Рішення № 138280579, 16.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1951/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

секретаря судового засідання Яцишин В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у м.Львові цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, код ЄДРПОУ:39433769) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, якою просив стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 5 125,00 грн (п`ять тисяч сто двадцять п`ять грн 00 коп.), що становлять суму виплаченого страхового відшкодування, яка підлягає оплаті відповідачем у порядку регресу, а також штрафні санкції, а саме: інфляційні втрати, пеню та три відсотки річних за несвоєчасне виконання зобов`язань за період з дати подання позову до суду включно до дати ухвалення судового рішення, розрахунок яких необхідно здійснити судом, стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 022,50 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 07.02.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю автомобіля марки «Volkswagen Golf», державний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 , та автомобіля марки «BMW X4», державний номер НОМЕР_4 , VIN-код НОМЕР_5 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.

У судовому порядку відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, чим встановлено факт, що відповідач після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Цивільно-правова відповідальність відповідача як водія транспортного засобу «Volkswagen Golf», державний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-211587484.

Позивачем було здійснено врегулювання страхового випадку та обчислено розмір страхового відшкодування відповідно до Закону України № 1961-IV, що підтверджується матеріалами страхової справи. Матеріали страхової справи містять документи щодо порядку обчислення страхового відшкодування, його складових та кінцевого результату, які долучені до позовної заяви. Враховуючи матеріали страхової справи, ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» здійснило обчислення суми належної до виплати як відшкодування шкоди третій особі за полісом страхування № ЕР-211587484 у зв`язку з пошкодженням внаслідок ДТП транспортного засобу «BMW X4», державний номер НОМЕР_4 , VIN-код НОМЕР_5 . За полісом страхування № ЕР-211587484 було передбачено суму франшизи за ризиком заподіяння шкоди майну третіх осіб у розмірі 0,00 грн. Належний кінцевий розмір страхового відшкодування до виплати склав 5 125,00 грн.

Позивач, на виконання полісу страхування № ЕР-211587484, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу «BMW X4», державний номер НОМЕР_4 , VIN-код НОМЕР_5 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування у сумі 5 125,00 грн, що підтверджується платіжними документами, які додано до позовної заяви.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов`язань, а саме: інфляційні втрати, пеню та три відсотки річних.

Оскільки письмова досудова вимога до відповідача не направлялася, подання цієї позовної заяви є першим пред`явленням вимоги у розумінні частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Відповідно, боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з наступного дня після подання позову.

Також позивач станом на момент подання позовної заяви очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 022,50 грн.

Позивач вказує, що рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 16.02.2018 № 57 та Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2021 № 13/1/7 визначено застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, розмір яких за годину становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати, та 25 відсотків мінімальної заробітної плати на день оплати відповідно. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 209 грн. Тобто розрахунково година роботи адвоката має складати від 1 604,50 грн до 2 161,75 грн.

Таким чином, розмір години роботи адвоката по даній справі має складати 1 604,50 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином через систему «Електронний суд».

Відповідач у судове засідання не з`явився. Судова повістка, направлена за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

З матеріалів справи судом встановлено, що 07.02.2023 року о 15 год. 20 хв. у м. Львові на вул. Івана Франка, 6 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», державний номер НОМЕР_2 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, враховуючи дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем марки «BMW X4», державний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

Крім того, 07.02.2023 року о 15 год. 20 хв. у м. Львові на вул. Івана Франка, 6 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», державний номер НОМЕР_2 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди, не повідомивши органи поліції.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 27.02.2023 року у справі № 461/1216/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність відповідача як водія транспортного засобу Volkswagen Golf, державний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 , станом на дату настання дорожньо-транспортної пригоди була забезпечена у ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-211587484.

31.03.2023 потерпіла ОСОБА_3 звернулася до ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» із заявою про виплату страхового відшкодування у зв`язку з настанням страхового випадку.

Згідно з калькуляцією, складеною ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу BMW X4, державний номер НОМЕР_4 , з урахуванням фізичного зносу становить 5 535,58 грн.

Страховим актом № 41784/1 від 04.04.2023 страховий випадок визнано страховим та визначено суму страхового відшкодування у розмірі 5 125,00 грн.

На підставі платіжної інструкції № 5455 від 28.04.2023 ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 у розмірі 5 125,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина перша статті 10 Закону України «Про страхування»).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

При цьому за правилами ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до підпункту «в» пункту 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТДВ «Страхова група «ОБЕРІГ» суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 5 125,00 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

У зв`язку з простроченням зобов`язання відповідачем, судом здійснено розрахунок інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

За період з 17.03.2026 року (дата звернення з позовною заявою) по 16.07.2026 року інфляційні втрати складають 113,28 грн., 3% річних складають 51,27 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені, суд зазначає, що положення статті 625 ЦК України не передбачають стягнення пені, а законом чи договором у спірних правовідносинах її нарахування не встановлено, у зв`язку з чим підстави для задоволення цієї позовної вимоги відсутні.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При зверненні до суду з цим позовом ТДВ "СГ "Оберіг" сплачено 2662,40 грн. судового збору за подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією від 07.03.2026 року.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

В обґрунтування розміру понесених позивачем ТДВ "Страхова група "Оберіг" витрат на правничу допомогу у розмірі 8022,50 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів: договір про надання професійної правничої допомоги від 09.02.2026, укладений між ТДВ "Страхова група "Оберіг" та ФОП адвокатом Войціховським А.В.; акт прийому-передачі наданих послуг № 41784/2, підписаний сторонами 09.02.2026 року, згідно якого адвокат Войціховський А.В. надав ТДВ "Страхова група "Оберіг" наступні послуги: ознайомлення та аналіз документів страхової справи, загальною вартістю 1604,50 грн.; надання консультацій, загальною вартістю 802,25 грн.; складання позовної заяви, загальною вартістю 4813,50 грн.; підготовка додатків, загальною вартістю 802,25 грн.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та враховуючи заяву відповідача, суд зазначає, що розмір пред`явлених ТДВ "Страхова група "Оберіг" до відшкодування витрат на надання йому правової допомоги є завищеним щодо іншої сторони спору.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, розмір частки задоволених позовних вимог, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 280-283ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, код ЄДРПОУ: 39433769) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, код ЄДРПОУ: 39433769) суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 5 125 (п`ять тисяч сто двадцять п`ять) грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 113 (сто тринадцять) грн 28 коп. та 3% річних у розмірі 51 (п`ятдесят одна) грн 27 коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, код ЄДРПОУ: 39433769) 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, код ЄДРПОУ: 39433769) 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки безпосередньодо Львівського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 16.07.2026 р.

Суддя В.Є. Радченко