Рішення № 138278367, 16.07.2026, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/2480/25

провадження № 2/632/402/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"16" липня 2026 р. м. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі судді Кузьменко С.Л., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін у справі цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року до суду звернувся представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю ««Споживчий центр» із позовною заявою, в якій просив суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 26.02.2025-100000955 від 26.02.2025 у розмірі 14310 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що між позивачем та ОСОБА_1 укладено 26.02.2025 кредитний договір (оферти) № 26.02.2025 - 100000955. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 4500,00 грн. строком на 189 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 02.09.2025. ОСОБА_1 , використовуючи електронний підпис одноразовим ідентифікатором, 26.02.2025 підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 4500,00 грн., а отже акцептовано умови Договору. Кожна сторінка договору була підписана вищезазначеним ідентифікатором.

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав та перерахував на рахунок відповідача кошти в розмірі 4500,00 грн. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 14310,00 грн., що складається з: тіла кредиту - 4500 грн., процентів - 6615 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 315 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 630 грн., неустойки - 2250 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Ухвалою судді від 20.01.2026 провадження у справі було відкрито у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, наданий сторонам час для подання усіх заяв по суті позову (а.с.28).

Позивач та його представник вказану ухвалу отримали засобами електронного суду у порядку ч.5 ст.272 ЦПК України, а відповідач вказану ухвалу отримав у відповідності до вимог п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України. Відзив від відповідача не надходив.

15.07.2026 представник позивача Шабатин Н.А. за довіреністю у порядку передоручення від 16.03.2026, засобами електронного суду, надала заяву в якій просить суд віднайти можливість пришвидшити розгляд цивільної справи у спрощеному позовному провадженні. Ухвалити рішення у справі відповідно до вимог статей 274-279 ЦПК України в найкоротший можливий строк.

Заяви та клопотання від сторін у справі не надходили та інші процесуальні дії у справі судом не застосовувалися.

Розгляд справи проводиться у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами. Можливість ухвалення заочного рішення в такому випадку не передбачена.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Суддя, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.02.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 26.02.2025- 100000955.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 4500,00 грн. строком на 189 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 02.09.2025.

Відповідно до умов кредитного договору № 26.02.2025- 100000955 від 26.02.2025 відповідачу було надано кредит на наступних умовах :

Дата надання/видачі кредиту - 26.02.2025;

сума Кредиту: 4500 грн. 00 коп.;

строк, на який надається Кредит 189 днів з дати його надання.;

дата повернення (виплати) кредиту 02.09.2025;

процентна ставка (фіксована-незмінна) 1 % за один день користування кредитом;

денна процентна ставка 0,89%;

проценти (економічна сутність плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку;

комісія, пов`язана з наданням Кредиту 7% від суми Кредиту та дорівнює 315,00 грн.;

неустойка: 2250,00 грн.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, перерахувавши відповідачу грошові кошти в розмірі 4500,00 грн., що підтверджується листом ТОВ «УПР» № 1-1812 від 18.12.2025 (а.с.23).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,28 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з частинами 1-3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підтвердження укладення договору № 26.02.2025- 100000955 від 26.02.2025 з наданих позивачем доказів, встановлено, що відповідач здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Одноразовий ідентифікатор Е175 направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер, який вказувався ним при реєстрації на сайті та кредитний договір був підписаний ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора Е175 в особистому кабінеті на сайті в мережі Інтернет.

Крім того, ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 26.02.2025- 100000955 від 26.02.2025 пройшов ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.

Таким чином встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання кредиту у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 26.02.2025- 100000955 від 26.02.2025, яка долучена до позовної заяви, заборгованість становить 14310,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4500,00 грн., по процентам в розмірі 6615,00 грн., комісії 315,00 грн., комісії за обслуговування 630,00 грн., неустойки 2250,00 грн.,

Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитувнаня» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Суддя виходить з того, що відповідач уклав кредитний договір № 26.02.2025- 100000955 від 26.02.2025 з позивачем та отримав кредитні кошти в сумі 4500,00 грн., однак не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернув, тому приходить до висновку, що заборгованість за тілом кредиту та відсотками підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення неустойки у розмірі 2250,00 грн. з відповідача суддя зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Таким чином, вимога про стягнення неустойки у розмірі 2250,00 грн. задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії у сумі 945,00 грн. суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Частиною 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Отже, умови договору про нарахування позивачем разової комісії при видачі кредиту є нікчемними, а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії пов`язаної з наданням кредиту належить відмовити.

На підставі вище вказаного, суд приходить до висновків про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 26.02.2025- 100000955 від 26.02.2025 у розмірі 11115,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4500,00 грн., по процентам в розмірі 6615,00 грн.

Суддя розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (77,67 %) та стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1897,08 грн. 2442,40х(11115,00 грн/14310,00 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 193, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором № 26.02.2025-100000955 від 26.02.2025 в розмірі 11115,00 грн.(одинадцять тисяч сто п`ятнадцять гривень 00 копійок) та судовий збір в розмірі 1897,08 грн. (одна тисяча вісімсот дев`яносто сім гривень вісім копійок).

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Копію рішення направити позивачеві засобами електронного суду, а відповідачу засобами поштового зв`язку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 16 липня 2026 року.

ПОЗИВАЧ: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ - 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, електронна пошта: info@sgroshi.com, тел. НОМЕР_6.

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: Мохир Ярослав Вікторович адреса вул. Саксаганського, 133- А, м. Київ, 01032 РНОКПП НОМЕР_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 25.02.2009 Первомайським РВ УМВС України в Харківській області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , тел. НОМЕР_5 .

Суддя: С. Л. Кузьменко