Ухвала суду № 138281002, 22.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12515/25

провадження № 2/753/15313/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гайової С.Г., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача - адвоката Бабенка Ю.С., розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року адвокат Авдєєнко Владислав Валерійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить:

- стягнути з відповідача на користь позивача 13 750 878 гривень та 78 338 доларів США в порядку поділу спільного майна подружжя;

- визнати за позивачем право власності на 1/1 частку автомобіля KIA Sportage 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 в порядку поділу спільного майна подружжя.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2025 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/12515/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07 жовтня 2025 року.

07 жовтня 2025 року підготовче засідання відкладено на 30 жовтня 2025 року.

07 жовтня 2025 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

13 жовтня 2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву.

20 жовтня 2025 року позивач подав відповідь на відзив.

29 жовтня 2025 року від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2025 року відкладено розгляд справи на 04 грудня 2025 року, витребувано у Центру обслуговування платників № 1 Лівобережної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у м. Києві інформацію про отримані ОСОБА_2 доходи за період з 01.01.2020 по 01.06.2025, а також про відкриті на його ім`я рахунки у банківських та небанківських фінансових установах України.

26 листопада 2025 року адвокат Бабенко Юрій Сергійович в інтересах ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, в якому просить:

- визнати автомобіль марки KIA SPORTAGE, 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 , спільною сумісною

власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- в порядку поділу майна подружжя виділити автомобіль марки KIA SPORTAGE, 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 у власність ОСОБА_1 ;

- визнати автомобіль марки OPEL VECTRA, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 , спільною сумісною

власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- в порядку поділу майна подружжя виділити автомобіль марки OPEL VECTRA, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 у власність

ОСОБА_2 ;

- в порядку поділу майна подружжя припинити право власності

ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , та 1/10 частину нежитлового приміщення, розташованого у Мазовецькому воєводстві, у Пясечинському повіті, у АДРЕСА_2 ;

- в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на квартиру

АДРЕСА_1 та 1/10 частину нежитлового приміщення, розташованого у Мазовецькому воєводстві, у Пясечинському повіті, у АДРЕСА_2 ;

- в порядку поділу майна подружжя стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) грошову компенсацію вартості частки у квартирі АДРЕСА_1 та 1/10 частини нежитлового приміщення, розташованого у Мазовецькому воєводстві, у Пясечинському повіті, у АДРЕСА_2 у розмірі 152 163,79 грн.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01 грудня 2025 року зустрічну позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києві від 04 грудня 2025 року відмовлено ОСОБА_2 у поновленні процесуального строку на подання зустрічного позову до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя повернуто заявнику.

Постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2026 року у цій справі ухвалу Дарницького районного суду міста Києві від 04 грудня 2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Розгляд справи призначено на 17 червня 2026 року.

Представник відповідача у судовому засіданні просив прийняти зустрічний позов до розгляду, позивач заперечувала проти прийняття зустрічного позову, посилаючись в тому числі на те, що предметом зустрічного позову є вимоги щодо поділу майна (виплати компенсації), яке знаходиться на території Республіки Польща, і які за правилами виключної підсудності не належать до юрисдикції судів України.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, розумні строки розгляду справи судом.

За змістом статті 49 ЦПК України відповідач, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зі змісту статті 193 ЦПК України слідує, що зустрічний позов це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом, а тому повинен бути взаємно пов`язаний з первісним.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись: а) у підставах цих позовів або поданих доказах та у сприятливості їх спільного розгляду оперативному і правильному вирішенню спору; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову.

Відсутність однієї з названих підстав прийняття зустрічного позову або подання його з порушенням строку зумовлює повернення зустрічної позовної заяви на підставі частини третьої статті 194 ЦПК України.

Згідно із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2024 року у справі № 752/18272/18 (61-13536св23) найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (пункт 62).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

У постанові Верховного Суду від 17 січня 2024 року у справі № 522/17831/20 зазначається: вирішення спору про поділ майна, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному з них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та його виконання надалі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що наявні підстави прийняти до спільного розгляду з первісним позовом й зустрічний позов, оскільки позови взаємопов`язані, вони виникають з одних правовідносин і спільний їх розгляд є доцільним.

При цьому, в частині вимог зустрічного позову про: припинення права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 та 1/10 частину нежитлового приміщення, розташованого у Мазовецькому воєводстві, у Пясечинському повіті, у АДРЕСА_2 ; визнання за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на ці об`єкти та стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості частки у цих об`єктах, суд враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 06 травня 2026 року у справі № 334/6412/23, згідно з яким у випадку, коли спір між подружжям фактично зводиться до визначення розміру та стягнення грошової компенсації, а не до вирішення питання про право власності на нерухоме майно та/або інших речових прав щодо такого майна, відсутні об`єктивні підстави для обов`язкового розгляду такого спору судом держави місцезнаходження цього майна. Визначальним в цьому випадку є не формальне існування у спорі об`єкта нерухомого майна, а характер правовідносин, які підлягають судовому розгляду, зміст заявлених позовних вимог, предмет та підстави позову (пункти 47, 48 постанови).

Водночас, відповідно до статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява, крім іншого, повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Розглянувши зустрічну позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вказаних вимог, оскільки позивач за зустрічним позовом не вказав у позовній заяві, за якою особою здійснена державна реєстрація прав щодо спірних об`єктів (квартири і нежитлового приміщення) та не зазначив докази, що підтверджують вказану обставину. Такі докази також не додані і до позовної заяви.

Суд зауважує, що відповідно до частин третьої, п`ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відсутність у зустрічній позовній заяві вказівки на такі обставини та докази унеможливлює вирішення питання про прийняття до провадження вимог за зустрічним позовом у наведеній судом частині.

Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, зустрічна позовна заява ОСОБА_2 підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі, а саме: зазначення особи (осіб), за якою здійснена державна реєстрація речових прав щодо спірних об`єктів (квартири і нежитлового приміщення) та надання відповідного витягу чи довідки з земельно-іпотечної книги щодо державної реєстрації прав на ці об`єкти (WA1I/00001697/9 та WA5M/00378810/3), в тому числі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системиPortal Rejestrуw S№dowych (https://ci-ekw.ms.gov.pl/sposob-zlozenia-wniosku).

Суд звертає увагу зустрічного позивача на те, що відповідно до частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 175-177, 185, 194, 260 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_2 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Олександр ЯКУСИК