Рішення № 138281832, 10.07.2026, Вишгородський районний суд Київської області

10.07.2026 Справа № 363/7800/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

24 грудня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №6695588 від 08.04.2023 року у загальному розмірі 60 375 грн та судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп. та по сплаті витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.04.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №6695588, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 15 000 грн на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом на умовах та терміни, що визначений договором. 28 серпня 2023 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №103-МЛ, згідно якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №6695588 від 08.04.2023 року. Заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку із чим, станом на дату подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем становить 60 375 грн, з яких: 15 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 43 875 грн заборгованість за відсотками, 1 500 грн - заборгованість за комісією.

Процесуальні дії та рішення у справі.

29 січня 2026року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано від АТ КБ «Приват Банк» інформації щодо зарахування кредитних коштів.

05 березня 2026 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

10 березня 2026 року на адресу суду від АТ КБ «Приват Банк» надійшли витребувані матеріали.

31 березня 2026 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає, що не погоджується із заявленими позовними вимогами з огляду на наступне.Відповідач вказує, що позивачем не доведено факту отримання ним грошових коштів за договором про надання кредиту від 08.04.2023 № 6695588.На підтвердження факту перерахування грошових коштів за спірним кредитним договором та наявності заборгованості позивачем надано лише розрахунок заборгованості та довідки, сформовані первісним кредитором. Водночас, на думку відповідача, належними доказами, які підтверджують виникнення заборгованості та її розмір, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».Відповідно до зазначеної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Такі документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а у разі неможливості безпосередньо після її завершення. Відповідач зазначає, що розрахунок заборгованості не є первинним бухгалтерським документом, а являє собою односторонній арифметичний розрахунок заявлених до стягнення сум, який залежить виключно від волевиявлення та дій однієї сторони кредитора. На думку відповідача, належними доказами перерахування кредитних коштів та підтвердження заборгованості можуть бути, зокрема, банківські виписки або касові документи, за умови їх відповідності вимогам законодавства щодо первинних документів.

16 квітня 2026 року ухвалою суду витребувано докази від АТ «Універсал Банк».

19 травня 2026 року на адресу суду від АТ «Універсал Банк» надійшов лист.

02 липня 2026 року на адресу суду надійшли витребувані матеріали від АТ «Універсал Банк».

Позиції учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення. Направив до суду клопотання, в якому просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, а також висловлено згоду на ухвалення заочного судового рішення, за наявності для того передбачених законодавством підстав.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення. Надав суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

08 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «МІЛОАН» із анкетою-заявою на кредит №6695588.

Згідно довідки ТОВ «МІЛОАН» від 10 вересня 2025 року ОСОБА_1 08.04.2023 року надано одноразовий ідентифікатор rl3247.

08 квітня 2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №6695588.

Відповідно до п.п. 1.1-1.4 кредитного Договору, кредитодавець зобов?язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. Договору, а позичальник зобов?язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4. Договору та виконати інші зобов?язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов?язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов?язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 15 000 грн.

Кредит надається загальним строком на 105 днів з 08.04.2023 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.

Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 23.04.2023 року (рекомендована дата платежу).

Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 22.07.2024 року (дата остаточного погашення заборгованості).

Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 23.04.2023 року (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 22.07.2023 року (останнього дня строку кредитування).

Комісія за надання кредиту 1 500 грн, яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1.).

Відповідно до п. 1.5.2.-1.6. Договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 3 375 грн, які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 40 500 грн, яка нараховуються за ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Тип процентної ставки за цим Договором - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього Договору.

Згідно п.п. 2.1.- 2.2.2, 2.3-2.3.1. Договору Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1.-1.5.3. Договору, в один з термінів (дат) вказаних в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2., в сумі та на умовах визначених п. 2.3 Договору.

Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 Договору.

Позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені цим п. 2.3. Договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено). Можливі періоди продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту, наведені у таблиці.

Якщо Позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію) на умовах, визначених цим пунктом, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено/поновлено пільговий період нараховуються за ставкою наведеною в п. 1.5.2. Договору.

Додатком №1 до договору про споживчий кредит №6695588 від 08.04.2023 року є графік платежів, згідно з яким реальна річна процентна ставка становить 1052.00 % річних, а загальна вартість кредиту 60 375 грн.

Додатком №2 до Договору про споживчий кредит №6695588 від 08.04.2023 року є паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено всі основні умови кредитування.

З платіжного доручення 97657946 від 08.04.2023 року вбачається, що ТОВ «Мілоан» що перерахувало ОСОБА_1 суму розміром 15 000 грн, призначення платежу: кошти згідно договору 6695588.

Згідно листа АТ «Універсал Банк» від 15.06.2026 року на ім`я ОСОБА_1 відкрито карту НОМЕР_2 , на період з 08.04.2023 року по 13.04.2023 року, було успішне зарахування грошових коштів на банківську карту № НОМЕР_2 у сумі 15 000 грн.

28 серпня 2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір №103-МЛ, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №6695588.

Також, 28.08.2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено акт приймання - передачі Реєстру Боржників від 28.08.2023 року, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №6695588.

