Вирок № 138281601, 30.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/14652/26 1-кп/760/3252/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в м. Києві, кримінальне провадження №42025100000000259 від 16.12.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брянськ рф, громадянина України, українця, який одружений, працює директором ПрАТ «Фірма Еліпс», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 здійснював господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором за таких обставин.

ОСОБА_5 , будучи директором та засновником ПрАТ «Фірма Еліпс» (код ЄДРПОУ 19046619), юридична адреса: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Салгани, вул. Шабська, будинок 1-Б, основний вид діяльності - «Виробництво тари з пластмас», організував незаконну схему з поставок готової продукції з території України на територію російської федерації, а саме пластикової тари, що використовується, в тому числі і в промислових галузях країни-агресора.

Так, на території України здійснює свою діяльність група компаній «PackGroup», до складу якої входять такі підприємства: ПрАТ «Фірма Еліпс», ПП «Пакгруп», ПП «Крістал Гласс», румунське підприємство «Pack Store Europe s.r.l», а також російське підприємство ТОВ «Пакстор», що фактично ліквідовано 14.08.2025.

Встановлено, що фактичним та юридичним власником ПП «Крістал Гласс», ПП «Пакгруп» та румунського підприємства «Pack Store Europe s.r.l» є ОСОБА_6 , а власниками ПрАТ «Фірма Еліпс», що є основною виробничою потужністю вищевказаної групи компаній, є ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

При цьому, юридичним власником та директором російського підприємства ТОВ «Пакстор» в період з 07.10.2020 до 14.08.2025 був громадянин рф ОСОБА_9 , проте до 07.10.2020 власниками ТОВ «Пакстор» були ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , який також до 05.08.2019 був директором ПП «Крістал Гласс». До повномасштабного вторгнення рф на територію України постачання продукції на російський ринок здійснювалась напряму поставками від ПРАТ «ФІРМА ЕЛІПС» до ТОВ «ПАКСТОР».

Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у тому числі, щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, вчинив злочин проти основ національної безпеки.

Так, 24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.

Після цього, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України, перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в АРК, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено по сьогоднішній день.

Разом з цим, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, проте не пізніше липня 2022 року, достеменно знаючи, що російська федерація здійснила збройну агресію проти України, а також той факт, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 та Постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022, з російською федерацією заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків, а в Україні діє правовий режим воєнного стану, розуміючи, що подальше ведення господарської діяльності ПрАТ «Фірма Еліпс» з підприємствами-резидентами російської федерації є протиправним, маючи на меті продовжити отримувати прибуток та вступивши в попередню змову з посадовими особами ТОВ «Пакстор» (російська федерація), прийняв добровільне рішення про провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, шляхом організації процесу постачання (передачі) активів підприємствам-резидентам держави-агресора.

З метою реалізації злочинного умислу щодо провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, розуміючи суспільну небезпечність своїх діянь, ОСОБА_5 , діючи відповідно до раніше розробленого ним плану, у невстановленому досудовим розслідуванні місці, уклав у липні 2022 року договори від імені підзвітного йому підприємства - ПрАТ «Фірма Еліпс» (код ЄДРПОУ 19046619) з підконтрольним румунським підприємством «Pack Store Europe s.r.l» на поставку пластикової тари.

Далі, на виконання укладеного договору, виготовлена українськими компаніями, що входять до складу ГК «PackGroup», продукція транспортувалась з України на територію Румунії, на адресу підприємства «Pack Store Europe s.r.l», після чого, використовуючи «підмінні» товаро-супровідні документи, прямувала до рф, а саме на адресу російського суб`єкта господарювання ТОВ «Пакстор».

При цьому, контроль за переміщенням матеріальних ресурсів (пластикової тари) через митний контроль України та їх подальше транспортування по території інших держав здійснювався безпосередньо ОСОБА_5 .

Загалом, в серпні 2022 року, за допомогою т.зв. «сірого» експорту, здійснено поставку трьох партій продукції української компанії ПрАТ «Фірма Еліпс» до російського підприємства ТОВ «Пакстор» через румунське підприємство «Pack Store Europe s.r.l», на загальну суму 1 108 664, 14 грн., для здійснення їх подальшої реалізації.

Таким чином, ОСОБА_5 здійснив дії, спрямовані на провадження незаконної господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

На підставі ч. 1 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, до суду подано угоду про визнання винуватості від 14 травня 2026 року, яка була укладена між прокурором групи прокурорів Київської міської прокуратури ОСОБА_12 , якому на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, ОСОБА_5 , який є обвинуваченим в цьому ж кримінальному провадженні, за участі ОСОБА_4 , яка є захисником обвинуваченого в цьому ж кримінальному провадженні.

