Рішення № 138281248, 16.07.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/6401/25

провадження № 2/650/1329/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 рокуселище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Сікори О.О.,

за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Бєліков Андрій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить розірвати договір оренди землі № 652060004001491 від 30 березня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт», право оренди за яким у подальшому перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу права оренди від 17 квітня 2025 року, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:011:0005 площею 9,67 га, номер запису про інше речове право 34423368.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6520683600:02:011:0005 площею 9,67 га, розташована на території Максимогорківської, а на даний час Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

30 березня 2012 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі № 652060004001491. 20 січня 2015 року сторону орендаря змінено на Приватне підприємство «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», 28 липня 2017 року на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». 17 квітня 2025 року право оренди передано Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу права оренди.

Відповідно до додаткової угоди від 27 листопада 2019 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 292 542,16 грн, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7,65 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди та підлягає сплаті до 31 грудня кожного року. Строк дії договору визначено до 30 листопада 2027 року.

Позивач вказує, що орендна плата за користування земельною ділянкою за 2023 та 2024 роки їй не нараховувалася та не виплачувалася. За розрахунком позивача річний розмір орендної плати становить 22 379,47 грн, а загальний розмір несплаченої орендної плати за два роки 44 758,94 грн. Вимоги про стягнення цієї суми у межах даної справи не заявлені; факт повної несплати орендної плати за два роки позивач наводить як підставу для розірвання договору.

На підтвердження невиконання зобов`язання зі сплати орендної плати позивач надав виписку по картковому рахунку за відповідний період, а також зазначив, що представником позивача направлялися адвокатські запити до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» з вимогою надати інформацію і документи щодо нарахування та виплати орендної плати, однак відповіді на такі запити та документи про здійснення платежів отримані не були.

Представник позивача вважає, що повна несплата орендної плати за 2023 та 2024 роки утворює систематичне порушення істотної умови договору та є самостійною підставою для його розірвання відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України та статті 32 Закону України «Про оренду землі».

Щодо можливих заперечень, пов`язаних із воєнним станом та мінною небезпекою, представник позивача зазначив, що самі по собі військова агресія рф, тимчасова окупація території у минулому та потенційна загроза забруднення земель вибухонебезпечними предметами не підтверджують повної неможливості використання саме спірної земельної ділянки протягом 2023 та 2024 років. На його думку, для застосування частини шостої статті 762 ЦК України орендар має довести об`єктивну та безпосередню неможливість користування конкретним об`єктом оренди з причин, за які він не відповідає.

Представник позивача послався на те, що відповідач не повідомляв орендодавця про неможливість використання земельної ділянки, не надав доказів проведення огляду саме цієї ділянки, виявлення на ній вибухонебезпечних предметів або вжиття конкретних заходів для її обстеження та повернення до господарського використання.

Крім того, позивач послався на лист Новорайської сільської військової адміністрації від 23 вересня 2025 року № 01-12/2934/25, згідно з яким окремого розпорядження щодо визнання земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:011:0005 непридатною для використання не приймалося.

Позивач також зазначив, що рішення місцевих військових адміністрацій щодо надання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» податкових пільг приймалися у сфері оподаткування у зв`язку з потенційною загрозою забруднення земель вибухонебезпечними предметами та не звільняють орендаря приватної земельної ділянки від договірного обов`язку сплачувати орендну плату власнику.

На підтвердження можливості здійснення сільськогосподарської діяльності на території Бериславського району у 20232024 роках представник позивача послався на нотаріально посвідчені заяви свідків, а також на відповіді ТОВ «АГРО-ЛАЙФ 2023» і ТОВ «Додола 2021», за змістом яких інші суб`єкти господарювання після деокупації здійснювали обстеження земель, відновлювали господарську діяльність та сплачували орендну плату власникам земельних ділянок.

У відзиві на позов ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» заперечило проти задоволення позовних вимог та просило відмовити у розірванні договору оренди землі.

Представник відповідача зазначив, що Новорайська територіальна громада, на якій розташована спірна земельна ділянка, у 2022 році перебувала під тимчасовою окупацією рф. Унаслідок військової агресії підприємство було позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність у повному обсязі, втратило доступ до майна, а частина майна була викрадена або знищена.

На підтвердження цих обставин відповідач послався на витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року, у якому зафіксовані обставини незаконного заволодіння майном, що перебувало на території бази підприємства у селищі Новорайськ, а також втрати підприємством доступу до свого майна під час тимчасової окупації.