З Витягу з Реєстру боржників від 10.09.2025 року до Договору відступлення прав вимог №103-МЛ від 28.08.2023 року, відомостей про щоденні нарахування та погашення, виписки з особового рахунка за кредитним договором №6695588 від 08.04.2023 року вбачається, що заборгованість за Договором №6695588 становить 60 375 грн, з яких: 15 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 43 875 грн заборгованість за відсотками, 1 500 грн - заборгованість за комісією.

04 грудня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило на адресу ОСОБА_1 претензію з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором.

Застосовані норма права.

Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3).

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Мотиви та висновки суду

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом, 08.04.2023 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6695588 в електронній формі шляхом використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до положень Законів України «Про електронну комерцію», «Про платіжні послуги», а також статей 205, 207, 639, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, укладення договору в електронній формі за допомогою електронного підпису є належним способом вчинення правочину, оскільки такий спосіб забезпечує ідентифікацію особи, підтверджує її волевиявлення щодо укладення договору та прийняття його умов, а також гарантує цілісність електронного документа.

Підписавши кредитний договір, відповідач добровільно погодилася з його умовами, у тому числі щодо суми кредиту, порядку отримання коштів, строків їх повернення, розміру процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором.

Матеріалами справи підтверджується факт перерахування кредитних коштів на банківський картковий рахунок відповідача, зазначений під час оформлення кредитного договору. Зокрема, факт зарахування коштів підтверджується інформацією банківської установи, яка є належним та допустимим доказом у розумінні цивільного процесуального законодавства.

Доводи відповідача про те, що позивач не надав первинних бухгалтерських документів, а саме платіжних доручень чи банківських виписок, суд вважає необґрунтованими.

Чинне законодавство не встановлює обов`язку кредитодавця у справах щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами підтверджувати факт надання кредиту виключно первинними бухгалтерськими документами. Предметом доказування у таких спорах є не наявність окремого документа бухгалтерського обліку, а сукупність обставин, які підтверджують факт укладення договору, волевиявлення сторін, отримання кредитних коштів та виникнення у позичальника обов`язку щодо їх повернення.

Оскільки позивач є фінансовою установою, яка здійснює кредитування без відкриття банківських рахунків, належними доказами у таких правовідносинах можуть бути електронні документи щодо укладення договору, відомості платіжних систем, листи банківських установ, довідки та розрахунок заборгованості.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не надала належних та допустимих доказів того, що кредитний договір не укладався, кредитні кошти не отримувались або були повернуті у повному обсязі. Також відповідачем не подано доказів, які б спростовували правильність розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем.

Посилання відповідача на те, що розрахунок заборгованості є одностороннім документом і не може підтверджувати наявність боргу, суд відхиляє, оскільки такий розрахунок оцінюється не ізольовано, а у взаємозв`язку з іншими доказами у справі, зокрема кредитним договором, електронними документами щодо його укладення та доказами перерахування кредитних коштів.

При цьому відповідач не скористалася своїм правом надати докази погашення заборгованості або спростування наведеного позивачем розрахунку.

Щодо посилань відповідача на лист АТ «ПриватБанк», суд зазначає, що зазначений документ сам по собі не спростовує факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та виникнення у відповідача обов`язку щодо їх повернення. Оцінка доказів здійснюється судом у їх сукупності, а не шляхом надання переваги одному окремому документу над іншими доказами у справі.

Таким чином, заперечення відповідача щодо недоведеності факту надання кредиту ґрунтуються лише на припущеннях та формальному тлумаченні вимог щодо доказування, а тому не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Судом встановлено, що кредитний договір №6695588 від 08.04.2023 року є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, а відповідачем не доведено факт неналежного укладення договору чи відсутності отримання кредитних коштів.

Внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань утворилася заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 60 375 грн, з яких:15 000 грн заборгованість за тілом кредиту;43 875 грн заборгованість за процентами за користування кредитом;1 500 грн заборгованість за комісією.

Враховуючи встановлені обставини справи, положення цивільного законодавства та оцінку наданих доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №6695588 від 08.04.2023 року у розмірі 60 375 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторону, пропорційно задоволених вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом, наявним у матеріалах справи. Зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджується: договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, актом №Д/11252 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 11.12.2025 року, детальним описом наданих послуг від 05.01.2026 року до акту №Д/11252 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, ордером серії ВС №1408806 від 20.10.2025 року, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №2093 від 29.09.2012 року.

Разом з цим, суд вважає завищеною оплату наданих послуг, оскільки заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову.

Справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, однак адвокат не приймав участі в судових засіданнях. Враховуючи принцип розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням співмірності виконаної адвокатом роботи, та заявленої суми до стягнення, складності справи.

При визначенні судом розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховується, що, представник позивача в судове засідання не прибував, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності, розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а обсяг наданих адвокатом послуг фактично складається лише з складення позовної заяви.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, ціну позову, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. Саме така сума відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

Керуючись ст.ст. 258, 263-265, 268, 279, 280, 282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором за у розмірі 60 375 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ: 35234236, адреса місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя С.В. Олійник