Ухвала суду № 138278142, 16.07.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/4301/2026 Справа № 642/4359/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м. Харків

Суддя Слобідського районного суду м. Харкова Маньковська О.О., розглянувши питання про відкриття провадження у цивільній справі № 642/4359/26, провадження 2/641/4301/2026 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про - визнання майна об`єктами спільного майна подружжя: квартира АДРЕСА_1 ; житловий будинок АДРЕСА_2 ; земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 660 кв.м, кадастровий номер 6320810102:00:001:0194; квартира АДРЕСА_3 ; квартира АДРЕСА_4 ; квартира АДРЕСА_5 ; витрачені кошти у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОКТОР АЛЕКС» (ЄДРПОУ 22697496) на проведення косметологічної (пластичної) операції ОСОБА_2 ; проведення поліпшень житлового будинку АДРЕСА_2 та прибудинкової території;

- визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку майна в порядку поділу майна подружжя: - 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , яка є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя; - 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_2 , яка є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя; 1/2 частки земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 660 кв.м, кадастровий номер 6320810102:00:001:0194, яка є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя; 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 , яка є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя; 1/2 частки квартири АДРЕСА_4 , яка є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя; 1/2 частки квартири АДРЕСА_5 , яка є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя; 1/2 частки витрачених коштів у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОКТОР АЛЕКС» (ЄДРПОУ 22697496) на проведення косметологічної (пластичної) операції ОСОБА_2 ;

- стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості 1/2 частки майна: квартири АДРЕСА_1 , на підставі висновку судового експерта; житлового будинку АДРЕСА_2 , на підставі висновку судового експерта; земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 660 кв.м, кадастровий номер 6320810102:00:001:0194, на підставі висновку судового експерта; квартири АДРЕСА_3 , на підставі висновку судового експерта; квартири АДРЕСА_6 підставі висновку судового експерта; квартири АДРЕСА_7 підставі висновку судового експерта; витрачених коштів у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОКТОР АЛЕКС» (ЄДРПОУ 22697496) на проведення косметологічної (пластичної) операції ОСОБА_2 , на підставі витребуваної судом інформації; проведених поліпшень житлового будинку АДРЕСА_2 та прибудинкової території на підставі висновку судового експерта;

- стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на підставі остаточного розміру судових витрат.

При вирішенні питання про прийняття до розгляду та відкриття провадження, суду дійшов наступного.

Так, Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

Як роз`яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У постанові від 07 липня 2020 року у справа N 910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженнями сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку є, згідно з Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, ринковою вартістю. Ця вартість визначається згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова направлено за підсудністю до Слобідського районного суду м. Харкова цивільну справу, обгрунтовуючи тим, що вартість спірного майна, яке знаходиться, зокрема, на території Слобідського району м. Харкова найвища, а саме 316 000 грн.

Проте, як вбачається зі змісту позовної заяви, представником позивача зазначено про вартість об`єкта нерухомого майна, яке, зокрема, є предметом спору, складає 700 000 доларів США, а саме - будинку АДРЕСА_2 .

Аналізуючи зміст положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України, критерій «місцезнаходження основної частини майна» застосовний у тому випадку, коли нерухоме майно є єдиним та неподільним, проте частини такого майна в силу свого місця розташування знаходяться на ділянці місцевості, що відноситься до різних адміністративно-територіальних одиниць, підсудність яких встановлена за різними судами; або у випадку, коли більшість об`єктів територіально знаходяться в межах однієї адміністративної одиниці. У тому ж випадку, коли мова йде про різні об`єкти нерухомого майна, більшість яких не перебуває в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці та в межах підсудності одного суду, для визначення підсудності справи за позовом, що виникає із приводу нерухомого майна, застосовний критерій «місцезнаходження об`єкта, вартість якого є найвищою».

Таким чином, виходячи з положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України, враховуючи, що на момент вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у цій справі, з наявної в позовній заяві інформації вбачається, що найбільш дороговартісне нерухоме майно, з приводу якого виник спір, знаходиться на території Богодухівського району Харківської області, суд приходить до висновку про направлення справи за підсудністю до Богодухівського районного суду Харківської області, для розгляду за підсудністю за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Керуючись ст. 31,32, 258-260, 353 ЦПК України, суддя-

У Х В А Л И В:

Цивільну справу № 642/4359/26, провадження 2/641/4301/2026 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - передати за підсудністю до Богодухівського районного суду Харківської області, для розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Суддя -О. О. Маньковська