Ухвала суду № 138280574, 11.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5356/26

Провадження № 1-кс/461/4333/26

УХВАЛА

Іменем України

11.07.2026 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого -

в с т а н о в и в :

старший слідчий слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що 10.07.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та цього ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України. Слідчий зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке кримінальним законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а відтак з метою уникнення кримінальної відповідальності він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних та інших учасників у даному кримінальному провадженні, чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Відтак, в органу досудового розслідування є достатньо підстав стверджувати про неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу. Просить клопотання задоволити.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили таке задоволити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання, захисник просив у разі обрання підозрюваному запобіжного заходу тримання під вартою визначити розмір застави.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши та вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42026140000000132 від 09.07.2026 за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи, що військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюють передбачені законодавством України заходи оповіщення військовозобов`язаних на виконання заходів мобілізації в умовах дії правового режиму воєнного стану та особливого періоду, передбачаючи суспільно небезпечний характер своїх дій, бажаючи перешкодити здійсненню зазначених заходів та усвідомлюючи, що своїми діями перешкоджає законній діяльності Збройних Сил України, 08.07.2026 у вечірній час (точний час органом досудового розслідування не встановлений), перебуваючи на проспекті Червоної Калини у місті Львові, спільно з іншими особами, умисно взяв участь у блокуванні службового автомобіля марки «Kia Sorento», із н.з. НОМЕР_1 , який використовувався військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 під час здійснення заходів оповіщення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи 08.07.2026 у вечірній час на АДРЕСА_2 , вийшов із натовпу осіб, підійшов до стрільця 2-го відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , схопив його за формений одяг (футболку військової форми), після чого умисно наніс один удар кулаком у ділянку тулуба, чим створив перешкоди військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 у виконанні покладених на них службових обов`язків щодо здійснення заходів оповіщення військовозобов`язаних та забезпечення виконання мобілізаційних заходів в інтересах Збройних Сил України.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 перешкодив законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

10.07.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

10.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 ККУкраїни.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури про виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України від 09.07.2026 р.н. №10/2-254вн-26; протоколом огляду відеозаписів з місця події з соціальних мереж від 10.07.2026; протоколом огляду відеозаписів з місця події, отриманих 09.07.2026 від Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 10.07.2026, який повідомив про обставини перешкоджання їхнім службовим обов`язкам; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 10.07.2026, який повідомив про обставини перешкоджання їхнім службовим обов`язкам; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 10.07.2026, який повідомив про обставини перешкоджання їхнім службовим обов`язкам; протоколом допиту підозрюваного; іншими матеріали кримінального провадження.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, слідчий суддя вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими.

Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , оскільки існують факти, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що останній міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеної, зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

За таких обставин, слідчим та прокурором доведена наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а відтак може залишити місце свого проживання. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду підтверджується не лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, а й характером поведінки підозрюваного під час його вчинення. ОСОБА_5 вчинив протиправні дії щодо військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання останніми передбачені законодавством України заходи оповіщення військовозобов`язаних на виконання заходів мобілізації в умовах дії правового режиму воєнного стану та особливого періоду, зокрема підійшовши до стрільця 2-го відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , схопив його за формений одяг (футболку військової форми), після чого умисно наніс один удар кулаком у ділянку тулуба, чим створив перешкоди військовослужбовцям у виконанні покладених на них службових обов`язків. Така поведінка об`єктивно вказує на підвищену ймовірність ухилення від правосуддя, оскільки особа, яка вже протидіє законним діям останніх, може в подальшому уникати кримінальної відповідальності.

Доведено і наявність ризиків, передбачених п.3 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні, шляхом їх переконання чи залякування, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину, що підтверджується, зокрема, характером і способом вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному.

Відтак, посилання сторони захисту на можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчий суддя вважає необґрунтованим, оскільки такий не здатний ефективно нейтралізувати встановлені ризики.

З урахуванням наведеного, оцінивши у сукупності наявні у клопотанні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, а також оцінивши клопотання з точки зору його обґрунтованості, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним у справі ризикам. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред`явленої йому підозри, зможе забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків та запобігти наведеним ризикам, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Так, відповідно до ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Оскільки ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, яке входить до переліку злочинів, визначених ст. 183 КПК України, суд може не визначати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Крім того, інкриміноване кримінальне правопорушення, за версією сторони обвинувачення, було вчинене відкрито, умисно та з активною протидією законній діяльності військовослужбовців територіального центру комплектування та соціальної підтримки під час виконання ними службових обов`язків в умовах воєнного стану. Такі обставини свідчать про свідоме ігнорування підозрюваним вимог закону та дають достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи характер інкримінованого кримінального правопорушення, обставини його вчинення в умовах воєнного стану, наявність доведених ризиків, а також недостатність більш м`яких запобіжних заходів для їх нейтралізації, слідчий суддя дійшов висновку, що визначення застави не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та не гарантуватиме належної процесуальної поведінки підозрюваного.

За таких обставин, визначення застави як альтернативного запобіжного заходу не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки сама по собі можливість внесення грошових коштів не усуває встановлених ризиків, зокрема ризику впливу на свідків чи ухилення від правосуддя.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що у даному випадку визначення розміру застави не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу, а відтак відсутні підстави для її визначення.

З урахуванням фактичних обставин справи, даних, які характеризують особу підозрюваного, вимог кримінального процесуального законодавства України та практики Європейського суду з прав людини, а також з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави при постановленні ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176-177, 183, 197, 372, 376, 392 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_3 задоволити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», без визначення розміру застави, строком на 60 діб, тобто до 07 вересня 2026 року включно.

Строк дії ухвали становить до 07 вересня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 15.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1