Ухвала суду № 138280648, 15.07.2026, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 607/7822/26

Провадження № 2/448/699/26

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

15.07.2026 року Мостиський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Романченко І.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема матеріальної шкоди у розмірі 70 367,25 грн., а також моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.

На адресу суду від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Леськів С.Р., 26.05.2026 року надійшла заява про закриття провадження у справі, у якій така просить суд закрити провадження у даній справі на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з відмовою позивача від позову. Крім цього, просить вирішити питання про повернення 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 2329,60 грн. Розгляд заяви про закриття провадження у справі представник позивача просила здійснювати у її відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася, у судове засідання не з`явилася, клопотань про відкладення або про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Частиною 2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвоката Леськів С.Р. звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема матеріальної шкоди у розмірі 70 367,25 грн., а також моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн. та судових витрат по справі.

Разом з тим, у поданій представником позивачки ОСОБА_1 адвокатом Леськів С.Р. заяві від 26.05.2026 року про закриття провадження у справі зазначено про відмову позивачки від позову у зв`язку з тим, що спір із відповідачкою врегульовано після відкриття провадження у справі.

Із п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України вбачається, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до положень ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Статтею 255 ЦПК України визначений вичерпний перелік підстав для закриття провадження по справі.

Згідно п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, що визначений статтею 13 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що між сторонами на час звернення до суду існував спір щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Однак, станом на 15.07.2026 року між сторонами спір врегульовано, у зв`язку з чим представником позивачки подано клопотання про закриття провадження по справі.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що підстав для неприйняття відмови позивачки від позовних вимог не встановлено, відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує права сторін, а тому клопотання представника позивачки є підставним та таким, що підлягає задоволенню, а провадження по даній цивільній справі слід закрити на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Також суд вважає за доцільне роз`яснити позивачці, що згідно з ч.2 ст.256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Щодо вимог представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Леськів С.Р. про повернення 50% судового збору, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що позивачкою ОСОБА_1 при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 4659,20 грн., що підтверджується поданою квитанцією ID: 6493-0775-9307-5445 від 03.04.2026 року.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (із подальшими змінами та доповненнями) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 1 ст.142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно із ч.3 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до змісту п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»: Статтею 7 Закону № 3674-VI врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI "Про судовий збір"). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.

Враховуючи наведені вище положення закону та їх роз`яснення, вважаю, що подане клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Леськів С.Р. про повернення 50% судового збору підлягає задоволенню. У зв`язку з цим позивачці ОСОБА_1 підлягає поверненню з Державного бюджету України 2329,60 грн., що становить 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви у розмірі 4659,20 грн.

Керуючись ст.133, ст.247, п.4 ч.1 ст.255, ст.ст.256, 258-261 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Леськів Соломії Романівни про закриття провадження у справі - задовольнити.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - закрити у зв`язку з відмовою позивача від позову і відмова прийнята судом.

Повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, в розмірі 2329 (двох тисяч триста двадцяти дев`яти) гривень 60 коп., сплачений згідно квитанції ID: 6493-0775-9307-5445 від 03.04.2026 року (платник: ОСОБА_1 , отримувач: ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./22030101; код отримувача за ЄДРПОУ: 37977599; Банк отримувача: Казначейство України; рахунок отримувача UA968999980313101206000019751; призначення платежу: 101 2557705784; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Тернопільський міський суд Тернопільської області.

Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Кічак