Відповідач також послався на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо військової агресії рф як форс-мажорної обставини, на положення статей 617, 762 ЦК України та на законодавство у сфері протимінної діяльності.

За позицією відповідача, після деокупації безпечне використання земель сільськогосподарського призначення залишалося неможливим через потенційне забруднення вибухонебезпечними предметами та загрозу життю і здоров`ю працівників. Відповідач вважає, що такі обставини є незалежними від волі орендаря та звільняють його від сплати орендної плати за час, протягом якого земельна ділянка не могла використовуватися.

Представник відповідача послався на розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації від 31 жовтня 2023 року № 163 та від 18 квітня 2024 року № 154, якими ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» надавалися пільги з нарахування та сплати окремих місцевих податків і зборів та орендної плати за землі комунальної власності у зв`язку з потенційною загрозою забруднення земель вибухонебезпечними предметами.

Також відповідач послався на постанову Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 650/3776/24, в якій за встановлених у тій справі обставин суд апеляційної інстанції врахував наслідки окупації, обставини непереборної сили та неможливість здійснення господарської діяльності при вирішенні спору щодо орендної плати.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідач фактично не заперечує сам факт несплати орендної плати за 2023 та 2024 роки, а намагається обґрунтувати її наявністю форс-мажорних обставин та потенційною мінною небезпекою.

Представник позивача вказав, що наведені відповідачем матеріали не підтверджують повної неможливості користування саме земельною ділянкою з кадастровим номером 6520683600:02:011:0005 протягом усього 2023 та 2024 років. Розпорядження військової адміністрації щодо податкових пільг, на його думку, не є доказами фактичного забруднення конкретної ділянки вибухонебезпечними предметами та не встановлюють заборони на її використання як об`єкта приватної оренди.

Позивач також звернув увагу на правову позицію Верховного Суду щодо застосування частини шостої статті 762 ЦК України, відповідно до якої звільнення від орендної плати можливе за умови доведення орендарем об`єктивної неможливості використання майна з незалежних від нього причин, а самі по собі обмеження чи загальні несприятливі обставини не є достатніми для такого висновку.

У додаткових поясненнях ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» послалося на дані інтерактивної карти ДСНС України, відповідно до яких територія Новорайської громади належить до територій, де виявлені або ймовірно можуть знаходитися вибухонебезпечні предмети. Відповідач також зазначив про близькість окремих територій Бериславського району до районів ведення бойових дій, можливість обстрілів і атак FPV-дронів, що, на його думку, виключає можливість безпечного проведення сільськогосподарських робіт.

Позивач та його представник на судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися. Письмові позиції ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», викладені у відзиві та додаткових поясненнях, містяться в матеріалах справи. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній доказами та письмовими поясненнями учасників.

Вирішуючи питання про можливість проведення судового засідання без участі представника ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» суд також виходив з положень частини шостої статті 14 ЦПК України відповідно до якої юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Відповідач ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» не виконав такий обов`язок та не зареєстрував свій кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, з огляду на що суд зазначає, що права відповідача, який не зареєстрував електронний кабінет, не порушуються у разі ненаправлення йому позивачем паперових копій процесуальних документів при поданні позову з використанням підсистеми «Електронний суд». Відповідач несе певні негативні наслідки невиконання обов`язку з реєстрації електронного кабінету. Ці наслідки прямо передбачені ЦПК України, вони є збалансованими та пропорційними, тобто не порушують основоположні принципи цивільного процесу, такі як верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом та судом, диспозитивність, гласність та відкритість судового процесу, змагальність сторін, пропорційність, зокрема, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами тощо. Подібні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №752/11445/22, від 01.02.2024 у справі №520/11344/23, від 28.03.2023 у справі №260/1322/21 (з урахуванням відмінностей у змісті процесуальних кодексів).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності та перевіривши доводи сторін, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 9,67 га з кадастровим номером 6520683600:02:011:0005, розташована на території Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

30 березня 2012 року між ОСОБА_1 як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» як орендарем укладено договір оренди землі № 652060004001491 щодо вказаної земельної ділянки.

20 січня 2015 року сторону орендаря замінено на Приватне підприємство «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», а 28 липня 2017 року на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Відтак у 2023 та 2024 роках саме ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було орендарем спірної земельної ділянки та несло перед орендодавцем обов`язки, встановлені договором оренди землі.