Виходячи із змісту даної угоди, обвинувачений ОСОБА_5 під час судового розгляду повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_5 зобов`язався перерахувати благодійну фінансову пожертву на користь Збройних Сил України у розмірі 100 000 грн.

Згідно даної угоди, сторони узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за ч.4 ст.111-1 України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в державних та комунальних підприємствах, установах і організаціях, суб`єктах господарювання державної та комунальної форм власності на 10 років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки згідно ст. 76 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 5 ст. 474, ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України, які були роз`яснені йому судом в ході судового засідання, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують та має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також, в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання, надав пояснення, в яких повністю підтвердив обставини, викладені у пред`явленому йому обвинуваченні.

На підставі пояснень обвинуваченого та його захисника, суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші передбачені угодою заходи.

Суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, що закріплені ст. 471 Кримінального процесуального кодексу України, можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах пред`явленого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.4 ст.111-1 КК України, як провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину і характер суспільної небезпеки скоєного, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом встановлено, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.111-1 КК України, відповідно до положень ст. 12 КК України є умисним, закінченим, нетяжким. Узгоджене покарання, зазначене в угоді, відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України та відповідає санкції ч.4 ст.111-1 КК України.

Як особа, ОСОБА_5 , характеризується позитивно, раніше не судимий, осудний, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває.

Визнання вини та щире розкаяння у вчиненому, благодійна фінансова пожертва на підтримку ЗСУ судом визнаються як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 .

Обставин, що обтяжували б покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, який просив затвердити угоду про визнання винуватості від 14 травня 2026 року, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, думку учасників процесу, перевіривши угоду про визнання винуватості від 14 травня 2026 року, яка відповідає вимогам ст. 471 КПК України, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне ухвалити у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_5 , яким затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, визнавши ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України, за викладених у вироку обставин, та призначити узгоджене сторонами покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання у виді позбавлення волі, із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в державних та комунальних підприємствах, установах і організаціях, суб`єктах господарювання державної та комунальної форм власності.

Разом з тим, враховуючи відношення обвинуваченого ОСОБА_5 до вчиненого, думку прокурора, дані про особу, який не судимий, його сімейний стан, позитивні характеристики, суд дійшов до висновку про можливість виправлення останнього без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов`язки згідно ст. 76 КК України. Таке покарання, за глибоким переконанням суду, є необхідне й достатнє для перевиховання та виправлення обвинуваченого, які можливі без ізоляції від суспільства, та попередження нових кримінальних правопорушень, буде відповідати цілям покарання.

Суд, керуючись вимогами ст.77 КК України, не призначає ОСОБА_5 додаткове покарання у виді конфіскації всього належного на праві власності майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Арешти, накладені ухвалами Солом`янського районного суду м. Києва від 29.04.2026, 30.04.2026, 04.05.2026, 07.05.2026, 08.05.2026 на майно, вилучене під час обшуків за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_2 ; яке визнане речовими доказами, долю яких вирішив суд відповідно до вимог ст.100 КПК України, зважаючи на те, що метою арештів було забезпечення збереження речових доказів, згідно з положеннями ч.4 ст.174 КПК України, підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 468-475 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 14 травня 2026 року між прокурором групи прокурорів Київської міської прокуратури ОСОБА_12 , якому на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, з однієї сторони, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є обвинуваченим в цьому ж кримінальному провадженні, з іншої сторони.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в державних та комунальних підприємствах, установах і організаціях, суб`єктах господарювання державної та комунальної форм власності на 10 (десять) років.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази:

- мобільний телефон «iPhone» 17 Pro Max, мобільний телефон «iPhone» 17 Pro Max синього кольору, мобільний телефон «iPhone» 12 Pro Max, мобільний телефон «iPhone» 13 Pro, мобільний телефон «iPhone» s/n: НОМЕР_1 , мобільний телефон «iPhone» Xs Max, ноутбук «Lenovo» s/n: YD0533PG, ноутбук «Acer» s/n: NXHFDEU006107008FA6600, ноутбук «Apple MacBook Pro», предмети, схожі на грошові кошти, номіналом 100 доларів США, на загальну суму 73 000 доларів США, номіналом 100 євро, на загальну суму 20 000 євро, номіналом 1000 та 500 гривень, на загальну суму 1 000 000 гривень, - передати за належністю;

- документацію ТОВ «Пакстор», ПП «Пакгруп», ПП «КрісталГласс» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Арешти, накладені ухвалами Солом`янського районного суду м. Києва від 29.04.2026, 30.04.2026, 04.05.2026, 07.05.2026, 08.05.2026 на майно, яке визнане речовими доказами та долю якого вирішив суд, - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 1 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1