Ухвала суду № 138278104, 16.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7272/26

н/п 2/953/4321/26

УХВАЛА

16.07.2026 м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді Лисиченко С.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 , відповідно до якої просить: - провести поділ спільного сумісного майна подружжя, - припинити право спільної сумісної власності подружжя на легковий автомобіль марки HYUNDAI SONATA, рік випуску: 2012, колір: чорний, номер кузова (VIN): НОМЕР_1 , державний реєстраційний номерний знак: НОМЕР_2 , - залишити вказаний легковий автомобіль HYUNDAI SONATA у повній індивідуальній власності ОСОБА_2 , - стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість 1/2 частки у спільному сумісному майні подружжя у розмірі 187 000 гривень, - судові витрати покласти на Відповідача.

Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» 04.06.2026 та підписані ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2026 справа розподілена судді Лисиченко С.М.

Відповідно до вимог ч.6,8 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

На виконання вказаних вимог, судом було сформовано запит у Єдиному державному демографічному реєстрі щодо отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи відповідачки у справі та 08.06.2026 отримано відповідну довідку.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 10.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - залишено без руху. Встановлено строк 7 (сім) діб з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме: позивачу необхідно надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 1496 гривень та надати суду доказ надсилання листом з описом вкладення або електронним шляхом відповідачці копій поданих до суду документів, з урахуванням вимог ст.43 ЦПК України.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалу суду від 10.06.2026 про залишення позовної заяви без руху отримано ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» 12.06.2026.

Таким чином останнім днем усунення недоліків заяви, відповідно, є 19.06.2026 включно.

У зазначений термін електронним шляхом 12.06.2026 до суду від позивача надійшла заява про продовження йому строку для усунення недоліків позовної заяви у справі № 953/7272/26 на 30 (тридцять) днів.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 16.06.2026 заяву ОСОБА_1 про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна задоволено частково.

Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - залишено без руху для сплати судового збору в розмірі 1496 грн та подання оригіналу платіжного доручення протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, а також надання суду доказу надсилання листом з описом вкладення або електронним шляхом відповідачці копій поданих до суду документів, з урахуванням вимог ст.43 ЦПК України.

Означена ухвала отримана позивачем в електронному кабінеті в системі «Електронний суд» 18.06.2026.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім цього, з системного аналізу положень статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17липня 1997року №475/97-ВР передбачено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany).

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами визнана однією з засад (принципів) цивільного судочинства. Роль суду у реалізації принципу змагальності сторін полягає, зокрема, у запобіганні зловживанню учасниками судового процесу їх правами.

До теперішнього часу вимоги ухвали не виконані, ніяких заяв або клопотань протягом встановленого судом строку до суду не надходило, недоліки заяви не усунуті.

Відсутність даних обставин перешкоджає суду для відкриття провадження з дотриманням вимог процесуального законодавства та призначення справи з врахуванням строків розгляду.

Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, подану заяву слід вважати неподаною та повернути заявнику.

Повернення позовної заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали.

Відповідно до положень ст.185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Згідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.44, 131, 175,177,185 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - повернути позивачу, роз`яснивши право щодо повторного звернення із даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2026.

Суддя - С.М. Лисиченко