Ухвала суду № 138278115, 16.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/14940/13-ц

н/п 6/953/351/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2026 р.

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Вітюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмен", стягувач: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", боржник: ОСОБА_1 , інша особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про заміну сторони у виконавчому документі

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У травні 2026 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмен" (далі Товариство), в якій воно просить замінити стягувача, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі Банк) на його правонаступника Товариство у виконавчих листах виданих в межах цивільної справи № 640/14940/13-ц, про стягнення з ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) на користь Банку заборгованості за кредитним договором № 6/4/2006/840-К/656 від 24.05.2006 у розмірі 1 636 274,26 грн та судовий збір у розмірі 3 441,00 грн. Розгляд заяви просив здійснювати без участі представника Товариства.

Заява обґрунтована тим, що 14.11.2013 Київський районний суд міста Харкова ухвалив рішення про стягнення ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості за кредитним договором № 6/4/2006/840-К/656 від 24.05.2006 у розмірі 1 636 274,26 грн та судовий збір у розмірі 3 441,00 грн. Банк згідно з договором № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 відступив право вимоги за вказаним кредитним договором на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (далі ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп"), яке, у свою чергу відступило таке право на користь Товариства. Посилається на положення статей 512, 514 ЦК України та статті 442 ЦПК України.

Процесуальні дії у справі

Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 15.05.2026 прийняв заяву до провадження та призначив її до розгляду.

Розгляд заяви відкладався, зокрема до 16.07.2026, у зв`язку з необхідністю повідомлення учасників провадження.

16.07.2026 учасники справи у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином шляхом направлення ухвали та повісток до електронного кабінету та засобами поштового зв`язку. Товариство разом з заявою заявило клопотання про проведення розгляду у відсутність заявника. Інші учасники причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до частини третьої статті 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось згідно із частиною другою статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Фактичні обставини, встановлені судом

14.11.2013 Київський районний суд м. Харкова заочним рішенням у справі № 640/14940/13-ц тягнув з ОСОБА_1 на користь Банку суму заборгованості за кредитним договором №6/4/2006/840-К/656 від 24.05.2006 у розмірі 1 636 274,26 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 3 441,00 грн.

05.08.2020 Банк і ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" (новий кредитор) уклали договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, згідно з п. 1 якого Банк відступає новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників за кредитними договорами, та всіма іншими похідними договорами, права за якими виникають у нового кредитора у зв`язку із набуттям прав на умовах цього договору, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами про відкриття карткових рахунків, договорами поруки, договорами застави, та всіма з іншими похідними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Згідно з додатком № 1 до договору про відступлення права вимоги № GL48N718070_blank від 05.08.2020 року Банк відступив, а ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 6/4/2006/840-К/656 від 24.05.2006.

30.09.2020 ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" (первинний кредитор) і Товариство (новий кредитор) уклали договір № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги від 30.09.2020, згідно з п. 1 якого первинний кредитор відступає новому кредитору належні первинному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первинного кредитора до позичальників за кредитними договорами, та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у нового кредитора у зв`язку із набуттям прав на умовах цього договору, зазначених у додатку № 1 до цього договору, надалі правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами про відкриття карткових рахунків, договорами поруки, договорами застави, та всіма іншими похідними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує первинному кредитору за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Згідно з додатком № 1 до договору № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги від 30.09.2020, ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" відступило, а Товариство набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 6/4/2006/840-К/656 від 24.05.2006.

Обставин щодо отримання виконавчих листів на виконання рішення суду, передання їх до примусового виконання заявник не наводить та відповідних доказів не надає.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Таким чином, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником, і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 14.11.2013 у справі № 640/14940/13-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку суму заборгованості за кредитним договором №6/4/2006/840-К/656 від 24.05.2006 у розмірі 1 636 274,26 грн та судовий збір у розмірі 3 441,00 грн.

Надалі 05.08.2020 Банк відступило вказане право вимоги ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", а останнє 30.09.2020 відступило таке право Товариству, що підтверджується відповідним додатком № 1 до договору.

Тобто наявне судове рішення від 14.11.2013 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке набуло законної сили.

Товариство у заяві просить замінити стягувача у виконавчих листах, водночас самих виконавчих листів (їх копій суду не надає).

Порядок заміни сторони у виконавчому листі урегульовано статтею 442 ЦПК України, згідно з частиною першою якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

При вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 34/425).

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 127 130 постанови від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 сформувала такі висновки:

-реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим;

-враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі;

-за відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва;

-якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Принцип диспозитивності полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років (частина перша статті 12 Закону України "Про виконавче провадження").

За обставинами цієї справи судове рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ухвалено 14.11.2013. Тобто на момент звернення із заявою у цій справі трирічний строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання вже сплив.

Водночас Товариство у своїй заяві не порушу питання про поновлення відповідного строку.

Крім того, Товариство не наводить обставин та не надає жодних доказів звернення з виконавчими листами для примусового виконання попередніми кредиторами, що згідно з частиною четвертою статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для переривання відповідного строку. Обов`язок доведення обставини, на яку посилається учасник згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України покладається на відповідного заявника. Жодного доказу в розумінні статей 76 79 ЦПК України на підтвердження факту переривання строку звернення з виконавчими листами заявник не надав.

Суд враховує, що (І) на момент звернення із заявою про заміну стягувача трирічний строк пред`явлення виконавчого листа на виконання рішення суду від 14.11.2013 встановлений статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" сплив; (ІІ) заявник не порушує питання про поновлення строку разом із заявою про заміну стягувача; (ІІІ) сталу позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10, новий стягувач повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, якщо ці строки пропущені; (ІV) відсутність доказів переривання строку пред`явлення виконавчого документу, у зв`язку з пред`явленням його до примусового виконання або ж перебування його на примусовому виконання (при цьому сам заявник просить здійснити заміну у виконавчому документі, а не у виконавчому провадженні).

Отже, заявник не навів підстав для заміни стягувача у виконавчих листах на відповідно до частини п`ятої статті 442 ЦПК України, оскільки не надав самих виконавчих листів, не порушив питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (а такий, як встановлено судом пропущено) і не надав доказів переривання строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Висновки за результатами розгляду заяви

Суд дійшов висновку, що заява Товариства про заміну стягувача у виконавчому документі задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 2, 5, 81, 259 261, 353 355, 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмен" у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчих листах

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Роман ВІТЮК