17 квітня 2025 року право оренди спірної земельної ділянки було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу права оренди. Зміна особи, за якою зареєстроване право оренди, не усуває необхідності оцінки належності виконання договору за період, коли орендарем було ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», та не перешкоджає вирішенню питання про розірвання самого договору, права й обов`язки за яким перейшли до нового орендаря.

Зі змісту договору оренди землі та додаткової угоди від 27 листопада 2019 року вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 292 542,16 грн, орендна плата встановлена у грошовій формі у розмірі 7,65 відсотка нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік оренди та має бути внесена орендарем до 31 грудня кожного року. Строк дії договору визначено до 30 листопада 2027 року.

Матеріали справи не містять платіжних документів, відомостей про перерахування коштів або інших належних доказів, які б підтверджували повну чи часткову сплату орендної плати ОСОБА_1 за 2023 та 2024 роки. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», заперечуючи проти позову, не навело конкретних відомостей про здійснення таких платежів та не надало доказів їх проведення.

Таким чином, факт повної несплати орендної плати за два окремі календарні роки 2023 та 2024 суд вважає встановленим.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 96 ЗК України передбачено обов`язок землекористувачів своєчасно сплачувати орендну плату, а статтею 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавцю надано право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 звернула увагу, що для застосування пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України необхідно встановити систематичність і саме повну несплату орендної плати. Під систематичністю розуміються два та більше випадки повної несплати орендної плати. За наявності таких обставин зазначена спеціальна норма є самостійною та достатньою підставою для розірвання договору оренди землі.

У даній справі встановлено два послідовні випадки повної несплати орендної плати за 2023 та за 2024 роки. Отже, порушення має систематичний характер у розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність обов`язку сплачувати орендну плату за спірний період з огляду на таке.

Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання у разі доведення, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Разом із тим ця норма сама по собі не припиняє грошове зобов`язання та не звільняє боржника від його виконання.

Частина шоста статті 762 ЦК України передбачає інший правовий наслідок: наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Для застосування цієї норми вирішальним є доведення об`єктивної та повної неможливості користування конкретним об`єктом оренди у відповідний період, а не лише існування загальних несприятливих обставин або обмежень.

Верховний Суд у своїй практиці щодо застосування частини шостої статті 762 ЦК України виходить із того, що тягар доведення обставин, які свідчать про повну неможливість користування орендованим майном з незалежних від орендаря причин, покладається на орендаря. Звільнення від орендної плати є істотним втручанням у договірні відносини сторін і не може ґрунтуватися лише на припущеннях про можливі перешкоди у користуванні майном.

Наданий відповідачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року підтверджує факти можливих воєнних злочинів, пов`язаних із викраденням майна підприємства та втратою доступу до бази ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у період тимчасової окупації. Проте вказане кримінальне провадження не містить відомостей про фактичний стан земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:011:0005 у 2023 та 2024 роках, не встановлює її забруднення вибухонебезпечними предметами та не підтверджує повну неможливість її використання протягом усього спірного періоду.

Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 має загальний характер і засвідчує військову агресію рф як надзвичайну та невідворотну обставину. Однак цей лист не містить ідентифікуючих ознак спірного договору оренди та не встановлює причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією і неможливістю виконання саме обов`язку зі сплати орендної плати за користування конкретною земельною ділянкою у 2023 та 2024 роках.

Сам факт існування воєнного стану або визнання певних подій форс-мажорними не має преюдиційного характеру для кожного цивільного зобов`язання. Сторона, яка посилається на такі обставини, повинна довести, що вони безпосередньо та об`єктивно унеможливлювали виконання конкретного зобов`язання у конкретний період.

Розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації від 31 жовтня 2023 року № 163 та від 18 квітня 2024 року № 154 прийняті у контексті застосування податкових пільг та визначення об`єктів оподаткування у зв`язку з потенційною загрозою забруднення території вибухонебезпечними предметами. Вони стосуються, зокрема, орендної плати за землі комунальної власності, єдиного податку четвертої групи та інших податкових платежів.

Спірна земельна ділянка належить позивачу на праві приватної власності. Отже, звільнення або пільги щодо публічно-правових податкових зобов`язань не є тотожними звільненню орендаря від виконання приватноправового грошового зобов`язання за договором оренди землі.

Крім того, саме формулювання про потенційну загрозу забруднення вибухонебезпечними предметами не є доказом фактичного забруднення конкретної земельної ділянки. Матеріали справи не містять акта індивідуального технічного обстеження спірної земельної ділянки, документа про виявлення на ній вибухонебезпечних предметів, акта заборони її використання або іншого належного доказу, який би підтверджував повну неможливість користування ділянкою протягом 2023 та 2024 років.

Посилання відповідача на інтерактивну карту ДСНС України також не спростовує наведеного висновку. Така карта відображає актуальні дані щодо територій, які потенційно можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами, однак не підтверджує факту реального забруднення конкретної земельної ділянки у визначений минулий період та не встановлює безумовної неможливості її використання.

Суд враховує і те, що представник позивача надав лист Новорайської сільської військової адміністрації від 23 вересня 2025 року № 01-12/2934/25, за змістом якого окремого розпорядження про визнання саме земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:011:0005 непридатною для використання не приймалося. Відповідач не подав доказів, які б спростовували цю інформацію щодо конкретного об`єкта оренди.

Також відсутні докази того, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» упродовж 2023 та 2024 років повідомляло ОСОБА_1 про неможливість користування земельною ділянкою, пропонувало змінити умови договору, зменшити або відстрочити орендну плату, ініціювало спільне обстеження ділянки чи іншим чином намагалося врегулювати з орендодавцем наслідки обставин, на які тепер посилається.

Надані позивачем відповіді ТОВ «АГРО-ЛАЙФ 2023» та ТОВ «Додола 2021» свідчать, що інші суб`єкти господарювання на території Бериславського району після деокупації вживали заходів для обстеження земель, за необхідності взаємодіяли з фахівцями з розмінування, здійснювали сільськогосподарську діяльність та виплачували орендну плату орендодавцям. Ці відомості самі по собі не доводять придатності саме спірної земельної ділянки, однак спростовують твердження про абсолютну та загальну неможливість здійснення сільськогосподарської діяльності на відповідній території протягом усього 20232024 років.

Посилання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на постанову Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 650/3776/24 не є підставою для іншого висновку. Судове рішення у іншій справі ухвалене з урахуванням конкретного складу доказів, періоду невиконання зобов`язань та фактичних обставин тієї справи. Встановлені у даній справі обставини підлягають самостійній оцінці.

У цій справі предметом оцінки є повна несплата орендної плати за 2023 та 2024 роки. Відповідач не довів, що протягом кожного з цих двох років спірна земельна ділянка об`єктивно та безперервно не могла бути використана через обставини, за які орендар не відповідає. Отже, підстав для застосування частини шостої статті 762 ЦК України та звільнення орендаря від орендної плати за вказаний період суд не встановив.

Суд також враховує, що 17 квітня 2025 року право оренди було відчужене на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Перехід права оренди після допущення попереднім орендарем систематичної повної несплати орендної плати не усуває факту порушення договору та не позбавляє орендодавця права вимагати його розірвання. Новий орендар набув права та обов`язки за договором, який на момент переходу вже був обтяжений наслідками допущеного істотного порушення зобов`язання попереднім орендарем.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» допустило два випадки повної несплати орендної плати за 2023 та 2024 роки. Це відповідає ознаці систематичності, передбаченій пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, та відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для дострокового розірвання договору оренди землі.

Вказане порушення також позбавило орендодавця того, на що вона обґрунтовано розраховувала при укладенні договору, регулярного отримання орендної плати за передане у користування майно. Водночас з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 918/391/23 систематична повна несплата орендної плати сама по собі є спеціальною і достатньою підставою для розірвання договору за пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України.

Таким чином, позовна вимога про розірвання договору оренди землі підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн. З огляду на задоволення позову та участь у спірних правовідносинах обох відповідачів суд вважає за необхідне стягнути вказані витрати з відповідачів порівну по 484,48 грн з кожного.

Належних доказів, які б підтверджували розмір фактично понесених і сплачених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та давали можливість здійснити їх розподіл у цьому рішенні, матеріали справи не містять.

Зважаючи на викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263265 ЦПК України, статтями 526, 629, 651, 762 ЦК України, статтями 96, 141 ЗК України, статтями 21, 24, 32 Закону України «Про оренду землі», Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Бєліков Андрій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі задовольнити.

Розірвати договір оренди землі № 652060004001491 від 30 березня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт», право оренди за яким у подальшому перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу права оренди від 17 квітня 2025 року, номер запису про інше речове право 34423368, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:011:0005 площею 9,67 га.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33251307, адреса: 37223, Полтавська область, Миргородський район, село Гиряві Ісківці, вулиця Миру, будинок 12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589, адреса: 74360, Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вулиця Промислова, будинок 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16 липня 2026 року.

Суддя: ___ О.О. Сікора