Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 350/1123/26
Номер провадження 2-с/350/4/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2026 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2026 року, виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -
установив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2026 року у справі № 350/1123/26.
У заяві зазначає, що 10 липня 2026 року Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» видано судовий наказ про стягнення з неї заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 8 000 грн 00 коп. та судового збору у розмірі 332 грн 80 коп.
ОСОБА_1 вважає вимоги стягувача необґрунтованими та зазначає, що особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким нараховано заявлену до стягнення заборгованість, їй не належить, договору про постачання природного газу зі стягувачем вона не укладала.
За твердженням боржниці, власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та споживачем природного газу є її мати ОСОБА_2 .
Крім того, заявниця зазначає, що з липня 2025 року ні вона, ні її мати у вказаній квартирі не проживають, природний газ не споживають, а нарахування заборгованості є наслідком помилки в облікових документах стягувача.
ОСОБА_1 стверджує, що жодної заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» не має, а матеріали наказного провадження не містять належних доказів споживання нею природного газу в обсягах, за які здійснено нарахування.
Також боржниця вказує, що копію судового наказу отримала 13 липня 2026 року, тому строк на подання заяви про його скасування не пропустила.
Крім скасування судового наказу, заявниця просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на її користь судовий збір, сплачений за подання заяви про скасування судового наказу.
Дослідивши матеріали заяви про скасування судового наказу, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 170 Цивільного процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Судом встановлено, що копію судового наказу ОСОБА_1 отримала 13 липня 2026 року, а із заявою про його скасування звернулася до суду в межах строку, встановленого статтею 170 Цивільного процесуального кодексу України.
Підстав для повернення заяви про скасування судового наказу судом не встановлено.
Відповідно до частини третьої статті 171 Цивільного процесуального кодексу України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суд не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює стягувачу його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Суддя, дослідивши матеріали справи та доводи, наведені боржницею у заяві, доходить висновку, що між сторонами існує спір щодо права та фактичних обставин, які стали підставою для виникнення заявленої до стягнення заборгованості.
Зокрема, боржниця заперечує сам факт існування заборгованості, зазначає про належність особового рахунку іншій особі, заперечує укладення договору зі стягувачем, ставить під сумнів правильність здійснених нарахувань та вказує на відсутність доказів споживання нею природного газу в обсягах, визначених стягувачем.
Перевірка наведених доводів потребує дослідження доказів, надання сторонами пояснень та оцінки спірних обставин, що виходить за межі наказного провадження.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, яка видається лише за безспірними вимогами. У випадку, коли боржник заперечує проти вимог стягувача та між сторонами виникає спір щодо права, такий спір підлягає вирішенню в порядку позовного провадження з дотриманням принципів змагальності сторін та рівності їхніх процесуальних прав.
За таких обставин суд доходить висновку, що судовий наказ підлягає скасуванню, що надасть сторонам можливість реалізувати свої процесуальні права під час розгляду справи в позовному провадженні.
Щодо вимоги боржниці про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу, суд зазначає, що положеннями глави 16 Цивільного процесуального кодексу України та статті 171 цього Кодексу не передбачено вирішення питання про розподіл судових витрат під час розгляду заяви про скасування судового наказу.
Питання про розподіл судових витрат може бути вирішене судом під час розгляду спору по суті у разі звернення стягувача до суду з відповідним позовом.
Керуючись статтями 170, 171 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
п о с т а н о в и в:
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2026 року, виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, - задовольнити.
Судовий наказ у справі № 350/1123/26, номер провадження 2-н/350/17/2026, виданий 10 липня 2026 року Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп. та судового збору у розмірі 332 (триста тридцять дві) грн 80 коп., - скасувати.
Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
У задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» судового збору відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
Судове рішення № 138276311, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 16.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 350/1123/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: