Рішення № 138278844, 09.07.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 644/10953/25 Провадження 2/636/297/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Оболєнської С.А.,

за участю секретаря судового засідання Романової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення з заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

17.11.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Гелексі» до Індустріального районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 160595 від 02.05.2020 в розмірі 23739,50 грн., а також витрат зі сплати судового збору в сумі 2423,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Фінансова компанія «Гелексі» (23.06.2025 року назву змінено на ТОВ «ФК «Гелексі») та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено договір позики №160595 від 02.05.2020 в електронній формі. ТОВ «ФК «Гелексі» було фінансовою установою та здійснювало діяльність на ринку фінансових послуг. З цією метою, ТОВ «ФК «Гелексі» було організовано сервіс з надання онлайн позик (https://cashinsky.ua), який забезпечував надання грошових коштів у позику з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом укладення з клієнтами електронних договорів позики відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «ФК «Елаенс» (ТМ «Фонді») є компанією, що мала право на надання платіжних послуг. На підставі договору № 04/08-17-ПК від 04 серпня 2017 року ТОВ «ФК «Елаенс» (ТМ «Фонді») надавало ТОВ «ФК «Гелексі» послуги з переказу фізичним особам грошових коштів, без відкриття рахунку. Відповідно до змісту наданої платіжним оператором довідки у результаті платіжної операції на картковий рахунок позичальника було успішно перераховано кошти у сумі 5000,00 грн. Відповідно до умов договору позики, стандартна процентна ставка становить 0,01% в день, розмір комісії складає 1.9%, підвищена комісійна винагорода, у випадку прострочення терміну платежу становить 3.0%. Відповідач не виконує свої грошові зобов`язання належним чином, довготривалий строк, у зв`язку з чим на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 23739,50 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за позикою; 18739,50 грн заборгованість по процентам та комісії за користування позикою, яку позивач просить стягнути разом із судовими витратами.

Ухвалою судді від 26.12.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, у поданій позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи, згідно з ч.8 ст.128 ЦПК України, повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду, що підтверджується зворотними повідомленнями, які містяться в матеріалах справи, та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, відзив із зазначенням заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, не надав, заяв про розгляд справи в його відсутності не надходило.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.05.2020 між ТОВ «ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір позики № 160595. Згідно умов договору: Позикодавець надає Позичальнику позику (надалі за текстом іменується «позика» в усіх відмінках), а Позичальник зобов`язується повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов Договору, в національній грошовій одиниці України гривні, в сумі та строк: (п.1.1.1 договору) сума позики 5000,0 грн; (п.1.1.2 договору) плата за користування позикою у вигляді: (п.1.1.2.1 договору) процентів (надалі за текстом іменується «процентна ставка» в усіх відмінках) складає 0,01% (одна сота відсотка) в день від поточного залишку позики; (п.1.1.2.2 договору) комісії (надалі за текстом іменується «комісійна винагорода» в усіх відмінках) складає 1,5% (одна ціла п`ять десятих відсотка) в день від початкового розміру позики відповідно п.1.1.1. Договору; (п.1.1.3 договору) нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. (п.1.1.4 договору) нарахування комісії за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. (п.1.1.5 договору) строк повернення позики (термін платежу): 11 травня 2020 року (п. 1.2 договору) Позика надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п.1.1.1. Договору в безготівковій формі (шляхом зарахування відповідної суми на банківський рахунок Позичальника). Строк дії договору до повного виконання позичальником зобов`язань за договором.

Також, сторонами підписано паспорт позики, в якому зазначені аналогічні умови кредитування.

11.05.2020 між ТОВ «ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 укладено додаткову Угоду № 1 до Договору позики № 160595 від 02 травня 2020 року, за умовами якої до договору позики № 160595 від 02.05.2025 внесено такі зміни: 1.1 Пункт 1.1.1. Статті 1. «Предмет договору» викласти в наступної редакції: «1.1.1. сума позики 5000,0 грн. (надалі за текстом іменується «сума позики» в усіх відмінках);» 1.2 Пункт 1.1.5. Статті 1. «Предмет договору» викласти в наступної редакції: «1.1.5. строк повернення позики (термін платежу) 20 травня 2020 року.» 1.3 Пункт 4.1. Статті 4 «Порядок повернення позики, порядок нарахування та сплати процентів та комісійної винагороди» викласти в наступної редакції: «4.1. Позичальник зобов`язується повністю повернути Позикодавцю суму отриманої позики та виконати всі інші зобов`язання, встановлені Договором, не пізніше 20 травня 2020 року».

22.05.2020 між ТОВ «ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 укладено додаткову Угоду № 2 до Договору позики № 160595 від 02 травня 2020 року, за умовами якої до договору позики № 160595 від 02.05.2025 внесено такі зміни: 1.1 Пункт 1.1.1. Статті 1. «Предмет договору» викласти в наступної редакції: «1.1.1. сума позики 5000,0 грн. (надалі за текстом іменується «сума позики» в усіх відмінках);» 1.2 Пункт 1.1.5. Статті 1. «Предмет договору» викласти в наступної редакції: «1.1.5. строк повернення позики (термін платежу) 31 травня 2020 року» 1.3 Пункт 4.1. Статті 4 «Порядок повернення позики, порядок нарахування та сплати процентів та комісійної винагороди» викласти в наступної редакції: «4.1. Позичальник зобов`язується повністю повернути Позикодавцю суму отриманої позики та виконати всі інші зобов`язання, встановлені Договором, не пізніше 31 травня 2020 року».

Як вбачається з наданих доказів відповідачем ОСОБА_1 підписано договір позики № 160595 від 02.05.2020, паспорт позики та додаткові угоди до договору позики електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором та отримано на вказаний ним рахунок кошти в розмірі 5000,00 грн, що підтверджується договором № 04/08-17ПК про надання послуг з переказу грошових коштів від 04 серпня 2017 року та довідкою ТОВ «ФК «Елаенс» вих.№ 160595 від 01 вересня 2025 року про перерахування коштів, із зазначенням деталей транзакції (платіжної операції): 1.) платник коштів: ТОВ ФК ГЕЛЕКСІ (код ЄДРПОУ 41229318) 2.) отримувач коштів: ОСОБА_1 3.) номер транзакції в системі: 1209508124 4.) номер операції: 219920198 5.) дата проведення платежу: 02.05.2020 6.) сума платежу 5000 7.) валюта платежу: гривня UAH 8.) платіжний засіб (метод): карта 9.) банк емітент платіжної картки отримувача коштів UKRSIBBANK 10.) номер банківської отримувача коштів НОМЕР_1 .

Таким чином, відповідачем було акцептовано умови договору.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст.11 вказаного Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно розрахунку заборгованості за період з 02 травня 2020 року по 01 серпня 2025 року за договором позики №160595 від 02 травня 2020 року, укладеним з ОСОБА_1 , за даними обліку наступний: заборгованість становить 23739,50 грн., з яких: 5000,00 грн - заборгованість за позикою; 18739,50 грн заборгованість по процентам та комісії за користування позикою. Станом на 31.05.2020 (строк повернення позики (термін платежу): заборгованість за вказаним договором з урахуванням умов додаткових угод та часткового погашення заборгованості відповідачем становить 7189,50 грн, з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за позикою; 4,50 грн заборгованість за процентами, 675,00 грн заборгованість за комісією.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що після закінчення строку дії договору позики, а саме 31.05.2020 позивачем нараховувалися проценти та комісія.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 р. у справі № 202/4494/16-ц зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16, рішенні Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі №444/9519/12.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом та комісію припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ст.1050 ЦК України.

Як вбачається з умов додаткової угоди № 2 до договору позики №160595 від 02 травня 2020 термін повернення позики і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 31.05.2020.

Доказів про те, що договір позики був пролонгований його сторонами, згідно чинного законодавства України, позивачем не надано.

Судом встановлено, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем за договором позики № 160595 від 02.05.2020 у розмірі 5004,50 грн, що складається з 5000,00 грн - заборгованість за позикою; 4,50 грн заборгованість за процентами, що обумовлено додатковою угодою № 2, яку слід стягнути на користь позивача, а нарахована відповідачем заборгованість у загальному розмірі 23739,50 грн за вказаним договором, є необгрунтованою.

Щодо вимог про стягнення комісії, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно Закону України «Про споживче кредитування»; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна /нікчемна/ оспорювана.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 цього Закону. Зокрема, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредитної заборгованості задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 вищевказаного Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду: копію Договору про надання правничої допомоги № б\н від 20.07.2025, укладеного з адвокатом Гудзей Ю.В. Акт № 733 від 01.09.2025 наданих послуг правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 09 липня 2025 року з детальним описом наданих юридичних послуг на суму 5000,00 грн.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 15.06.2021 по справі №159/5837/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1054,04 грн (5000,00 х 5004,50 / 23739,50) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 510,66 грн (2422,40 х 5004,50 / 23739,50).

Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-81, 133, 137, 141, 263-265, 268, 273, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення з заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» заборгованість за договором позики № 160595 від 02.05.2020 в розмірі 5004 (п`ять тисяч чотири) гривні 50 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1054 (одна тисяча п`ятдесят чотири) грн 04 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 510 (п`ятсот десять) грн 66 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі», код ЄДРПОУ 41229318; адреса: 01054, місто Київ, вулиця В`ячеслава Липинського, будинок, 10/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: С.А. Оболєнська