Рішення № 138278979, 17.06.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/276/26

провадження № 2/691/742/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

з участю секретаря судового засідання Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» звернулося в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач мотивує, що відповідно до укладеного кредитного договору №16400 від 14 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредит у розмірі 7000,00 грн., строком на 365 днів (до 14 серпня 2025 року), шляхом переказу на її платіжну картку НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,50% від суми кредиту за кожен день користування (547,50% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, правилами надання коштів та банківських металів у кредит, з яким вона ознайомилась перед підписанням договору та отриманням кредиту. Правила кредитування є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору. У відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону, відповідач зареєструвалась на веб-сайті в мережі Інтернет, для чого пройшла ідентифікацію та верифікацію особи (заповнила анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначила реквізити картки для отримання кредиту) підтвердила номер мобільного телефону, ознайомилась з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, Правилами кредитування, здійснила акцептування кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. На сторінці сайту про компанію клієнт має право ознайомитись з Правилами кредитування, примірником кредитного договору та іншими документами. З метою отримання кредиту, позичальник проходить реєстрацію в ІТС, шляхом заповнення всіх необхідних полів, підтверджує номер телефону за яким буде здійснюватися подальша ідентифікація позичальника в ІТС, ознайомлюється з Правилами кредитування, надає згоду на обробку персональних даних та згоду на отримання та передачу інформації з бюро кредитних історій шляхом проставлення відповідних відміток. Після проведення реєстрації в ІТС, позичальнику створюється особистий кабінет в якому відображаються всі його анкетні дані. У разі схвалення заявки на кредит, ІТС товариства генерується паспорт споживчого кредиту для ознайомлення, кредитний договір, що є офертою та містить усі істотні умови, про що інформує позичальника в особистому кабінеті. Товариство надсилає позичальнику електронний підпис з одноразовим ідентифікатором шляхом направлення повідомлення на телефонний номер позичальника, що вказаний в особистому кабінеті. Позичальник ознайомлюється в ІТС з паспортом споживчого кредиту та підписує його шляхом введення в спеціальному полі електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, ознайомлюється кредитним договором, підписує його шляхом направлення повідомлення товариству, яке підписується відповідно до абзацу 3 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Вказана іконка «Підписати договір» може стати активною лише після введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Зазначений електронний підпис з одноразовим ідентифікатором генерується в ІТС та надсилається позичальнику в повідомлені на підтверджений телефонний номер вказаний позичальником. Слід зазначити, що сума кредиту по укладеному кредитному договору, перераховується на платіжну карту відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом за правилами міжнародних платіжних систем. Таким чином, виключно особа відповідача може отримати кредит на належну їй платіжну картку НОМЕР_1 після укладення кредитного договору. Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 264003 направлявся відповідачу 14 серпня 2024 року о 10:27:47 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений у кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір був підписаний 14 серпня 2024 року о 10:28:03 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 264003 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет. Відповідач своєчасно не сплатила нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, не повернула суму кредиту, в зв`язку з чим виникла заборгованість, що має відображення у розрахунку заборгованості, порушує умови кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов`язань. Позивач звертає стягнення на суму кредиту та прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 14 серпня 2024 року по 14 серпня 2025 року. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань, заборгованість відповідача за кредитним договором становить: 7000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 38325,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, у зв`язку з чим було прийнято рішення звернутися до суду (а.с.1-12).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 04 березня 2026 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову(а.с.67).

08 квітня 2026 року, ухвалою суду, в цивільній справі закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд(а.с.74).

У судове засідання представник позивача, будучи вчасно та належним чином повідомленим, не з`явився, надіслав до суду заяву від 04 червня 2026 року №ЕС-3494/26-Вх у якій просив про розгляд цивільної справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 будучи вчасно та належним чином повідомлена про розгляд цивільної справи, шляхом надіслання рекомендованих повідомлень, судових повісток та розміщення оголошення про виклик до суду, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://gd.ck.court.gov.ua.,у судові засідання не з`явилась.

Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином. При прийнятті рішення суд орієнтований і на судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, згідно п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, зміст клопотання представника позивача про розгляд у його відсутність, враховуючи належне повідомлення відповідача, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач повинен зазначити і довести підстави позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов`язує свої матеріально-правові вимоги.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У справі "Церква села Сосулівка проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює "право на суд", в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов`язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів (див. "Голдер проти Об`єднаного Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, N 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. "Беллет проти Франції", рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, N 333-Б, ст. 42, п. 36). Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Предметом вимоги позивача ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» є порушення відповідачем ОСОБА_1 у справі вимог ст.ст.509, 526, 530, 527, 610,611,1054 ЦК України та відшкодування понесених судових витрат, згідно ст.ст.133,141 ЦПК України.

Правові відносини, які склалися між позивачем ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 , на думку суду, підпадають під вид цивільно-правових відносин - зобов`язання і є зобов`язальними та регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», з врахуванням наступного.

Згідно до ст.509 Цивільного Кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статті 610, 611 ЦК України, зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

В ході судового розгляду із досліджених судом доказів встановлено.

Сторони, ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , уклали кредитний договір №16400 від 14 серпня 2024 року у формі електронного документа з використанням електронного підпису (а.с.15-19). Відповідно п.1.1. на умовах встановленим цим договором, товариство зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим цоговором. 1.4. Строк надання кредиту становить 365 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку №1 до цього договору. 1.8. Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальникові. 2.4. Позичальник зобов`язаний у встановлений договором строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та повернути кредит. Згідно п.3.1. сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно з чинним законодавством України та цим договором. Порушення умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору. 3.2. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов, яке мало місце під час дії договору. 3.4. Позичальник несе передбачену законодавством відповідальність, включаючи кримінальну, за використання чужих персональних даних та/або умисне отримання Кредиту за чужими та/або підробленими документами. Відповідно до п.6.1. даний договір укладається в інформаційно-комунікаційній системі на сайті https://kltcredit.com.ua відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». 6.2. З метою отримання кредиту, позичальник проходить реєстрацію в ІКС, шляхом заповнення всіх необхідних полів (в тому числі ПІБ, РНОКПП, номер телефону, номер електронного платіжного засобу), підтверджує номер телефону за яким буде здійснюватися подальша ідентифікація позичальника в ІКС, ознайомлюється з Правилами, надає згоду на обробку персональних даних та згоду на отримання та передачу інформації з Бюро кредитних історій шляхом проставлення відповідних відміток. Після проведення реєстрації в ІКС, позичальнику створюється особистий кабінет в якому відображаються всі його анкетні дані. 6.9. Позичальник ознайомлюється в ІКС з Паспортом споживчого кредиту та підписує його шляхом введення в спеціальному полі електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, ознайомлюється із даним договором, підписує його шляхом направлення повідомлення товариству, яке підписується відповідно до абзацу 3 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме шляхом введення у спеціальному полі, електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, який відповідає вимогам абзацу 3 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «Підписати договір». Позичальник не може підписати даний договір без попереднього ознайомлення з ним, а також з Паспортом споживчого кредиту, Правилами. Вказана іконка «Підписати договір» може стати активною лише після введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Зазначений електронний підпис з одноразовим ідентифікатором генерується товариством в ІКС та надсилається товариством позичальнику в повідомлені на підтверджений телефонний номер вказаний позичальником. 7.1. Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 14 серпня 2025 року 7.2. Цей договір складено в електронному вигляді українською мовою, підписано позичальником з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором та кваліфікованого електронного підпису із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфікованої електронної печатки з кваліфікованою електронною позначкою часу уповноваженою особою товариства. Договір створений та збережений в ІКС товариства, перетворений електронними засобами у візуальну форму. 7.3. Підписуючи даний договір, позичальник засвідчує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом Паспорту споживчого кредиту, договору та правилами, а також отримав від товариства інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України. У п.8 зазначені реквізити та підписи сторін, зі сторони кредитодавця - ТОВ «КЛТ КРЕДИТ», юридична адреса: 03035, м.Київ, площа Солом`янська, №2, приміщення 04, ЄДРПОУ: 40076206 IBAN НОМЕР_3 АБ «УКРГАЗБАНК», а зі сторони позичальника- ОСОБА_1 , паспорт номер НОМЕР_4 , виданий органом 7114 10 лютого 2016 року, номер картки платника податків НОМЕР_5 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , адреса місця проживання АДРЕСА_1 , е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер мобільного телефону НОМЕР_2 (а.с.15-19). Відповідно інформаційного повідомлення до договору відповідач надала згоду на обробку персональних даних, підтвердивши це своїм підписом з одноразовим ідентифікатором 264003 (а.с.20). Відповідач підписала Паспорт споживчого кредиту до договору №16400 від 14 серпня 2024 року, який підписала підписом з одноразовим ідентифікатором 105449 (а.с.21-23) та ознайомилася з Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» (а.с.35-43). Відповідно листа ТОВ «ПЕЙТЕК» №20260206-35 від 06 лютого 2026 року за договором №16400 від 14 серпня 2024 року було перераховано кредит у розмірі 7000,00 грн. відповідачу (а.с.24). ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує у зв`язку з чим утворилася заборгованість станом на 14 серпня 2025 року, яка підтверджується детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором №16400 від 14 серпня 2024 року, розмірі 45325,00 грн., яка складається із тіла кредиту 7000,00 грн., відсотків у розмірі 38325,00 грн., тому прийнято рішення звернутися до суду (а.с.25-34). ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань присвоєно код 40076206 (а.с.44), його діяльність регламентується Статутом затвердженим протоколом загальних зборів учасників ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» №23-08-23 від 23 серпня 2023 року (а.с.45-50).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, ст.ст. 626,628 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася, ч.2 ст.639 ЦК України. Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, згідно ст.ст.205,207 ЦК України.

Згідно ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-ІІІ від 12 липня 2001 року, договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 нього Закону; заповнення формуляра заяви (форми про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 нього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний Договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розмішено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Укладення договору вищевказаним способом підтверджується правовою позицією Верховного Суду в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, відповідно до яких Верховний Суд застосував умови договору з застосуванням електронного цифрового підпису щодо кредитування, які розміщені на веб-сайті кредитодавця. Паперовий екземпляр не був підписаний, підписаний був лише електронний договір.

На думку суду, слід зазначити для відповідача ОСОБА_1 , що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без надання відповідачем особистої інформації у виді ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, номера банківської карти для зарахування коштів НОМЕР_1 , та без попереднього погодження оферти кредитного договору та правил надання грошових коштів у позику, укладання кредитного договору технічно не можливе, що у свою чергу відповідає ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» і підтверджує перед судом кредитування відповідача ОСОБА_1 згідно до змісту досліджених письмових доказів у виді підписання кредитного договору електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 264003, що був надісланий на вказаний відповідачем номер телефону НОМЕР_2 у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»; змістом кредитного договору про №16400 від 14 серпня 2024 року укладеного в електронній формі за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КЛТ КРЕДИТ», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле;заявкою на отримання грошових коштів де відображено назву електронної адреси і номер картки.

Так, Верховний Суд у справі № 524/5556/19 у постанові від 12.01.2021 вказав, що "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення".

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19, від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20, від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20, від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20.

Суд, при прийнятті рішення у справі, не встановив жодних звернень відповідача ОСОБА_1 до правоохоронних органів щодо незаконного використання її персональних даних позивачем без її згоди чи вчинення щодо неї шахрайських дій, які б спростовували обставини кредитування. Відтак у суду першої інстанції не має підстав для висновку сумніватися про доведеність укладення з відповідачем відповідного кредитного договору у електронній формі, для протилежних висновків.

Та обставина, що, власне, перерахунок коштів кредиту здійснюється не безпосередньо кредитором, а шляхом виконання домовленостей останнього з третіми особами щодо обслуговування рахунків, на що може звертати увагу відповідач ОСОБА_1 , то за приписами законодавства перевірені і досліджені судом письмові докази в справі, не свідчать про те, що відповідний кредитний договір №16400 від 14 серпня 2024 року є нікчемним, недійсним чи таким, що не укладався, адже позичальник, відповідач ОСОБА_1 фактично отримала те, на що розраховувала при укладенні договору та фактичне перерахування коштів на її рахунок іншою особою не призвело до збільшення обсягу зобов`язань по кредиту (а.с.24).

Таким чином, підписанням кредитного договору №16400 від 14 серпня 2024 року, відповідач підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідними відповідно до вимог чинного законодавства України.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VШ зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму, ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-ІV.

Відповідно до умов кредитного договору №16400 від 14 серпня 2024 року вбачається, що кредитодавець при взаємодії з позичальником має право використовувати його дані зазначені у договорі або окремо повідомлені позичальником кредитодавцю у будь-який спосіб та законно отримані кредитодавцем з інших джерел, в тому числі не виключно бюро кредитних історій та інших відкритих джерел), зокрема дані про місце проживання, електронну адресу, додаткові контактні дані споживача (а.с.15-19).

Відповідно до наданого розрахунку, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» станом на 14 серпня 2025 року у розмірі 45325,00 грн., яка складається із тіла кредиту - 7000,00 грн., відсотків - 38325,00 грн., тому прийнято рішення звернутися до суду, при цьому сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн. (а.с.13, 25-34). Вказана сума встановлена судом на підставі наявних у справі доказів та не змінена позивачем у справі в ході судового розгляду. Суд звертає увагу, що відповідач відзиву не подав, доказів щодо спростування суми заборгованості не надав. Розрахунок заборгованості за процентами містить суму заборгованості по процентах за користування кредитом у розмірі, визначеному договором, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) відповідно до якого у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.З розрахунку заборгованості, наданого до матеріалів справи позивачем, нарахування тіла кредиту і відсотків по кредиту здійснено у межах погоджених строків кредитування, укладаючи договір кредиту, сторони надали належну оцінку його умовам у аспекті отримання бажаних результатів від вступу у кредитні правовідносини, що передбачають для позичальника, отримання певного грошового блага з одночасним покладенням обов`язку щодо повернення таких коштів та сплату відсотків за їх тимчасове використання. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач, при кредитуванні зважив пропозицію на ринку позик (кредитів) та обрав найвигідніший для себе варіант щодо отримання коштів у позику, з урахуванням, зокрема, розміру відсоткової ставки та строку повернення отриманих від позикодавця коштів. Саме тому у відповідача не має підстав стверджувати, що умови договору позики в частині оплати відсотків за кредитом є несправедливими, так як він самостійно погодився на відповідну відсоткову ставку та сам вирішив своєчасно не повертати позичені кошти такий тривалий час, що й обумовило тривалий строк нарахування утвореної заборгованості і її розмір.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, вказує, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, які стосуються стягнення боргу за кредитним договором №16400 від 14 серпня 2024 року, тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів, які оцінивши, прийшов до висновку про їх задоволення.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат у виді судового збору.

Так, позивач звернувся до суду з позовною заявою і сплатив судовий збір на підставі п.1 ч.2 ст.4 з врахуванням вимог Закону України «Про судовий збір», що підтверджується платіжною інструкцією №191 від 17 лютого 2026 року зі сплатою суми судового збору у розмірі 2662,40 грн. (а.с.13), які суд стягує з відповідача у повному обсязі, на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України, так як вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно-процесуальним законодавством України.

В позовній заяві стороною позивача було заявлено і вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 10000 грн. (а.с.1-12).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 133 ЦПК України перелічено види судових витрат. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та ФОП ОСОБА_2 16 вересня 2024 року уклали договір про надання юридичних послуг (а.с.52-53). Згідно додатку до договору про надання юридичних послуг, які всього надано на суму 10000,00 грн. з детальним описом наданих послуг від 03 листопада 2025 року (а.с.57).

Задовольняючи частково, з використанням принципу співмірності, вимогу позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що такі витрати є не в повній мірі доведеними та документально не підтверджують їх сплату. Верховний Суд у постановах від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 755/18750/20 сформував висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, саме такі обставини суд встановив під час розгляду цивільної справи стосовно відповідача ОСОБА_1 , з огляду на сталість судової практики у вказаній категорії справ, складність справи та витрачений адвокатом час.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.55, 129 Конституції України, ст. ст. 207, 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 137, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд,-

ухвалив:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_4 виданий органом 7114, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» код ЄДРПОУ 40076206, юридична адреса площа Солом`янська, №2, приміщення 04, м.Київ, заборгованість за кредитним договором №16400 від 14 серпня 2024 року у розмірі 45325 (сорок п`ять тисяч триста двадцять п`ять) грн. 00 коп., яка складається із тіла кредиту 7000,00 грн. та відсотків у розмірі 38325,00 грн..

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_4 виданий органом 7114, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» код ЄДРПОУ 40076206, юридична адреса площа Солом`янська, №2, приміщення 04, м.Київ, судові витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві ) грн. 40 коп. та частково витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч ) грн. 00 коп..

В задоволенні інших позовних вимог позивача відмовити.

Копію рішення суду надіслати позивачу і відповідачу, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd.ck.court.gov.ua.

Суддя О. М. Савенко