. Втручання держави є правомірним, лише якщо воно слугує суспільним інтересам і не покладає на особу «надмірний індивідуальний тягар». Держава зобов`язана не лише утримуватися від порушень, а й створювати ефективні правові механізми для захисту власників від дій третіх осіб.

В ході судового розгляду судом встановлено, що для позивачів вищевказана квартира є єдиним житлом, в якому вони проживають понад 40 років на правових підставах та протягом вказаних років дбали про це житло, сплачували усі необхідні платежі за житлово-комунальні послуги, тощо та вважали його своїм житлом. Доказів зворотного суду не надано.

На підставі вищезазначеного, суд доходить висновку про задоволення позову частково, визнавши за позивачами право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , в іншій частині позову відмовити через його необґрунтованість.

Судові витрати залишити як фактично понесені позивачами.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Визнати право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Судові витрати залишити як фактично понесені позивачами.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 п.5 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого та фактичного місця проживаннявул. АДРЕСА_14 ;

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого та фактичного місця проживаннявул. АДРЕСА_14 ;

Відповідач: Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, ЄДРПОУ 04366347, адреса: Кіровоградська область Олександрійський район сел. Онуфріївка вул. Центральна буд. 11;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача АТ "Укртрансгаз", код ЄДРПОУ 30019801, адреса 01021 Київ Кловський узвіз 9/1;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Первинна профспілкова організація Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Профспілки працівників нафтової і газової промисловості, ідентифікаційний код 34537084, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів ТОВ "Оператор ГТС України", ЄДРПОУ 42795490, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44, індекс 03065.

Повний текст рішення суду складено 15.07.2026 у зв`язку з перебуванням судді Шульженко В.В. 19.06.2026 р. у відпустці.

Суддя Онуфріївського районного

суду Кіровоградської області В.В. Шульженко